Рішення № 31024561, 24.04.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2013 р.Справа № 916/654/13

За позовом: Комунального підприємства „Авто-сервіс"

до відповідача: Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради

про визнання недійсним дій

та за зустрічним позовом: Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради

до відповідача Комунального підприємства „Авто-сервіс"

про розірвання договору на організацію перевезення пасажирів на міських автобусах загального користування

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представник

Від позивача: Коломійчук Г.С. - довіреність;

Від відповідача: Нощенко Д.В. - довіреність;

В судовому засіданні 24.04.2013р. приймали участь представники:

Від позивача: Коломійчук Г.С. - довіреність;

Від відповідача: Нощенко Д.В. - довіреність;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, комунальне підприємство „Авто-сервіс", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про визнання незаконними дій Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради з підготовки документів на розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування № 23 від 18.05.2011 р. та № 45 від 21.12.2011р., що укладені між Департаментом транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради та комунальним підприємством „Авто-сервіс".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.03.2013р. порушено провадження по справі №916/654/13.

10.04.2013р. суд отримав від Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради зустрічну позовну заяву (вх.№1541/2013) в якій відповідач просить суд розірвати договір № 23 про організацію перевезення пасажирів та міських автобусних маршрутах загального користування від 18.05.2011р., який укладено між комунальним підприємством „Авто-сервіс" та Департаментом транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради; розірвати договір № 45 про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування від 21.12.2011р., який укладено між комунальним підприємством „Авто-сервіс" та Департаментом транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.04.2013р. вищезазначена зустрічна позовна заява була прийнята для спільного розгляду з первісним позовом комунального підприємства „Авто-сервіс" до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про визнання незаконними дій.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі, заявлені відповідачем зустрічні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на зустрічний позов.

Відповідач заявлені позивачем первісні позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов, зустрічні позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 24.04.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

18.05.2011р. між Департаментом транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради (Організатор перевезень) та комунальним підприємством „Авто-сервіс" (Перевізник) було укладено договір № 23 про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, згідно умов п. 1 якого, Організатор перевезень надає Перевізникові право на перевезення пасажирів на наступних міських автобусних маршрутах загального користування, які є єдиним об'єктом (комплексом): №191 „Меморіал 411 батареї - міст Пересип (вул. Одарія)", режим руху - маршрутне таксі; №191 „Меморіал 411 батареї - міст Пересип (вул. Одарія)", режим руху - звичайний; №6 „вул. Ак. Заболотного - Промринок 7 км.", режим руху - маршрутне таксі, №237 „ЦПВ „Вокзал" - вул. Агрономічна", режим руху - маршрутне таксі, а Перевізник забезпечує якісні та безпечні перевезення пасажирів на умовах, передбачених чинним законодавством, цим Договором та Додатком № 1 до нього, на зазначених автобусних маршрутах загального користування.

Відповідно до 3.1. Договору вартість проїзду пасажирів на певному автобусному маршруті загального користування становить: №191 - маршрутне таксі - 2,50 грн. за одну поїздку пасажира; №191 - звичайний - 0,50 грн. за одну поїздку пасажира, №6 - маршрутне таксі - 6,50 грн. за одну поїздку пасажира; №237- маршрутне таксі - 2,50 грн. за одну поїздку пасажира;

Із змісту п. 4.1. Договору, вбачається, що сторони домовились, що Договір може бути розірваним:

а) за погодженням сторін;

б) Організатором перевезень в односторонньому порядку

- при порушеннях Перевізником умов Договору (невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань) та діючого законодавства у транспортній сфері. У разі дострокового розірвання Договору Організатор перевезень за 30 календарних днів письмово попереджає про це Перевізника та вказує причини розірвання Договору.

Пунктом 7.1. Договору, визначено, що Договір укладений на термін з 18.05.2011р. до 18.05.2016р., та діє з моменту його підписання сторонами.

21.12.2011р. між Департаментом транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради (Організатор перевезень) та комунальним підприємством „Авто-сервіс" (Перевізник) було укладено договір № 45 про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, згідно умов п. 1 якого, Організатор перевезень надає Перевізникові право на перевезення пасажирів на наступних міських автобусних маршрутах загального користування, які є єдиним об'єктом (комплексом): №16 „вул. Ген. Бочарова - Промринок 7 км.", режим руху - маршрутне таксі; №288 „Диткомбінат" - кладовище „Західне", режим руху - звичайний; а Перевізник забезпечує якісні та безпечні перевезення пасажирів на умовах, передбачений чинним законодавством, цим Договором та Додатком №1 до нього, на зазначених автобусних маршрутах загального користування.

Відповідно до п.3.1. Договору, вартість проїзду пасажирів на певному автобусному маршруті загального користування становить: №16 - маршрутне таксі - 6,50 грн. за одну поїздку пасажира; №288 - звичайний - 0,50 грн. за одну поїздку пасажира.

Із змісту п. 4.1. Договору, вбачається, що сторони домовились, що Договір може бути розірваним:

а) за погодженням сторін;

б) Організатором перевезень в односторонньому порядку:

- при порушеннях Перевізником умов Договору (невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань) та діючого законодавства у транспортній сфері. У разі дострокового розірвання Договору Організатор за 30 календарних днів письмово попереджає про це Перевізника та вказує причини розірвання Договору.

У відповідності до п.7.1. Договору, Договір укладений на термін до 21.12.2016р., та діє з моменту його підписання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, позивач протягом дії договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування № 23 від 18.05.2011р. та №45 від 21.12.2011р. надає послуги з перевезення пасажирів за визначеними у вищенаведених договорах маршрутами.

Працівниками управління Укртрансінспекції в Одеській області було проведено рейдову перевірку транспортних засобів, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, в тому числі і маршрути позивача.

У ході перевірки працівниками управління Укртрансінспекції в Одеській області виявлено порушення чинного законодавства України та встановлено, що автомобільний перевізник КП „Авто-сервіс" (маршрути №№ 6, 16) здійснює перевезення пасажирів за паспортами міських автобусних маршрутів загального користування, затверджених Департаментом транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, що є порушенням чинного законодавства про автомобільний транспорт, оскільки автобусний маршрут міський - це автобусний маршрут, який не виходить за межі території населеного пункту, тобто м. Одеса.

Після повідомлення працівниками управління Укртрансінспекції в Одеській області Одеської обласної державної адміністрації про факт встановлення порушень, остання листом №907/02-21/03/863 від 18.02.2013р. звернулась до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, відповідно до якого повідомила проте, що маршрути, які сполучають місто Одесу з Промринком 7 км, який розташований згідно з листом Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області від 24.01.2013р. № 218/01-21/01/273 в межах населеного пункту смт. Авангард, є приміськими і згідно зі ст. 7 Закону України "Про автомобільний транспорт" забезпечення організації пасажирських перевезень на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі області, покладається на обласну державну адміністрацію, у зв'язку з чим необхідно вжити заходів щодо розірвання договорів з перевізниками, які незаконно працюють на приміських автобусних маршрутах, та передачі приміських маршрутів облдержадміністрації.

Надалі, Департамент транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради листом № 416/01-14 від 25.02.2013 року повідомив комунальне підприємство „Авто-сервіс" про те, що на нараді 17.01.2013р. з приводу приведення автобусних маршрутів загального використання у відповідності з вимогами діючого законодавства України, вирішено розірвати договори підприємствами-перевізниками, що обслуговують автобусні маршрути загального використання, що працюють у напрямку Промринку 7 км та підготувати документи на розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування.

На думку позивача, вихід міського автобусного маршруту загального користування за межі населеного пункту або будь-які порушення діючого законодавства з боку Організатора перевезень під час укладання договорів не є підставою для розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування Організатором перевезень в односторонньому порядку, що і стало підставою для комунального підприємства „Авто-сервіс" звернутись до суду із даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Однак, як зазначає відповідач ігнорування КП „Авто-сервіс" вимог, викладених у листі 416/01-14 від 25.02.2013р. щодо розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, стало підставою для Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради звернутись до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників сторін, суд дійшов наступних висновків:

Щодо первісного позову, суд дійшов висновку, що він не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. 3. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. 4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. 6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

У відповідності до ст. 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України, Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування

майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду належних та припустимих доказів порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні первісного позову в повному обсязі, як необґрунтованому та недоведеному.

Щодо зустрічного позову, суд дійшов висновку, що він також не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно до ч.ч.2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч.ч.1,2, 3, 4 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За положеннями ч.1 ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Положення ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено ч.ч.1, 2 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради не підлягають задоволенню, як не обґрунтовані, не законні та не підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючі наявні матеріали справи, пояснення учасників судового процесу, суд прийшов до висновку, про відмову у задоволені позовних вимог комунального підприємства „Авто-сервіс" та про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради.

У відповідності до абз.1 п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Відповідно до приписів статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1147,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволені первісного позову - відмовити повністю.

2. У задоволені зустрічного позову - відмовити повністю.

3. Стягнути з Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради (65004, м. Одеса, площа Думська, 1, код 23987115) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526 банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 29.04.2013р.

Суддя Погребна К.Ф.