Постанова № 31024519, 17.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2013 р. Справа№ 5028/3/36/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 17.04.2013 року

розглянувши апеляційні скарги Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес» та прокурора Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на рішення господарського суду Чернігівської області від 11.01.2013 року,

у справі № 5028/3/36/2012 (суддя Репех В.М.)

за позовом заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням

законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі

Міністерства оборони України

до Державного підприємства Науково-виробничий комплекс

«Прогрес»

про стягнення штрафних санкцій.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.01.2013 року по справі № 5028/3/36/2012 позовні вимоги заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес» про стягнення, штрафних санкцій - задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес» на користь Міністерства оборони України 25 925,00 грн. пені за порушення строків виконання другої черги етапу 2 дослідно-конструкторської роботи «Квітник-А». В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 11.01.2013 року Державне підприємство Науково-виробничий комплекс «Прогрес» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 11.01.2013 року по справі № 5028/3/36/2012 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес» про стягнення штрафних санкцій відмовити.

Крім того, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 11.01.2013 року до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся прокурор Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 11.01.2013 року по справі № 5028/3/36/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про стягнення штрафних санкцій у повному обсязі.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 18.02.2013 року апеляційні скарги Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес» та прокурора Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на рішення господарського суду Чернігівської області від 11.01.2013 року по справі № 5028/3/36/2012 прийняті до провадження та спільного розгляду.

У відзиві на апеляційні скарги Міністерство оборони України підтримує апеляційну скаргу Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та просить суд рішення господарського суду Чернігівської області від 11.012013 року скасувати, позов задовольнити та стягнути з Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес» на користь Міністерства оборони України штрафні санкції, а апеляційну скаргу Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес» залишити без задоволення.

В судових засіданнях 20.03.2013 року, 15.04.2013 року та 17.04.2013 року прокурор надав суду пояснення по справі в яких, підтримав подану апеляційну скаргу у повному обсязі на підставі доводів зазначених у скарзі. Прокурор просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу прокуратури задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити у повному обсязі. А в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.

Представник Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес» у судових засіданнях 20.03.2013 року, 15.04.2013 року та 17.04.2013 року також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважає її необґрунтованою та безпідставною. Представник відповідача просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора, а апеляційну скаргу ДП НВК «Прогрес» задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та у задоволення позову відмовити у повному обсязі.

Представники Міністерства оборони України у судових засіданнях 20.03.2013 року, 15.04.2013 року та 17.04.2013 року також надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримали апеляційну скаргу прокуратури на підставі доводів зазначених у відзиві на апеляційну скаргу. Представники позивача просили суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення яким, позов задовольнити, а апеляційну скаргу Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес» залишити без задоволення.

Під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції, колегією суддів апеляційного господарського суду було з'ясовано та встановлено, що уточнені позовні вимоги, що були подані Міністерством оборони України до суду першої інстанції (а.с. 54-56) є помилковими і останній ці вимоги не підтримує оскільки в них не вірно було розраховано штрафні санкції, а розглядати належить позов № 3548 від 05.11.2012 року, що був поданий Київською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

19 травня 1998 року між військовою частиною А-0117 Міністерства оборони України (замовник) та НПК «Прогрес» Мінпромполітики України (виконавець) було укладено договір № 117558 на виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр «Квітник-А».

Розділом І договору встановлено, що виконавець (відповідач) зобов'язується виконати та здати, а замовник (позивач) прийняти та оплатити дослідно-конструкторську роботу по темі «Квітник-А». Повний обсяг роботи та виконання окремих її етапів визначаються в доданій до договору відомості виконання, що складає невід'ємну частину даного договору.

Відповідно до пункту 13 договору датою виконання зобов'язань по окремим етапам є дата затвердження замовником акта про приймання етапу ДКР, який є основним для завершення даного етапу. Пунктами 14 - 15 договору передбачено обов'язок виконавця повідомити в письмовій формі замовника та представника замовника 1285-Ф ГПЗ за 15 днів про виконання робіт по кожному етапу передбаченому договором. Приймання виконаних робіт проводиться в порядку передбаченому ГОСТом В15.203-79 і ТТЗ затвердженого командиром в/ч А-0117 від 15.12.1997 року.

Разом з тим, умовами договору, (п. 37 р. 8) сторони погодили про можливість зміни термінів виконання робіт чи їх етапів за письмовою згодою сторін з оформленням погоджувального протоколу.

22.09.2008 року, між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №2 до договору від 19.05.1998 року №117558 (далі-додаткова угода № 2). Предметом даної угоди є зобов'язання виконавця в додаток до основного договору виконати і здати замовнику, а останній зобов'язується прийняти і оплатити етапи 1, 2, 3 дослідно-конструкторської роботи, шифр «Квітник-А». Повний обсяг роботи, окремі її етапи та терміни виконання вказані у відомості виконання, що є невід'ємним додатком до додаткової угоди.

Пунктом 3 додаткової угоди № 2 визначено, що термін виконання роботи або її етапів (підетапів), що визначені відомістю виконання можуть змінюватись за письмовою домовленістю сторін з оформленням погоджувального протоколу. Пунктом 5 даної угоди також зазначено, що датою виконання обов'язків за додатковою угодою в цілому і за окремими етапами (підетапами) вважається дата затвердження акту про прийняття роботи (етапу, підетапу). Пунктом 6 додаткової угоди № 2, зазначено, що порядок прийняття та здавання роботи визначається умовами основного договору.

Крім того, сторонами в п.11 додаткової угоди № 2 передбачено відповідальність сторін, так за порушення строків виконання етапу (підетапу) по даній додатковій угоді встановлених відомістю виконання, головний виконавець сплачує генеральному замовнику пеню в розміні 0,1% вартості виконаних робіт етапу (підетапу), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.

За прострочення виконання робіт за даним договором понад 30 днів з головного виконавця додатково стягується штраф в розмірі 7% вартості робіт етапу (підетапу), з яких допущено прострочення виконання зобов'язання.

За додатковою угодою № 2 сторонами було підписано відомість виконання дослідно-конструкторської роботи шифр «Квітник-А» до договору № 117558 від 19.05.1998 року якою визначено строки виконання етапів (підетапів) робіт. Так, відповідно доданої відомості виконання 2 етапу робіт повинно було виконано в термін 01.04.2009 року - 30.07.2009 року.

17.06.2011 року, між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 4 до договору від 19.05.1998 року №117558 (далі-додаткова угода), якою передбачено внесення змін до відомості виконання дослідно-конструкторської роботи «Квітник-А» за додатковою угодою № 2 від 22.09.2008 року до зазначеного договору та викласти її в новій редакції.

Так, відомістю виконання дослідно-конструкторської роботи «Квітник-А» за додатковою угодою № 4 до державного контракту (договору) від 19.05.1998 року № 117558 встановлено нові терміни виконання етапів (підетапів) робіт, а саме виконання 2 черги етапу 2 визначено до 31.03.2012 року.

На виконання даних умов договору відповідач (виконавець робіт) листом № 213/67 від 19.03.2012 року звернувся до позивача (замовника робіт) Міністерства оборони України з пропозицією перенесення терміну виконання етапу № 2 ДКР «Квітник-А» з 31.03.2012 року до 31.05.2012 року.

Листом від 02.04.2012 року № 247/4/1090 замовник робіт повідомив виконавця про погодження ним нового терміну виконання робіт за етапом №2 із 31.03.2012 року по 30.04.2012 року, зазначивши при цьому про прийняте ним рішення про застосування до виконавця робіт штрафних санкцій передбачених п.11 додаткової угоди № 2 від 22.09.2008 року до державного контракту (договору) № 117558 від 19.05.1998 року.

На виконання умов договору, виконавцем 04.04.2012 року сповіщенням № 2 було повідомлено представника замовника про виконання робіт за договором та пред'явлення виробів на матеріально-технічне зберігання. Разом з тим повідомлення про готовність до здачі другої черги етапу 2 додаткової угоди № 4 до договору № 117558 від 19.05.1998 року замовнику було повідомлено лише 27.04.2012 року листом за № 213/123.

22.05.2012 року, директором Департаменту і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України було видано наказ № 37 «Про призначення комісії з приймання етапу 2 дослідно-конструкторської роботи «Квітник -А».

Відповідно до 13 пункту 3 розділу договору датою виконання зобов'язання за окремими етапами є дата затвердження замовником акта про приймання етапу. Так, 24.05.2012 року, було підписано акт приймання другої черги етапу 2 та етапу 2 в цілому дослідно-конструкторської роботи «Квітник -А».

Так, у листопаді 2012 року заступником Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави в особі позивача Міністерства оборони України, подано позов до господарського суду Чернігівської області про стягнення з Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес», 326 827,81 грн., штрафних санкцій за порушення строків виконання етапу 2 дослідно-конструкторської роботи «Квітник-А».

Обгрунтовуючи позов, заступник прокурора вказав на порушення термінів виконання робіт 2 черги етапу 2 за додатковою угодою № 4 до державного договору від 19.05.1998 року № 117558 щодо виконання дослідно-конструкторської роботи «Квітник-А». Так за підрахунком заступника прокурора, відповідач порушив встановлений термін виконання робіт на 54 дні в зв'язку з чим останньому було нараховані штрафні санкції. На підставі зазначеного пункту договору заступник прокурора просив стягнути з відповідача пеню в сумі 142 328,24 грн. та штраф в розміні 184 499,57 грн. за період з 01.04.2012 року по 24.05.2012 року.

В свою чергу, відповідач заперечив проти заявленого позову та вказав на те, що сторони досягли письмової домовленості про зміну термінів виконання робіт за етапом 2 до 30.04.2012 року, шляхом обміну листами, в яких зафіксована воля сторін, що не суперечить умовам договору укладеного між сторонами. Роботи відповідачем було виконано вчасно про що свідчить копія сповіщення № 2 від 04.04.2012 року про пред'явлення виробів на матеріально -технічне приймання. Крім того, у період з 04.04.2012 року по 27.04.2012 року замовником було проведено матеріально-технічне приймання дослідного зразка. За таких обставин, відповідач вважає, що ним не було порушено термінів виконання робіт в зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.01.2013 року по справі № 5028/3/36/2012 позовні вимоги заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ДП НВК «Прогрес» про стягнення штрафних санкцій - задоволено частково. Стягнуто з ДП НВК «Прогрес» на користь Міністерства оборони України 25 925,00 грн. пені за порушення строків виконання другої черги етапу 2 дослідно-конструкторської роботи «Квітник-А». В іншій частині позову відмовлено.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду з таким висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову та стягнення 25 925,00 грн. пені, погодитися не може та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати (частина перша статті 894 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 статті 897 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок виконавця за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором.

Відповідно до частини першої статті 900 Цивільного кодексу України виконавець відповідає перед замовником за порушення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Так, при прийнятті оскаржуваного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до умов договору, а саме, розділу 8 п. 37 сторони погодили між собою можливість перенесення сторонами терміну виконання робіт. При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що на виконання даних умов договору відповідач (виконавець робіт) листом № 213/67 від 19.03.2012 року звернувся до позивача (замовника робіт) Міністерства оборони України з пропозицією перенесення терміну виконання етапу № 2 ДКР «Квітник-А» з 31.03.2012 року до 31.05.2012 року. Та, в свою чергу, замовник робіт, листом від 02.04.2012 року № 247/4/1090 повідомив виконавця про погодження ним нового терміну виконання робіт за етапом №2 із 31.03.2012 року по 30.04.2012 року, зазначивши при цьому про прийняте ним рішення про застосування до виконавця робіт штрафних санкцій передбачених п.11 додаткової угоди №2 від 22.09.2008 року до державного контракту (договору) № 117558 від 19.05.1998 року. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що сторони обмінявшись вказаними листами в яких не заперечували проти продовження терміну виконання робіт, та у відповідності до ст. 207 Цивільного кодексу України та ст. 181 Господарського кодексу України уклали додаткову угоду до договору.

Проте, судова колегія, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може, оскільки, відповідно до п. 37 двостороннього договору сторони погодили між собою, що строки виконання робіт, або етапів можуть змінюватися за письмовою домовленістю сторін з оформленням погоджувального протоколу.

Як вже зазначалося, листом № 247/4/1090 від 02.04.2012 року Міністерство оборони України повідомило своє рішення про застосування до виконавця робіт, тобто, відповідача штрафних санкцій та встановлення нового терміну виконання етапу 2 до 30.04.2012 року. Проте, між сторонами не було складено узгоджувального протоколу, а тому висновки суду першої інстанції, що сторони погодили нові строки виконання робіт етапу 2 є помилковим.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору (п. 14,15) та додаткової угоди № 2 (п.5), додаткової угоди № 4 (п.2) військове представництво №1285 є представником замовника, яке перевіряє якість робіт, їх відповідність умовам ТУ, ГОСТів, договору та видає відповідне посвідчення якості. Проте, військове представництво №1285 не є стороною по договору, що спростовує твердження відповідача про початок прийняття робіт в зв'язку з повідомленням останнього.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що приймання робіт другої черги етапу 2 та етапу 2 в цілому було розпочато на підставі наказу директору департаменту розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міноборони від 22.05.2012 року № 37. Зазначений наказ було видано на підставі повідомлення виконавця (відповідача) про готовність до здачі 2 черги етапу 2 додаткової угоди № 4, яке було отримано та зареєстровано у департаменті 07 травня 2012 року. Акт приймання 2 черги етапу 2 та етапу 2 в цілому було підписано 24.05.2012 року.

Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідачем не було дотримано умов договору, а саме пункту 14 де зазначено, що Виконавець зобов'язаний за 15 днів повідомити не лише представника замовника а й самого замовника, що було зроблено значно пізніше та й призвело до порушення термінів.

Крім того, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що умовами договору не визначено протягом якого терміну з моменту повідомлення виконавцем (відповідачем) про виконання робіт має бути оформлений акт приймання робіт. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, після отримання повідомлення виконавця від 27.04.2012 року № 213/123 про готовність до здачі робіт, позивачем було видано наказ про прийняття робіт від 22.05.2012 року та 24.05.2012 року, було підписано акт приймання другої черги етапу 2 та етапу 2 в цілому дослідно-конструкторської роботи «Квітник-А».

Отже матеріалами справи підтверджується факт прострочення встановленого терміну виконання другої черги етапу 2, на 54 дні.

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.14 розділу ІV Договору укладеного між сторонами виконавець зобов'язаний повідомити замовника та представника замовника за 15 днів про готовність по кожному етапу.

На виконання умов договору, виконавцем 04.04.2012 року сповіщенням №2 було повідомлено лише представника замовника про виконання робіт за договором та пред'явлення виробів на матеріально-технічне зберігання. А замовника було повідомлено про готовність до здачі другої черги етапу 2 додаткової угоди №4 до договору № 117558 від 19.05.1998 року лише 27.04.2012 року листом за № 213/123.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав порушивши термін виконання робіт.

Відповідно до п. 11 додаткової угоди від 22.09.2008 року № 2 до договору від 19.05.1998 року № 117558 за порушення строків виконання етапу (підетапу) по додатковій угоді, встановлених відомістю виконання, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості невиконання робіт етапу (підетапу) з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення виконання за договором понад 30 днів з виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості робіт етапу (підетапу), з яких допущено прострочення.

Відповідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) у розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що судом апеляційної інстанції встановлено, що термін виконання другої черги етапу 2 умовами додаткової угоди визначений до 31.03.2012 року, та другу чергу етапу 2 та етап 2 в цілому прийнято замовником 24.05.2012 року, то прострочення відповідача встановленого терміну виконання другої черги етапу 2 склало 54 дні. Вартість робіт другої черги етапу 2 за контрактом становить 2 649 993,40 грн.

Таким чином колегія суддів апеляційного господарського суду перевіривши розрахунок нарахування пені та 7% штрафу за порушення строків виконання робіт розрахованих заступником прокурора при зверненні з вказаним позовом, вважає його обґрунтованим та арифметично вірним. А отже, з відповідача належить стягнути на користь позивача пеню у розмірі 142 328,24 грн. та 7 % штрафу у сумі 184 499,57 грн. за порушення строків виконання другої черги етапу 2 дослідно-конструкторської роботи «Квітник-А». Разом штрафні санкції становлять 326827,81 грн.

У відповідності до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Чернігівської області від 11.01.2013 року, прийняте після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з не правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Судова колегія звертає увагу на те, що судом першої інстанції помилково було визначено, що обмінявшись сторони листами в яких, відповідач просив продовжити термін виконання робіт, а відповідач зазначив що продовження терміну виконання можливе за умови, що на позивача будуть покладені штрафні санкції, вони уклали додаткову угоду, якою продовжили термін виконання робіт. Судом апеляційної інстанції встановлено, що сторони не підписували узгоджувального протоколу що передбачено п. 37 договору, а отже відсутні підстави вважати листування сторін, як підписання додаткової угоди про продовження терміну виконання робіт за договором.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес» на рішення господарського суду Чернігівської області від 11.01.2013 року по справі № 5028/3/36/2012 слід відмовити. Апеляційну скаргу прокурора Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері слід задовольнити, оскаржуване рішення господарського суду Чернігівської області від 11.01.2013 року скасувати повністю. Прийняти нове рішення суду, яким позов заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес» про стягнення 326 827,81 грн., штрафних санкцій - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес» на користь Міністерства оборони України, 142 328,24 грн. пені та 184 499,57 грн. 7 відсотків штрафу за порушення строків виконання другої черги етапу 2 дослідно-конструкторської роботи «Квітник-А».

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України. Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес» на рішення господарського суду Чернігівської області від 11.01.2013 року по справі № 5028/3/36/2012 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу прокурора Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на рішення господарського суду Чернігівської області від 11.01.2013 року по справі № 5028/3/36/2012 задовольнити.

3. Рішення господарського суду Чернігівської області від 11.01.2013 року по справі № 5028/3/36/2012 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення суду, яким позов заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес» про стягнення 326 827,81 грн., штрафних санкцій - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес» (16600, м. Ніжин, Чернігівська область, вул. Носівський шлях, 29, код ЄДРПОУ 14307297) на користь Міністерства оборони України, (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6, код 00034022) 142 328,24 грн. пені та 184 499,57 грн. 7 (сім) відсотків штрафу за порушення строків виконання другої черги етапу 2 дослідно-конструкторської роботи «Квітник-А».

4. Стягнути з Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес» (16600, м. Ніжин, Чернігівська область, вул. Носівський шлях, 29, код ЄДРПОУ 14307297) в доход Державного бюджету України 6536,54 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

5. Стягнути з Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес» (16600, м. Ніжин, Чернігівська область, вул. Носівський шлях, 29, код ЄДРПОУ 14307297) в доход Державного бюджету України 3268,27 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

6. Видачу наказів доручити господарському суду Чернігівської області.

7. Матеріали справи № 5028/3/36/2012 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Майданевич А.Г.

Федорчук Р.В.

Дата підписання 22.04.2013 року