ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.04.13 Справа№ 914/1007/13-г
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, до відповідача: Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго», м. Червоноград,про: Стягнення 12 318 184,45 грн.Суддя М.М. Синчук При секретарі Гринчишин О. За участю представників:позивача:Данилевський О.М. - довіреність №14-460 від 02.10.2012 р. відповідача:Сковронський Т. С. - довіреність №548 від 04.04.13р. Ролюк В.П. - виконуючий обов'язки директора Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго». Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» про стягнення 12 318 184,45 грн. Ухвалою від 14.03.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 02.04.2013 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору про відступлення права вимоги №14/7025/12 від 14.11.2012 р. не виконав взятих на себе грошових зобов'язань, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 11 007 437,01 грн. Крім того, відповідачу нараховано 3% річних в розмірі 297 625,86 грн., пеню - 978 668,95 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 34 452,63 грн.
В судове засідання 02.04.2013 р. представник позивача з'явився. Надав пояснення по справі. Вимоги ухвали суду від 14.03.2013 р. виконав. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В судове засідання 02.04.2013 р. представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання №533 від 01.04.2013р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника в судове засіданні. Через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву № 535 від 01.04.2013р. в якому обґрунтовує причини порушення умов договору в частині строків оплати за спожитий природний газ економічно необґрунтованими тарифами та несвоєчасним отриманням дотацій з державного бюджету які повинні покривати різницю в тарифах. Просить суд відстрочити сплату заборгованість терміном на 1 рік до 2 квітня 2014 р.
В судовому засіданні 02.04.2013 р. розгляд справи відкладено на 16.04.2013 р.
03.04.2013 р., через канцелярію господарського суду Львівської області, представником позивача подано клопотання, яким позивач заперечив проти задоволення заяви відповідача щодо відстрочки виконання рішення суду, у зв'язку з важким матеріальним станом позивача, на підтвердження якого долучив до матеріалів справи копію Звіту про фінансові результати позивача за 2012 рік, з якого вбачається, що збиток позивача за 2012 рік становить понад 10 мільярдів гривень.
В судовому засіданні 16.04.2013 р. оголошено перерву до 30.04.2013 р. для надання сторонам можливості мирно врегулювати спір.
В судове засідання 30.04.2013 р. представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судове засідання 30.04.2013 р. представник відповідача з'явився, надав пояснення по справі, позовні вимоги визнав в повному обсязі. Просить суд відстрочити сплату заборгованість терміном на 1 рік до 2 квітня 2014 р.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
30.09.2011 р. між ПАТ «Львівгаз» та відповідачем було укладено договір на постачання природного газу №ТЕ74Б. За умовами цього договору, постачальник (ПАТ «Львівгаз») зобов'язується поставити покупцеві імпортний природний газ, а покупець (відповідач у справі) зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору.
На виконання умов договору на постачання природного газу №ТЕ74Б, ПАТ «Львівгаз» передав у власність відповідачу протягом листопада 2011 - серпня 2012 року природний газ на загальну суму 23 552 443,93 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу №11 від 30.11.2011 р., №12 від 31.12.2011 р., від 31.01.2012 р., від 29.02.2012 р., від 31.03.2012 р., від 30.04.2012 р., від 31.05.2012 р., від 30.06.2012 р., від 31.07.2012 р., від 31.08.2012 р.
Відповідач свої зобов'язання за договором на постачання природного газу №ТЕ74Б від 30.09.2011 р., в частині оплати, виконав частково - на суму 12 545 006,92 грн.
Відповідно до п. 4.1. Договору на постачання природного газу №ТЕ74Б від 30.09.2011 р., з врахуванням змін внесених Додатковою угодою №2 до Договору від 24.11.2011 р., розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:
- перша оплата в розмірі 34%від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки,
- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 4.6. Договору на постачання природного газу №ТЕ74Б від 30.09.2011 р. в редакції Додаткової угоди №3 від 18.01.2012 р. оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем (відповідач) авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку до Договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла в попередньому місяці. У випадку несплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до п. 7.3.1 Договору (в редакції, що діяла до укладення Додаткової угоди №2 до Договору) та п. 6.2.2. Договору (в редакції, що діяла до укладення Додаткової угоди №3 до Договору), у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Між Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» було укладено договір №14/7025/12 про відступлення права вимоги від 14.11.2012 р. (надалі - Договір). Згідно з п. 1.1. Договору, первісний кредитор (ПАТ «Львівгаз») передає, а новий кредитор (позивач у справі) приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора (відповідач у справі) за договором на постачання природного газу №ТЕ74Б від 30.09.2011 р. у сумі 11 007 437,01 грн.
Відповідно до п. 1.2. Договору, крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1. Договору, до нового кредитора (позивач у справі) переходять права вимоги стягнення всіх штрафних стягнень, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.
Згідно з п. 2.2. Договору право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п. 2.1. цього Договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів.
Відповідний акт приймання-передачі було складено та підписано між позивачем та ПАТ «Львівгаз» 16 листопада 2012 року.
На виконання п. 2.3. Договору про відступлення права вимоги, ПАТ «Львівгаз» направило відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги (вих. №06-11339/1-41 від 16.11.2012 р.), яке отримане відповідачем (вх. №2102 від 16.11.2012 р.).
Через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву № 535 від 01.04.2013 р. в якому обґрунтовує причини порушення умов договору в частині строків оплати за спожитий природний газ економічно необґрунтованими тарифами та несвоєчасним отриманням дотацій з державного бюджету які повинні покривати різницю в тарифах. Просить суд відстрочити сплату заборгованість терміном на 1 рік до 2 квітня 2014 р.
03.04.2013 р., через канцелярію господарського суду Львівської області, представником позивача подано клопотання, яким позивач заперечив проти задоволення заяви відповідача щодо відстрочки виконання рішення суду, у зв'язку з важким матеріальним станом позивача, на підтвердження якого долучив до матеріалів справи копію Звіту про фінансові результати позивача за 2012 рік, з якого вбачається, що збиток позивача за 2012 рік становить понад 10 мільярдів гривень.
В судовому засіданні 30.04.2013 р. представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі, доказів оплати суду не представив.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із положеннями ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В судовому засіданні судом, встановлено, що укладений між позивачем та відповідачем договір є чинним, не визнаний судом недійсним.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Як встановлено судом, між Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» було укладено договір №14/7025/12 про відступлення права вимоги від 14.11.2012 р. (надалі - Договір). Згідно з п. 1.1. Договору, первісний кредитор (ПАТ «Львівгаз») передає, а новий кредитор (позивач у справі) приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора (відповідач у справі) за договором на постачання природного газу №ТЕ74Б від 30.09.2011 р. у сумі 11 007 437,01 грн.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( ст. 610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач заборгованість в сумі 11 007 437,01 грн. визнав, проте доказів оплати суду не представив. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 11 007 437,01 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 1.2. Договору, крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1. Договору, до нового кредитора (позивач у справі) переходять права вимоги стягнення всіх штрафних стягнень, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.
У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.
Згідно із п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.
Відповідно до п. 7.3.1 Договору (в редакції, що діяла до укладення Додаткової угоди №2 до Договору) та п. 6.2.2. Договору (в редакції, що діяла до укладення Додаткової угоди №3 до Договору), у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 978 668,95 пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення 34 452,63 грн. - суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 297 625,86 грн. - 3% річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
У відповідності до ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати потрібно покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про відстрочку виконання оплати боргу суд виходив з наступного.
В пункті 6 статті 83 ГПК України передбачено право суду, постановляючи рішення, відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому слід враховувати приписи ст. 121 ГПК України про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
У п. 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Отже, в основу рішення про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.
Як вбачається із заяви відповідача, він обґрунтовує неможливість виконання судового рішення важким фінансовим становищем та відсутністю грошових коштів, що може призвести до зриву початку опалювального періоду, та неможливості надання послуг з теплопостачання населенню.
З аналізу наведених обставин, суд приходить до висновку, про часткове задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення, терміном на шість місяців.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» (адреса: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Промислова, буд. 1; ідентифікаційний код 23966248) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (адреса: 01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 11 007 437,01 грн. основної заборгованості, 34 452,63 грн. - суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 297 625,86 грн. - 3% річних, 978 668,95 грн. пені.
3. Заяву відповідача - Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» про відстрочку виконання рішення суду задоволити частково.
4. Відстрочити виконання рішення суду зі стягнення 11 007 437,01 грн. основної заборгованості, 34 452,63 грн. - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 297 625,86 грн. - 3% річних, 978 668,95 грн. пені строком на шість місяців, починаючи з 01.05.2013 р.
5. Стягнути з Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» (адреса: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Промислова, буд. 1; ідентифікаційний код 23966248) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (адреса: 01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 68 820,00 грн. судового збору.
6. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Синчук М.М.
Судове рішення № 31024497, Господарський суд Львівської області було прийнято 30.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/1007/13-г. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: