Рішення № 31024305, 24.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.12 Справа №5015/4246/12

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м.Київ, в особі Львівської філії ПуАТ «Брокбізнесбанк», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг-Сервіс», м.Львів

ліквідатор Мартиневич Ю.О., м.Львів

про стягнення заборгованості та збитків у розмірі 1'877'171,96 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Романів В.Я.

Представники:

від позивача: Вітрук В.О. -заступник начальника відділу юридичної підтримки Львівського головного регіонального відділення ПуАТ «Брокбізнесбанк»(дов. №675/03 від 07.11.2012р., діє до 07.11.2013р.);

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Публічним акціонерним товариством «Бробізнесбанк»в особі Львівської філії ПуАТ «Брокбізнесбанк»подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг-Сервіс»про стягнення заборгованості і збитків 1'877'171,96 грн.

Ухвалою суду від 11.10.2012р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 23.10.2012р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 10.12.2012р. строк розгляду справи було продовжено на 15 днів.

24.12.2012р. позивачем було подано заяву про уточнення до позовної заяви в частині зменшення позовних вимог та докази направлення її відповідачу, яка була прийнята судом.

В судовому засіданні 24.12.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог, просить суд позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача 1'850'255,85 грн. (в т.ч. 1'470'000,00 грн. -основного боргу, 365'555,85 грн. -відсотків за користування кредитом, 14'700,00 грн. -несплаченої комісії за пролонгацію кредитного договору) та судовий збір у сумі 37'005,12 грн.

В судове засідання 24.12.2012р. відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог ухвали від 11.10.2012р. не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

26.10.2005р. між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк»в особі директора Львівської філії (банк, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оберіг-Сервіс»(позичальник, відповідач у справі) був укладений кредитний договір №242 (надалі по тексту -договір).

Відповідно до п.2.1 договору банк відкриває позичальнику відкличну поновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 1'470'000,00 грн. на термін до 25 жовтня 2008р. зі сплатою 19 відсотків річних для закупівлі обладнання: автоматичної лінії для фасування сипучих продуктів та поповнення обігових коштів на закупівлю продуктів харчування, товарів, побутової хімії.

Згідно п.4.1 договору позичальник повертає банку кредит на умовах п.2.1 договору. Відсотки нараховуються і сплачуються щомісячно за фактичний час користування кредитом (п.4.5 договору). Відповідно до п. 4.2 договору позичальник доручає банку самостійно стягувати суму кредиту та нарахованих відсотків по ньому зі свого розрахункового рахунку №26001061070601 у Львівській філії АБ «Брокбізнесбанк».

Відповідно до п.7.1 договору у разі зміни середньої відсоткової ставки на ринку позичкового капіталу банк переглядає з позичальником встановлену цим договором відсоткову ставку.

26.05.2008р. між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк»в особі директора Львівської філії та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оберіг-Сервіс»був підписаний додатковий договір №1 до кредитного договору №242 від 26 жовтня 2005р. Згідно з п.1 додаткового договору №1 сторони домовилися внести зміни в п.2.1 кредитного договору шляхом збільшення плати за користування кредитом до 22 відсотків річних.

10.10.2008р. сторони уклали додатковий договір №2 до кредитного договору №242 від 26 жовтня 2005р. Пунктом 1 додаткового договору №2 вносилися зміни в п.2.1 кредитного договору №242 в результаті чого останній був викладений в наступній редакції: «банк відкриває позичальнику відкличну поновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 1'470'000,00 грн. на термін до 25 жовтня 2008р. зі сплатою 26 відсотків річних для закупівлі обладнання: автоматичної лінії для фасування сипучих продуктів та поповнення обігових коштів на закупівлю продуктів харчування, товарів, побутової хімії».

22.10.2008р. між Львівською філією АБ «Брокбізнесбанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оберіг-Сервіс»був підписаний додатковий договір №3 до кредитного договору №242 від 26.10.2005р. Згідно з п.1 додаткового договору №3 сторони домовилися внести зміни в п.2.1 кредитного договору №242 і викласти його в наступній редакції: «банк відкриває позичальнику відкличну поновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 1'470'000,00 грн. на термін до 21 жовтня 2009р. зі сплатою 26 відсотків річних для закупівлі обладнання: автоматичної лінії для фасування сипучих продуктів та поповнення обігових коштів на закупівлю продуктів харчування, товарів, побутової хімії».

Відповідно до п.2 додаткового договору №3 кредитний договір №242 був доповнений положенням про те, що за ведення позичкового рахунку №61110730100101 в ЛФ АБ «Брокбізнесбанк»позичальник повинен додатково перерахувати банку 14'700,00 грн.

Позивач виконав свій обов'язок за договором і перерахував відповідачу 1'470'000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4 від 27.10.2005р. Видача кредиту також підтверджується довідкою від 11.12.2012р. (вих.№122/050лв) про те, що Львівським головним регіональним відділенням АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК»27.10.2005р. було здійснено видачу кредиту ТзОВ «Оберіг-Сервіс»в сумі 1'470'000,00 (один мільйон чотириста сімдесят тисяч) грн. згідно кредитного договору №242 від 26.10.2005р., яка підписана керуючим банку.

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору, позивач направляв на адресу відповідача претензійні листи №93 від 29.01.2009р. та №1493 від 29.10.2010р. У листі-відповіді від 01.08.2009р. відповідач визнав свої боргові зобов'язання у повному обсязі.

Позивач, відповідно до п.2.1 та п.4.5 кредитного договору №242, нарахував відповідачеві за користування кредитом 365'555,85грн. відсотків за період з листопада 2008р. по жовтень 2009р. (розрахунки наявні в матеріалах справи).

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно із ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Строк виконання відповідачем обов'язку по поверненню кредиту та сплати процентів за його використання, відповідно до умов договору, настав 21.10.2009р.

Згідно з ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем кредиту, що, зокрема, вбачається з платіжного доручення №4 від 27.10.2005р. та довідки про видачу кредиту, проте факт проведення відповідачем повернення грошових коштів, процентів за їх використання і комісії за обслуговування рахунку підтверджений не був.

У п.3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№18 від 26.12.2011р. зазначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Зважаючи на зазначене та враховуючи подання позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом, судовий збір у розмірі 538,32 грн. підлягає поверненню позивачу.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача .

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст. 193, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 610, 625, 629, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг-Сервіс»(79022, м.Львів, вул.Городоцька, 170, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32327584) на користь Публічного Акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», в особі Львівської філії ПуАТ «Брокбізнесбанк»(м.Львів, вул. Дм.Вітовського, 35-а, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20823382) 1'470'000,00 грн. -основного боргу, 365'555,85 грн. -прострочених відсотків, 14'700,00 грн. - комісії та 37'005,12 грн. - сплаченого судового збору.

3. Повернути позивачу 538,32 грн. сплаченого судового збору.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 24.12.2012р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 24.12.2012р.

Суддя Яворський Б.І.