Рішення № 31024061, 23.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/13759-2012 23.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл»

До Приватного акціонерного товариства Київська будівельна компанія «Київбудком»

Про стягнення 30 791,30 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Соболевська І.В. - представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 30 791,30 грн., з яких: 11 170,10 грн. - пені, 3 743,69 - 3% річних, 1 040,94 грн. - інфляційного та 14 836,57 грн. - штрафу, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2012 суддя Станік С.Р. порушив провадження у справі №5011-47/13759-2012. Розгляд справи призначив на 18.10.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2012 розгляд справи відкладено на 13.11.2012, в зв'язку з неявкою представників відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2012 розгляд справи відкладено на 29.11.2012, з метою витребування додаткових доказів у справі.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 справу №5011-47/13759-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 суддя Курдельчук І.Д. прийняв до свого провадження справу № 5011-47/13759-2012. Розгляд справи призначив на 20.12.2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 справу №5011-47/13759-2012 передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 суддя Станік С.Р. прийняв до свого провадження справу №5011-47/13759-2012. Розгляд справи призначив на 20.12.2012.

20.12.2012 в судовому засіданні оголошено перерву до 29.01.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.01.2013 справу №5011-47/13759-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2013 суддя Курдельчук І.Д. прийняв до свого провадження справу № 5011-47/13759-2012. Розгляд справи призначив на 26.02.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 22.03.2013 справу №5011-47/13759-2012 передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2013 суддя Станік С.Р. прийняв до свого провадження справу №5011-47/13759-2012. Розгляд справи призначив на 26.03.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 розгляд справи відкладено на 23.04.2013.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав копію рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2012 у справі №5011-47/16495-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл» до Приватного акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком», яким стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком» 148 365, 65 грн. заборгованості за договором №К-35/06 від 01.06.2007, однак, позивач не надав доказів того, що зазначене рішення, у встановленому законом порядку, набрало законної сили, заяв про зміну підстави позову, позивачем подано не було, а тому, позов розглядається судом на підставах, заявлених в позовній заяві.

В судовому засіданні 23.04.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивував тим, що позивачем на виконання умов договору № К-35/06 від 01.06.2007 було передано відповідачу товар на загальну суму 148 365,65 грн., однак відповідач, прострочив виконання зобов'язання, не здійснив оплату товару в строки, встановлені п. 3.6 договору № К-35/06 від 01.06.2007. У зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за договором № К-35/06 від 01.06.2007, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, з урахуванням п. 6.3 договору № К-35/06 від 01.06.2007, пені в сумі 11 170,10 грн., неустойки - 14 836,57 грн., у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, інфляційного збільшення суми боргу - 1 040,94, 3% річних - 3 743,69 грн. та відшкодування судових витрат в розмірі 3 583,14 грн.

Відповідач в судові засідання 26.03.2013 та 23.04.2013 своїх представників не направив, про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Причини неявки в судове засідання представників суду не повідомив. Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що вимоги позивача про стягнення 3% річних є незаконними та безпідставними.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши відповідність наявних копій документів їх оригіналам Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2007 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Гудвіл», як продавцем, та відповідачем - Закритим акціонерним товариством «Київбудком», як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу №К-35/06, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача металопродукцію, а відповідач зобов'язався своєчасно прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (п.1.1).

Умовами договору сторони погодили, що загальна ціна цього договору складає загальну вартість переданого товару (п. 3.2), оплата товару здійснюється відповідачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача, протягом 14 календарних днів з дня отримання товару (п.3.6).

Згідно видаткової накладної №000005837 від 02.12.2011, підписаної уповноваженими представниками сторін без будь-яких претензій чи зауважень, позивачем було передано у власність відповідача, а відповідачем, в свою чергу, прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар на загальну суму 148 365,65 грн.

Згідно з довіреністю типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192) №1528 від 02.12.2011, виданої відповідачем на ім'я Махній І.М., останній був уповноважений на отримання товару від відповідача.

Відповідно до узгоджених сторонами умов договору №К-35/06 від 01.06.2007 (п.3.6), відповідач повинен був повністю розрахуватись за поставлений товар, оскільки позивачем було передано товар загалом на суму 148 365,65 грн., натомість відповідач не здійснив розрахунок за товар, заборгованість відповідача складає - 148 365,65 грн.

Позивач у позові стверджує, що, відповідач прострочив виконання зобов'язання за договором № К-35/06 від 01.06.2007 і на момент подачі позовної заяви до господарського суду, переданий йому товар на суму 148 365,65 грн. не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання у вигляді: пені в сумі 11 170,10 грн., 3% річних -3 743,69 грн., інфляційного збільшення суми заборгованості -1 040,94 грн. та неустойки 14 836,57 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викаладене, суд дійшов висновку, що позивач, як продавець, на виконання умов договору № К-35/06 від 01.06.2007 передав відповідачу товар на суму 148 365,65 грн., що підтверджується видатковою накладною № 000005837 від 02.12.2011 на суму 148 365,65 грн., проте відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару в повному обсязі не виконав, товар за договором №К-35/06 від 01.06.2007 у строк, встановлений п. 3.6 наведеного договору - не оплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 148 365,65 грн., в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 148 365,65 грн.

Відповідач доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за договором №К-35/06 від 01.06.2007 на суму 148 365,65 грн. - не надав.

Враховуючи викладене, відповідач прострочив виконання зобов'язань за договором № К-35/06 від 01.06.2007 - не здійснив оплату товару, поставленого йому позивачем, у строки, встановлені п. 3.6 договору, в зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання у вигляді: пені в сумі 11 170,10 грн., 3% річних -3 743,69 грн., інфляційного збільшення суми боргу - 1 040,94 грн. та 10% неустойки -14 836,57 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом п. 6.3 договору № К-35/06 від 01.06.2007 встановлено, що за прострочення платежу відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Крім того, при затримці платежу більше ніж 40 календарних днів від дня отримання товару, відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого.

У відповідності до п. 6.3 договору № К-35/06 від 01.06.2007 позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної ставки НБУ - 11 170,10 грн. за період з 16.12.2011 по 20.09.2012 та неустойку в розмірі 10% від 148 365,65 грн. - суми простроченої оплати в розмірі 14 836,57 грн., на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 1 040,94 грн. за період з січня 2012 по квітень 2012.

Судом перевірено, надані позивачем розрахунки пені, 10% неустойки та інфляційного збільшення суми боргу, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а тому, враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманого товару за договором № К-35/06 від 01.06.2007, у зв'язку з чим відповідач порушив умови вищевказаного договору, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, враховуючи те, що відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за договором № К-35/06 від 01.06.2007- не надав, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, неустойки та інфляційного збільшення суми боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: пені в сумі 11 170,10 грн. за період з 16.12.2011 по 20.09.2012, неустойки - 14 836,57 грн. та інфляційного збільшення суми боргу - 1 040,94 за період з січня 2012 по квітень 2012.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 16.12.2011 по 22.05.2012 в розмірі 3 743,69 грн.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних, та встановлено, що при нарахуванні таких позивачем було допущено помилку в методиці розрахунку, у зв'язку з чим судом проведено власний розрахунок, який має наступний вигляд:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів (грн.)148365.6516.12.2011 - 22.05.20121593 %1938.92

Отже, з урахуванням розрахунку суду, загальна сума 3% річних складає 1 938,92 грн., за вказаних обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3 743,69 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 938,92 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: 11 170,10 грн. - пені, 14 836,57 грн. - 10% неустойки, 1 040,94 грн. - інфляційних та 1 938,92 грн. - 3% річних.

Крім того, через канцелярію господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл» про повернення надміру сплаченого судового збору

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції 23.12.2011, яка діяла на момент звернення позивача до суду), за подачу до господарського суду позову майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Розмір заробітної плати за період з 01.07.2012 по 30.09.2012, затверджений Законом України «Про державний бюджет на 2012 рік» становить 1 102,00 грн..

Враховуючи викладене, розмір судового збору, який підлягав сплаті позивачем за подання позову до суду становить - 1 653,00 грн., в той час як позивачем, при подачі позову до суду 20.09.2012, сплачено судовий збір в розмірі 3 383,14 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, судом встановлено, що відповідачу підлягає поверненню 1 730,14 грн. надмірно сплаченого судового збору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства Київська будівельна компанія «Київбудком» (код ЄДРПОУ 24934463, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, буд. 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл» (код ЄДРПОУ 32769087, місцезнаходження: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 19) 11 170 (одинадцять тисяч сто сімдесят) грн. 10 коп. - пені, 14 836 (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 57 коп. - неустойки, 1 049 (одна тисяча сорок дев`ять) грн. 94 коп. - інфляційного збільшення суми боргу, 1938 (одну тисячу дев'ятсот тридцять вісім) грн. 92 коп. - 3% річних та 579 (п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 91 коп. - судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл» (код ЄДРПОУ 32769087, місцезнаходження: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 19) надмірно сплачений платіжним дорученням №9425 від 19.09.2012 судовий збір в розмірі 1 730 (одна тисяча сімсот тридцять) грн. 14 коп. Підставою повернення судового збору є дане рішення, підписане судом та скріплене печаткою суду.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік Дата складання повного тексту рішення - 29.04.2013