Рішення № 31023233, 25.04.2013, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 2218/19055/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої - судді Логінової С.М.,

при секретарі Юзьковій А.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника служби у справах дітей ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького до ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 за участю третьої особи без самостійних вимог - служби у справах дітей Хмельницької міської ради про виселення,

встановив:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницького звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 за участю третьої особи без самостійних вимог - служби у справах дітей Хмельницької міської ради про виселення, посилаючись на те, що у гуртожитку, що по вул. Ціолковського, 19, який перебуває на балансі квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького, у кімнаті №223 проживає ОСОБА_2 та її неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Гуртожиток призначений лише для тимчасового проживання курсантів і військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського і офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом і перебувають у шлюбі, під час навчання у військових навчальних закладах Міністерства оборони України або проходження ними військової служби. Відповідач працює на посаді вчителя початкових класів Мацьковецької ЗОШ 1-111 ступенів, тобто є цивільною особою. Враховуючи те, що відповідач не має відношення до Міністерства оборони України, тому підлягає виселенню без надання житлового приміщення. Позивач просить виселити ОСОБА_2 та її неповнолітнього сина з кім. № 223 буд. 19 по вул. Ціолковського у м. Хмельницькому без надання іншого житлового приміщення та зобовязати відповідача знятись з реєстраційного обліку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач та її представник у судовому засіданні позов не визнали, пояснивши, що вселення у гуртожиток відбулось на підставі дозволу коменданта, іншого житла не мають.

Представник третьої особи без самостійних вимог служба у справах дітей у судовому засіданні проти позову заперечила.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної чи іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

Згідно з ст. 129 вказаного Кодексу на підставі рішення про надання жилої площі у гуртожитку адміністрація підприємства видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Відповідно до вимог ст.ст. 125 та 132 Житлового кодексу України без надання жилого приміщення не може бути виселено одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

Відповідно до п.п. 2, 17, 40 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою РМ УРСР №208 від 03.06.1986 року, що діяло на час вселення в гуртожиток, приміщення в гуртожитках підприємств, установ та організацій розділялись на сімейні гуртожитки та гуртожитки для одиноких громадян.

Жилі приміщення в таких гуртожитках призначались лише для тимчасового проживання громадян на період роботи чи навчання на підприємстві, в установі чи організації і надавались за спільним рішенням адміністрації та профкому підприємства, установи, організації. Єдиною підставою для заселення в гуртожиток являвся ордер встановленої форми на зайняття жилого приміщення.

Громадяни, які проживали в гуртожитках у відокремлених приміщеннях, вправі були вселяти в ці приміщення за згодою власника гуртожитку своїх повнолітніх членів сім'ї.

Сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.

Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку у зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

З гуртожитку без надання іншого жилого приміщення не може бути виселено:

1) інвалідів війни та інших інвалідів з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, зв'язаного з перебуванням на фронті; учасників Великої Вітчизняної війни, які перебували у складі діючої армії; сім'ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісти при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби; сім'ї військовослужбовців; інвалідів з числа осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків;

2) осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм жилу площу в гуртожитку, не менш як десять років;

3) осіб, звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників;

4) пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів; членів сім'ї померлого працівника, якому було надано жилу площу в гуртожитку; інвалідів праці I і II груп, інвалідів I і II груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб;

5) одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

Відповідно до положень п.п. 1.2, 1.3, 1.5, 2.1, 2.4, 2.6, 3.15, 7.1, 7.2, 7.8 Інструкції щодо організації надання жилої площі в гуртожитках Збройних сил України, затвердженої Наказом Міністра оборони України № 113 від 24.03.2008 року, що діяла на час вселення ОСОБА_2 до гуртожитку КЕВ міста Хмельницького; положень п.п.5.1, 5.2, 5.3, 5.5, ч. 2, 5.10, 5.12 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністра оборони України № 737 від 30.11.2011 року, що діє на час вирішення спору судом, гуртожиток у військовій частині призначається для тимчасового проживання військовослужбовців Збройних Сил України на період проходження військової служби та до забезпечення іншим постійним житлом за рахунок Міністерства оборони України, а також для тимчасового проживання працівників Збройних Сил України на період їх роботи до забезпечення іншим постійним житлом у встановленому житловим законодавством порядку.

Приміщення в гуртожитку надається військовослужбовцям за відсутності у них іншого житла рішенням начальника квартирно-експлуатаційного відділу на підставі рапорту військовослужбовця та клопотання начальника військової частини та на підставі інших документів, передбачених Інструкцією.

На підставі рішення військовослужбовцю надається спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення військовослужбовця та членів його сім'ї до жилого приміщення в гуртожитку.

Військовослужбовець або особа, звільнена з військової служби, та члени її сім'ї зобов'язані у двотижневий термін звільнити займане жиле приміщення в гуртожитку в разі надання службового житла чи отримання іншого житла для постійного проживання.

Працівники Збройних сил України та члени їх сімей зобов'язані у двотижневий термін звільнити займане ними приміщення в гуртожитку в разі звільнення з роботи (крім звільнення на пенсію за віком або у разі, якщо працівник пропрацював у військовій частині більше 10 років).

Військовослужбовець, який звільнився з військової служби і має вислугу менше, ніж 10 років, підлягає виселенню разом із членами сім'ї без надання іншого житла.

У разі, якщо військовослужбовець, звільнений з військової служби, не перебуває на квартирному обліку для покращання житлових умов, він підлягає виселенню разом із членами сім'ї незалежно від кількості років військової вислуги.

У разі звільнення з військової служби військовослужбовця, який має вислугу більше 10 років і який перебуває на обліку для покращання житлових умов, він та члени його сім'ї не можуть бути виселені без надання іншого житла або до забезпечення постійним житлом за рахунок Міністерства оборони України.

Не можуть бути виселені з гуртожитку без надання іншого житла особи, зазначені в ст. 125 ЖК України, а саме: інваліди війни та інваліди-військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок виконання обов'язків; військової служби, особи, які пропрацювали у військовій частині на підставах трудового договору не менше, як десять років, особи, звільнені за скороченням чисельності чи штату працівників, пенсіонери по старості, одинокі особи з неповнолітніми дітьми, які проживають разом із ними, інші деякі категорії громадян.

У випадку відмови зазначених осіб у звільненні приміщення в гуртожитку, вони підлягають виселенню в судовому порядку з наданням іншого житла чи без надання такого.

Судом встановлено, що у гуртожитку, що по вул. Ціолковського, 19, який перебуває на балансі квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького, у кімнаті №223 проживає ОСОБА_2 та її неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Гуртожиток призначений лише для тимчасового проживання курсантів і військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського і офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом і перебувають у шлюбі, під час навчання у військових навчальних закладах Міністерства оборони України або проходження ними військової служби. Відповідач працює на посаді вчителя початкових класів Мацьковецької ЗОШ 1-111 ступенів.

ОСОБА_2 ніколи не перебувала з Міністерством оборони України в трудових відносинах, не являється військовослужбовцем Збройних Сил України, не мала права на поселення в даний гуртожиток і не набула законних прав на проживання в ньому.

Відповідно до ст.ст. 71, 76 ЦК УРСР 1963 року, що діяв на час вселення відповідача у гуртожиток, ст.ст. 256-257, 261 ЦК України, що діє на час вирішення справи судом, позовна давність це строк в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Про факт незаконного проживання ОСОБА_2 в гуртожитку, що перебуває на балансі КЕВ м. Хмельницького, позивач дізнався лише після передачі гуртожитку від військової частини до КЕВ.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 та її неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягають виселенню з кім. № 223 буд. 19 по вул. Ціолковського у м. Хмельницькому без надання іншого житлового приміщення, оскільки закріплені гарантії в ч. 1 ст. 125 та ст. 132 Житлового кодексу України не можуть бути застосовані у спорі про виселення громадян з гуртожитку, які не перебувають з підприємством у трудових відносинах і вселились у гуртожиток з порушенням вимог ст.ст. 128, 129 Житлового кодексу України.

Позовні вимоги щодо зобовязання відповідача знятись з реєстраційного обліку є передчасними, тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 213-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 125, 128, 129, 132 Житлового кодексу України, судвирішив:

позов квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького до ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 за участю третьої особи без самостійних вимог - служби у справах дітей Хмельницької міської ради про виселення задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_2 та її неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з кім. № 223 буд. 19 по вул. Ціолковського у м. Хмельницькому без надання іншого житлового приміщення.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького судовий збір у сумі 107 грн. 30 коп.

Апеляційна скарга на рішення подається на протязі 10 днів до апеляційного суду Хмельницької області.

СуддяЛогінова С.М.