Рішення № 31023230, 19.04.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/24651/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2013 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого - судді САВЛУК Т.В.

при секретарі Костенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права власності на частку нерухомого майна, визнання права власності на частку нерухомого майна та стягнення грошової компенсації та зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні, визнання права власності на частку у спільному майні та стягнення грошової компенсації,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідно до позовних вимог просила суд: «Припинити право власності ОСОБА_1 на 1/5 частки квартири АДРЕСА_1. Визнати ОСОБА_2 власником 1/15 частки квартири АДРЕСА_1. Визнати ОСОБА_3 власником 1/15 частки квартири АДРЕСА_1. Визнати ОСОБА_4 власником 1/15 частки квартири АДРЕСА_1. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 90334,94 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 90334,94 грн. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 90334,94 грн.».

На підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 13 грудня 2012 року судом прийнято зустрічна позовна заява ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні, визнання права власності на частку у спільному майні та стягнення грошової компенсації. (а.с.60-61)

Відповідно до предмету позову за зустрічним позовом, позивачі по зустрічному позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просили суд: ««Припинити право власності ОСОБА_1 на 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/15 частки квартири АДРЕСА_1. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/15 частки квартири АДРЕСА_1. Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/15 частки квартири АДРЕСА_1. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 солідарно суму грошової компенсації за 1/5 частки вартості квартири АДРЕСА_1, яка буде визначена висновком судової будівельно-технічної експертизи».

17 квітня 2013 року представники позивачів по зустрічному позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали заяву про уточнення позовних вимог по зустрічному позову, виходячи зі змісту заяви просили суд: «Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму грошової компенсації за 1/5 частку вартості квартири АДРЕСА_1 в розмірі 172505,00 грн. солідарно, з кожного по 57 501,67 грн.».

Представник позивача по первісному позову - відповідача по зустрічному позову ОСОБА_1 - ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги по первісному позову підтримав, просив позов задовольнити, заперечував щодо задоволення зустрічного позову, пояснив, що з травня 1994 року позивач ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбі між її батьками - ОСОБА_8 та ОСОБА_4, відповідачем по справі, позивач проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_4. В процесі приватизації спірної кватири, позивач ОСОБА_1 отримала у власність 1/5 частину кватири АДРЕСА_1, іншими співвласниками цієї квартири в рівних частках є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Позивач ОСОБА_1, намагаючись вирішити питання в досудовому порядку, неодноразово зверталась до відповідачів з метою вирішення питання щодо спільного користування квартирою, однак всі звернення позивача залишились без належного реагування з боку відповідачів. Зважаючи на те, що позивач не має можливості проживати в спірній квартирі та відповідно використовувати належну їй частку квартири на власний розсуд, при цьому позивач не заперечує той факт, що визначити конкретний порядок користування квартирою між співвласниками та виділення в натурі належної позивачу частки в цій квартирі не має технічної можливості, виходячи із загального розміру жилої площі квартири, тому відповідно до положень ч.2 ст.364 Цивільного кодексу України, позивач просить припинити право власності на належну їй на праві приватної власності 1/5 частину квартири АДРЕСА_1, визнати за відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності на 1/15 частини спірної квартири, за кожним з відповідачів, а також стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в рівних частках у розмірі 90334,94 грн., з кожного відповідача, виходячи з ринкової вартості спірної квартири, яка визначена на підставі Висновку про вартість трикімнатної квартири, який надано оцінювачем ФОП ОСОБА_9 24 вересня 2012 року, та складає 1 355 024,00 грн., який надано позивачем разом з позовною заявою до суду. При цьому представник позивача наголосив, що позивач не погоджується з ринкової вартості квартири, яка визначена на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи, який надано судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_10, оскільки визначена судовим експертом дійсна вартість спірної квартири в розмірі 862525,00 грн. значно занижена, та суттєво відрізняється від вартості квартир з аналогічними показниками технічного стану, які пропонуються на ринку нерухомості в місті Києві.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні проти первісного позову заперечував, просив в позові відмовити, та задовольнити зустрічний позов, пояснив, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 23 грудня 1994 року квартиру АДРЕСА_1 було приватизовано на п'ять осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ця квартира трикімнатна, загальною площею 88,1 кв.м, жилою площею 50,3 кв.м. У зв'язку зі смертю співвласника ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, належна їй 1/5 частка спірної квартири в порядку спадкування перейшла до ОСОБА_3. Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду про припинення права власності на належну їй 1/5 частину спірної квартири з виплатою за рахунок відповідачів грошової компенсації частки цієї квартири, відповідачі скористались правом подати зустрічний позов, оскільки не погоджуються з визначеним позивачем розміром ринкової вартості квартири, яка складає 1355024,00 грн., що підтверджується висновком оцінювача ФОП ОСОБА_9, а зважаючи на те, що в межах даного спору проведено судову будівельно-технічну експертизу, на підставі якої судовим експертом визначена дійсна (ринкова) вартість спірної квартири в розмірі 862525,00 грн., тому позивачі по зустрічному позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, з урахуванням висновку судової експертизи на виконання вимог чинного законодавства, внесли на депозитний рахунок суду грошову компенсацію, яка складає вартість 1/5 частини спірної квартири в розмірі 172505,00 грн., тому просить припинити право власності ОСОБА_1 на належну їй 1/5 частину спірної квартири та стягнути з позивачів по зустрічному позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсації в розмірі вартості 1/5 частини спірної квартири, тобто по 57501,67 грн., з кожного з позивачів, які внесено на депозитний рахунок суду.

Представник відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в судовому засіданні проти первісного позову заперечувала, просила в позові відмовити, та задовольнити зустрічний позов, пояснила, що на даний час квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності, в рівних частках, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1. Враховуючи позицію позивача ОСОБА_1, яка виявила намір припинити право власності на належну їй на праві приватної власності 1/5 частину спірної квартири, відповідачі, висловлюючи свою згоду, погоджуються виплатити ОСОБА_1 компенсацію вартості належної їй 1/5 частини спірної квартири,однак визначаючи розмір компенсації, позивачі по зустрічному позову виходять з дійсною (ринкової) вартості спірної квартири, яка визначена на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи, яка проведена в межах розгляду даної справи, та складає 862525,00 грн., у зв'язку з чим внесли на депозит суду грошову компенсацію, яка складає вартість 1/5 частини спірної квартири в розмірі 172505,00 грн., тому просять припинити право власності ОСОБА_1 на належну їй 1/5 частину спірної квартири та стягнути з позивачів по зустрічному позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсації в розмірі вартості 1/5 частини спірної квартири, тобто по 57501,67 грн., з кожного з позивачів, які внесено на депозитний рахунок суду.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні проти первісного позову заперечував, просив в позові відмовити, задовольнити зустрічний позов, пояснив, що відповідачу на праві приватної власності належить 1/5 частина спірної квартири, іншими співвласниками цієї квартири в рівних частках є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1. Оскільки на даний час, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про припинення права власності на належну їй 1/5 частину спірної квартири, відповідач, як співвласник квартири, погоджується виплатити грошову компенсацію в розмірі 57501,67 грн., яка складає вартість 1/15 частини спірної квартири, яка ним особисто внесена на депозитний рахунок суду, при цьому визначаючи розмір грошової компенсації, відповідач виходить з дійсною (ринкової) вартості спірної квартири, яка визначена на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи, яка проведена в межах розгляду даної справи, та складає 862525,00 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача - відповідача по зустрічному позову ОСОБА_1 - ОСОБА_7, представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_6, представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.

За нормою частини першої ст. 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст.358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому володіння та користування тією частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про право власності на житло, яке видане 23 грудня 1994 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_1 набули права власності в рівних частинах на квартиру АДРЕСА_1. (а.с.36)

В порядку спадкування щодо майна померлої ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 отримала у спадок 1/30 частини квартири АДРЕСА_1, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна». (а.с.37)

14 жовтня 2010 року ОСОБА_12 та ОСОБА_13 укладено договір дарування частини квартири, на підставі якого ОСОБА_3 отримала в дар 4/30 частини квартири АДРЕСА_1 від ОСОБА_12, та 1/30 частину цієї квартири від ОСОБА_13 . (а.с.46)

Згідно зі ст. 365 Цивільного кодексу країни право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

В окремих випадках суд може, враховуючи конкретні обставини справи, і при відсутності згоди власника, що виділяється, зобов'язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку з обов'язковим наведенням відповідних мотивів. Зокрема, це може мати місце, якщо частка у спільній власності на будинок є незначною й не може бути виділена в натурі чи за особливими обставинами сумісне користування ним неможливе, а власник в будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею.

Зі змісту вищевказаної статті випливає, що припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених пунктами 1-3 ч. 1 цієї статті умов та з урахуванням того, чи таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням особливостей справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, пояснення сторін по справі, суд приходить до висновку, що в межах даного спору, як по первісному позову, так і по зустрічному позову, заявленно вимоги про припинення право власності ОСОБА_1, яка є власником 1/5 частини квартири АДРЕСА_1, такий спосіб захисту цивільних прав не суперечить нормам чинного законодавства, які регулюють питання припинення права власності, та передбачають можливість за позовом інших співвласників припинити право особи на частку у спільному майні. При цьому грошова або інша майнова компенсація відповідно до ст. 364 Цивільного кодексу України може бути виплачена співвласнику, який виділяється, лише за його згодою. Водночас відповідно до ст. 365 Цивільного кодексу України згоди особи, право якої на частку у спільному майні припиняється, на отримання компенсації за його частку не потрібно.

Звертаючись з позовом до суду, позивач ОСОБА_1, заявляючи вимоги про припинення права власності на належну їй на праві власності 1/5 частину квартири АДРЕСА_1, просила стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на свою користь грошову компенсацію у розмірі 90334,94 грн., з кожного з відповідачів, яка розрахована позивачем виходячи з ринкової вартості спірної квартири, яка визначена на підставі Висновку про вартість трикімнатної квартири, який надано оцінювачем ФОП ОСОБА_9 24 вересня 2012 року, та складає 1 355 024,00 грн. (а.с.7-13)

Згідно Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 28 лютого 2013 року за №418/13-42, який складено провідним судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_10, встановлено, що дійсна (ринкова) вартість квартири АДРЕСА_1 станом на 26 жовтня 2012 року становить 862 525,00 грн. (а.с.79-85)

Допитаний в судовому засіданні провідний судовий експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_10, підтримав наданий ним висновок за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 28 лютого 2013 року за №418/13-42, роз'яснив та підтвердив відповіді, надані у заключній частині висновку, а також надав вичерпні відповіді на питання, поставлені в судовому засіданні сторонами у справі.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги по первісному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права власності на частку нерухомого майна, визнання права власності на частку нерухомого майна та стягнення грошової компенсації є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вимоги позивача ОСОБА_1 про припинення права власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1, безпосередньо пов'язані з вирішенням питання виплати грошової компенсації за рахунок інших співвласників спірної квартири, в той же час суд критично відноситься до визначеної позивачем суми грошової компенсації, яка розрахована виходячи з ринкової вартості спірного об'єкту нерухомого майна, на підставі висновку про вартість трикімнатної квартири, складений оцінювачем ФОП ОСОБА_9, та складає 1 355 024,00 грн., оскільки наданий оцінювачем висновок є консультативною роботою, не є результатом проведення незалежної оцінки, оцінювач не проводив особистого огляду об'єкту нерухомого майна, як і не було враховано загальні технічні характеристики спірного об'єкту нерухомого майна, що безпосередньо впливає на визначення оцінки його вартості та має бути предметом дослідження.

Виходячи суб'єктивного складу сторін та предмету спору за зустрічним позовом, суд приходить до висновку, що зустрічний позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні, визнання права власності на частку у спільному майні та стягнення грошової компенсації є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, задовольняючи позовні вимоги суд виходить з положень ч.ч. 3, 4 ст. 365 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї, при цьому суд враховує, що позивач по первісному позову - відповідач по зустрічному позову ОСОБА_1 визнала той факт, що спільне користування спірною квартирою між співвласниками є не можливим, оскільки житлової кімнати, яка б відповідала її частці у квартирі не має, як і відсутні варіанти виділу частки квартири в натурі, зважаючи на технічні характеристики житла та з можливістю збереження її цільового призначення, в той же час відповідно до ч.1 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини визнанні сторонами у справі не потребують доказуванню.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачами по зустрічному позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 правомірно заявлені вимоги про припинення права власності ОСОБА_1 на 1/5 частину спірної квартири, перерозподілу частки нерухомого майна між іншими співвласниками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 шляхом визнання за ними права власності по 1/15 частки спірної квартири, та стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 вартість 1/15 частини квартири АДРЕСА_1 в розмірі 57501,67 грн., що внесена ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в сумі по 57501,67 грн., кожним з позивачів, на депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Києва, що підтверджується платіжними документами, які приєднано до матеріалів справи. ( а.с. 98,99,100)

Визнаючи вартість грошової компенсації за 1/5 частину спірної квартири, суд бере за основу Висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 28 лютого 2013 року за №418/13-42, який складено провідним судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_10, де встановлено, що дійсна (ринкова) вартість квартири АДРЕСА_1 станом на 26 жовтня 2012 року становить 862 525,00 грн., який надано після проведення огляду об'єкту нерухомого майна, з урахуванням його технічних характеристик, судовий експерт підтвердив наданий ним висновок в судовому засдіанні, в той же час висловлені представником відповідача по зустрічному позову ОСОБА_1 - ОСОБА_7 заперечення щодо наданого судовим експертом висновку не знайшли свого підтвердження під час розгляду судової справи, інших доказів, які мали спростувати висновок судового експерта з визначення дійсної (реальної) вартості спірного об'єкту нерухомого майна, суду надано не було.

Відповідно до частини першої ст.11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини третьої ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права власності на частку нерухомого майна, визнання права власності на частку нерухомого майна та стягнення грошової компенсації є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі, задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні, визнання права власності на частку у спільному майні та стягнення грошової компенсації, суд ухвалює рішення припинити право власності ОСОБА_1 на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/15 частину квартири АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/15 частину квартири АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/15 частину квартири АДРЕСА_1; в рахунок виплати компенсації вартості 1/15 частити квартири АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, грошову компенсацію вартості частки майна в розмірі 57501,67 грн., що внесена ОСОБА_2 загальною сумою 57501,67 грн. на депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Києва на підставі платіжного доручення №20460326 від 02 квітня 2013 року на р/р №37318001003058, МФО 820019 ЄДРПО 02896696, отримувач Дніпровський районний суд м. Києва, банк отримувач ГУ ДКУ у м. Києві; в рахунок виплати компенсації вартості 1/15 частити квартири АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, грошову компенсацію вартості частки майна в розмірі 57501,67 грн., що внесена ОСОБА_3 загальною сумою 57501,67 грн. на депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Києва на підставі платіжного доручення №20459052 від 02 квітня 2013 року на р/р №37318001003058, МФО 820019 ЄДРПО 02896696, отримувач Дніпровський районний суд м. Києва, банк отримувач ГУ ДКУ у м. Києві; в рахунок виплати компенсації вартості 1/15 частити квартири АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, грошову компенсацію вартості частки майна в розмірі 57501,67 грн., що внесена ОСОБА_4 загальною сумою 57501,67 грн. на депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Києва на підставі платіжного доручення №20460770 від 02 квітня 2013 року на р/р№37318001003058, МФО 820019 ЄДРПО 02896696, отримувач Дніпровський районний суд м. Києва, банк отримувач ГУ ДКУ у м. Києві.

Відповідно до ч.3 ст.79 Цивільного процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Відповідно до положень статті 79 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що витрати на правову допомогу входять до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу ст.ст. 56 та 84 Цивільного процесуального кодексу України ці витрати мають бути пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі в розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь в розгляді справи.

Виходячи із системного тлумачення положень ст.ст. 56, 79, 84 Цивільного процесуального кодексу України витрати понесені позивачем до подання позову до суду не є витратами на правову допомогу.

Витрати понесені позивачем до відкриття провадження у справі є збитками, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України) та можуть бути відшкодовані особі у разі пред'явлення вимог про стягнення таких збитків.

Так, 19 листопада 2012 року між адвокатом ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладено Договір №450 про надання правової допомоги.

Як вбачається з наданих до позовної заяви доказів, ОСОБА_2 сплатив адвокату ОСОБА_14 «за ведення цивільної справи» наступні кошти: за квитанцією №531 від 29.11.12 року - 500,00 грн.; за квитанцією №552 від 30.01.13 року - 400,00 грн.; за квитанцією №568 від 27.02.13 року - 500,00 грн.; за квитанцією №587 від 28.03.13 року - 500,00 грн.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 про відшкодування за рахунок ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 1900,00 грн., за відсутності доказів, які мали підтвердити, що понесені позивачем по зустрічному позову ОСОБА_2 витрати, пов'язанні безпосередньо з розглядом даної справи в суді.

В порядку ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 575,10 грн., та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи в розмірі 735,60 грн., стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 575,10 грн. та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи в розмірі 735,60 грн., стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 575,10 грн. та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи в розмірі 735,60 грн., які сплачено позивачами по зустрічному позову, що підтверджується залученими до справи платіжними документами.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 16, 356, 358, 365 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 10, 11, 56, 58, 60, 61, 79, 84, 88, 146, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права власності на частку нерухомого майна, визнання права власності на частку нерухомого майна та стягнення грошової компенсації відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні, визнання права власності на частку у спільному майні та стягнення грошової компенсації задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/15 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/15 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/15 частину квартири АДРЕСА_1.

В рахунок виплати компенсації вартості 1/15 частити квартири АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, грошову компенсацію вартості частки майна в розмірі 57501,67 грн., що внесена ОСОБА_2 загальною сумою 57501,67 грн. на депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Києва на підставі платіжного доручення №20460326 від 02 квітня 2013 року на р/р №37318001003058, МФО 820019 ЄДРПО 02896696, отримувач Дніпровський районний суд м. Києва, банк отримувач ГУ ДКУ у м. Києві.

В рахунок виплати компенсації вартості 1/15 частити квартири АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, грошову компенсацію вартості частки майна в розмірі 57501,67 грн., що внесена ОСОБА_3 загальною сумою 57501,67 грн. на депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Києва на підставі платіжного доручення №20459052 від 02 квітня 2013 року на р/р №37318001003058, МФО 820019 ЄДРПО 02896696, отримувач Дніпровський районний суд м. Києва, банк отримувач ГУ ДКУ у м. Києві.

В рахунок виплати компенсації вартості 1/15 частити квартири АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, грошову компенсацію вартості частки майна в розмірі 57501,67 грн., що внесена ОСОБА_4 загальною сумою 57501,67 грн. на депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Києва на підставі платіжного доручення №20460770 від 02 квітня 2013 року на р/р№37318001003058, МФО 820019 ЄДРПО 02896696, отримувач Дніпровський районний суд м. Києва, банк отримувач ГУ ДКУ у м. Києві.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 575,10 грн., та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи в розмірі 735,60 , а всього на загальну суму 1310 (одна тисяча триста десять) грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 575,10 грн., та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи в розмірі 735,60 , а всього на загальну суму 1310 (одна тисяча триста десять) грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 575,10 грн., та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи в розмірі 735,60 грн., а всього на загальну суму 1310 (одна тисяча триста десять) грн. 70 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду міста Києва, яка подається через Дніпровський районний суд мста Києва, протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я