Рішення № 31021879, 18.04.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" квітня 2013 р. Справа № 906/178/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Чорнобай Д.В. - довіреність від 02.04.13р.;

від відповідача: Окушко О.В. - довіреність від 19.12.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ)

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (м. Коростишів)

про стягнення 1180300,87 грн.

Спір розглянутий в більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 1180300,87 грн. заборгованості, з яких: 1048618,64 грн. - заборгованості, 7063,77 грн. - інфляційні, 32632,05 грн. - 3% річних, 91986,42 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду від 04.04.13р. прийнято до розгляду заяву ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від 04.03.13р. про уточнення розміру позовних вимог, що за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав зменшені позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову визнав частково, пояснив, що відповідачем сплачено частину основного боргу - 396486,07 грн., також просив зменшити розмір пені до 8940,63 грн.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.11р. між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець/позивач) та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (покупець/відповідач) було укладено договір №14/2222/11 на купівлю-продаж природного газу, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (в обсягах природного газу, що використовуються для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами), надалі споживачам, та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (п.п. 1.1. договору).

Газ, що продається за цим договором, використовується споживачами покупця виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, (далі - споживачам покупця) та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати (п.п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 1050,000 тис. куб. м.

Згідно п.п. 5.1. ціна (граничний рівень ціни) на природний газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ.

Відповідно до п.п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п.п. 6.3. договору в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу, із зазначенням періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ поставлений в минулі періоди по цьому договору.

У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Неустойка нараховується продавцем протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п.п. 7.2. договору).

На виконання умов договору від 30.09.11р. позивач протягом жовтня - грудня 2011 року, січня - лютого 2012 року передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 2338652,53 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу (а.с. 18-22), довідкою щодо кінцевого сальдо відповідача за період з 01.10.11 по 30.11.12 (а.с. 26) та довідкою щодо операцій з ПАТ "Коростишівгаз" за цей же період (а.с. 27).

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, а за отриманий газ розрахувався невчасно та не в повному обсязі, в результаті чого перед позивачем виникла заборгованість за переданий природний газ в сумі 1048618,64грн.

В ході розгляду справи відповідачем було сплачено суму боргу в сумі 396486,07грн. заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням №12 від 07.03.13р. (а.с. 139). тобто станом на день розгляду справи сума основного боргу становить 652132,57 грн.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обґрунтованою до стягнення є сума 652132,57 грн., в частині стягнення 396386,07 грн. заборгованості провадження у справі слід припинити на підставі п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 91986,42 грн. пені.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Перевіривши розрахунок пені, що міститься в позовній заяві, суд прийшов до висновку, що обґрунтованим є розрахунок пені, наданий відповідачем (а.с. 175), відповідно до якого сума пені складає 89406,30 грн. В задоволенні позову щодо стягнення 2580,12 грн. пені слід відмовити, оскільки термін нарахування сплинув.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Також судом приймається до уваги наступне:

- відповідач є підприємством, основним видом діяльності якого є транспортування та постачання природного газу за регульованим тарифом за встановленими НКРЕ України цінами, враховуючи, що протягом останніх років тарифи товариству доводяться не в повному обсязі, в межах 60-70 відсотків, що не дає можливості своєчасно проводити розрахунки з постачальниками природного газу, в т. ч. і з ПАТ НАК "Нафтогаз України";

- ПАТ "Коростишівгаз" не є комерційною організацією, інших джерел прибутку, крім дольового відщеплення за надані послуги з транспортування газу для ПАТ "Коростишівгаз" не існує;

- примусове стягнення штрафних санкцій (пені) спричинить вилучення з господарського обороту ПАТ "Коростишівгаз" грошових коштів, що позбавить можливості закупки нових обсягів природного газу для забезпечення ним споживачів Коростишівського району, а також проводити розрахунки за поставлений природний газ у поточному році, здійснення робіт по забезпеченню безаварійного та безперебійного газопостачання, підтримці газорозподільної мережі у працездатному стані; позбавить можливості виплати заробітної плати та обов'язків платежів до бюджету, а також може призвести до повної зупинки підприємства;

- згідно звіту про фінансові результати за 2012 рік ПАТ «Коростишівгаз» зазнав збиток в сумі 415 тис. грн.;

- несвоєчасність розрахунків з відповідачем безпосереднім споживачами газу спричинила неможливість своєчасного виконання зобов'язань відповідача перед НАК "Нафтогаз України", адже остання поточна проплата споживачем відповідача (КП «Теплосервіс») була здійснена в жовтні 2012 року;

- також на державному рівні було визнано, що у газових господарствах України відсутнє джерело на погашення штрафних санкцій, внаслідок чого Верховною Радою України було прийнято Закон України № 3319 від 12.05.2011 року "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", яким заборгованість, в тому числі із сплати штрафних санкцій підлягає списання; так, по ПАТ "Коростишівгаз" відповідно до даного Закону списано 6007744,89 грн. нарахованих штрафних санкцій;

- стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних компенсує складову частину збитків кредитора - позивача у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язання боржником - відповідачем;

- згідно Постанови КМУ від 25 липня 2012 року № 705 «Про визначення гарантованих постачальників природного газу», Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» визначено гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3млн. куб. метрів та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії. Тобто з 01 січня 2013 року договір на купівлю-продаж природного газу КП «Теплосервіс» уклав безпосередньо з НАК «Нафтогаз України», а значить на сьогодні в ПАТ «Коростишівгаз» відсутня будь-яка можливість впливати на розрахунки КП «Теплосервіс».

- на території Коростишівського району тепловою енергією забезпечуються лише школи та дитячі садочки, які відповідно до ст. З Закону України «Про теплопостачання» забороняється відключати від електро-газопостачання, тобто ПАТ «Коростишівгаз» на законодавчому рівні обмежений в праві відключити від газопостачання КП «Теплосервіс» для спонукання належного та своєчасного здійснення розрахунків.

Враховуючи вищевикладені обставини та беручи до уваги ступінь виконання зобов'язання, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 30%, тобто до 26821,89грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 7063,77 грн. інфляційних та 30626,64грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки позивача (а.с. 167-169) обґрунтовані, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 652132,57 грн. - основного боргу, 26821,89 грн. - пені, 7063,67 грн. - інфляційних та 30626,64 грн. - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В частині позову щодо стягнення 2580,12 грн. пені суд відмовляє та припиняє провадження у справі в частині стягнення 369386,07 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору, оскільки даний борг був сплачений відповідачем після звернення позивача до суду.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені, що підлягає стягненню до 26821,89 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Більшовицька, 55, ід. код 20413052)

- на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6. ід. код 20077720) 716644,77 грн. - заборгованості, з яких: 652132,57 грн. - основного боргу, 26821,89 грн. - пені, 7063,67 грн. - інфляційних та 30626,64 грн. - 3% річних, а також 15584,64 грн. сплаченого судового збору.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 396386,07 грн. основного боргу.

5. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 2580,12 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.04.13

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек.)