Постанова № 31021761, 10.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2013 року місто Севастополь 18 год. 12 хв. Справа №2а-891/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі колегії суддів:

головуючого судді - Водяхіна С.А.;

суддів - Гавури О.В.;

- Гуріна Д.М.;

секретаря - Авчиян К.Е.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України у м. Севастополі 21 червня 2008 року;

представника позивача - ОСОБА_2 - ОСОБА_3, довіреність від 10 вересня 2012 року № ВРХ 268343;

представник відповідача - Державної виконавчої служби України - Дмитренка Ігоря Володимировича, довіреність від 17 грудня 2012 року № 2-7-4.4/4.4/1778,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови від 27 березня 2012 року у виконавчому провадженні № 13646436 про стягнення виконавчого збору у розмірі 2 077 523 грн. 22 коп.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 19 квітня 2012 року позов було залишено без руху і запропоновано позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки в строк до 07 травня 2012 року.

Позивач зазначену кореспонденцію не отримав, про що свідчить відмітка на конверті поштового відділення зв'язку, вимоги ухвали у встановлений судом строк не виконав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 15 травня 2012 року позов ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови повернуто позивачу.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року у справі № 2а-891/12/2770 ухвалу Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 15 травня 2012 року про повернення адміністративного позову скасовано, справу № 2а-891/12/2770 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

До Окружного адміністративного суду м. Севастополя справа надійшла 29 січня 2013 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 13 січня 2013 року відкрито провадження у справі № 2а-891/12/2770, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 08 лютого 2013 року провадження у справі зупинено до одержання судом витребуваних доказів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 04 квітня 2013 року поновлено провадження у справі.

У зв'язку з реорганізацією відповідача у справі судом було замінено відповідача - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на його правонаступника - Державну виконавчу службу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, оскільки виконавчий напис нотаріуса не було виконано як у добровільному, так і у примусовому порядку, підстав для винесення постанови про стягнення виконавчого збору у відповідача не було.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. Зазначив, що державний виконавець діяв відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Виконавчий збір відповідно до вказаного Закону стягується з боржника у разі невиконання у повному обсязі рішення суду в строк, який встановлений державним виконавцем для добровільного виконання у постанові про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з чим, позовні вимоги вважає безпідставними.

Суд, заслухавши представника позивача, встановивши обставини у справі, дослідивши матеріали справи та письмові докази, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України знаходився на виконанні виконавчий напис нотаріуса № 11, виданий 21 січня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про звернення стягнення на комплекс будівель та споруд гуртожитку - готелю «Ярд», що розташований на земельній ділянці площею 0,3460 га, який складається з будівлі (корпусу А, Б, В) літ. А, загальною площею 2496,2 кв.м., підвалу під літ. А, входу в підвал, приямку, ганку, балконів, тамбуру літ. А, боксів літ. Б, п'яти підземних частин під літ. Б, навісу літ. В, бесідки літ. Г, навісу літ. Д, бесідки літ. Е, навісу літ. Ж, огорож 1 - 7, 11, огорож 13 - 19, інших споруд 1, 8 - 10, інших споруд 12, 20 - 22, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_2.

На підставі виконавчого напису постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Абісова А.В. від 09 липня 2009 року відкрито виконавче провадження ВП № 13646436 щодо звернення стягнення на комплекс будівель та споруд гуртожитку - готелю «Ярд», розташований на земельній ділянці площею 0,3460 га, який складається з будівлі (корпус А, Б, В) літ. А, загальною площею 2496,2 кв.м., підвалу під літ. А, входу в підвал, приямку, ганку, балконів, тамбуру літ. А, боксів літ. Б, п'яти підземних частин під літ. Б, навісу літ. В, бесідки літ. Г, навісу літ. Д, бесідки літ. Е, навісу літ. Ж, огорож 1 - 7, 11, огорож 13 - 19, інших споруд 1, 8 - 10, інших споруд 12, 20 - 22, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_2. За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, пропонувалось задовольнити вимоги Закритого акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії», які станом на 20 січня 2009 року складають 20 773 532 грн. 17 коп., а також плату за вчинення виконавчого напису у розмірі 1 700 грн. 00 коп.

Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 09 липня 2009 року позивач також зобов'язаний виконати зазначений виконавчий напис у семиденний термін з моменту отримання цієї постанови.

Листом від 17 липня 2009 року за вих. № 8214-0-33-09-25/13 постанову про відкриття виконавчого провадження було надіслано на адресу позивача.

28 серпня 2009 року поштову кореспонденцію було повернуто відправнику у зв'язку зі закінчення терміну зберігання.

13 жовтня 2009 року за вих. № 8214-0-33-09-25/13 повторно на адресу ОСОБА_2 було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження від 09 липня 2009 року № 13646436, що отримана позивачем 19 жовтня 2009 року.

У семиденний термін з моменту отримання цієї постанови у добровільному порядку ОСОБА_2 виконавчий напис нотаріусу виконано не було.

Постановою заступника Міністра - директора Департаменту державної виконавчої служби Стаднік Г.В. від 28 вересня 2010 року було утворено при відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчу групу щодо виконання виконавчого напису нотаріусу від 21 січня 2009 року № 11.

21 жовтня 2010 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі складено акт опису та арешту майна, згідно з виконавчим документом.

Також відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» було проведено оцінку арештованого майна боржника, яка склала 9 558 030 грн. 00 коп.

У зв'язку з відсутністю у виконавчому провадженні інформації щодо оскарження сторонами висновку з незалежної оцінки майна, державним виконавцем було організовано прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна.

Під час реалізації майна майно боржника було уцінено на 50 відсотків та вартість майна склала 4 779 015 грн. 00 коп.

Листом від 01 лютого 2012 року № 442 Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство юстиція» повідомило Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби України, що прилюдні торги 23 січня 2012 року з реалізації майна боржника визнано такими, що не відбулися, у зв'язку з відсутністю покупців.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Абісовим А.В. від 27 березня 2012 року у виконавчому провадженні ВП № 13646436 було стягнуто з боржника - ОСОБА_2 виконавчий збір у розмірі 2 077 523 грн. 22 коп.

Листом від 04 квітня 2012 року за вих. № 13644-0-33-10-5/4 на адресу позивача було надіслано копію постанови про стягнення виконавчого збору.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Вовченка О.В. від 27 березня 2012 року у виконавчому провадженні ВП № 13646436 на підставі пункту 3 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис № 11, виданий 21 січня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, повернуто стягувачу.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку в Україні встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб), - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Закону встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, що діяла на час відкриття виконавчого провадження, державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Аналогічні приписи містить у собі частина друга статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-УІ «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)».

Згідно з частиною шостою статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, відповідно до частин першої, третьої статті 27 Закону, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Згідно зі статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, що діяла на час винесення постанови про стягнення виконавчого збору, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

У разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.

У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені заходи примусового виконання рішення, якими є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

З аналізу зазначених норм Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавчий напис нотаріусу підлягає виконанню у спосіб та у порядку, що встановлені цим написом та законодавством, що регулює певні відносини, а тому державний виконавець у межах виконавчого провадження зобов'язаний здійснювати заходи, які необхідні для виконання напису з дотриманням умов та вимог, встановлених виконавчим документом та відповідним законодавством. У разі невиконання боржником у добровільному порядку виконавчого документу у строк, встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження, або виконання його боржником після початку примусового виконання, державним виконавцем приймається постанова про стягнення виконавчого збору, незалежно від того виконано лі фактично рішення у примусовому порядку. Розмір виконавчого збору складає 10 відсотків саме від суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, а не від розміру оцінки цього майна. При цьому, законом встановлений вичерпний перелік підстав, за якими виконавчий збір не стягується, а саме: за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_2 перед стягувачем - Закритим акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії», складає 20 773 532 грн. 17 коп.

Відповідно до постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 27 березня 2012 року сума виконавчого збору складає 2 077 523 грн. 22 коп., тобто 10 відсотків від суми заборгованості позивача, що повністю узгоджується з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи позивача щодо стягнення за виконавчим написом нотаріуса періодичних платежів судом до уваги не приймаються, оскільки це спростовується фактичними обставинами справи, а саме: відповідно до виконавчого напису нотаріуса від 21 січня 2009 року № 11 за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна пропонується задовольнити вимоги Закритого акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії», які станом на 20 січня 2009 року складають 20 773 532 грн. 17 коп. Тобто за виконавчим написом нотаріуса стягненню підлягає сума у фіксованому розмірі.

Також суд зазначає, що виконавчий напис нотаріуса та постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 13646436 не визнані у встановленому порядку незаконними та не скасовані.

У ході судового розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось позивачем та його представником, що виконавчий документ ОСОБА_2 у добровільному порядку виконано не було.

Разом з цим, відповідач надав суду докази, що підтверджують здійснення державним виконавцем у межах виконавчого провадження ВП № 13646436 заходів примусового виконання, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а саме: здійснення опису, арешту та оцінки майна, організації прилюдних торгів тощо.

Майно, на яке було звернуто стягнення за виконавчим написом нотаріуса, не було реалізовано на підставі того, що прилюдні торги по реалізації майна боржника визнано такими, що не відбулись за відсутністю покупців, після чого державним виконавцем 05 березня 2012 року на адресу стягувача направлено повідомлення щодо залишення за собою нереалізованого майна боржника.

У зв'язку з відмовою стягувача залишити за собою нереалізоване майно боржника, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Вовченком О.В. на підставі пункту 3 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» було прийнято постанову від 27 березня 2012 року про повернення стягувачу виконавчого документу - виконавчого напису нотаріусу № 11 виданого 21 січня 2009 року.

Таким чином, при винесенні постанови від 27 березня 2012 року про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 2 077 523 грн. 22 коп. відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з частинами першою, другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході судового розгляду доводи позивача щодо неправомірності прийнятої відповідачем постанови про стягнення виконавчого збору не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 15 квітня 2013 року.

Головуючий суддя (підпис) С.А. Водяхін

Судді (підпис) О.В. Гавура

(підпис) Д.М. Гурін

З оригіналом згідно

Суддя С.А. Водяхін