Рішення № 31021627, 25.04.2013, Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 388/392/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

25.04.2013 Долинський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Бондарчука Р.А.,

при секретарі Поліщук Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Долинська справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, неповнолітнього ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_1, ОСОБА_3, неповнолітнього ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_3, про виселення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулися до суду з даним позовом , мотивуючи свої вимоги тим , що відповідно до укладеного договору № KGDLGA01580041 від 12.07.2007 р. відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 111775 грн. строком до 11.07.2017 р. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 13.07.2007 р. між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки , згідно якого ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 85,60 кв.м., жилою площею 46,60 кв.м., який розташований за адресою : АДРЕСА_1 . Майно належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності . Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі , надавши відповідачеві кредит в розмірі , передбаченому умовами кредитного договору . Відповідач ОСОБА_1 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом , відсотками , комісією , а також іншими витратами відповідно до умов договору . В порушення норм чинного законодавства та умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором не виконав . Позивач звернулися до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та 06 липня 2011 року судом було винесено рішення звернути стягнення на предмет іпотеки , а саме вказаний житловий будинок , шляхом продажу даного предмету іпотеки банком . Позивач зазначає , що таким чином відповідач ОСОБА_1 та усі мешканці підлягають виселенню з зазначеного житлового будинку .

Представник позивача в судове засідання не з»явився , до суду надано письмову заяву, в якій просять розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримують , та просять задовольнити позов у повному обсязі , не заперечують проти винесення заочного рішення .

Відповідачі в судове засідання не з'явились , причини неявки суду не повідомлено . Про час та місце судового засідання повідомлено своєчасно в установленому законом порядку . За таких підстав , суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи , що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України .

Представник Органу опіки та піклування Долинської районної державної адміністрації в судовому засіданні позов не визнав , заперечує проти задоволення позовних вимог , суду пояснив , на даний час в будинку разом з батьком ОСОБА_1 проживає малолітня дитина ОСОБА_2 У дитини майна не має . В разі задоволення позову будуть порушенні права дітей , тому виселення є неможливим . Дітям повинні надати рівні умови , або частку в будинку , в який вони будуть виїзджати .

Прокурор Павлюченко Л.В. в судовому засіданні позов визнала частково , заперечує проти виселення з будинку неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_4, оскільки це буде порушенням вимог Закону України «Про охорону дитинства» .

Вислухавши пояснення представника Органу опіки та піклування Долинської районної державної адміністрації , думку прокурора , вивчивши матеріали справи , суд дійшов висновку , що позов підлягає задоволенню .

Із копії кредитного договору № KGDLGА01580041 від 12.07.2007 року вбачається , що ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 111775 грн. строком до 11.07.2017 р. ( а.с. 7-9 ) .

За даними копії іпотечного договору від 13.07.2007 р. укладеного між ЗАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором , останнім було надано в іпотеку нерухоме майно , а саме : житловий будинок з огорожею , літньою кухнею «Б», погрібом «Д», гаражем «В», колодязем «К», жилою площею 46,6 кв.м , загальною площею 85,6 кв.м та приватизованою земельною ділянкою площею 1341,10 кв.м , розташованих за адресою : АДРЕСА_1 . Вказане майно належить відповідачу ОСОБА_1 на праві власності згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок і Державного акту на право власності на земельну ділянку ( а.с. 10-12 ) .

Згідно копії рішення Долинського районного суду від 06.07.2011 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KGDLGА01580041 від 12.07.2007 року в розмірі 101177,66 грн. - звернуто стягнення на предмет іпотеки : житловий будинок , який розташований за адресою : АДРЕСА_1 , жилою площею 85,6 кв.м з наступними спорудами : огорожа , літня кухня «Б», погріб «Д», гараж «В», колодязь «К» та приватизовану земельну ділянку площею 1341,10 кв.м у межах згідно з планом , шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ЗАТ КБ «ПриватБанк» (49094 м. Дніпропетровськ , вул. Набережна Перемоги , 50 , код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі- продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем , з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності , а також наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень , необхідних для здійснення продажу . Виселено громадян , які мешкають в будинку АДРЕСА_1 , а саме : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , зі зняттям їх з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства , імміграції та реєстрації фізичних осіб Долинського РВ УМВС України в Кіровоградській області ( а.с. 13-15 ) . Також даним рішенням суду встановлено , що всупереч укладеного 13.07.2007 р. між сторонами іпотечного договору в наданому відповідачем ОСОБА_1 в іпотеку житловому будинку 22.04.2011 р. був зареєстрований неповнолітній ОСОБА_2, чим порушено умови даного договору .

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області вказане рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 06.7.2011 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки змінено . У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KGDLGА01580041 від 12.07.2007 року в розмірі 101177,66 грн. - звернуто стягнення на предмет іпотеки : житловий будинок , який розташований за адресою : АДРЕСА_1 , з наступними спорудами : огорожа , літня кухня «Б», погріб «Д», гараж «В», колодязь «К», жилою площею 46,6 кв.м., загальною площею 85,6 кв.м., приватизована земельна ділянка площею 1441,10 кв.м у межах згідно з цільовим призначенням земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) і ведення особистого селянського господарства . Предмет іпотеки на період до його реалізації передано на збереження ОСОБА_1 Способ реалізації зазначеного предмета іпотеки визначено застосування процедури продажу , встановленою ст. 38 Закону України «Про іпотеку» з початковою ціною для його подальшої реалізації - 125000 грн., яку дозволити ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі- продажу з іншою особою-покупцем , з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності , а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк» усіх повноважень , необхідних для здійснення продажу .

Позивачем направлялася ОСОБА_1, ОСОБА_2 письмова вимога № 30.1.0.0/2-662 від 09.01.2013 року , в якій повідомлялося , що оскільки щодо зазначеного предмету іпотеки ухвалене рішення про звернення стягнення , в тридцяти денний строк з дня отримання цієї вимоги , вимагається від них та всіх зареєстрованих осіб , згідно положень ст. 40 Закону України «Про іпотеку» , добровільно звільнити вказане нерухоме майно разом із усіма незареєстрованими у предметі іпотеки членами сім»ї та іншими мешканцями , що підтверджується копією Реєстру поштових відправлень рекомендованих листів з повідомленням , та копією поштового повідомлення ( а.с. 16, 17, 19 ) .

Згідно Адресної довідки від 14.03.2013 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 .

Довідкою Долинського районного сектору УДМС України в Кіровоградській області № 19/477 від 18.04.2013 року повідомлено , що ОСОБА_1 зареєстрований разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вказаною адресою . Інформації щодо реєстрації зареєстрованих інших осіб за зазначеною адресою районний сектор не володіє .

Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться .

В порушення умов кредитного договору та ст. 526 ЦК України відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав .

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором , а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти .

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов»язання .

У відповідності до положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов"язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов"язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки .

Згідно ст. 6 Закону України "Про іпотеку", іпотека поширюється на земельну ділянку , на якій розташований предмет іпотеки і яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки .

Ставлячи вимогу відмовити в задоволенні позову, прокурор та орган опіки та піклування посилаються на положення ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства».

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 17 вказаного Закону зазначено, що батьки, або особи , що їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальної реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати зобов'язання.

Крім того, прокурор та орган опіки та піклування керуються положеннями Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», однак, вказаний Закон визначає загальні засади соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей.

Судом встановлено та не спростовано сторонами, що у будинку на час укладання договору іпотеки проживав та був зареєстрований лише власник будинку, ОСОБА_1 , а не малолітні діти, як це зазначає представник органу опіки і піклування, а тому положення ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства" не можуть застосовуватись при вирішенні даного спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Разом з тим, ч. 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, органом опіки і піклування не вірно визначено характер спірних правовідносин, які виникли між сторонами, а тому позов слід задовольнити в частині виселення осіб, які проживають в квартирі.

Відповідно до ч.2 ст. 377 ЦК України якщо житловий будинок , будівля або споруда розміщенні на земельній ділянці , наданій у користування , то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки , на якій вони розміщені , та частиною ділянки , яка необхідна для їх обслуговування .

В силу положень ч. 2 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" однозначно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців , якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення , а також згідно з ч. 1 ст. 40 вказаного Закону та ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців .

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням .

В постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 р. № 6-57 цс 11 р. сформульована обов'язкова для всіх судів України правова позиція про те , що за змістом ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про : 1) позбавлення права власності на житлове приміщення ; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням ; 3) визнання особи безвісно відсутньою ; 4) оголошення фізичної особи померлою . У зв'язку з тим , що зазначений Закон є спеціальним нормативно-правовим актом , який регулює правовідносини , що пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання , положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин , виникнення , зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання . Отже , у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування чи розпорядження своїм житловим приміщенням , власник має право вимагати усунення відповідних перешкод , зокрема , шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання , пред'явивши одночасно одну із таких вимог : 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення ; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням ; 3) про визнання особи безвісно відсутньою ; 4) про оголошення фізичної особи померлою . З огляду на це вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить , зокрема , від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням , відповідно до норм житлового та цивільного законодавства - статей 71, 72, 116, 156 ЖК України , ст. 405 ЦК України .

На підставі зазначених правових норм , суд вважає , що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зняття відповідачів з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби .

В судовому засіданні з достовірністю встановлено , що позивач та відповідач ОСОБА_1 перебували в договірних відносин . Останній не виконав належним чином своїх зобов'язань по кредитному договору . В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки , на виконання якого ОСОБА_1 надав позивачеві в іпотеку нерухоме майно - вказаний житловий будинок . На час укладення даного договору неповнолітній ОСОБА_2 не був зареєстрований у зазначеному будинку . В порушення умов договору іпотеки неповнолітній ОСОБА_2 вже згодом був зареєстрований відповідачем ОСОБА_1 в даному будинку . За рішенням суду в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на вказаний предмет іпотеки та виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2 з даного будинку . В ході судового розгляду встановлено , що на даний час в будинку крім ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2 також проживають ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_4 Позивачем в зв'язку з ухваленням рішення про звернення стягнення відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 направлялася письмова вимога звільнити добровільно в установлений строк зазначене нерухоме майно з усіма зареєстрованими особами , членами сім»ї та іншими мешканцями . Проте зазначені вимоги відповідачами не виконані . Таким чином , суд вважає , що відповідачі підлягають виселенню з будинку .

В решті позовних вимог слід відмовити .

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України , -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»" - задовольнити частково.

Виселити громадян , які зареєстровані та проживають в будинку АДРЕСА_1, а саме:

- ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4;

- неповнолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, в інтересах якого діє ОСОБА_1;

- ОСОБА_3;

- неповнолітнього ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_3.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до вимог ст. 294 ЦПК України .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії .

Головуючий : підпис . Копія вірна . Суддя Долинського районного суду Р. А. Бондарчук