Постанова № 31017859, 29.04.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

29 квітня 2013 р. справа № 820/568/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,

за участю:

представника позивача - Мар'яновської О.П.,

представника відповідача - Усачова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Науково-виробничої фірми "Сінтал' Д"-товариство з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Науково-виробнича фірма "Сінтал' Д" - товариство з обмеженою відповідальністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення №0002142201 від 14.11.2012 р. про збільшення (нарахування) грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 6 493 155,00 грн. основного платежу та 38340,50 грн. штрафні санкції, та податкове повідомлення-рішення №0002152201 від 14.11.2012 р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартали 2011 року в сумі 18 603 741,00 грн. та 1 півріччя 2012 року в сумі 3 920 639,00 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку НВФ "Сінтал' Д"-ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р.

За результатами перевірки складено Акт №2356/22-106/14073681 від 25.10.2012р., за висновками якого підприємством порушено п.п. 14.1.27, п.п.14.1.36, п.14.1, ст.14, п.п. 135.5.4, п. 135.5, ст.135 та п. 138.2 п. 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2012 року №2755 зі змінами та доповненнями. НВФ "Сінтал'Д" -ТОВ занижено податок на прибуток на суму 6 687 181,00 грн., у т.ч. за 4 кв. на суму 6 339 793,00 грн., за 1 півріччя 2012р. на суму 347388,00 грн., та завищено від'ємне значення податку на прибуток на суму 18 603 741 грн. за 2-4 квартали 2011 року, та як наслідок завищено від'ємне значення податку на прибуток за 1 півріччя 2012р. на суму 3 920 639 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення №0002142201 від 14.11.2012р. про збільшення (нарахування) грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 6 493 155 грн. основного платежу та 38340,50 штрафні санкції, та №0002152201 від 14.11.2012р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-4 кв. 2011р. в сумі 18603741 грн. та 1 півріччя 2012р. в сумі 3920639 грн.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення №0002142201 від 14.11.2012р. та №0002152201 від 14.11.2012р. є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0002142201 від 14.11.2012р. та №0002152201 від 14.11.2012р. винесені на законних підставах, а отже підстав для їх скасування не існує.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

НВФ "Сінтал'Д" -ТОВ, зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 6 березня 1992 р., реєстраційна справа № 325 від 19.03.1992 р. Статут НВФ "Сінтал'Д" -ТОВ (нова редакція) зареєстрований 19.07.2010 р., № запису 14801050015019994 (а.с. 187-191 т. 1).

Відповідно до ст. 4 статуту НВФ "Сінтал'Д" -ТОВ (нова редакція), Sintal Agriculture Public Limited є єдиним учасником НВФ "Сінтал'Д" - ТОВ. Sintal Agriculture Public Limited є нерезидентом України, з місцезнаходженням зареєстрованого офісу Лампоусас 1, 1095 Нікосія, Республіка Кіпр (а.с. 188 т. 1).

НВФ "Сінтал'Д" -ТОВ має код 14073681. Видами діяльності за КВЕД-2010 є: 10.81 виробництво цукру, 35.11 виробництво електроенергії, 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами, 62.09 інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем, 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с. 186 т. 1). Позивач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова з 261.04.2002 р. за № 655.

В період з 07.09.2012 р. по 18.10.2012 р. фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено планову виїзну документальну перевірку НВФ "Сінтал' Д" -ТОВ з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р. Результати перевірки оформлені Актом № 2356/22-106/14073681 від 25.10.2012 р. (а.с. 13-42 т. 1).

В акті зазначено про порушення:

1. п.п. 14.1.27, п.п.14.1.36, п.14.1, ст.14, п.п. 135.5.4, п. 135.5, ст.135 та п. 138.2 п. 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 зі змінами та доповненнями НВФ "Сінтал'Д" -ТОВ занизило податок на прибуток на суму 6 687 181,00 грн., у т.ч. за 4 квартал на суму 6 339 793,00 грн., за 1 півріччя 2012р. на суму 347388,00 грн., та зависило від'ємне значення податку на прибуток на суму 18 603 741 грн. за 2-4 квартали 2011 року, та як наслідок зависило від'ємне значення податку на прибуток за 1 півріччя 2012р. на суму 3 920 639 грн.

2. п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 розділу ІV Податкового Кодексу України №2755 від 02.12.2010 року у періоді з 01 липня 2011 року по 30 червня 2011 року податок на доходи фізичних осіб у бюджет перераховувався несвоєчасно та не в повному обсязі, нараховано штрафних санкцій у розмірі 25% у сумі 314122,37 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач подав до ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС письмові заперечення на Акт перевірки.

Відповідач листом від 09.11.2012р. №12950/10/22-110 повідомив, що розглянувши заперечення на акт перевірки, дійшов до висновку щодо зменшення донарахованого зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 194026 грн., у т.ч. за 2 квартал 2012р. у сумі 194026 грн. по контракту № 08-05-0001/W від 27.05.2008 р., в іншій частині висновки, що викладені в акті від 25.10.2012р. №2356/22-106/14073681 "Про результати планової виїзної перевірки НВФ "Сінтал'Д" -ТОВ (код ЄДРПОУ 14073681) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р." є вірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства (а.с. 48-53 т. 1).

На підставі висновків Акту перевірки, ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення №0002142201 від 14.11.2012р., яким підприємству позивача збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 6 531 495,50 грн., з яких: за основним платежем - 6 493 155,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 38340,50 грн., та №0002152201 від 14.11.2012р., яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-4 кв. 2011р. в сумі 18603741 грн. та 1 півріччя 2012р. в сумі 3920639 грн. (а.с. 43-46 т. 1).

27.11.2012 р. позивачем було подано скаргу на вказані податкові повідомлення - рішення № 2711/СП (а.с. 54-59 т. 1). Процедуру адміністративного оскарження завершено з отриманням позивачем рішення ДПС України, яким податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення (а.с. 161-164 т. 1).

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень №0002142201 від 14.11.2012р., №0002152201 від 14.11.2012р. слугував висновок ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС про заниження НВФ "Сінтал' Д" -ТОВ податку на прибуток на суму 6 687 181,00 грн., у т.ч. за 4 квартал на суму 6 339 793,00 грн., за 1 півріччя 2012р. на суму 347388,00 грн., та завищення від'ємного значення податку на прибуток на суму 18 603 741 грн. за 2-4 квартали 2011 року, та як наслідок завищення від'ємного значення податку на прибуток за 1 півріччя 2012р. на суму 3 920 639 грн.

Перевіряючи ці висновки і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 22.12.2008 р. між позивачем, НВФ "Сінтал' Д" -ТОВ (Первісний боржник), Sintal Agriculture Public Limited (Кіпр) (Новий боржник) та ТОВ "Конкорд Капітал" (Кредитор) укладено договір про переведення боргу № б/н (а.с. 66-74 т. 1).

Згідно п. 1.1 Предмет договору визначено: Первісний боржник переводить, а Новий боржник приймає на себе борг і стає зобов'язаним сплатити на користь кредитора суму у розмірі 37264000грн. Згідно п. 1.3 вказаного договору визначено: за виконанням Новим боржником зобов'язання Первісного боржника, щодо сплати боргу останній зобов'язується сплатити Новому боржнику суму в розмірі 37264000грн. Згідно п.1.4 вказаного договору визначено: борг вважається переданим від Первісного боржника до Нового боржника з дати укладання.

Матеріали справи містять угоду щодо встановлення терміну виплати винагороди від 29.12.2008 р., відповідно до якої НВФ "Сінтал' Д" -ТОВ зобов'язується сплатити винагороду в розмірі 37264000,00 грн. Sintal Agriculture Public Limited (Кіпр) у строк не пізніше 30.12.2014 р. Згідно п. 4.1 угоди сторони дійшли до згоди, що угода набуває чинності з дати укладання та діє до 30.12.2014 р. (а.с. 75-81 т. 1).

В акті перевірки відповідач відносить цю суму до заборгованості за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Як зазначено в акті перевірки, НВФ "Сінтал' Д"-ТОВ листом від 16.10.2012 р. №294 повідомило, що кредиторська заборгованість виникла згідно договору переведення боргу від 22.12.2008 р., в зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок про обчислення з цієї дати строку позовної давності.

Суд зазначає наступне. Згідно ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність-це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ст.14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. Позовною давністю визнається строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Пунктом 159.3 ст.159 Податкового кодексу України передбачено, що безнадійною заборгованістю є заборгованість, за якою кредитор не звертається до суду або не вживає інших заходів, передбачених законодавством України, щодо їх стягнення до закінчення строків позовної давності.

Таким чином, у даному випадку перебіг строку позовної давності розпочинається саме з дати спливу строку виконання зобов'язання, визначеного в угоді щодо встановлення терміну виплати винагороди від 29.12.2008 р., тобто з 30.12.2014 р.

Цей термін не настав, тому у відповідача немає підстав стверджувати, що заборгованість за договором є такою, щодо якої минув строк позовної давності, та вимагати від позивача збільшення податкових зобов'язань.

Підпунктом 4.1 ст.4 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", який був чинним до 01.04.2011р., було передбачено, що загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) включались до валового доходу.

Датою збільшення валового доходу згідно з п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону №334 вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

З урахуванням викладеного, до 01.04.2011р. платник податку НВФ "Сінтал' Д"-ТОВ (продавець), на дату отримання попередньої оплати у розмірі 37 264 000,00 грн. від покупця був зобов'язаний збільшити валовий дохід на суму отриманої попередньої оплати.

Так, в декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік позивачем дана сума відображена в додатку К3 до рядка 01.4 декларації (розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами) у розмірі 34 800 000,00 грн. та в декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік в додатку К3 до рядка 01.4 декларації (розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами) у розмірі 2 464 000,00 грн. (а.с. 83 - 93 т. 1).

Відповідно до приписів Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв до 01.04.2011р. (дати набрання чинності Податковим кодексом України), сума отриманої попередньої оплати за товар, який не було поставлено (відвантажено), оподаткованої за першою подією на підставі п.п.4.1.1. п.п. 4.1. ст. 4 та п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону №334, у випадку спливу строку позовної давності, не підлягала оподаткуванню вдруге, після визнання даної суми безповоротною фінансовою допомогою.

Суми попередньої оплати, отримані після 01.04.2011р., та визнані відповідно до абз. "а" пп. 14.1.11 п. 14.1, пп. 14.1.257 ст. 14, Податкового кодексу України безнадійною заборгованістю або безповоротною фінансовою допомогою, повинні бути оподатковані відповідно до п.п.135.5.4 Податкового кодексу України.

Враховуючи особливості порядку оподаткування сум попередньої оплати, що отримані до 01.04.2011р. та після зазначеної дати, необхідно зазначити, що Податковий кодекс України містить пряму норму, яка врегульовує вказані розбіжності.

Так, п. 1 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що розділ III (Податок на прибуток підприємств) цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Сторонами не заперечується, що попередня оплата у розмірі 37 264 000,00 грн. (дохід) отриманий позивачем та проведений у бухгалтерському та податковому обліку до 01.04.2011р. (дати набрання чинності Податковим кодексом України). Таким чином, при списанні кредиторської заборгованості за отриманими авансами немає необхідності повторного визнання доходів, оскільки такі суми вже були відображені та оподатковані в податковому обліку.

Відповідачем при проведенні перевірки та встановленні порушення, яке призвело до винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не було взято до уваги, що сума попередньої оплати у розмірі 37 264 000,00 грн. отримана НВФ "Сінтал' Д"-ТОВ до 01.04.2011 року (дати набрання чинності Податковим кодексом України), була оподаткована відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за першою подією, що відповідно було відображено у декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік та декларації за 2008 рік.

В судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що спірна сума була зазначена в бухгалтерському обліку підприємства раніше, а отже вже була об'єктом оподаткування, та не надав пояснень з приводу підстав необхідності повторного оподаткування вказаної суми.

В матеріалах справи наявний акт № 4969/23-5/14073681 від 19.09.2008 р. "Про результати виїзної планової перевірки НВФ "Сінтал' Д"-ТОВ (код ЄДРПОУ 14073681) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2008 р." (а.с. 1 - 56 т. 2).

Зазначений акт свідчить про те, що сума попередньої оплати в розмірі 37 264 000,00 грн., отримана НВФ "Сінтал' Д"-ТОВ, була об'єктом оподаткування попереднього періоду. З огляду на вказане суд приходить до висновку про відсутність підстав для оподаткування вдруге вказаної суми. Отже, висновки відповідача про заниження позивачем показників у рядку 03 Декларації "Інші доходи" у 4 кварталі 2011р. на суму 37 264 000,00 грн., які слугували підставою винесення оскаржуваного податкового-повідомлення рішення, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Судом встановлено, що відповідачем до безнадійної заборгованості віднесено суму кредиторської заборгованості позивача перед СТОВ "Славутич".

Матеріалами справи підтверджено, що 21.05.2007 р. між НВФ "Сінтал'Д" -ТОВ та СТОВ "Славутич" укладено договір купівлі - продажу сільськогосподарської продукції № 10/2007-ПСЗ (а.с. 102-104 т. 1).

Матеріали справи містять акти зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.01.2010 р. на суму 20 899,15 грн. та від 29.12.2011 р. на суму 25 402,00 грн., підписані НВФ "Сінтал'Д" -ТОВ та СТОВ "Славутич" (а.с. 105-106 т. 1).

По взаємовідносинам за цим договором після зарахування зустрічних однорідних вимог існує кредиторська заборгованість у сумі 123 982,47 грн.

Відповідачем в акті перевірки зазначено та прийнято в якості зменшення зобов'язань НВФ "Сінтал' Д" -ТОВ перед СТОВ "Славутич" укладені між підприємствами акти зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.01.2010р. та від 29.12.2011р.

Відповідачем не заперечувалась правомірність укладених угод та факт і правомірність їх виконання.

Суд зазначає наступне. Частиною 1 статті 264 ЦК України обумовлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до ч.3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново і час, що минув до переривання позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, підписання позивачем актів зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.01.2010р. та від 29.12.2011р. є діями, що свідчать про визнання ним свого боргу.

Зважаючи на те, що трирічний строк позовної давності для стягнення кредитором з позивача заборгованості по господарським операціям закінчиться 29.12.2014р. з огляду на підписання акту 29.12.2011 р., то саме з цієї дати у підприємства виникне обов'язок провести коригування валових витрат та валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги, однак такий обов'язок у позивача не виник на час проведення перевірки.

Таким чином, висновок ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС про порушення позивачем п.п. 135.5.4, п. 135.5 Податкового Кодексу України та заниження валового доходу у сумі 38311915 грн., у тому числі: за 2 квартал 2012 р. на суму 923933 грн., за 4 квартал 2011 р. на суму 37387982 грн. не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Щодо висновку відповідача про завищення задекларованих НВФ "Сінтал' Д"-ТОВ показників у рядку 05.1 декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізації товарів (робіт, послуг)" на суму 8 784 075,00 грн. за 4 кв. 2011р., суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено та матеріалами справи підтверджено, що НВФ "Сінтал' Д" -ТОВ в 2011 р. здійснювало діяльність з виробництва цукру, який був реалізований на суму без ПДВ 7292975,00 грн. у 4 кв. 2011 р. Позивачем віднесено до складу валових витрат собівартість реалізованого цукру в розмірі 16077050,00 грн. Порівнюючи собівартість проданих товарів (робіт, послуг) з отриманим від цього доходом, перевіряючими встановлено перевищення собівартості над доходом у сумі 8 784 075,00 грн.

Посилаючись на п.2 ст.3, п.1 ст. 42, п.1 ст.55 Господарського кодексу України, п.п. 14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п.138.2, 138.4 ст.138, Податкового кодексу України, відповідач дійшов висновку, що частина собівартості у сумі 8 784 075,00 грн. не знаходить свого відображення в ціні продажу товарів (робіт, послуг), тобто данні витрати здійснювались без мети їх використання в господарській діяльності.

Відповідач зазначив, що підприємство здійснювало реалізацію цукру переважно за мінімальною встановленою ціною 5 910,00 грн. з ПДВ.

Суд зазначає наступне. Згідно п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг є доходом від операційної діяльності, який визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань.

У відповідності до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг формується за правилами п. 138.6 (собівартість придбаних та реалізованих товарів) та п. 138.8 (собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг) ст. 138 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.138.8. ст. 138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат.

Крім того, п.п. 138.8.5. ст.138 Податкового кодексу України встановлено перелік витрат, які включаються до складу загальновиробничих витрат.

Зазначені пункти ст. 138 не містять обмежень щодо формування собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг в залежності від розміру доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Отже, порядок формування доходу від реалізації товарів (виконаних робіт, наданих послуг) та їх собівартості не залежить безпосередньо від реалізації таких товарів (робіт, послуг). Тобто, операції з продажу платнику податку товарів (виконаних робіт, наданих послуг), у т. ч. за ціною нижче собівартості відображаються в податковому обліку на загальних підставах за правилами, визначеними ст. 134 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 14.1.36. Податкового кодексу України, господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В свою чергу, згідно п.п. 14.1.27 Податкового кодексу України витратами у податковому обліку визнається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження (такої) господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до п.п. 14.1.56. Податкового кодексу України, доходи це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об'єктивним процесом здійснення господарської діяльності, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Матеріали справи свідчать про продаж позивачем виготовленого цукру-піску за діючою ринковою ціною, що підтверджується наданими Асоціацією "Харківцукор" даними про середні оптово-відпускні та роздрібні ціни на цукор білий, діючі у вересні - грудні 2011 року з посиланням на інформаційний бюлетень "Вісник цукровиків України" (а.с. 63-65 т. 1).

Доводи позивача, що такий продаж був зумовлений необхідністю сплати за зобов'язаннями, які виникли в процесі виробництва та для погашення існуючої та поточної заборгованості спростовані не були.

Отже суд доходить висновку, що збитковість господарської операції не може бути підставою для визначення виробничої діяльності, як негосподарської. Питання щодо наявності підстав для віднесення витрат, понесених у зв'язку із здійсненням такої діяльності, до валових витрат повинно вирішуватися з врахуванням конкретних обставин здійснення господарської діяльності платника податку, зокрема дійсних намірів платника податку, об'єктивних умов, що вплинули на фінансові результати господарської діяльності.

Наведене спростовує твердження податкового органу щодо можливості віднесення до валових витрат тільки тих витрат, які призвели до отримання прибутку.

Таким чином, висновок податкового органу, що НВФ "Сінтал' Д" - ТОВ понесено витрати без мети їх використання в господарській діяльності, отже вони підлягають виключенню з валових витрат всього у сумі 8784075 грн., в т.ч. за 4 квартал 2011 р. на суму 8784075 грн. не відповідають фактичним обставинам даної справи. Зазначене, в свою чергу, підтверджує безпідставність донарахування податкових зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення №0002142201 від 14.11.2012 р. та №0002152201 від 14.11.2012 р. не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого судового збору з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Науково-виробничої фірми "Сінтал' Д"-товариство з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0002142201 від 14.11.2012 р. про збільшення (нарахування) грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 6 493 155,00 грн. основного платежу та 38 340,50 грн. штрафні санкції, та податкове повідомлення-рішення №0002152201 від 14.11.2012 р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартали 2011 року в сумі 18 603 741,00 грн. та 1 півріччя 2012 року в сумі 3 920 639,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь Науково-виробничої фірми "Сінтал' Д" - товариство з обмеженою відповідальністю (61070, вул. Чкалова, 7, м. Харків, код ЄДРПОУ 14073681) судові витрати у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 30.04.2013 р.

Суддя Сагайдак В.В.