Постанова № 31017481, 29.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 квітня 2013 року № 826/2141/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОЛЕНД ПЛЮС»

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «АВТОЛЕНД ПЛЮС» (надалі - позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.02.2013р. № 0000121704.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу вважає недоведеним твердження про виплату Товариством заробітної плати найманим працівникам, які офіційно не оформлені, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечив вказуючи, що згідно з інформацією, наданою ДПС у м. Києві, позивач використовував найману працю фізичних осіб без оформлення трудових відносин, внаслідок чого суми податку з доходів фізичних осіб не були перераховані до Держаного бюджету України, тому спірне рішення є правомірним.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

В судове засідання 22 квітня 2013 року представник відповідача не прибув, у зв'язку з чим судовий розгляд було продовжено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до наказу Начальника ДПІ у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби від 10 січня 2013 року №11 «Про проведення документальної невиїзної перевірки» було проведено документальну невиїзну перевірку суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОЛЕНД ПЛЮС» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01.12.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено Акт від 31.01.2013р. № 173/17-04/35974891.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «Р» від 12.02.2013 року № 0000121704, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів у вигляді зарплати на 111 156 грн. 00 коп.

Відповідно до зазначеного Акту підставою для збільшення суми грошового зобов'язання позивача стала інформація з листа ДПС у м. Києві від 26.12.2012 року №3541/7/17-208, а саме: копії звернення та пояснення гр. ОСОБА_1, копії відомостей про виплату заробітної плати за період грудень 2009 року - липень 2010 року, а також інформація УПМ ДПС у м. Києві від 15.01.2013 року № 113/7/07-3115, а саме: пояснення фізичних осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9 та інші документи.

З пояснень гр. ОСОБА_1 та вказаних осіб вбачається, що вони, а також інші особи (повний перелік яких міститься у наявних в матеріалах справи відомостях про виплату заробітної плати), неофіційно працювали на ТОВ «АВТОЛЕНД ПЛЮС», яке являється станцією технічного обслуговування автомобілів, та отримували від роботодавця заробітну плату, про що розписувались у згаданих відомостях. Єдиним офіційно оформленим працівником був гр. ОСОБА_1 Зазначені особи також вказали, що вони отримували заробітну плату від гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_10

Заперечуючи такі твердження представники позивача звернули увагу суду на те, що гр. ОСОБА_10 ніколи не перебував у трудових відносинах з позивачем. Також, поруч із позивачем знаходиться Приватне Підприємство «ОПТІМАЛЬНИЙ ВАРІАНТ», керівником якого являється ОСОБА_11, який приходиться сином ОСОБА_1, який за показаннями всіх свідків і був директором СТО, давав їм розпорядчі вказівки, виплачував заробітну плату та здійснював відповідний контроль.

Також, представники позивача вказували, що на відомостях не має підписів чи печаток Товариства, тому ці відомості позивача не стосуються.

Вказуючи на те, що жодні із перелічених відповідачем осіб, окрім ОСОБА_1, на підприємстві позивача ніколи не працювали та Товариству вони раніше відомі не були, позивач вважає помилковими висновки податкового органу щодо донарахування сум податку з доходів фізичних осіб.

Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази, суд не може погодитись з наведеними твердженнями позивача, оскільки з протоколів допиту свідків чітко вбачається, що вони працювали на ТОВ «АВТОЛЕНД ПЛЮС» та отримували заробітну плату за цю працю, для чого розписувались у відомостях, в яких зазначено про розмір такої плати, період тощо.

Перевіряючи правомірність дій відповідача при винесенні спірного рішення, суд звернувся до наступних правових норм.

Відповідно до абз.2 ст.48 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 p. №322-VIII трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п»ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з абз.4 ст.48 Кодексу законів про працю України до трудової книжки заносяться відомості про роботу.

Відповідно до абз.2 ст.24 Кодексу законів про працю України укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку.

Згідно з абз. 3 ст.24 Кодексу законів про працю України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Згідно з абз.4 ст.24 Кодексу законів про працю України трудовий договір вважається кладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було :опущено до роботи.

Відповідно до п.1.2. ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід платника податку - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п.1.6. ст.1 Закону загальним оподатковуваним доходом є будь-який дохід, врахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу. Загальний місячний оподатковуваний дохід дорівнює сумі оподатковуваних доходів, виплачених (нарахованих) протягом такого звітного маткового місяця.

Відповідно до п.п. 4.2.1 п.4.2. ст.4 Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Згідно п.1.15 ст.1 Закону податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення цього Закону.

Відповідно до п.п.8.1.1 п.8.1. ст..8 Закону, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, встановлену п. 7.1 ст. 7 Закону.

Згідно п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нарахувала, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Якщо оподатковуваний дохід виплачується у не грошовій формі чи готівкою з каси, то відповідно до п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

Таким чином, з доходу виплаченого найманим працівникам, податковий агент ТОВ Автоленд Плюс» повинен був утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 88925,00,00 грн.

На підставі частини 1 пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) додатків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, застосовується штрафна санкція в розмірі 25 відсотків суми додатку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення.

Суд звертає увагу, що згідно з наданими позивачем офіційними розрахунковими відомостями Товариства та наказів про штатний розпис, на підприємстві в період з 2009 року по 2011 рік працювало від 3 до 4 осіб, а саме - директор, заступник директора, менеджер з продажу та касир, які на думку суду не могли виконувати обсягу послуг з безпосереднього технічного обслуговування автомобілів, на чому спеціалізується Товариство.

Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що відомості про заробітну плату працівників, які стали підставою для визначення податковим органом спірних зобов'язань, мали місце в реальності та стосуються саме ТОВ «АВТОЛЕНД ПЛЮС».

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність спірного рішення, відповідно позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.