Рішення № 31017351, 30.04.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2507/3393/2012 Провадження № 22-ц/795/1156/2013 Головуючий у I інстанції - Овчарик В.М. Доповідач - Хромець Н. С.Категорія - цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

Головуючого - судді Хромець Н.С.

Суддів - Бечка Є.М., Острянського В.І.

При секретарі - Рудик І.І.

З участю представника відповідача Курила О.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на рішення Ічнянського районного суду від 13 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Рішенням Ічнянського районного суду від 13 березня 2013 року частково задоволений позов ОСОБА_2 і на його користь з приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» стягнуто 1676,80 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 2500 грн. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. З відповідача на користь позивача також стягнуто 214,60 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 900 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.

В апеляційній скарзі відповідач просить змінити рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про відшкодування судових витрат, зменшити розмір судового збору та витрат на правову допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволених вимог. Відповідач вважає, що суд першої інстанції, задовольнивши позов частково, всупереч вимогам ст. 88 ЦПК України поклав на відповідача обов'язок відшкодувати судові витрати виходячи з повного розміру позовних вимог. На думку відповідача, розмір судових витрат, що підлягають стягненню на користь позивача, становить 459 грн., оскільки позовні вимоги задоволені на 51%. В іншій частині рішення суду не оскаржується.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.

Вислухавши доповідь судді, поясненняпредставника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, проте, згідно з нормами ст. 303 ЦПК України, рішення суду належить змінити та стягнути судовий збір в сумі 107,30 грн. в дохід держави з відповідача, виходячи з наступного.

Рішенням Ічнянського районного суду від 13 березня 2013 р. позов ОСОБА_2 задоволений частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 214,60 грн. та 900 грн. на відшкодування судових витрат, відповідно, сплаченого судового збору і витрат на правову допомогу. Відповідач, оскаржуючи рішення суду в частині розподілу судових витрат, посилається на недодержанням судом вимоги ст. 88 ЦК України щодо пропорційного розподілу судових витрат. Ці доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для зміни рішення суду з наступних підстав.

При зверненні до суду з позовом у грудні 2012 р. позивачем сплачено судовий збір у сумі 214,60 грн., що дорівнювало 0,2 розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня 2012 р., тобто мінімальний розмір ставки судового збору, визначений п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Із суми задоволених вимог про відшкодування матеріальної шкоди (1676,80 грн.) судовий збір має бути сплачений у такому ж самому розмірі. Отже, відсутні підстави зменшувати розмір стягнення з відповідача в рахунок повернення витрат позивача на оплату судового збору.

Витрати позивача на правову допомогу, які відповідно положень до ч.3 ст. 79 ЦПК України, є судовими витратами, за даними наявних у справі квитанцій про оплату послуг адвоката (а.с.18, 46) становлять 1350 грн. Судом стягнуто з відповідача на відшкодування цих витрат 900 грн., тобто витрати на правову допомогу компенсовані частково.

Керуючись нормами ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд вважає необхідним усунути порушення норм процесуального права, допущене судом першої інстанції. Визначаючи розмір судового збору, суди повинні мати на увазі, що заяви, в яких порушується питання про одночасне вирішення майнового і немайнового спорів, оплачуються судовим збором за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, і ставками для вимог немайнового характеру. Позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди (вимога немайнового характеру) при подачі позовної заяви судовим збором не оплачені. Відповідно до п.п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору з позовної заяви немайнового характеру становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати незалежно від суми вимоги, що на час звернення до суду дорівнює 107,30 грн. Оскільки вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди також частково задоволені, розмір судового збору не залежить від розміру вимоги, то з відповідача у дохід держави при ухваленні рішення суд першої інстанції зобов'язаний був стягнути 107,30 грн. судового збору.

Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, а рішення суду першої інстанції належить змінити, доповнивши його резолютивну частину вказівкою про стягнення судового збору з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309 ч.1 п. 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

в и р і ш и в:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» відхилити.

Рішення Ічнянського районного суду від 13 березня 2013 року змінити, доповнивши його резолютивну частину реченням такого змісту:

«Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» 107 (сто сім) грн. 30 коп. судового збору в дохід державного бюджету Ічнянського району код за ЄДРПОУ 38030010, банк отримувача УДКС у Ічнянському районі Чернігівської області МФО 853592 рахунок 31211206700133 код класифікації доходів бюджету 22030001.», залишивши його без змін в частині стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на користь ОСОБА_2 214,60 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 900 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: