Ухвала суду № 31017181, 26.04.2013, Апеляційний суд Сумської області

КОПІЯ

Справа №577/351/13 Головуючий у суді у 1 інстанції - Лебедько Микола МиколайовичНомер провадження 22-ц/788/816/13 Суддя-доповідач - Ільченко О. Ю. Категорія - 48

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,

суддів - Попруги С. В., Рибалки В. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 лютого 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3

про стягнення коштів на утримання дружини,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 лютого 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Туркменабад, Татарстан, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та проживаючого в АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_2, виданий 10 серпня 2009 року Охтирським МВ УМВС України в Сумській обл., інд. номер НОМЕР_1, перукаря салону краси "Креатив"(м.Суми, пр. Шевченка, 14), на користь ОСОБА_4 на її утримання аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн. щомісячно, починаючи з 17 січня 2013 року і до досягнення сином ОСОБА_5 віку трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 або до зміни матеріального становища сторін. Вирішено питання судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застування норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення скасувати, а в позові - відмовити. При цьому, зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що він працює перукарем в салоні краси «Креатив», хоча ці обставини не підтверджуються матеріалами справи. До того ж вказує, що він є безробітним, із випадковими заробітками, які не дозволяють належним чином утримувати себе та свою сім'ю.

Заслухавши пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення позивачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов та стягуючи з відповідача кошти на утримання дружини, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка відповідно до положень ст. 84 СК України вправі вимагати допомоги на її утримання до досягнення дитиною трьох років, а відповідач повинен надавати таку допомогу дружині, оскільки остання перебуває у відпустці по догляду за дитиною і не має самостійного джерела існування.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та положеннях чинного сімейного законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони з 04 листопада 2011 року перебувають в зареєстрованому шлюбі (а.с. 2), від якого мають малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5. (а.с. 3)

Згідно довідки Пекарівської сільради від 15 січня 2013 року № 13 син ОСОБА_4 знаходиться на повному утриманні позивачки (а.с. 5), а на момент звернення до суду вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною, у зв'язку з чим позбавлена можливості одержувати будь-який дохід.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка, батька дитини, до досягнення дитиною трьох років.

Даною нормою законодавчо передбачено, що незалежно від працевлаштування, наявності постійного заробітку чи розміру доходу чоловік зобов'язаний утримувати дружину, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років. Така особа не може бути визнана неспроможною сплачувати аліменти, якщо вона, будучи працездатною, не працює без поважних причин.

Відповідач не надав суду доказів про те, що він не працює за станом здоров'я або з інших заслуговуючи на увагу поважних причин.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та відповідно до ст. 182 СК України правильно враховував матеріальне положення відповідача і дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач є молодою працездатною особою і спроможний платити аліменти на утримання дружини.

В суді апеляційної інстанції позивачка підтвердила факт, що відповідач працює перукарем в одному із салонів м. Суми та для огляду надавала фотознімки, зроблені на мобільний телефон, де ОСОБА_3 був зафіксований під час роботи в перукарні.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру коштів на утримання дружини, визначених судом першої інстанції, а тому рішення суду слід залишити без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -