Ухвала суду № 31016340, 22.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.04.13 Справа№ 5015/2943/12

Стягувач: ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

Боржник: ЛМКП "Львівтеплоенерго"

Орган ДВС, дії державного виконавця якого оскаржуються: Залізничний відділ ДВС Львівського міського управління юстиції

скарга на дії органу державної виконавчої служби

Представники:

Стягувач: Нестерук А.П. - представник, довіреність в матеріалах справи;

Боржник: Грицак Г.І. та Вількович М.М. - представники, довіреності в матеріалах справи;

орган ДВС: не з'явився

Суть спору:

Господарським судом Львівської області розглядається скарга на дії виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України за заявою: ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", виконавець: Залізничний відділ ДВС ЛМУЮ, боржник: ЛМКП "Львівтеплоенерго".

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 19.03.2013р. призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 10год. 45хв. 08.04.2013р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі Господарського суду Львівської області по даній справі від 08.04.2013р.

Представникам Сторін оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача (Стягувача) в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті скарги з обґрунтуванням наявності підстав для визнання неправомірними дії Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ та визнання незаконною постанову про зупинення виконавчого провадження від 19.02.2013 року ВП №36518823.

Представники Боржника (Відповідача) в судове засідання з'явились, надали пояснення по суті скарги, відповідно до яких, заперечили доводи, оскільки вважають винесену постанову від 19.02.2013р. ВП №36518823 про зупинення виконавчого провадження правомірною з причин та підстав, зазначених у самій постанові.

Представник Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

15.04.2013 року від представника органу ДВС надійшло заперечення на скаргу з обґрунтуванням відсутності підстав для визнання незаконною постанову про зупинення виконавчого провадження від 19.02.2013 року ВП №36518823.

Судом встановлено, що 12.02.2013 року головним державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Амбриз Р.А., на підставі виданого господарським судом Львівської області наказу від 10.09.2012 року у справі № 5015/2943/12 про стягнення з Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1621854,21грн. основного боргу, 37428,07грн. 3% річних, 16218,54грн. інфляційних нарахувань, 81696,04грн. пені, 35143,94грн. судового збору, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП №36518823.

Вимога Скаржника про визнання неправомірними дії Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ та визнання незаконною постанову про зупинення виконавчого провадження від 19.02.2013 року ВП №36518823 мотивована тим, що така винесена з порушенням вимог законодавства, а саме, що процедура погашення заборгованості підприємства, встановлена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», закінчилась 01.01.2013р.

Судом встановлено, що 06.03.2013 року на адресу ДК «Газ України» надійшла постанова ВДВС від 19.02.13 ВП № 36518823 про зупинення виконавчого провадження за наказом господарського суду Львівської області від 10.09.12 у справі №5015/2943/12 на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з внесенням Боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Постанова про зупинення виконавчого провадження від 19.02.13 ВП №36518823 винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а дії державного виконавця є незаконними, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закону) примусове виконання рішень покладається на Державну виконавчу службу.

Згідно з ст.11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 6 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний виконувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Однак, в порушення вимог вищезазначених норм Закону державний виконавець, виносячи постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», неповністю дослідив підстави для зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до п. 3.7 ст. З Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Пунктом 3.4. ст. З цього Закону передбачено, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01 січня 2013 року.

Відповідно, оскільки строк дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу закінчився, виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цих підприємств із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», не можуть бути зупинені на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, постанова про зупинення виконавчого провадження від 19.02.2013 року ВП № 36518823 винесена безпідставно, а відповідно в діях державного виконавця вбачається правопорушення.

Статтею 55 Конституції України закріплено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч.1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до ст.1212 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена; скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень; неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги; за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.

Також, суд бере до уваги те, що відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території, а ст. 8 передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Зі ст.ст. 4-5, 115 ГПК України, в яких закріплено принцип обов'язковості судового рішення, вбачається, що судовими органами повинні створюватись всі умови, які позбавляють можливості для ухилення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності за такі порушення.

Тобто, виконання судового рішення в порядку та в межах повноважень, закріплених законом, є одним з основних конституційних принципів, які характеризують державу як правову.

Згідно з ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо.

Про винесення постанови про зупинення виконавчого провадження Стягувачу стало відомо 06.03.2013 року, про що свідчить штамп та вхідний номер № 2266/1 на листі ВДВС від 19.02.13 №4171. Тому строк оскарження постанови про зупинення виконавчого провадження не пропущено.

Згідно з п. 7 роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.03.02 №04- 5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», виконання рішення господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби. У зв'язку з цим така скарга не підлягає оплаті державним митом.

Відповідно до приписів ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 121-2 ГПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби, на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби, подається до суду, який видав виконавчий документ. Тому, дана скарга підвідомча господарському суду Львівської області.

Враховуючи наведене, вимога Скаржника про визнання незаконною постанови про зупинення виконавчого провадження від 19.02.2013 року (у виконавчому провадженні ВП № 36518823) Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції - повністю обґрунтована.

Проте, вимога Скаржника про зобов'язання державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відновити виконавче провадження задоволенню не підлягає, так як дана дія до компетенції суду - не входить, оскільки визнання незаконною постанови про зупинення виконавчого провадження передбачає відновлення існування такого. Наведене узгоджується з п.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17 жовтня 2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (із змінами та доповненнями станом на 16.01.2013р.)

Беручи до уваги доводи представників Сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення Скарги.

Враховуючи вищенаведене, керуючись нормами ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу на дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ по винесенні постанови про зупинення виконавчого провадження від 19.02.2013р. ВП №36518823 та визнати незаконною постанову головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Амбриз Р.А. про зупинення виконавчого провадження від 19.02.2013 року ВП №36518823 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 10.09.2012 року, виданого на виконання рішення суду від 21.08.2012 року у справі № 5015/2943/12.

3. У задоволенні вимоги про зобов'язання державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відновити виконавче провадження - відмовити.

4. Дана Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення..

Суддя Фартушок Т.Б.