Рішення № 31016298, 23.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5158/13 23.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віакон України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»

про стягнення 931 748,46 грн. за договором купівлі-продажу №2 від 16.05.2011

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Когут В.С. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.04.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 931 748,46 грн. за договором купівлі-продажу №2 від 16.05.2011, з яких: 765 619,18 грн. - основного боргу, 166 129,28 грн. - пені, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2013 було порушено провадження у справі №910/5158/13, розгляд справи було призначено на 09.04.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2013 розгляд справи відкладено на 23.04.2013.

В судовому засіданні 23.04.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги, та просив позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору купівлі-продажу №2 від 16.05.2011 та додаткових угод до договору купівлі-продажу №2 від 16.05.2011, не було здійснено в повному обсязі та своєчасно оплату за поставлений позивачем товар, а саме в розмірі 765 619,18 грн.

Відповідач своїх представників у судове засідання 09.04.2013 та 23.04.2013 - не направив, вимоги ухвал суду від 20.03.2013 та 09.04.2013, щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження вказаній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані матеріали справи, дослідивши оригінали поданих суду документів на відповідність їх копіям у справі, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2011 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Віакон Україна», як продавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд», як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу №2, відповідно до умов якого позивач зобов'язався продати, а відповідач купити, на умовах, передбачених цим договором, товар (п.1.1).

Умовами договору сторони погодили, що найменування, кількість та вартість товару по кожній окремій партії наведена у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.1), порядок оплати вартості товару по кожній окремій партії наведена у додаткових угодах (п.2.2), у випадку поставки товару в кількості меншій ніж вказано у п.п. 2.1, оплата проводиться за фактично прийняту кількість товару (п. 2.3).

Крім того, між позивачем та відповідачем було укладено додаткові угоди №2 від 16.05.2011, №3 від 01.07.2011 та №4 від 31.10.2011 до договору купівлі-продажу №2 від 16.05.2013.

Умовами додаткової угоди №2 від 16.05.2011 до договору купівлі-продажу №2 від 16.05.2011 сторони погодили, що загальна вартість товару становить 1 343 784,00 грн. (п.2), оплата вартості товару здійснюється у наступному порядку: попередня оплата 50% від вартості товару, що становить 671 892,00 грн. здійснюється протягом 3 днів з моменту підписання договору, оплата решти 50% від вартості товару, що становить 671 892,00 грн. здійснюється протягом 30 днів з моменту відвантаження товару (п.3).

Відповідно до умов додаткової угоди №3 до договору купівлі-продажу №2 від 16.05.2011, укладеної між сторонами 01.07.2011, загальна вартість товару становить 121 874,98 грн. (п. 2), оплата вартості товару здійснюється шляхом 100% попередньої оплати протягом 3 днів з моменту підписання даної угоди (п. 3).

Умовами додаткової угоди №4 до договору купівлі-продажу №2 від 16.05.2011, укладеної між сторонами 31.10.2011, сторони погодили, що загальна вартість товару становить 271 852,20 грн. (п. 4), оплата вартості товару здійснюється шляхом 100% попередньої оплати протягом 3 днів з моменту підписання даної угоди (п. 3).

На підставі додаткової угоди №2 від 16.05.2011 до договору купівлі-продажу №2 від 16.05.2011, позивачем було передано у власність відповідача, а відповідачем, в свою чергу, прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар на загальну суму 1 343 784,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000022 від 01.06.2011 на суму 234 176,40 грн. та №РН-0000031 від 24.06.2011 на суму 1 109 607,60 грн., підписаними уповноваженими представниками сторін

Згідно з довіреностей типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192) № 173 від 01.06.2011, виданої відповідачем на ім'я Якименко О.М. та №243 від 01.06.2011, виданої на ім`я Копич І.І., останні були уповноважені на отримання товару від відповідача.

На підставі додаткової угоди №3 до договору купівлі-продажу №2 від 16.05.2011, позивачем було передано у власність відповідача, а відповідачем, в свою чергу, прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар на загальну суму 121 874,98 грн., що підтверджується видатковою накладною №61 від 27.07.2011, підписаною уповноваженими представниками сторін

Згідно з довіреністю типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192) №333 від 27.07.2011, виданої відповідачем на ім'я Копич І.І., останній був уповноважений на отримання товару від відповідача.

На підставі додаткової угоди №4 до договору купівлі-продажу №2 від 16.05.2011 позивачем було передано у власність відповідача, а відповідачем, в свою чергу, прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар на загальну суму 271 852,20 грн., що підтверджується видатковою накладною №142 від 25.11.2011, підписаною уповноваженими представниками сторін,

Згідно з довіреністю типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192) №685 від 22.11.2011, виданої відповідачем на ім'я Авраменка В.Г., останній був уповноважений на отримання товару від відповідача.

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідно до узгоджених сторонами умов договору купівлі-продажу №2 від 16.05.2011, відповідач повинен був повністю розрахуватись за поставлений товар, оскільки позивачем було передано товар загалом на суму 1 737 511,18 грн., натомість відповідач здійснив лише частковий розрахунок за поставлений товар, а саме: згідно додатковою угодою №2 до договору купівлі-продажу №2 від 16.05.2011 за видатковими накладними №РН-0000022 від 01.06.2011 та №РН-0000031 від 24.06.2011, здійснив часткову оплату в сумі 971 892,00 грн., що підтверджується випискою по рахункам позивача від 15.06.2011 на суму 600 000,00 грн. та випискою по рахункам позивача від 20.07.2011 на суму 371 892,00 грн.

Як зазначав позивач у позові, станом на час звернення позивача з позовом до суду, відповідач сплату заборгованості за поставлений на підставі договору купівлі-продажу №2 від 16.05.2011 товар у сумі 756 619,18 грн. не здійснив.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до Листа Вищого господарського суду від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що на виконання договору купівлі-продажу №2 від 16.05.20111 та додаткових угод до нього №2,№3, №4 позивачем було передано, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар на суму 1 737 511,18 грн., на підтвердження чого позивачем подано суду видаткові накладні за період з 01.06.2011 по 25.11.2011, посвідчені підписами уповноважених представників позивача та відповідача. Але відповідачем, всупереч умов договору купівлі-продажу №2 від 16.05.2011, не було здійснено у повному обсязі та своєчасно оплату товару на суму 756 619,18 грн., отриманого згідно видаткових накладних за період з 01.06.2011 по 25.11.2011.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за договором купівлі-продажу №2 від 16.05.2011 - не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору №2 від 16.05.2011, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, в звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 765 619,18 грн.

За таких обставин, враховуючи те, що матеріали справи свідчать про наявність заборгованості перед позивачем за договором №2 від 16.05.2011, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати отриманого товару за договором №2 від 16.05.2011, враховуючи положення п. 5.2 договору, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 19.05.2011 по 18.02.2013 в сумі 166 129,28 грн.

Пунктом п. 5.2. договору №2 від 16.05.2011 встановлено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного товару, відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченого платежу за кожен день прострочення оплати до моменту повного погашення заборгованості.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок пені, та встановлено, що при нарахуванні такої позивачем було допущено помилку в визначенні періоду прострочення та методиці розрахунку, у зв'язку з чим судом проведено власний розрахунок, з урахуванням. вимог ст. 232 Господарського кодексу України, який має наступний вигляд:

За видатковою накладною №РН-0000031 від 24.06.2011 до додаткової угоди №2:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення37189225.07.2011 - 23.01.20121837.7500 %0.042 %*28900.59

За видатковою накладною №61 від 27.07.2011 до додаткової угоди №3

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення121874.9828.07.2011 - 26.01.20121837.7500 %0.042 %*9471.19

За видатковою накладною №142 від 25.11.2011 до додаткової угоди №4

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення271852.2026.11.2011 - 22.03.20121187.7500 %0.042 %*13622.40271852.2023.03.2012 - 26.05.2012657.5000 %0.041 %*7241.96

Отже, з урахуванням розрахунку суду, загальна сума пені - 59 236,14 грн.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманого товару за договором №2 від 16.05.2011, у зв'язку з чим відповідач порушив умови вищевказаного договору, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, враховуючи те, що відповідач заявлених до нього вимог, не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати переданого йому позивачем товару - не надав, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є законними та такими, що підлягають частковому задоволенню, в розмірі 59 236,14 грн. за період з 25.07.2011 по 26.05.2012.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд» (код ЄДРПОУ 34575984, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 3-Б, оф. 300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віакон Україна» (код ЄДРПОУ 34422841; місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Боженка, буд. 86-Г) - основного боргу 765 619 (сімсот шістдесят п'ять тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 18 коп., пені - 59 236,14 (пятдесят дев`ять тисяч двісті тридцять шість) грн. 14 коп. , а також витрат по сплаті судового збору - 16 497 (шістнадцять тисяч чотириста дев`яносто сім) грн. 11 коп.

В іншій частині позову відмовити.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

Дата підписання рішення - 29.04.2013