Рішення № 31015969, 30.04.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа №0907/2-99/2011

Провадження №22-ц/779/908/2013

Категорія 27

Головуючий у І інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Мелінишин Г.П.,

суддів Бойчука І.В., Фединяка В.Д.

секретаря Драганчук У.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТзОВ «Новекс Дім» про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 січня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2009 року ТОВ «Український промисловий банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Новекс Дім» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12 жовтня 2011 року позов задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку: з ТОВ «Новекс Дім» та ОСОБА_3, ТОВ «Новекс Дім» та ОСОБА_4, ТОВ «Новекс Дім» та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 97/КВ-07 від 30 травня 2007 року на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії в розмірі 50 808 868,21 грн.

Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 04 лютого 2013 року виправлено описку, допущену в судовому рішенні.

ОСОБА_4 подав на дане рішення апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд безпідставно стягнув з нього в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором. При цьому судом не взято до уваги, що договір поруки припинений, оскільки ПАТ «Дельта Банк» пропущено шестимісячний строк для звернення з вимогою до поручителя про виконання ним своїх обов'язків по цьому договору. Будь-якого повідомлення щодо невиконання кредитного договору позичальником та дострокового повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та штрафних санкцій у встановленому порядку банк йому не надсилав.

Також поза увагою суду залишилась і та обставина, що в результаті укладення 30 вересня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ТОВ «Новекс Дім» додаткового договору №10 до кредитного договору збільшено розмір зобов'язання, а отже збільшено обсяг відповідальності поручителів.

Крім того, судом не враховано зміст положень ст. 15 ЦПК України та ст. ст. 1,12,41 ГПК України та характер спірних правовідносин у цій справі, сторонами яких у кредитному договорі є юридичні особи.

З цих підстав просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

В засідання апеляційного суду сторони не з'явилися будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк», суд першої інстанції виходив з того, що свої зобов'язання по кредитному договору № 97/КВ-07 від 30 травня 2007 року на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії ТОВ «Новекс Дім» належним чином не виконував, тому заборгованість по договору у сумі 50 808 868,21 грн. підлягає стягненню з боржника та поручителів (кожного зокрема) в солідарному порядку. Також в солідарному порядку з відповідачів стягнуто і судові витрати по справі.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Як правильно з'ясовано в судовому засіданні згідно кредитного договору № 97/КВ-07 від 30 травня 2007 року ТОВ «Український промисловий банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», надав ТОВ «Новекс Дім» кредит в сумі 2 300 000,00 доларів США зі сплатою 18,5% річних у гривні, 14,0% річних у доларах США та 12% річних у Євро строком до 29 травня 2012 року включно.

В подальшому до зазначеного кредитного договору укладались додаткові угоди, зокрема, 30 вересня 2008 року укладено додатковий договір № 10, відповідно до якого збільшено ліміт кредитування до 7 935 000,00 доларів США та змінено процентну ставку за користування кредитними коштами зі сплатою 19,0% річних у гривні, 13,0% річних у доларах США та 12% річних у Євро.

Для забезпечення виконання зобов'язань за даним договором 30 вересня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3, ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_4, ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладено договори поруки відповідно № 97/1/Zпор-08, № 97/2/Zпор-08 та №97/3/Zпор-08, відповідно до яких поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Зокрема, договорами передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування ними, комісії, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Відповідно до ст.ст. 526,1049,1054,1050 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором, а також проценти та неустойку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ТОВ «Новекс Дім» належним чином не виконував умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 15.12.2008 р. допустив заборгованість перед ПАТ у сумі 50 808 868,21 грн. Зокрема, з них: заборгованість у гривнях в розмірі 19991217,62 грн., заборгованість в доларах США в розмірі 4026450,99 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на дату розрахунку становило 30817650,59 грн. З них прострочена заборгованість по основному боргу у гривнях - 18858587,44 грн.; прострочена заборгованість по основному боргу у доларах США - 3815418,53 доларів США, прострочена заборгованість по нарахованих відсотках у гривнях 963653,70 грн., прострочена заборгованість по нарахованих відсотках у доларах США - 176436,38 доларів США, пеня по простроченому кредиту у гривнях - 160761,73 грн., пеня по простроченому кредиту у доларах - 33066,96 доларів США, пеня по прострочених відсотках у гривні - 8214,75 грн., пеня по прострочених відсотках у доларах - 1529,12 доларів США. Вказана сума заборгованості підтверджується відповідним розрахунком (а.с.48-49) і в ході розгляду справи судом першої інстанції вона відповідачами не оспорювалась. Не спростована вона і в апеляційному суді.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додатково (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлене договором поруки.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ТОВ «Новекс Дім» заборгованості за кредитним договором.

Що стосується посилань апелянта на припинення договору поруки, то такі не заслуговують на увагу з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. В разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року).

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Пунктом 16 договору поруки передбачено, що цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє по дату повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Разом з тим, згідно з п. 1.1. кредитного договору кредит надається строком до 29 травня 2012 року.

Як вбачається із матеріалів справи із позовом про стягнення заборгованості Банк звернувся у грудні 2008 року.

Голослівними є і доводи апелянта щодо припинення договору поруки у зв'язку із збільшенням розміру зобов'язання внаслідок укладення додаткової угоди №10 від 30.09.2008 року. Як вбачається із договору поруки ОСОБА_4 поручився за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №97/КВ-07 на відкриття мультивалютної відновлюваної кредитної лінії від 30.05.2007 року та додаткових договорів, в тому числі і додаткового договору №10 від 20.09.2008 року.

При цьому колегія суддів виходить також з положень диспозитивності цивільного процесу та розгляду судом справ не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до норм ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Аналогічно не можуть бути прийняті до уваги також твердження ОСОБА_4 щодо порушення судом при вирішенні даної справи правил юрисдикції.

Як роз'яснено у п.2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог статей 15-16, частини другої статті 118 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду в цій частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Разом з тим, при вирішенні питання судових витрат судом не враховано положення ст. 88 ЦПК України щодо пропорційного їх розподілу, а тому неправильно стягнуто ці витрати з відповідачів у солідарному порядку. Тому в цій частині рішення суду слід змінити.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 25 січня 2013 року в частині судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Новекс Дім» на користь ПАТ «Дельта Банк» по 432,50 грн. судових витрат з кожного.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Г.П. Мелінишин

Судді: І.В. Бойчук

В.Д. Фединяк