Рішення № 31015361, 15.05.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 22-ц/0191/617/2012Головуючий суду першої інстанції:Блейз І.Г. Головуючий суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т. І.

РІШЕННЯ

"15" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіМоісеєнко Т.І., СуддівРедько Г.В., Іщенка В.І. При секретаріРемез Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Феодосійського міського суду Автономної республіки Крим від 20 лютого 2012 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

ВАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.03.2008 року між ВАТ «Ощадбанк» та відповідачем ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 40 від 04.03.2008 року на суму 280 000,00 гривень, з оплатою 17,0 % річних за користування кредитом. Згідно п. 1.2. Договору кредит надавався на 36 місяців зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 03.03.2011 року. На протязі дії договору ОСОБА_6 постійно порушувала умови кредитного договору, а саме пункти 1.1, 1.5., 1.6., 3.2.,3.3.1.,5.2. кредитного договору, несвоєчасно проводила погашення кредиту та несвоєчасно сплачувала відсотки по кредиту. У зв'язку з закінченням терміну на який надавався кредит та невиконанням зобов'язань за договором ,станом на 29.04.2011 року заборгованість перед Банком склала 271 937,30 гривень.

Позовні вимоги Банком неодноразово змінювались, остаточно у грудні 2011 року Банк просив сягнути з ОСОБА_6 заборгованість за кредитом, відсоткам та пені в сумі 257120,20 грв. та судові витрати..

Позивач посилався на те, що для забезпечення виконання основного зобов'язання між Банком та ОСОБА_7 було укладено договір застави, за яким остання передала в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 у заставу метало - пластикові павільйони, що належать їй на праві приватної власності. Після утворення заборгованості за кредитом Банк звернувся з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет застави. Рішенням Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 12.04.2011 року було скасоване рішення суду першої інстанції від 28.02.2011 року про відмову у задоволенні позовних вимог банку та ухвалене нове рішення про задоволення позовних вимог ВАТ „Ощадбанк" на суму 221 753,23 грн., шляхом звернення стягнення на предмет застави. Проте, вартість металево-пластикових павільйонів, які були предметом застави, і на які було звернено стягнення рішенням Апеляційного суду АРК від 12.04.2011 року, відповідно до висновку суб'єкта оціночної діяльності, складає лише 48900 грв..

Оскільки загальна сума заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором станом на 20.12.2011 року складає 306020,20 грв., а вартість предметів застави, на які звернено стягнення за рішенням апеляційного суду АРК від 12.04.2011 року складає 48900 грв.., сума заборгованості, яка підлягає стягненню з неї, складає 257120,20 грв.

Рішенням Феодосійського міського суду від 20.02.2012 року позовні вимоги банку були задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованість за відсоткам у розмірі 24 226, 51 грн, пеню у розмірі - 30 000 гривень, а загалом 54 226, 51 грн (п'ятдесят чотири тисячі двісті двадцять шість грн. 51 коп), витрати на судовий збір за розгляд позову у розмірі - 357 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120,00 гривень .У задоволенні решти позовних вимог відмовлено..

Не погодившись з вказаним рішенням суду,ПАТ « Державний ощадний банк України» була принесена апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення по справі про задоволення позовних вимог Банку до ОСОБА_6 повністю.

Апелянт вважав, що судом не було враховане тих обставин, що грошова оцінка металево-пластикових павільйонів , на які звернено стягнення, як на предмет застави, складає лише 48900 грв. Висновки суду про те, що сума, отримана від реалізації вказаних павільйонів, може перевищувати суму заборгованості апелянт вважає припущенням.

Апелянт вважав, що заборгованість ОСОБА_6 перед банком з урахуванням рішення суду про звернення стягнення на предмет застави та вартості заставленого майна, за станом на 20.12.2011 року складає 257120,20 грв.

Апелянт наполягав на тому, що позичальник зобов'язаний відповідати перед Банком при виникненні заборгованості всіма власними коштами та майном, що передбачено умовами п.3.3.2 кредитного договору, на що суд першої інстанції не звернув уваги.

Апелянт також вважав необґрунтованими висновки суду про те, що розмір пені втричі перевищує суму боргу, в зв.язку з чим підлягає зменшенню . Так, заборгованість за тілом кредиту складає 195444,40 грв., заборгованість по відсотках складає 24 226, 51 грн . Кредитним договором передбачено, що відповідач повинен сплатити банку пеню в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На думку апелянта, на підставі умов договору ОСОБА_6 була нарахована пеня в сумі 60040,46 грв., що є співмірною сумою із сумою заборгованості 257120,20 грв.

В засіданні суду апеляційної інстанції ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся з клопотанням про відмову від апеляційної скарги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту. Апелянт просив задовольнити позовні вимоги банку та апеляційну скаргу лише в частині стягнення відсотків за користування кредитом в розмірі 24226,51 грв. та пені в розмірі 60040,46 грв.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.05.2012 року заява Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відмову від апеляційної скарги на рішення Феодосійського міського суду Автономної республіки Крим від 20 лютого 2012 року, в частині стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за тілом кредиту сумі 195444,40 грв., була задоволена .

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 40 від 04.03.2008 року за станом на 20.12.2011 року , а саме за тілом кредиту в розмірі 195444,40 грв. закрите..

Дослідивши матеріли справи в межах доводів апеляційної скарги, підтриманої апелянтом, перевіривши надані сторонами докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що скарга є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Розглядая справу суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірні правовідносини регулюються ст.ст. 526, 1048, 1054 ЦК України та умовами укладеного між сторонами кредитного договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Судом встановлено, що 04.03.2008 року між ВАТ «Ощадбанк» ( правонаступником якого є ПАТ «Ощадбанк») та відповідачем ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 40 про надання кредиту на суму 280 000,00 гривень, з оплатою 17,0 % річних за користування кредитом. (а.с.8-12,47) Згідно п. 1.2. Договору кредит надавався на 36 місяців зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 03.03.2011 року.

Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між Банком та ОСОБА_7 04.03.2008 року було укладено договір застави, за яким остання передала в забезпечення зобов'язань ОСОБА_6 в заставу метало - пластикові павільйони, що належать їй на праві приватної власності

Судом також встановлено, що ОСОБА_6 постійно порушувала пункти 1.1, 1.5., 1.6., 3.2.,3.3.1.,5.2. умов кредитного договору, несвоєчасно проводила погашення кредиту та несвоєчасно сплачувала відсотки по кредиту, внаслідок чого в неї утворилась заборгованість перед банком..

Рішенням апеляційного суду АРК в м.Феодосії від 12.04.2011 року були задоволені позовні вимоги Банку до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет застави з метою погашення заборгованості на суму 221 753,23 грн., яка утворилась станом на 12 травня 2010 року. ( а.с. 98-99)

З матеріалів справи вбачається, що Банк за станом на 20 грудня 2011 року нарахував ОСОБА_6 заборгованість по відсотках та пені в розмірі 84 266, 97 грн, що складається з нарахованих відсотків - 24 226, 51 грн, нарахованої пені - 60 040, 46 грн., які просив стягнути з відповідача. При цьому, розрахунок відсотків та пені проводився із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 195444, 40 грв. ( а.с.78, 105,115)

Колегія суддів вважає правильним нарахування банком пені в сумі 60040,46 грв., оскільки розрахунок проведений в межах 3-річного строку позовної давності, узгодженого між сторонами Кредитним договором №40 від 04.03.2008 року, на підставі положень ч.1 ст.259 ЦК України, якою передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. ( а.с.44)

Висновки суду першої інстанції про те, що розмір пені втричі перевищує заборгованість ОСОБА_6 за кредитним договором, в зв'язку з чим розмір пені підлягає зменшенню до 30000 грв. , не є обґрунтованими, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи.

Колегія суддів вважає, що розмір пені, нарахованої за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, є спів мірним із сумою заборгованості за тілом кредиту, яка дорівнює 195444, 40 грв

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку , з ухваленням нового рішення по справі, якщо висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

На підставі наведеного, керуючись ст..303, 307, п.3 ч.1 ст.309, ст..314,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Феодосійського міського суду Автономної республіки Крим від 20 лютого 2012 року - задовольнити частково.

Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2012 року, в частині визначення розміру пені, яка підлягає стягненню з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в розмірі 30000 грв. - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором №40 від 04.03.2008 року за станом на 20.12.2011 року - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором №40 від 04.03.2008 року за станом на 20.12.2011 року, а саме - по відсоткам за користування кредитом - у розмірі 24226,51грв , пеню у розмірі - 60040,40 грв , а також судові витрати - судовий збір за розгляд позову та апеляційної скарги в розмірі - 2542,87 грв., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120,00 грв ( на р/р 3739490505, ЄДРПОУ 09324508, МФО 324805.)

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Т.І.Моісеєнко В.І.Іщенко Г.В.Редько