Ухвала суду № 31014695, 09.04.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/477/13Головуючий суду першої інстанції:Хожаінова О.В. Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.

"09" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіСамойлової О.В., СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П., При секретаріБогданович О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розділ домоволодіння та земельної ділянки, припинення права спільної часткової, спільної сумісної власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 13 лютого 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про розділ домоволодіння та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, про припинення права спільної часткової власності, визнання права власності, припинення права спільної сумісної власності на земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 є власником 14/25 часток домоволодіння АДРЕСА_1, ОСОБА_7 належить 11/25 часток зазначеного домоволодіння. Позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 0,0379 га, що розташована за тією ж адресою, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий № 0111600000:01:004:0336. Між співвласниками склався фактичний порядок користування спірними домоволодінням та земельною ділянкою, але в добровільному порядку розділити власність відповідачка відмовляється, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 13 лютого 2013 року задоволено клопотання відповідачки ОСОБА_7 та зупинено провадження по зазначеній справі до вирішення цивільної справи № 119/1090/13-ц, 2/119/903/13 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визначення розміру часток в спільній сумісній власності на земельну ділянку, до набрання законної сили судовим рішенням (а.с. 94).

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали проігнорував той факт, що справу за позовом ОСОБА_7 про визначення часток земельної ділянки по суті заявлених вимог може бути розглянуто судом в короткий термін, тим часом може розглядатися спір про розділ домоволодіння та земельної ділянки, який передбачає призначення по справі судової експертизи, на час якої провадження по справі зупиняється. Тому, на думку апелянта, доцільним було б спочатку вирішити питання про призначення судової експертизи, а з урахуванням того, що проведення експертизи потребує тривалого терміну, то тим часом рішення по цивільній справі № 119/1090/13-ц, 2/119/903/13 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визначення часток в спільній сумісній власності на земельну ділянку набрало б законної сили.

Представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8 надала заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_6, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду, просить апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду залишити без змін.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності сторін та їх представників, які належним чином повідомлені про день і час розгляду справи, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції, виходив з того, що розгляд даної цивільної справи неможливий до вирішення цивільної справі № 119/1090/13-ц, 2/119/903/13 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визначення часток в спільній сумісній власності на земельну ділянку, оскільки предметом спору по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 також є земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1, тому за наявності спору між сторонами з приводу розміру часток земельної ділянки, не може бути розглянута справа про розділ вказаної земельної ділянки.

Проте з такими висновками місцевого суду не може погодитися колегія суддів.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено в п. 4 ч. 1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується в тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду (п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

З матеріалів справи слідує, що в провадженні Феодосійського міського суду знаходиться цивільна справа № 119/1090/13-ц, 2/119/903/13 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визначення часток в спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,0376 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, шляхом визнання за ОСОБА_7 права на ? частку зазначеної земельної ділянки та за ОСОБА_6 - на ? частку відповідно (а.с.72).

Ухвалою Феодосійського міського суду від 01 лютого 2013 провадження у справі за вказаним позовом відкрито, призначено проведення попереднього судового засідання на 20 лютого 2013 р. о 14 год. 30 хв. (а.с.87).

Як указав представник відповідача в запереченні на апеляційну скаргу, справа за позовом ОСОБА_7 розглянута місцевим судом 28.03.2013 року.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта стосовно того, що суд першої інстанції, зупинивши провадження по справі, фактично збільшив строки розгляду справи, що є порушенням вимог ст. 157 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, оскільки провадження у справі відкрито 07 листопада 2012 року (а.с. 13), на час постановлення ухвали про зупинення провадження, судом вже був порушений строк розгляду справи, встановлений ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про його продовження в матеріалах справи відсутня.

Також колегія суддів бере до уваги посилання апелянта на те, що позовні вимоги про розділ домоволодіння та земельної ділянки неможливо розглянути без призначення по справі судової експертизи, проведення якої потребує значний час і яка могла бути призначена судом, а за той період часу була б розглянута справа за позовом ОСОБА_7

В п. 21 постанови Пленуму Верхового Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якої має позивач, слід виходити з розміру його частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої. Крім того, частиною 5 ст. 89 ЗК України встановлено, що поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апелянта є обґрунтованими, у суду першої інстанції не було підстав для зупинення провадження по справі без розгляду клопотання позивача про призначення судової експертизи для визначення варіантів розділу домоволодіння та земельної ділянки, наслідком чого також є зупинення провадження. Колегія суддів звертає увагу на те, що, відповідно до вимог ч. 3 ст. 143 ЦПК України, вирішуючи питання щодо призначення по справі судової експертизи, суд першої інстанції визначає кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза і має право поставити на вирішення експерта питання щодо визначення всіх можливих варіантів розділу домоволодіння та земельної ділянки.

Отже, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження по даній справі є помилковим, оскільки позивач має право на захист свого порушеного права у спосіб, що визначений ним у позовній заяві та у строк, передбачений законом, а тому ухвала суду про зупинення провадження у справі не відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 3, 4 ч.1 ст. 311, ст.ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 13 лютого 2013 року - задовольнити.

Ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 13 лютого 2013 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Судді:

О.В. Самойлова Т.С. Авраміді А.П. Приходченко