Ухвала суду № 31014186, 25.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 р.Справа № 2а-3342/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів- Турецької І.О, Косцової І.П.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року по справі за позовом Дочірнього підприємства «Агрофірма Рубанівська» до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсними висновків акту перевірки та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ :

Дочірнє підприємство "Агрофірма Рубанівська" (позивач) звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Каховської ОДПІ Херсонської області ДПС від 12.04.12 № 0000062301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 28 937 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 7234 грн. 25 коп., посилаючись на те, що висновок податкової інспекції про відсутність доказів перевезення товарно-матеріальних цінностей спростовується наданими на перевірку товарно-транспортними накладними. Є належним чином оформлені податкові накладні та інші первинні документи. Оприбуткування придбаних товарів відображено в бухгалтерському обліку. ДПІ не мало право на проведення перевірки, оскільки не надсилало запиту про надання документів. Звертає увагу на відсутність судових рішень про нікчемність правочинів. В подальшому позивач збільшив позовні вимоги та просить також визнати недійсними висновки акту перевірки від 27.03.12 № 001/220/30070145 щодо заниження ПДВ на суму 28 937 грн. за вересень 2010 року, завищення від'ємного значення суми ПДВ на 90 314 грн. за листопад 2010 року - серпень 2011 року, вчинення правочинів з ТОВ "Южнефть", які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року - позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби від 12.04.2012 № 0000062301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 28 937 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 7234 грн. 25 коп. Визнано неправомірними висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки від 27.03.2012 № 001/220/30070145 Каховської ОДПІ ХО ДПС по визнанню нікчемними правочинів з ТОВ "Южнефть", завищення суми податкового кредиту на 119 251 грн. за вересень 2010р. - серпень 2011 р.

В апеляційній скарзі, Каховська ОДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду від 12.12.2012 року -скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП "Агрофірма Рубанівська" ТОВ "Група компаній "Содружество" зареєстровано як юридична особа 12.02.2001, як платник податків знаходиться на обліку у Великолепетиському відділенні Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області, зареєстровано платником спеціального режиму ПДВ з 01.01.09 по виду діяльності вирощування зернових та технічних культур, надання послуг у рослинництві та інше.

Фахівцями Великолепетиського відділення Каховської об'єднаної податкової інспекції Херсонської області державної податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка Дочірнього підприємства "Агрофірма Рубанівська" ТОВ "Група компаній "Содружество" з питань дотримання вимог податкового законодавства за вересень, листопад 2010 року, лютий, червень, липень, серпень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Южнефть", результати якої оформлено в акті від 27 березня 2012 року № 001/220/30070145. Підставою для проведення перевірки зазначено надання відповіді на запит МДПІ від 10.02.12 № 66/10/23-021 не в повному обсязі та отримання акту перевірки ТОВ "Южнефть" (п. 78.1.1 ст. 78 ПКУ). Перевіркою встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суми податкового кредиту по правочинах, які є нікчемними здійснених з ТОВ "Южнефть", всього в сумі 119251 грн., в тому числі по періодам за вересень 2010 року на суму 28937 грн., за листопад 2010 року на суму 14367 грн., за лютий 2011 року на суму 17333 грн., за червень 2011 року на суму 18167грн., за липень 2011 року на суму 22876 грн., за серпень 2011 року на суму 17571 грн.

Також виявлено порушення пп. 7.4.1, 7,4,5 п. 7.4 ст. 7, ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ДП "Агрофірма Рубанівська" завищило суму податкового кредиту всього в сумі 119251 грн., в тому числі за вересень 2010 року на суму 28937 грн., за листопад 2010 року на суму 14367 грн., за лютий 2011 року на суму 17333 грн., за червень 2011 року на суму 18167 грн., за липень 2011 року на суму 22876 грн., за серпень 2011 року на суму 17571 грн., в результаті чого:

- занижено суму ПДВ, що залишається у розпорядженні даного підприємства, неправомірно (необґрунтовано) застосовано пільгу з податку на додану вартість та використано платником суму ПДВ, що не сплачена до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги по взаємовідносинах з ТОВ "Южнефть" на суму 28937 грн. за вересень 2010 р.;

- завищило суму ПДВ (від'ємне значення, р. 18.2 декларації) на 90314 грн., в тому числі за листопад 2010 року на суму 14367 грн., за лютий 2011 р. на суму 17333 грн., за червень 2011 р. на суму 18167 грн., за липень 2011 р. на суму 22876 грн., за серпень 2011 року на суму 17571 грн.

За висновками перевірки Каховською ОДПІ Херсонської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.12 № 0000062301 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 28937 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 7234 грн. 25 коп.

Податкова інспекція встановила, що одним із постачальників дизпалива позивачу було ТОВ "Южнефть", м. Херсон, з яким укладено договір про поставку нафтопродуктів від 06.09.10 № 090, господарські операції з яким позивач відображав в декларації з ПДВ (скороченої) по операціях з продажу продукції, робіт, які відносяться до спеціального режиму оподаткування. Загальна вартість палива склала 715505 грн. 02 коп., в т.ч. ПДВ 119250 грн. 83 коп., господарські операцій оформлені видатковими накладними, розрахунки проведені в безготівковій формі, операції відображені в бухгалтерському обліку.

В акті перевірки зазначено про ненадання на перевірку журналу видачі довіреностей. Цей висновок позивач не спростовує.

Крім того, надані на перевірку товарно-транспортні накладні, які підтверджують перевезення палива від ТОВ "Южнефть", на думку податкової інспекції, оформлені неналежним чином, відсутні відмітки відправника товару та його одержувача.

ДПІ при проведені перевірки використала акт ДПІ у м. Херсоні від 26.12.2011 №4488/23-3/36838342 про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Южнефть", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.11.09 по 30.09.11 (наданий відповідачем в судове засідання), зміст якого свідчить, що постачальниками ТОВ "Южнефть" в спірних періодах були:ТОВ "Плат - Маш" (не подана декларація з ПДВ за серпень 2010 року), ПП "Альгіріс" (відсутнє за юридичною адресою, відсутні основні фонди), ТОВ "Велена В" (визнано банкрутом 05.01.11, скасовано державну реєстрацію 28.03.11, відсутні основні фонди), ПП КФ "Зернопластгрейд" (відсутні основні фонди, формувало податковий кредит за рахунок фіктивних фірм),ТОВ "ТД Паладіум" (відсутні умови для здійснення господарської діяльності).

Як вбачається з акту перевірки, ДПІ зазначила, що операції із поставки не мали реальний характер, а отже, є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача". Товар, придбаний ТОВ "Южнефть" по нікчемним угодам, було реалізовано покупцям, одним із яких є ДП "Агрофірма Рубанівська", загальна сума ПДВ склала 119250,83 грн., в тому числі у вересні 2010 року - 28936,84 грн., у листопаді 2010 року - 14366,67 грн., у лютому 2011 року - 17333,33 грн., у липні 2011 року - 22876,50 грн., у серпні 2011 року - 17570,83 грн. Враховуючі вищевикладене, податкова інспекція дійшла до висновку, що угоди підприємства ТОВ "Южнефть" є нікчемними як по постачальникам, так і по покупцям.

Позивачем надано суду копії первинних бухгалтерських та податкових документів, виписаних ТОВ "Южнефть", які містять підписи діючого на той час директора ТОВ ОСОБА_2, податкові накладні оформлені головним бухгалтером ОСОБА_3. Позивач надав суду копії ТТН на нафтопродукти, які були предметом дослідження при проведенні перевірки позивача, зі змісту ТТН вбачається, що замовником транспорту є ТОВ "Южнефть", перевізником ФОП ОСОБА_4

Згідно витягу з ЄДРПОУ ТОВ "Южнефть" знаходиться в стадії банкрутства.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Підпунктом 7.4.5 вказаного пункту забороняється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) - чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ визначено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічні правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 ПКУ. Зокрема, пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПКУ).

Разом з тим для позивача були передбачені особливості оподаткування, а саме п. 8-1.2 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" , який передбачав, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Як вбачається з матеріалів справи, придбання палива відповідає основній діяльності позивача по вирощуванню сільськогосподарської продукції. З акту перевірки та наданих податкових накладних, платіжних документів, видаткових накладних вбачається, що податкова інспекція не виклала зауважень до первинних документів позивача, в реєстрі податкових накладних відображено в повній мірі наслідки по здійсненим операціям позивача з ТОВ "Южнефть". Податкові накладні, видані позивачу ТОВ "Южнефть", відповідно до вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ПКУ, видані платником ПДВ, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженою особою. Також в акті перевірки відсутні зауваження до ведення бухгалтерського обліку.

Щодо транспортування ПММ, то суд вірно зазначив, що посилання відповідача на неналежне оформлення товарно-транспортних накладних на підтвердження факту поставки товару до покупця не є беззаперечною умовою для того, щоб визначати незаконність віднесення суб'єктом господарювання до податкового кредиту сплаченого ПДВ у витратах з придбання товару. Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, товарно-транспортні накладні є єдиним юридичним документом обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для проведення розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що зокрема регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу, тобто, в даному випадку дані відносини стосувались лише перевізника ПП Небескул та ТОВ "Южнефть".

Слід зазначити, що акт ДПІ у м. Херсоні від 26.12.2011 №4488/23-3/36838342 про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Южнефть", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.11.09 по 30.09.11 р. не містить будь-яких зауважень відносно податкового та бухгалтерського обліку даного платника, в ньому наводяться відомості перевірок контрагентів підприємства, які свідчать про наявність порушень в діяльності постачальників ТОВ "Южнефть", а не самого платника.

Діючим законодавством України не передбачена можливість отримання покупцем інформації про стан оподаткування постачальника, його виробничі потужності, та наявність ресурсів для здійснення господарських операцій, стан сплати податків. Обов'язок стосовно контролю за оподаткуванням суб'єктів господарювання покладений на податкові органи, а не на покупця товарів. Податкова інспекція не довела факту обізнаності керівників ДП "Агрофірма Рубанівська" з викладеними в акті перевірки ТОВ "Южнефть" обставинами діяльності останнього.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена Законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України, згідно з якою правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Оскільки нікчемність таких правочинів прямо не встановлена законом, а інших доказів недійсності згаданих договорів відповідачем до суду не надано, колегія суддів також вважає хибним висновок відповідача щодо нікчемності укладених між позивачем та його контрагентом договору, а відтак безпідставним також є й встановлене відповідачем порушення вимог ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем допущені порушення чинного законодавства при формуванні податкового повідомлення-рішення. За податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, та виявлені після 01.01.2011, може бути застосовано відповідальність, передбачену цим Кодексом, у тому разі, якщо їх склад є тотожним зі складом правопорушення, визначеним Податковим кодексом України.

Позивачу була збільшена сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість по скороченій декларації на 28937 грн. (за вересень 2010 року) та застосована відповідальність у вигляді штрафу в сумі 7234 грн. 25 коп. відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ, який встановлює, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Поняття податкового зобов'язання визначено в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Діючий на час скоєння порушення Закон України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у статті 17 встановив штрафні санкції за порушення податкового законодавства, передбачивши, зокрема, штраф за заниження, недоплату податкового зобов'язання. Пункт 1.2 ст. 1 Закону № 2181-III тлумачив поняття "податкове зобов'язання" - як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

В даному випадку позивач в 2010 році не мав податкового зобов'язання в розумінні Закону № 2181, оскільки не сплачував кошти до бюджету, а використовував суму позитивної різниці між задекларованими в скороченій декларації зобов'язаннями та кредитом на власні виробничі потреби. Податкова інспекція проігнорувала статус позивача як платника спеціального режиму ПДВ, який означає звільнення сільськогосподарського підприємства від обов'язків сплати цього податку до бюджету, сума податку, отримана сільськогосподарським підприємством, повністю залишається у власності сільськогосподарського підприємства, не підлягає сплаті (стягненню) до бюджету в межах норм цього Закону та використовується для відшкодування сум податків на додану вартість, сплачених (нарахованих) таким сільськогосподарським підприємством на ціну виробничих факторів, а також для інших цілей.

У вересні 2010 року, тобто в періоді заниження ПДВ на суму 28937 грн., діяли норми Закону № 2181-III, які не передбачали відповідальності за таке порушення, як заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в спецдекларації (скороченій). Фактично відповідач притягнув позивача до відповідальності за правопорушення, які на час їх вчинення не вважалися такими та не були карані. Правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке було чинним на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи. Штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені до набуття чинності Податкового кодексу України, можуть бути застосовані лише в тому разі, якщо склад правопорушень, визначених Податковим кодексом України, та склад правопорушень, визначених попереднім законодавством, збігаються.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року по справі за позовом Дочірнього підприємства «Агрофірма Рубанівська» до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової

служби про визнання недійсними висновків акту перевірки та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: