Постанова № 31013546, 25.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року № 813/2889/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Іваськевич С.В.

за участю:

прокурора - Панькевича Р.В.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Прокурора Підволочиського району в інтересах держави в особі ДПІ в Підволочиському районі Тернопільської області ДПС до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Підволочиського району звернувся до суду в інтересах держави в особі ДПІ в Підволочиському районі Тернопільської області ДПС з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 3931,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує вимоги чинного законодавства щодо сплати податкового боргу по орендній платі за землю.

Представник прокуратури в судовому засіданні позов підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідач заперечень на позов, витребувані судом докази не надав, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши думку представника прокуратури, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець 14.02.2007 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради з присвоєнням ідентифікаційного коду НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Матеріалами справи підтверджується, що на даний час ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ в Підволочиському районі Тернопільської області ДПС за неосновним місцем обліку.

Заборгованість ФОП ОСОБА_1 виникла внаслідок несплати орендної плати за користування земельною діяльною за 2012 рік.

Матеріалами справи підтверджується, що 20.02.2012 року ФОП ОСОБА_1 подав до ДПІ в Підволочиському районі податкову декларацію №1418 з орендної плати за користування земельною ділянкою на 2012 рік. Відповідно до декларації відповідачем задекларовано до сплати орендної плати 561,57 гривень щомісячно та 561,6 гривень за грудень 2012 року.

При цьому сума орендної плати за червень 2012 року сплачується до 30.07.2012 року, за липень 2012 року - до 30.08.2012 року, за серпень 2012 року - до 30.09.2012 року, за вересень 2012 року - до 30.10.2012 року, за жовтень 2012 року - до 30.11.2012 року, за листопад 2012 року - до 30.12.2012 року, за грудень 2012 року - до 30.01.2013 року.

Таким чином, станом на 26.03.2013 року загальна сума несплаченого та нестягнутого податкового боргу ФОП ОСОБА_1 з орендної плати за землю за період з червня 2012 року по грудень 2012 року становить 3931,02 грн.

Податковий борг підтверджується копією податкової декларації з плати за землю за 2012 рік, копією податкової вимоги з доказами про вручення, карткою особового рахунку по орендній платі за 2012 рік, довідкою про розрахунки по платнику, випискою з особового рахунку по орендній платі.

Згідно із ч.1 ст.206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно п.п.9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків.

Відповідно до п.288.2 ст.288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно п.288.3 ст.288 вказаного Кодексу об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно із п.287.1 ет.287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. А у п.287.3 вказаного кодексу передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Всупереч зазначеного, вказана сума грошового зобов'язання платником податків не сплачена.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

У п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. .

В силу вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В зв'язку з несплатою відповідачем зобов'язання зі сплати податків, ДПІ в Підволочиському районі Тернопільської області, на підставі ст. 59 Податкового кодексу України, направила платнику податків податкову вимогу від 01.06.2011 року за №73 на суму 3069,31 грн.

Згідно п.20.1.28 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.41.1 та п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 п. 95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 3, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за землю в сумі 3931,02 грн. на користь місцевого бюджету Староміщинської сільської ради на рахунок №33210815700437, МФО 838012, УК у Підволочиському районі Тернопільської області, ОКПО 37863778, код платежу 13060500.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Брильовський Р.М.