Постанова № 31013493, 26.04.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 року Справа № 823/1157/13-а

11 год. 22 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

при секретарі - Сидорець І.С.,

за участю сторін:

представника позивача - Рожка П.В. (за довіреністю),

представників відповідача: Цінченко Н.В. (за довіреністю), Ляшок Т.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної фінансової інспекції в Черкаській області до Драбівської центральної районної лікарні про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2013 у Черкаський окружний адміністративний суд з позовною заявою звернулась державна фінансова інспекція в Черкаській області (далі-позивач), в якій просить стягнути з Драбівської центральної районної лікарні (далі-відповідач) до бюджету Драбівського району кошти в сумі 27035 грн. 17 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує вимоги позивача щодо відшкодування збитків, які завдані державному бюджету, порушеннями, встановленими актом ревізії від 27.12.2012 № 03-18/135.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнали в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ Драбівська центральна районна лікарня зареєстрована 01.04.1997 (код ЄДРПОУ 02005361).

Посадовими особами Золотоніської об'єднаної державної фінансової інспекції Черкаської області у період з 28.09.2012 до 20.12.2012 на підставі п.4.3.2.1 плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Черкаській області на ІІІ квартал 2012 року та на підставі направлень, виданих начальником Золотоніської об'єднаної державної фінансової інспекції в Черкаській області, проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.08.2009 до 31.08.2012.

За результатами ревізії складено акт від 27.12.2012 № 03-18/135, який підписаний головним лікарем відповідача С.А. Бойко та головним бухгалтером відповідача Н.В. Цінченко.

Ревізією встановлено ряд порушень, зокрема, встановлено факт покриття витрат зубопротезної лабораторії (госпрозрахунковий підрозділ) за спожиті комунальні послуги за період з 01.01.2010 до 31.08.2012 за рахунок коштів загального фонду установи, що призвело до матеріальних збитків на загальну суму 27035 грн. 17 коп.

Відповідно до даних акту ревізії відповідача від 27.12.2012 № 03-18/135 операції з оплати комунальних послуг в бухгалтерському обліку відображено у м/о № 6 за вересень-грудень 2009 року, 2010-2011 роки та січень-серпень 2012 року за дебетом субрахунку 802 «Видатки з місцевого бюджету на утримання установ та інші заходи», кредитом субрахунку 675 «Розрахунки з іншими кредиторами», що призвело до завищення касових та фактичних видатків за КЕКВ 1160 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв» у формі «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду» за 2009 рік на суму 1020,92 грн. (КЕКВ 1161 - 859,63 грн., КЕКВ 1162 - 11,25 грн., КЕКВ 1163 - 150,04 грн.), за 2010 рік на суму 10890,91 грн. (КЕКВ 1161 - 5932,73 грн., КЕКВ 1162 - 338,18 грн., КЕКВ 1163 - 4620 грн.), за 2011 рік на суму 13775,14 грн. (КЕКВ 1161 - 7166,78 грн., КЕКВ 1162 - 269,82 грн., КЕКВ 1163 - 6338,54 грн.), за І півріччя 2012 року на суму 10163,08 грн. (КЕКВ 1161 - 6649,83 грн., КЕКВ 1162 - 220,85 грн., КЕКВ 1163 - 3292, 40 грн.) та заниження кредиторської заборгованості у рядку 421 «Розрахунки з постачальниками, підрядниками за товари, роботи й послуги» форми «Баланс» за 2009 рік на суму 1020,92 грн., за 2010 рік на суму 10890,91 грн., за 2011 рік на суму 13775,14 грн., за І півріччя 2012 року на суму 10163,08 грн.

Вказаними діями порушено вимоги п. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI (далі - БК України) та п. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 № 2542-ІІI, абз. 2 п. 5, п. 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228.

На підставі акту ревізії Золотоніською об'єднаною Державною фінансовою інспекцією в Черкаській області надіслано письмову вимогу щодо усунення порушень, виявлених ревізією (лист від 11.01.2013 № 03-50/43), в якій вимагається вжити заходів щодо усунення відповідачем порушень, викладених в акті ревізії від 27.12.2012 № 03-18/135, в тому числі відповідно до п. 3 вимоги - відобразити дебіторську заборгованість за госпрозрахунковим структурним підрозділом, щодо якого здійснено безпідставні витрати, зокрема, перед зубопротезною лабораторією Драбівської ЦРЛ - в сумі 23398,84 грн. та зубопротезною лабораторією Шрамківської районної лікарні - в сумі 3636,33 грн. Провести відшкодування сум понесених витрат за рахунок коштів спеціального фонду в порядку, визначеному законодавством.

Враховуючи вищевикладене, суд взяв до уваги обставину повного визнання відповідачем позовних вимог і вважає, що таке визнання не суперечить вимогам законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, їх функції та правові основи діяльності визначені Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939).

Пунктами 7, 10 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" встановлено, що Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право: пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з підпунктом 15 пункту 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 23.04.2011 року №499/2011, державна фінансова інспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Статтею 13 БК України визначено, що складовими частинами бюджету є загальний та спеціальний фонд. До загального фонду входять всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету; всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету; кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету); фінансування загального фонду бюджету. Складовими частинами спеціального фонду бюджету є: доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування; видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ); кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету); фінансування спеціального фонду бюджету.

Згідно з ч.4 вищевказаної статті власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету і поділяються на визначені групи. Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу) на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи); організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи); утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 3 першої групи); ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти (за рахунок надходжень підгрупи 4 першої групи); господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень підгруп 2 і 4 першої групи); організацію основної діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгруп 1 і 3 другої групи); виконання відповідних цільових заходів (за рахунок надходжень підгрупи 2 другої групи).

Тому суд дійшов висновку, що сплативши комунальні платежі за рахунок коштів загального фонду відповідач порушив норми бюджетного законодавства, що підтверджується також наступним.

Згідно з ч.7 ст.13 БК України передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України, прийняття рішення про місцевий бюджет або про внесення змін до нього (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 57 цього Кодексу). Частиною 8 цієї статті встановлено, що платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

Відповідно до п. 1 ст. 23 БК України від 08.07.2010 № 2456-VI будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Згідно з п. 1 ст. 23 БК України від 21.06.2001 № 2542-ІІI будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Відповідно до абзацу 2 пункту 23 Порядку про вимоги до використання кошторисів розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Абзацом 5 пункту 43 вказаного Порядку розпорядники повинні затвердити у кошторисах обсяг коштів для проведення розрахунків за електричну і теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, у повному обсязі в розрахунку на рік з урахуванням коштів загального та спеціального фондів відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України. До кошторисів додаються детальні розрахунки за КЕКВК 1160 "Оплата комунальних послуг та енергоносіїв" на підставі затверджених в установленому порядку лімітів.

Видатків бюджету або надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін, згідно з вимогами пункту 49 Порядку про вимоги до використання кошторисів. Видатки спеціального фонду кошторису здійснюються у послідовності, передбаченій пунктом 23 цього Порядку для їх планування.

Установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний рік.

Зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на відповідний рік. При цьому в спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків бюджету або надання кредитів з бюджету повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу доходів і залишків бюджетних коштів на початок року.

Протягом бюджетного періоду розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями на підставі довідки Казначейства про підтвердження надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки, що відкриті в органах Казначейства, та довідки про зміни до кошторису без внесення відповідних змін до бюджетного розпису за спеціальним фондом бюджету. Розпорядники нижчого рівня подають розпорядникам вищого рівня завірені відповідним органом Казначейства копії затверджених довідок про внесення змін до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями. Розпорядниками вносяться зміни до спеціального фонду кошторису у частині збільшення надходжень та видатків у разі, коли обсяги власних надходжень спеціального фонду кошторису фактично перевищили обсяги, враховані під час затвердження відповідного бюджету, з урахуванням залишків на початок року. Зміни вносяться на підставі розрахунків з відповідним обґрунтуванням. У разі коли фактичний обсяг власних надходжень з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року бюджетних установ менший, ніж плановані показники, враховані у спеціальному фонді кошторису, розпорядники зобов'язані за три тижні до кінця бюджетного періоду внести зміни до спеціального фонду кошторису у частині зменшення надходжень і видатків з урахуванням очікуваного виконання спеціального фонду кошторису у відповідному бюджетному періоді. Розпорядники упорядковують бюджетні зобов'язання з урахуванням внесених до спеціального фонду кошторису змін.

У звітності про виконання державного та місцевих бюджетів за спеціальним фондом відображаються планові показники з урахуванням внесених змін до кошторисів.

У разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) не вносяться.

У разі коли виконання робіт за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету здійснювалося за державним замовленням, відповідні зміни вносяться до обсягів державного замовлення.

Вищевказаних вимог відповідачем не дотримано, отже визнання позову не протирічить нормативно-правовим актам, не порушує чиї-небудь інтереси і приймається судом.

Враховуючи те, що державна установа має загальний та спеціальний фонди, суд дійшов висновку, що належним способом усунення виявленого бюджетного порушення буде стягнення вищевказаної суми заборгованості зі спеціального фонду Драбівської центральної районної лікарні.

Тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 106-108, 159, 160, 161, 162, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути із спеціального фонду Драбівської центральної районної лікарні (19800, Черкаська обл., Драбівський район, смт. Драбів, вул. Садова, буд 1; код ЄДРПОУ 02005361) до бюджету Драбівського району кошти в розмірі 27035 грн. 17 коп. (двадцять сім тисяч тридцять п'ять гривень 17 копійок).

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. Постанову суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

4.Копію постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 30.04.2013