Постанова № 31013213, 22.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 квітня 2013 р. Справа №2а-5073/11/0170/1

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В. , за участю

прокурора - Блохіної Г.В.,

представника позивача - Удалова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Центрального району м. Сімферополя в інтересах Державного агенства з енергоефективності та енергозбереження України до Відкритого акціонерного товариства «Криммолоко» про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Прокурора Центрального району м. Сімферополя в інтересах Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції по енергозбереженню по АРК та м. Севастополю до Відкритого акціонерного товариства «Криммолоко» про стягнення.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим 10.05.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.07.2011 року зупинено провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 2а- 7193/11/12/0170.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.03.2013 року поновлено провадження по справі з 22.04.2013 року у зв'язку з тим, що справа № 2а-7193/11/12/0170 розглянута та судове рішення набрало чинності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.04.2013 року було замінено позивача Державну інспекцію з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції по енергозбереженню по АРК та м. Севастополю його правонаступником - Державним агенством з енергоефективності та енергозбереження України.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, будь яких клопотань до суду не надіслав.

У судовому засіданні прокурор, та представник позивача на позові наполягали, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Суд зазначає, що позов до суду був поданий прокурором Центрального району м. Сімферополя в інтересах Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції по енергозбереженню по АРК та м. Севастополю.

Як встановлено судом постановою КМУ № 346 від 28.03.2011 року «Про ліквідацію урядових органів» Державну інспекцію з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції по енергозбереженню по АРК та м. Севастополю було ліквідовано.

Крім того, Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» було утворено Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України яке є правонаступником Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та Державної інспекції з енергозбереження - урядового органу державного управляння, що діяв у системі Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Відповідно до п. 3 Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 462/2011, основними завданнями Держенергоефективності України є: реалізація державної політики у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива; здійснення державного контролю у сфері ефективного використання паливно- енергетичних ресурсів; забезпечення збільшення частки відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива в енергетичному балансі України.

Відповідно до покладених завдань зазначене агентство здійснює державний контроль у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, надає за результатами перевірки підприємств обов'язкові до виконання приписи стосовно усунення порушень вимог законодавства щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та контролює виконання цих приписів.

Таким чином суд приходить до висновку, що повноваження, які виконувалися Державною інспекцією з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції по енергозбереженню по АРК та м. Севастополю на цей час покладені безпосередньо на Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, яке в такому випадку є правонаступником Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції по енергозбереженню по АРК та м. Севастополю .

Отже, судом встановлено, що позивач - Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України - під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про стягнення з ВАТ «Криммолоко» штрафних санкцій в розмірі 51778,14 гривень, суд зобов'язаний встановити, чи діяв позивач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Відкрите акціонерне товариство «Криммолоко» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 630269, Довідкою з ЄДРПОУ № 461657.

Таким чином, судом встановлено, що ВАТ «Криммолоко» являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що між постачальником газу, яким є Відкрите Акціонерне Товариство «Кримгаз», та ВАТ «Криммолоко» укладено Договір про постачання природного газу № 491 від 27.05.2010 року.

Судом встановлено, що 27.01.2011 року Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по АР Крим та м.Севастополю проведено планову перевірку ВАТ «Криммолоко» щодо стану використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами харчової промисловісті/маслосироробної і молочної промисловості, за результатами якої складено акт перевірки № 15-2/03-01-03 від 27.01.2011 року.

Відповідачем 27.01.2011 року було отримано зазначений акт, про що свідчить відмітка на ньому.

Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по АР Крим та м.Севастополю 27.01.2011 року винесено припис щодо усунення порушень вимог законодавчих актів та нормативно - правових актів з енергозбереження, виявлених під час проведення перевірки.

Відповідачем 27.01.2011 року було отримано зазначений припис, про що свідчить відмітка на ньому.

27.01.2011 року Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по АР Крим та м.Севастополю, керуючись вимогами Законів України "Про енергозбереження" від 1 липня 1994 року № 74/94-ВР та "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V, згідно з Положенням про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 року № 1039 "Питання Державної інспекції з енергозбереження", винесено постанову про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) № 15-2/03-03 П від 27.01.2011 року, якою до ВАТ «Криммолоко» застосовано плату за перевитрати електричної енергії в розмірі 51778,14 гривень.

Зазначена постанова була отримана ВАТ «Криммолоко» 27.01.2011 року, про що свідчить вхідний штамп ВАТ «Криммолоко».

Суд зазначає, що предметом адміністративного позову є стягнення з ВАТ «Криммолоко» фінансових санкцій в розмірі 51778,14 гривень.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що спеціальним законом, який передбачає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007року N 877-V (надалі - Закон N 877-V).

Судом встановлено, дія Закону N 877-V розповсюджується на відносини, що виникають під час здійснення державного нагляду Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України.

При цьому, судом встановлено, що порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України регулюється також Положенням про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 462/2011.

Отже, під час здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України має дотримуватися вимог Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання щодо підстав та порядку проведення таких заходів державного нагляду.

Суд зауважує, що відповідно до Закону N 877-V посадові особи органу державного нагляду (контролю) мають право проводити заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до п.1 ст.5 Закону N 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Зазначена вимога передбачена також п.2 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, відповідно до якого планові перевірки підприємств здійснюються за річним графіком перевірок, який затверджується на наступний рік начальником Інспекції - головним державним інспектором з енергозбереження до 1 грудня поточного року.

Судом встановлено, що відповідачем дотримано вимоги п.1 ст.5 Закону N 877-V та п. 2 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання щодо здійснення планової перевірки на підставі річного графіку перевірки.

Так, судом встановлено, що планову перевірку ВАТ «Криммолоко» проведено відповідно до плану проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях на 2011 рік та перевірок підприємств ПЕК та ДГ щодо підготовки їх до роботи в осінньо-зимовий період 2011-2012 років.

Згідно з п.4 ст.5 Закону N 877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Зазначена вимога встановлена також п.4 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, відповідно до якого про проведення планової перевірки територіальні органи Інспекції не пізніше як за 10 днів до її початку повідомляють у письмовій формі керівництво підприємства.

Отже, суд зазначає, що Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України дотримано вимоги п.4 ст.5 Закону N 877-V та п.4 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання щодо своєчасного повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планової перевірки.

Згідно з п.6 ст.7 Закону України №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Відповідно до п.6 ст.7 Закону України №877-V посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з п.7 ст.7 Закону N 877-V на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Складання акту передбачено також п.12 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого за результатами перевірки інспектор складає акт. У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов'язковий для виконання підприємством.

Судом встановлено, що Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України дотримано вимоги ст.7 Закону України №877-V та п.12 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання дотримано вимоги щодо складання акту за результатами проведення перевірки.

Відповідно до п.15 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати.

Згідно з п.16 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування.

Відповідно до п.17 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання у разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку.

Судом встановлено, що Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України відповідно до вимог Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання за результатами проведення перевірки складено відповідні припис та постанову про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паловно-енергетичних ресурсів) .

Проаналізувавши вищевикладене, суд встановив, що Державним агенством з енергоефективності та енергозбереження України дотримано вимоги Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання щодо підстав, порядку проведення та оформлення результатів перевірки ВАТ «Криммолоко».

Згідно акту перевірки № 15-2/03-01-03 від 21.012011 року встановлені факти нераціонального (неефективного) використання ВАТ «Криммолоко» газу та інших паливно-енергетичних ресурсів:

- перевитрати природного газу в обсязі 8,633 тис.м3 газу через роботу котла ДЕ 6,5/14 рег.№ 4178 з відхиленням від режимної карти (ККДреж=90,0%, ККДфакт=86,23%). У зв'язку з виявленим відхиленням роботи котла від режимної карти провести позапланові режимно-налагоджувальні роботи на котлі ДЕ 6,5/14 рег. № 4178;

- прострочені терміни проведення чергових режимно-налагоджувальних робіт на котлі ДКВР 10/13 зав.№4307, рег. №3041;

- не проведені режимно-налагоджувальні роботи на водогрійних котлах Novella-Зод;

- підключення газовикористовуючого устаткування-водогрійні котли Novella(87кВт)- 2 од., Novella(55кВт)- 1 од. до мереж природного газу без дозволу органів Державної інспекції з енергозбереження;

- не заповнений «Енергетичний паспорт підприємства» в повному обсязі;

- не розроблений пароконденсантий баланс підприємства;

- не ведуться «добові відомості роботи котлів» в котельній. Свідчення КІП не фіксуються;

- відсутній експертний висновок Державної інспекції по енергозбереженню на змінені питомі норми витрат ПЕР на випуск продукції.

Перевіряючи наявність підстав для застосування до відповідача економічних санкцій та перевіряючи факт порушення ВАТ «Криммолоко» законодавства про енергозбереження суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про енергозбереження" від 1 липня 1994 року N 74/94 ВР цей Закон визначає правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян.

Суб'єктами правового регулювання відносин у сфері енергозбереження, згідно ст. 5 Закону, є юридичні та фізичні особи, в результаті діяльності яких здійснюються, зокрема, проведення енергозберігаючої політики та заходів щодо енергозбереження в усіх галузях народного господарства - промисловості, транспорті, будівництві, сільському господарстві тощо, соціальній сфері та побуті, а також у сфері міждержавного та міжнародного співробітництва.

Відповідно до п. "д" ст.3 Закону України "Про енергозбереження" одним з основних принципів державної політики у сфері енергозбереження є створення енергозберігаючої структури матеріального виробництва на основі комплексного вирішення питань економії та енергозбереження з урахуванням екологічних вимог, широкого впровадження новітніх енергозберігаючих технологій.

Закон України "Про енергозбереження" визначає "нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів" як прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів (далі -ПЕР), їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії, та при цьому визначає поняття кожного з вказаних видів нераціонального (неефективного) використання ПЕР:

- прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів - втрата паливно-енергетичних ресурсів поза технологічними процесами (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);

- марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів - систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);

- та визначає, що "норми питомих витрат палива та енергії"- це регламентована величина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для даного виробництва, процесу, даної продукції, роботи, послуги.

Суд зазначає, що на підставі Закону України "Про енергозбереження", Закону України "Про охорону навколишнього середовища", та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 вересня 1993 р. N 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу в народному господарстві" та Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держкомнафтогазу від 1 листопада 1994 р. N 355, розроблені вимоги до ефективного використання газу та охорони навколишнього середовища при проведенні налагоджувальних робіт на паливовикористовуючому обладнанні (далі - Вимоги), затверджені Наказом Державного комітету нафтової; газової та нафтопереробної промисловості України, від 14.02.1995, № 8

Згідно п. 3.5 Вимог налагоджування діючого газовикористовуючого обладнання здійснюється не менш як один раз на три роки. Доцільність проведення чергових режимно-налагоджувальних робіт на діючому обладнанні визначається Держгазінспекцією та органами Мінекобезпеки України шляхом обстеження підприємства та оформлення відповідного висновку.

Пунктом 3.6 Вимог визначено, що позапланові налагоджувальні роботи споживач природного газу зобов'язаний проводити в таких випадках:

- після виконання капітального ремонту газовикористовуючого обладнання;

- після внесення конструктивних змін, які мають вплив на ефективність використання газу (заміна пальників, встановлення утилізаторів тепла та ін.);

- при систематичних відхиленнях роботи агрегату від режимних карт;

- при істотні зміні характеристик палива;

- за приписом територіальних органів Держгазінспекції та Мінекобезпеки України;

- при переведенні котлів з одного виду теплоносія на інший (з поданням технічної документації).

Суд зазначає, що Наказом Держкомнафтогаз від 01.11.1994 року № 355 затверджені Правила подачі та використання природного газу в народному господарстві України.

Згідно п. 1.1, 1.2 Наказу Правила є обов'язковими для усіх підприємств, об'єднань і організацій, зайнятих видобутком, транспортуванням, збутом і споживанням природного газу, проектуванням систем газопостачання і газоспоживаючого обладнання та його налагоджуванням, незалежно від їх відомчого підпорядкування і форми власності.

Ці Правила визначають взаємовідносини між газозбутовими організаціями і споживачами - підприємствами та організаціями, що використовують природний газ як паливо і сировину.

Пунктом 6.1 Правил передбачено, що для надійної та економної експлуатації газоспоживаючого обладнання споживач зобов'язаний: у встановлені строки проводити режимно-налагоджувальні роботи на кожному газоспоживаючому обладнанні, мати режимні карти і графіки для кожного обладнання на робочих місцях і суворо дотримуватись їх роботи за режимними картами.

Суд зазначає, що оскільки під час проведення перевірки позивачем виявлені факти перевитрат природного газу у звязку з роботою газового обладнання, суд зазначає, що відповідачем порушені вимоги до ефективного використання газу та охорони навколишнього середовища при проведенні налагоджувальних робіт на паливовикористовуючому обладнанні, в частині непроведення позапланових налагоджувальних робіт.

Суд зазначає, що нормативно-правовою підставою для застосування економічних санкцій за порушення законодавства про енергозбереження є Закон України "Про енергозбереження" та Постанова КМУ від 02.09.1993 № 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві".

Так, відповідно до ст.27 Закону України "Про енергозбереження" порушення законодавства про енергозбереження тягне за собою встановлену цим Законом, а також чинним законодавством України дисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть, зокрема, особи, винні у невиконанні вимог щодо підтримання та підвищення технічного рівня енерговикористовуючого обладнання та систем енергопостачання.

Згідно з п.п. "е", "є" ст. 11 Закону України "Про енергозбереження" передбачені економічні заходи для забезпечення енергозбереження у вигляді:

е) введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами;

є) застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Розділом другим Постанови КМУ від 02.09.1993 № 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" встановлено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.

Відповідно до розділу другого Постанови КМУ від 02.09.1993 № 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

Згідно акту перевірки перевитрати природного газу через роботу котла № 4178 з відхиленням від режимної карти склали 8,633 тис. м3 газу.

Згідно розрахунку розмір підвищеної плати становить вартість нераціональних перевитрат природного газу, помноженого на двократний розмір - (2998,85 гривень )вартість 1 тис м.3 газу) х 2 х 8,633 тис. м = 51778,14 гривень.

Суд зазначає, що розрахунок підвищеної плати здійснений позивачем правильно.

Доводи відповідача, що позивач про з'ясуванні питання стосовно належності роботи газового обладнання, наявності перевитрат палива, не дотримався температурного режиму, не врахував особливостей роботи обладнання тощо, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Судом встановлено, що постанова № 15-2/03-06-03П від 27.01.2011 року про застосування економічних санкцій ( сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) не скасована, санкції до відповідача на підставі вказаної постанови застосовані обгрунтовано.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважнень , і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засіданні, яке відбулось 22.04.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 26.04.2013 року постанова складена повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «Криммолоко» (ідентифікаційний код 00450693) підвищену плату за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в розмірі 51778,14 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Трещова О.Р.