Постанова № 31013200, 11.04.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/5238/12

категорія 8.2

11 квітня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Антощук Є.С., Корольовій О.С.,

Никифоренко В.В.,

за участь представників позивача, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 000039222 від 23.05.2012 р., № 000037222 від 23.05.2012 р., № 000038222 від 23.05.2012 р.,-

встановив:

Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби, про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень:

№ 000037222 від 23.05.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток підприємств - за основним платежем - 1797464 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 51245 грн.;

№ 000038222 від 23.05.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість за основним платежем - 44523 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9302 грн.;

№ 000039222 від 23.05.2012 року, яким зменшено суму від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2438836 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що протягом перевіряємого періоду не допускало порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (зі змінами і доповненнями), п.44.1, п.44.6, п.44.7 ст. 44, п.п. 135.5.4, п. 135.5, ст. 135, п.138.1, п.п.138.1.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст. 138, пп.139.1.1, пп.139.1.9, пп. 139.1.12, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, пп. "г", "в" п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІV (із змінами та доповненнями), зазначені в актах перевірки факти порушень закону є недостовірними та такими що суперечать фактичним обставинам. Також вважає, що висновок ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС є надуманим, безпідставним та таким, що грубо протирічить засадам податкового законодавства, а тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення про нарахування сум грошового зобов"язання є такими, що підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Просили позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, з мотивів викладених у письмовому заперечені. Просили в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 10.05.2012 року Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби було проведено планову виїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, про що складено акт № 538/22-2/32008278/0110 від 10.05.2012 року (далі-акт перевірки).

Зокрема, в акті перевірки вказано, що ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не доведено факт транспортування, отримання та зберігання паливно-мастильних матеріалів від СПД ОСОБА_2 у грудні 2010 року всього на суму 807508,47 грн., в тому числі ПДВ в сумі 134585 грн. за грудень 2010 року та у жовтні 2011 року всього на суму 441746 грн., в тому числі ПДВ в сумі 73624 грн.

Одночасно, в акті перевірки зазначено, що в порушення пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" філія Коростенської ДЕД ДП "Житомирський облавтодор", безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість товарів та послуг, отриманих від ТОВ "Укртехномас-сервіс", які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами, обов"язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, що призвело до завищення розміру валових витрат підприємства на загальну суму 147000,00 грн. за ІV квартал 2010 року.

Також в акті вказано, що в порушення п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" філією "Новоград-Волинська ДЕД" по взаємовідносинам з СПД ОСОБА_3 безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними ті іншими документами, обов"язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку за І квартал 2011 року на загальну суму 374805,00 грн..

Крім того, з акту перевірки вбачається, що в порушення п.п.135.5.4, п. 135.5, ст. 135 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не включило до інших доходів вартість товарів, безоплатно отриманих платником податку у 2 кварталі 2011 року залізничним транспортом бітум БНД 60/90 в кількості 371,824 т. на загальну суму 2228341,03 грн. без ПДВ від ПП "Лукойл-Україна".

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення п.138.2 ст. 138, пп. 139.1.9, п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, пп. 5.2.1 п.5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3, пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" по взаємовідносинах з ТОВ "Гранд ДМС" не доведено факт надання послуг по транспортуванню товару, в результаті чого підприємством завищено валові витрати на загальну суму 201014 грн., а саме: за ІІ квартал 2011 року - 17696,00 грн., за ІІ-ІІІ квартал 2011 року - 101027,00 грн., за ІІ-ІV квартал 2011 року - 82291,00 грн.

Також, в акті вказано, що ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в порушення п.138.2 ст. 138, пп. 139.1.9, п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року по взаємовідносинах з ПП "Дакар" не доведено фактичне отримання та використання бітуму в господарській діяльності підприємства, в результаті чого підприємством завищено витрати на загальну суму 1654142,00 грн.

Крім того, в акті перевірки встановлено, що на порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, пп. "г", "в" п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІV ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 44523,00 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби були прийняті податкові повідомлення рішення:

№ 000037222 від 23.05.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток підприємств - за основним платежем - 1797464 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 51245 грн.;

№ 000038222 від 23.05.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість за основним платежем - 44523 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9302 грн.;

№ 000039222 від 23.05.2012 року, яким зменшено суму від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2438836 грн.

Однак, суд частково погоджується з даними висновками податкового органу з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами і доповненнями (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) та Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2765-VІ зі змінами і доповненнями (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

До витрат операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п. 138.1.1 ст. 138 ПК України).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ч. 1 ст. 9 до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16 липня 1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 000037222, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток підприємств - за основним платежем - 1797464 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 51245 грн.

Згідно акту перевірки на визначення податкового зобов"язання вплинули операції з ПП ОСОБА_2, ТОВ "Укртехномас-сервіс", СПД ОСОБА_3, ПП "Лукойл-Україна", ТОВ "Гранд ДМС", ПП "Дакар", ПП ОСОБА_4 та по філії Малинський райавтодор, суми по яких віднесені до складу валових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські операції ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з ПП ОСОБА_2, СПД ОСОБА_3 та ПП "Дакар" були предметом розгляду в інших судових справах, по яких прийнято ряд рішень, що набрали законної сили.

Зокрема, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.10.2011 року у справі № 0670/4691/11, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 року підтверджено відсутність поставок товарів від СПД ОСОБА_2 на користь позивача у грудні 2010 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, а відтак ДПІ зроблений правильний висновок про завищення валових витрат по цих операціях та про визначення податкового зобов"язання (т.3 а.с. 108-110).

Крім того, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 року у справі № 0670/7261/12, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 року підтверджено правомірність фінансово-господарських операцій з СПД ОСОБА_2 у 4 кварталі 2011 року (т.4 а.с. 56-60).

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 року у справі № 0670/5208/11, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 року, підтверджено правомірність фінансово-господарських операцій з СПД ОСОБА_3 у 1-му кварталі 2011 року (т.1 а.с.8-13, т.3 а.с. 98-103).

Також, постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 року у справі № 0670/1469/12 підтверджено правомірність фінансово-господарських операцій ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з ПП "Дакар" (т.3 а.с. 49-55).

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільний, господарський справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що порушення, за які позивачу були нараховані суми грошового зобов"язання, були предметом розгляду в інших адміністративних справах та по яким судові рішення набрали законної сили, в даній адміністративній справі доказуванню ці обставини не підлягають та вважаються доведеними, а відтак відповідачем зроблений неправомірний висновок про завищення валових витрат в цій частині.

Щодо взаємовідносин ДП "Житомирський облавтодор" з ТОВ "Укртехномас-сервіс" суд зазначає наступне.

За висновками акту перевірки філією Коростенської ДЕД ДП "Житомирський облавтодор" безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість товарів (сіль), отриманих від ТОВ "Укртехномас-сервіс" на загальну суму 147000,00 грн. за ІV квартал 2010 року.

Суд погоджується з даним висновком податкового органу з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що з розрахункового рахунку філії Коростенська ДЕД ДП "Житомирський облавтодор" на розрахунковий рахунок ТОВ "Укртехномас-сервіс" 08.12.2010 року було перераховано кошти в сумі 147000,00 грн., в тому числі ПДВ з призначенням платежу - оплата за сіль по рахунку № 1 від 08.12.2010 року. Перераховану суму віднесено до валових витрат в 4 кварталі 2010 року.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В ході розгляду справи позивачем не підтверджено наявність поставок товарів від ТОВ "Укртехномас-сервіс", що свідчить про те, що правочини між ТОВ "Укртехномас-сервіс" та філії Коростенська ДЕД ДП "Житомирський облавтодор" є нікчемними. Зокрема, не надано пояснень та їх документального підтвердження щодо того, яким чином було проведено транспортування вказаного товару на адресу позивача.

Крім того, представники позивача в ході розгляду справи фактично погодилися з вказаним порушенням.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, в порушення пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" ДП "Житомирський облавтодор" безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість товарів та послуг, отриманих від ТОВ "Укртехномас-сервіс", які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами, обов"язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, що призвело до завищення розміру валових витрат підприємства на загальну суму 147000,00 грн. за ІV квартал 2010 року.

Щодо взаємовідносин ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з ПП "Лукойл-Україна" суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, в порушення п.п.135.5.4, п. 135.5, ст. 135 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не включило до інших доходів вартість товарів, безоплатно отриманих платником податку у 2 кварталі 2011 року залізничним транспортом бітум БНД 60/90 в кількості 371,824 т. на загальну суму 2228341,03 грн. без ПДВ від ПП "Лукойл-Україна".

Однак, суд вважає такі висновки безпідставними з огляду на наступне.

Згідно п.п.135.5.4., п.135.5, ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об"єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходів та включають, зокрема: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Встановлено, що 13.07.2011 року ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" для закупівлі бітуму було проведено тендер, в результаті проведення процедури відкритих торгів № 7 від 13.07.2011 року переможцем торгів визнано ТОВ "Бюро Ейнштейн".

25.07.2011 року позивачем з ТОВ "Бюро Ейнштейн" було укладено Договір № 6 на закупівлю бітуму нафтового дорожнього БНД 60/90 в кількості 2000 т. на загальну суму 14600000,00 грн.

Крім того, відповідно до договору відповідального зберігання від 15.05.2011 року № 15/053, укладеного між ТОВ "Бюро Енштейн" та ДП "Житомирський облавтодор", позивачу відповідно до актів прийому-передачі був переданий на зберігання бітум в загальній кількості 612505 тонн, який в подальшому позивачем був закуплений відповідно до договору від 25.07.2011 року № 6. Крім того, відповідно до додаткової угоди № 1 від 25.05.2011 року до договору відповідального зберігання позивачу надано право користуватися та розпоряджатися переданим йому на зберігання майном без отримання попередньої згоди від поклажедавця. (т.3 а.с. 104-107, 115-121).

Однією з поставок, яку здійснив ТОВ "Бюро Ейнштейн" була доставка бітуму в кількості 371,824 т. залізничним транспортам від ПП "Лукойл-Україна" до філії "Володар-Волинський райавтодор" ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на суму 2228341,00 грн., який був використаний в господарській діяльності позивача, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 5.3 та п.6.3.1 укладеного Договору № 6 від 25.07.2011 року, обов"язок з забезпечення поставки бітуму покладається на Постачальника (ТОВ "Бюро Енштейн").

З матеріалів справи вбачається, зокрема з залізничних накладних, що ПП "Лукойл-Україна" був лише відправником вказаного товару, а кошти за поставлений бітум були перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ "Бюро Ейнштейн", тобто фактичного продавця товару.

Також, отримання вказаного бітуму від ТОВ "Бюро Енштейн" підтверджується наданими первинними документами, зокрема, видатковими, податковими накладними, рахунками-фактурами (т.2 а.с. 204-249).

Таким чином, отримання товару не було відображено по бухгалтерському обліку ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та не включено у валові доходи підприємства як отриманого від ПП "Лукойл-Україна", оскільки ПП "Лукойл-Україна" не мало договірних відносин з позивачем, а лише здійснювало доставку бітуму від ТОВ "Бюро Ейнштейн" до замовника. Вказані обставини підтверджуються листами від ПП "Лукойл-Україна". (том 4 а.с. 99-100).

Щодо взаємовідносин ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з ТОВ "Гранд ДМС" суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що по взаємовідносинах ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з ТОВ "Гранд ДМС" не доведено факт надання транспортних послуг, в результаті чого підприємством завищено валові витрати на загальну суму 201014 грн., а саме: за ІІ квартал 2011 року - 17696,00 грн., за ІІ-ІІІ квартал 2011 року - 101027,00 грн., за ІІ-ІV квартал 2011 року - 82291,00 грн.

Однак, суд не погоджується з таким висновком податкового органу, з огляду на наступне.

Встановлено, що між ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Замовник) та ТОВ "Гранд ДМС" (Перевізник) було укладено договір № 08-06/11А від 08.06.2011 року про надання послуг перевезення (т.1 а.с. 119-122).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Перевізник бере на себе зобов"язання за плату і за рахунок Замовника виконувати послуги, пов"язані з перевезенням щебеню та інших інертних матеріалів Замовника з місця завантаження згідно поданої заявки.

Матеріали справи містять копії первинних документів, які підтверджують отримання зазначених послуг та понесені витрати позивача, зокрема: видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та товарно-транспортні накладні. Крім того, згідно виписок з банківських рахунків позивача вбачається, що на рахунки ТОВ "Гранд ДМС" було проведено перерахування грошових коштів за надані послуги (т.1 а.с. 123-250).

Тобто, податковим органом при проведенні вищевказаної перевірки та при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не взято до уваги те, що ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" були надані усі первинні документи, які надають право віднести витрати на оплату транспортних послуг до складу валових витрат.

Також з акту перевірки вбачається, що філією Червоноармійський райавтодор віднесено до складу прямих валових витрат у вересні 2011 року вартість товаро-матеріальних цінностей, послуг, що були придбані у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, а саме: папір на суму 153 грн. відповідно до видаткової накладної від 30.09.2011 року № 9927.

Відповідно до п.139.1.12 ст.139 ПК України в редакції, яка діяла до 01.01.2012 року, не включаються до складу валових витрат витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації).

Тобто, відповідачем зроблений правомірний висновок про завищення валових витрат в цій частині.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що філією Малинський райавтодор було завищено витрати на соціальні заходи на суму 40246, 00 грн., витрати на оплату праці на суму 236835,00 грн. та занижено прямі матеріальні витрати на суму 124454,00 грн. у ІV кварталі 2011 року у зв"язку із помилкою при проведенні розрахунку витрат. Фактично філією було зайво віднесено до складу витрат вказані суми, які не підтверджених відповідними розрахунковими документами, чим порушено ст.138,139 ПК України, внаслідок чого підприємством завищено витрати, що враховуються при визначенні об"єкта оподаткування за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року на суму 152627, 00 грн..

Як вбачається з матеріалів справи та наданого представниками позивача пояснення, позивач фактично визнає допущену помилку, а тому висновки податкового органу в цій частині є правомірними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 23.05.2012 року № 000037222 в частині визначення грошового зобов"язання в сумі 1592448 грн. основного платежу та 1 грн. штрафної (фінансової) санкції відповідачем прийнято неправомірно, а відтак підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 000039222 від 23.05.2012 року, яким зменшено суму від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2438836 грн.

Підставою для прийняття даного рішення стали викладені в п.п. 3.1.1, розділу 3 акту перевірки порушення в частині формування валового доходу ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та в п.п. 3.1.2 розділу 3 акту по формуванні валових витрат. Зокрема, операції по взаємовідносинах з СПД ОСОБА_3.

Однак, зважаючи на висновок про відсутність порушень закону при віднесенні сум до валового доходу та валових витрат, суд приходить до висновку про безпідставність зменшення від"ємного значення об"єкту оподаткування податком на прибуток, а тому дане податкове повідомлення-рішення також підлягає скасуванню в повному обсязі.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 000038222 від 23.05.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість за основним платежем - 44523 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9302 грн.

З акту перевірки вбачається, що на порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, пп. "г", "в" п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року завищено податковий кредит на загальну суму 44523,00 грн..

Підставою для даного висновку стало відсутність реальності надання послуг від контрагентів, про які зазначалося вище.

Однак, суд також вважає такий висновок податкового органу безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно ст. 198.3 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв"язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Висновки акта перевірки про не підтвердження позивачем права на податковий кредит спростовуються наданими та дослідженими судом первинними документами, зокрема, податковими накладними.

Зазначені вище документи містять всі обов"язкові реквізити та мають юридичну силу. Виписані податкові накладні відповідають вимогам Податкового кодексу України, а тому позивач правомірно включив суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Разом з тим, в акті перевірки зазначено, що позивачем при формуванні податкового кредиту з ПДВ допущено ще ряд порушень. Зокрема, до реєстру податкових накладних за травень 2011 року філією Коростенський райавтодор включено податкову накладну від 30.04.2011 року № 3438/009 на суму 20188,14 грн., в т.ч. ПДВ 3364,69 грн., яка була включена до реєстру придбаних податкових накладних за квітень 2011 року., чим порушено п.198.6 ст.198 ПК України.

Також підприємством віднесено до податкового кредиту суму ПДВ по податкових накладних, заповнених з порушення, а саме: № 3601/180 від 31.08.2011 року на суму 550,51 грн., в т.ч. ПДВ 91,75 грн. по ПАТ "Укртелеком"; № 2342 від 31.08.2011 року на суму 52,69 грн., в т.ч. ПДВ 8,78 грн. по КП "Коростишівський комунальник", № 2 від 01.06.2011 року на суму 2515,01 грн., в т.ч. ПДВ 419,17 грн. по СПД ОСОБА_7, чим порушено пп."г", "в" п.201 ст.201 ПК України.

В судовому засіданні представники позивача вказані порушення не заперечували, а тому суд вважає, що податковий орган прийшов до правомірного висновку в цій частині.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 23.05.2012 року № 000038222 підлягає скасуванню в частині визначення грошового зобов"язання в сумі 40611 грн. основного платежу та 9275 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

податкове повідомлення-рішення від 23.05.2012 року № 000039222,

податкове повідомлення-рішення від 23.05.2012 року № 000037222 в частині визначення грошового зобов"язання в сумі 1592448 грн. основного платежу та 1 грн. штрафної (фінансової) санкції;

податкове повідомлення-рішення від 23.05.2012 року № 000038222 в частині визначення грошовогог зобов"язання в сумі 40611 грн. основного платежу та 9275 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 16 квітня 2013 р.