ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2013 р. Справа № 64216/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Дяковича В. П., Рибачука А. І.;
за участю секретаря судового засідання - Дяківнич Г. Й.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року в справі за позовом приватного акціонерного товариства «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
19 січня 2012 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву приватного акціонерного товариства «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення № 0000980801/23631 від 28 листопада 2011 року.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що позивачем у відповідності до вимог п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України, п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» правомірно сформовано витрати ІІ-ІІІ календарних кварталів 2011 року з врахуванням від'ємного значення попередніх періодів, в тому числі і від'ємного значення об'єкту оподаткування 2010 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2011 року № 0000980801/23631.
Зазначену постанову мотивовано тим, що вимогами чинного законодавства не встановлено порядку визначення від'ємного значення за підсумками першого кварталу 2011 року без врахування від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року, в даному випадку 2010 року, та відображення його у податковій декларації наступного звітного періоду.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року, у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу від'ємного значення другого кварталу не включається.
Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.
Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення такої.
Встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові проведено камеральну перевірку приватного акціонерного товариства «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» з податку на прибуток, результати якої оформлено актом № 28/08-01/22415322 від 10 листопада 2011 року.
Перевіркою встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток з ІІ-ІІІ квартали 2011 року на 2 534 128 грн, чим порушено п. 3 пр. 4 р. ХХ Перехідних положень ПК України та п. 150.1 ст. 150 ПК України.
На підставі згаданого акту перевірки 28 листопада 2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові 28 листопада 2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 00009801/23631, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 2 534 128 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Здійснивши перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, у рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року» зазначено 11 017 946.
Як вбачається з податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, в рядку 07 декларації відсутнє від'ємне значення об'єкта оподаткування, а відтак, сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, зазначена у рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, була сформована за рахунок від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року - 11 017 946 грн. (рядок 08 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року).
Відповідно до вимог абзацу 1 п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
Так, у декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік позивачем у рядку 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» відображено 2 574 176 грн - 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток.
Як передбачено абзацом 2 п. 22.4 ст. 22 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
З врахуванням даної норми позивачем було сформовано суму рядка 04.9 Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року у розмірі 11 151 032 грн.
Згідно з п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Даний пункт застосовується з врахуванням положень п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України, згідно якого пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:
якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.
Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.
Звідси твердження апелянта про те, що від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу від'ємного значення другого кварталу не включається - є безпідставним.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року в справі № 2а-564/12/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: В. П. Дякович
А. І. Рибачук
Ухвалу складено в повному обсязі 15 квітня 2013 року
Судове рішення № 31012875, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-564/12/1370. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: