Постанова № 31011654, 22.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2013 р. Справа№ 4/123-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Лобаня О.І.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 22.04.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства» Бучанської міської ради на рішення господарського суду Київської області від 14.01.2013 року

у справі № 4/123-12 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства» Бучанської міської ради

до Ірпінського РП публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»

про зобов'язання проведення перерахунку за спожиту електричну енергію,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 14.01.2012 року у справі №4/123-12 відмовлено в позові КП «Бучанське управління житлово-комунального господарства» Бучанської міської ради до Ірпінського РП публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго» про зобов'язання проведення перерахунку за спожиту електричну енергію.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, комунальне підприємство «Бучанське управління житлово-комунального господарства» Бучанської міської ради звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити. В своїх доводах позивач посилався на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалою від 19.02.2013 року Київським апеляційним господарським судом прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №4/123-12 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Ірпінським РП публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго» на підставі ст.96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги КП «Бучанське УЖКГ» Бучанської міської ради на рішення господарського суду Київської області від 14.01.2012 року у справі №4/123-12 відмовити, рішення залишити без змін.

Представник позивача був присутнім в судових засіданнях та надав свої пояснення й підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі і просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Київської області від 14.01.2012 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився. Проте, представник відповідача приймав участь у судових засіданнях 08.04.2013 року та 15.04.2013 року, в яких надав свої пояснення і заперечив проти доводів, які викладені позивачем в апеляційній скарзі та просив рішення господарського суду Київської області від 14.01.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу КП «Бучанське УЖКГ» Бучанської міської ради - без задоволення.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників учасників процесу без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.1999 року між комунальним підприємством «Бучанське управління житлово-комунального господарства» (позивач) та Ірпінським районним підрозділом Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго» (відповідач) було укладено договір на постачання електричної енергії № 114-3 (далі - договір, а.с. 22-25).

Згідно пункту 4 рішення виконавчого комітету Бучанської селищної ради від 18.07.2006 року №254 «Про затвердження акта прийому-передачі до комунальної власності територіальної громади селища Буча гуртожитку по вул. Островського, 36, 104 кімнатний гуртожиток та господарські приміщення з підвалом передано на баланс та обслуговування комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства».

Відповідно до акта прийняття-передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність територіальної громади гуртожитку по вул. Островського, 36 від 17.07.2006 року передано й технічні мережі даного гуртожитку.

Згідно з доводами позивача, у даному гуртожитку знаходиться електрощитова, з чотирма шафами, у двох з яких розміщено ввідні рубильники, трансформатори струму та електролічильники. На корпусі обох електролічильників знаходяться пломби державної перевірки. Клемні місти електролічильників опломбовані пломбами енергонагляду. Крім того, трансформатори струму також опломбовано пломбами. Наявність пломб на електролічильниках та на трансформаторах струму не дає можливості для зміни схеми підключення та крадіжки електроенергії. Проте, дверцята шаф не були опломбовані.

18.08.2011 року КП БУЖКГ звернулося до Ірпінського РП з приводу підвищеної електронапрути та скарг мешканців даного гуртожитку.

Так, на думку скаржника, розрахунок за спожиту електричну енергію по розрахунковому лічильнику № 902724 повинен містити в собі розрахунок коефіцієнту трансформації (далі - коеф. ТС) - 20 (100/5); розрахунок за спожиту електричну енергію по розрахунковому лічильнику № 32507 повинен містити в собі розрахунок коефіцієнту трансформації (далі - коеф. ТС) - 40 (200/5).

В свою чергу, ПАТ «АЕС Київобленерго» проводив розрахунок за спожиту електричну енергію по розрахунковому лічильнику № 902724, що повинен містити в собі розрахунок коефіцієнту трансформації - 40 (200/5), а по лічильнику № 32507 - 20 (100/5).

Позивач здійснив перерахунок за спожиту електричну енергію по гуртожитку, в межах строку позовної давності (з 01.02.2009 року по 01.01.2012 року) та виявив невідповідність даних, яка за його підрахунком склала 186 347,81 грн.

Матеріали справи свідчать, що 24.11.2011 року ПАТ «АЕС Київобленерго» була проведена перевірка електроустановок позивача, а саме приладів обліку та трансформаторів струму лічильників №902724 та №32507. При перевірці було встановлено, що коефіцієнт фактично встановлених трансформаторів струму не відповідає коефіцієнту трансформаторів струму, що вказуються позивачем у звітах, що передбачені договором. А також було встановлено відсутність пломби Держенергонагляду на захисних дверцятах шафи обліку.

Так, фактично було встановлено, що лічильник № 902724 містить в собі розрахунок коеф. ТС - 20 (проплата здійснювалася по коефіцієнту 40), а лічильник №32507 містить в собі розрахунок коеф. ТС - 40 (проплата здійснювалася по коефіцієнту 20).

Даний факт зафіксовано в акті про порушення №К017532 від 24.11.2011 року, який був підписаний представником позивача Захаровим Є.М. Після чого, з листопада 2011 року згідно акту позивачем змінилась інформація щодо коефіцієнту ТС у звітах, що КП «Бучанське УЖКГ» зобов'язане подавати щомісяця.

Крім того, 31.08.2011 року було проведено контрольний огляд електроустановок 0,4 кВ та заміру напруги за участю представника ПАТ «АЕС Київобленерго» та позивача, що передбачено п. 3.33 Правил користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996 року №28 (далі - ПКЕЕ), та яка здійснюється не рідше одного разу на шість місяців.

Таким чином, на підставі акта №К017532, 14.02.2012 року був проведений перерахунок суми коштів, сплачених позивачем за спожиту електричну енергію згідно фактично встановлених трансформаторів струму, а саме по лічильнику № 902724 - коеф. ТС - 20, а по лічильнику №32507 - коеф. ТС - 40 за період з 31.08.2011 року по 28.12.2011 року, про що свідчать додатки до акта та рахунок, з яких вбачається, що по лічильнику №032507 було здійснено донарахування 2 110,92 грн., а по лічильнику №902724 було повернуто позивачу коштів в сумі 20 219,23 грн. (дані додатки містять повний розрахунок з фактичними даними).

Про вказані перерахунки позивач був повідомлений, що пітверджується листами - відповідями від 02.04.2012 року вих.№07/230/1150, від 27.08.2012 року вих.№759, від 12.09.2012 року вих.№819.

З матеріалів справи вбачається, що 27.06.2012 року позивач направив на адресу Ірпінського РП лист щодо проведення перерахунку за спожиту електроенергію саме за три роки. У відповідь на зазначений лист відповідач відмов, мотивуючи відмову тим, що ним проведено вже перерахунок.

Листом від 12.09.2012 року №819 відповідач у відповідь на претензію позивача від 04.09.2012 року повторно повідомив, що перерахунок за спожиту електроенергію проведено.

Згідно з доводами позивача, з протоколу №0014d від 14.02.2012 року вбачається, що перерахунок за спожиту електроенергію проведено за 119 днів, а не за три роки, як просив позивач.

У жовтні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Ірпінського РП публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго» про зобов'язання відповідача провести перерахунок за спожиту електричну енергію по гуртожитку, розташованому за адресо: м. Буча, вул. Островського, 36 з дати останньої технічної перевірки, здійсненої електропередавальною організацією, але не більше ніж в межах строку позовної давності від дати виявлення порушення, тобто з 01.02.2009 року по 01.01.2012 року в сумі 186 347,81 грн.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача провести перерахунок за спожиту електричну енергію.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неврахування доводів, наведених позивачем та наданих доказів.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог вимоги, з наступних підстав.

Згідно з ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 1.3. Правил користування електричною енергією встановлено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається (п. 5.1 ПКЕЕ).

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією передбачено, що засоби обліку - засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності.

Пунктом 3.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 року, в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 року № 910 (далі-ПКЕЕ), електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Відповідно до п.3.2 Правил користування електричною енергією, відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (п.3.3 ПКЕЕ).

Згідно із п. 3.16 ПКЕЕ, розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.

Крім цього, згідно п. 4.12 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року №28 зі змінами в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 року №928, місця пломбування у вузлах розрахункового обліку, електричних колах розрахункових засобів обліку електричної енергії, лінях зв'язку автоматизованих систем обліку, тощо узгоджуються сторонами у відповідності до вимог нормативних актів з обов'язковим оформленням акта про пломбування, в якому має бути зазначене місце встановлення кожної пломби та сторона, яка її встановила, із передачею на зберігання пломб тій стороні, на чиїй території встановлено розрахунковий засіб обліку.

Як зазначалось вище, 18.08.2011 року позивач звернувся до відповідача з приводу підвищеної електрона прути та скарг мешканців 104 кімнатного гуртожитку в м. Буча по вул. Островського, 36.

Матеріали справи свідчать, що 31.08.2011 року начальник комерційної дільниці Чамата Д.В. у присутності представника КП БУЖКГ Захарова-Горянського Є.М. провів замір напруги в шафі, де встановлено електролічильники. Під час огляду електролічильників, а саме пломб, які встановлені на них, а також трансформаторів струму та пломб, які встановлені на них, Чаматою Д.В. було виявлено, що міжповірочний термін електролічильників та трансформаторів струму - прострочено. У зв'язку з цим Чаматою Д.В. було складено акт огляду електроустановки 0,4 кВ та заміру напруги від 31.08.2011 року, у якому зазначено, що: «Зауважень по вимогам ПУЕ не виявлено, крім прострочених термінів Держповірки розрахункових трансформаторів струму та лічильників № 902724, № 032507».

На переконання судової колегії, акт огляду електроустановки від 31.08.2011 року не є актом контрольного огляду приладів обліку згідно з п. 3.33 ПКЕЕ.

Так, відповідно до п. 3.33 ПКЕЕ електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку.

Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.

Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом, та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.)

В даному акті огляду електроустановки від 31.08.2011 року не зазначені покази лічильників, коефіцієнт трансформації трансформаторів струму, також цілісність пломб.

За змістом п.п. 3.28, 6.36-6.38 Правил, споживач або постачальник електричної енергії має право звернутись до територіальних органів Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики або акредитованих метрологічних служб з метою позачергової повірки засобів обліку, а також до електропередавальної організації (оператора даних комерційного обліку) для позачергової технічної перевірки та/або перевірки програмування засобів обліку, схем їх підключення, правильності роботи, ремонту, заміни або експертизи.

У разі виникнення у споживача сумніву в правильності показів розрахункових засобів обліку або визначення суми в пред'явленому до оплати документі щодо оплати електричної енергії споживач подає про це заяву постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації).

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевірити рахунок на оплату, а в разі потреби протягом 20 днів провести технічну перевірку та/або експертизу розрахункових засобів обліку відповідно до встановленого цими Правилами порядку та повідомити споживача про результати.

У разі виникнення сумніву з боку постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) у роботі розрахункових засобів обліку постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) виконує позапланову технічну перевірку розрахункових засобів обліку.

За результатами технічної перевірки складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.

Матеріали справи свідчать, що відповідач провів технічну перевірку лічильника за заявою позивача, про що було складено акт №017532 від 24.11.2011 року, в якому зафіксовано, що клемний місток електролічильника №032507 опломбований пломбами Ірпінського РП «Ротосил» №№0185436, 0185428. Трансформатори струму опломбовані пломбами держперевірки ІІ квартал 2002 року.

Матеріали справи свідчать, що 24.11.2011 року співробітниками Ірпінського РП було проведено перевірку шафи електролічильників та трансформаторів струму та складено акт про порушення № К 017532. В акті зазначено наступне: «1. Встановлено відсутність пломби енергонагляду на захисних дверцятах шафи обліку 0,4 кВ.; 2. Розрахунові лічильники №902724 трансформатор струму 100/5 та №032507 трансформатор струму 200/5. Споживач надавав звіт за використану електроенергію з урахуванням коефіцієнту трансформації, що не відповідає діючій схемі обліку».

По пункту другому порушення при складанні акту №К017532 від 24.11.2011 року співробітниками Ірпінського РП не було зазначено, що було видиме порушення схеми підключення.

Крім того, цілісність пломб підтверджується наявними в матеріалах справи актом технічної перевірки розрахункового засобу обліку від 24.11.2011 року по лічильнику №032507, де зазначено, що пломби цілі, коефіцієнт трансформації 40 і для заміни електролічильника пломби демонтовані працівниками Ірпінського РП та акт технічної перевірки розрахункового засобу обліку від 24.11.2011 року по електролічильнику №902724, де зазначено, що пломби цілі, коефіцієнт трансформації 20, трансформатор струму опломбований пломбами держперевірки ІІ квартал 1999 року, і для заміни цього електролічильника пломби демонтовані працівниками Ірпінського РП.

При цьому, вказані вище акти, які були складені працівниками відповідача не містять інформації, яким чином були проведені роботи по переміні коефіцієнтів трансформації, якщо трансформатори струму приєднані вторинними колами до клемних містків електролічильників. Разом з цим, клемні містки електролічильників опломбовані пломбами відповідача, які не були пошкоджені.

Отже, на переконання колегії суддів, відповідачем не встановлено зриву пломб, які мають бути встановлені відповідно до положень абзацу 2 пункту 3.16. Правил користування електричною енергією.

Зазначені вище обставини та докази підтверджують факт невтручання позивача до роботи електрощитової. Крім того, факт проведення відповідачем перерахунку за період з 31.08.2011 року по 28.12.2011 року підтверджує помилку саме з боку відповідача.

З огляду на вищезазначене вбачається, що з 2002 року по лічильнику №032507 та з 1999 року по лічильнику №902724 схеми підключення не змінювались і розрахунки за фактично використану електроенергію проводились невірно, що також підтверджується звітом відповідача за 2006 рік.

При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо здійснення позивачем без згоди відповідача дій із зняття та перестановки розрахункових електролічильників, вимірювальних трансформаторів, зміни схеми електропостачання, оскільки такі висновки суперечать встановленим вище обставинам та не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а також були спростовані під час розгляду справи апеляційним господарсьим судом.

Разом з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність заявлених позивачем позовних вимог зобов'язати відповідача провести перерахунок за спожиту електричну енергію за період з 01.02.2009 року по 01.01.2012 року.

Стаття 257 Цивільного кодексу України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, дії відповідача, виражені у формі недотримання нормативно-правових актів, призвели до переплати за спожиту електричну енергію за період з лютого 2009 року по січень 2012 року, а тому зобов'язати відповідача провести перерахунок за фактично спожиту електроенергію всього за 3 роки (в межах строків позовної давності) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними доказами, а тому підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду Київської області від 14.01.2013 року прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційна скарга приватного підприємства комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства» Бучанської міської ради підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Разом з цим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір», статтею 4 якого встановлено розмір ставок судового збору, які підлягають сплаті при зверненні до господарського суду. Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01.01.2012 року становить 1 073,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до позовної заяви було додано платіжне доручення №615 від 15.05.2012 року про сплату судового збору у сумі 3 726,96 грн.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 ст. 7 Закону).

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про повернення позивачу надмірно сплаченого судового збору у розмірі 2 653,96 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства» Бучанської міської ради на рішення господарського суду Київської області від 14.01.2013 року у справі №4/123-12 - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 14.01.2013 року у справі №4/123-12 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити частково.

3. Зобов'язати Ірпінський РП ПАТ «АЕС Київобленерго» провести перерахунок за спожиту електричну енергію по гуртожитку, розташованому за адресою: м. Буча, вул. Островського, 36 з 01.02.2009 року по 01.01.2012 року в сумі 186 347,81 грн.

4. Стягнути з Ірпінський РП ПАТ «АЕС Київобленерго» (фактична адреса: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. 2-й Північий тупик, 2, юридична адреса: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 2-б, код ЄДРПОУ 23243188) на користь приватного підприємства комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства» Бучанської міської ради (08292, Київська область, м. Буча, вул. Енергетиків, 2, код ЄДРПОУ 25689882) 1 073,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 573,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.

6. Повернути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства» Бучанської міської ради (08292, Київська область, м. Буча, вул. Енергетиків, 2, код ЄДРПОУ 25689882) надмірно сплачений судовий збір в сумі 2 653,96 грн.

7. Матеріали справи №4/123-12 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Майданевич А.Г.

Судді Лобань О.І.

Федорчук Р.В.