Постанова № 31009907, 16.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 р. Справа №805/3205/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:20 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грищенка Є.І.,

при секретарі Поддубной М.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Каморніков Ю.С.

від відповідача - Лобата О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.03.2013 року № 0000081550/6373/10/15-17/5-1, -

ВСТАНОВИВ:

Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.03.2013 року № 0000081550/6373/10/15-17/5-1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками камеральної перевірки податкової звітності Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області з податку на додану вартість за грудень 2012 року складений акт від 19.02.2013р. № 101/15-17/5-1-08596860, яким встановлено порушення п.198.2 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту, заявленого позивачем у податковій декларації за грудень 2012 року на суму 12500 грн. На підставі вказаного акту податковою інспекцією було прийняте податкове повідомлення рішення № 0000081550/6373/10/15-17/5-1 від 07.03.2013р., яким визначено збільшення суми грошового зобов'язання на суму 15 625,00 грн., у т.ч. за основним платежем 12500,00 грн., за штрафними санкціями 3 125,00 грн. Позивач не погоджується з вказаними висновками податкового органу та зазначає, що право на формування податкового кредиту підтверджено податковою накладною, виписаною ТОВ «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі». За приписами статті 198 Податкового кодексу України, «…право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів», а « …датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата тієї події, що відбулася раніше….». Позивач зазначив, що товар ним було отримано в жовтні 2012 року, а податкова накладна надійшла лише у грудні 2012 року, тому в силу положень п. 198.6 Податкового кодексу України зменшувати податкове зобов'язання, яке виникло в жовтні, позивач не мав підстав. Крім того, оскільки позивачем з'ясовано, що податкова накладна № 29 від 09.10.2012 року не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, ним було подано заяву із скаргою. Заявлена до СДПІ скарга була залишена відповідачем без належного реагування, що стало підставою для включення податку до складу податкового кредиту у вказаному періоді. На підставі викладеного просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.03.2013 року № 0000081550/6373/10/15-17/5-1

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, свою позицію мотивував аналогічно викладеному у позові та поясненнях до нього. Надав суду уточнення позовних вимог. У зв'язку із тим, що при виготовленні позову було зроблено механічну помилку, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.03.2013 року № 0000081550/6373/10/15-17/5-1.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, про що надала суду письмові заперечення. Вказані заперечення обґрунтовані тим, що сума податку на додану вартість, вказана у податковій накладній, яка заповнена з порушенням та не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, повина бути відображена у складі податкового кредиту платника податку - покупця у звітному періоді виписки такої податкової накладної, тобто таке право позивач мав у жовтні 2012 року шляхом подання скарги на постачальника (додаток 8 до декларації). У зв'язку з тим, що право на включення до податкового кредиту по накладній № 29 від 09.10.2012 р., виписаній ТОВ «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі», виникло раніше ніж звітний період, у позивача відсутнє право на подання заяви із скаргою на постачальника у грудні 2012 року. Посилаючись на вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового кодексу України, наказу ДПС України від 15.05.12р. № 420 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН» відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області зареєстровано в якості юридичної особи 30.08.1993 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до ЄДРПОУ за кодом 08596860, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою Головного управління статистики у Донецькій області серії АА № 548687 (а.с.7,8).

Позивач зареєстрований у якості платника податку на додану вартість 17.07.1997 року, що підтверджено копією свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100319752 НБ № 199565 (а.с.9).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за грудент 2012 року, за наслідками якої складено акт від 19.02.2013р. № 101/15-17/5-1-08596860 (а.с.10-12).

Вказаним актом перевірки було встановлено порушення п. 198.2 ст. 198 п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, абз. 11 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) у вигляді завищення позивачем податкового кредиту та заниження різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у грудні 2012 року на суму ПДВ 12500,00 грн.

25.02.2013 року Управління Державної служби охорони при головному Управлінні МВС України в Донецькій області подало заперечення на акт перевірки (а.с.13), на які відповідачем надано відповідь про розгляд заперечень від 27.02.2013р. № 5513/10/15-17/5-1 (а.с.14)

07.03.2013 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000081550/6373/10/15-17/5-1, яким Управлінню державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 15 625,00 грн., в т.ч. за основним платежем 12 500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3 125,00 грн. (а.с. 16).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, з таких підстав.

Спірним питанням даного спору є встановлення правомірності (неправомірності) включення позивачем до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за грудень 2012 року суми податку згідно податкової накладної № 29, що виписана ТОВ «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі» від 09.10.2012 року, тобто у попередньому податковому періоді.

18.01.2013 позивач подав до СДПІ податкову декларацію з ПДВ за грудень 2012 року, в якій визначив суму дозволеного податкового кредиту у розмірі 522 447 грн. (а.с. 20-22). Відповідно до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року, до складу податкового кредиту увійшла сума ПДВ у розмірі 12 500 грн. за податковою накладною № 29 від 09.10.2012, виданою ТОВ «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі».

До податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року позивач додав Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», в якому зазначив вказану вище податкову накладну з описом порушення, допущеного постачальником: «не зареєстровано в Єдиному реєстрі» (а.с. 23).

З матеріалів справи вбачається, що вказана податкова накладна видана позивачу ТОВ «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі» за наслідками господарської операцій по договору, укладеному 06.06.2012 року між позивачем та ТОВ «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі» № 300 на закупівлю виробів металевих різних інших (а.с.56-59).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 цього Кодексу, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

На підставі пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, у тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Пунктами 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як зазначалось вище, позивачем разом із декларацією з податку на додану вартість за грудень 2012 року № 90852421349 від 18.01.2013 року було подано до інспекції Додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», в якому зазначив вказану вище податкову накладну з описом порушення, допущеного постачальником: «не зареєстровано в Єдиному реєстрі» (а.с. 23).

До Додатку 8 позивачем додані розрахункові документи - платіжні доручення: № 27093 від 30.10.2012р. на сумум 6000,00 грн.,№ 27094 від 30.10.2012 р. на сумум 8250,00 грн., платіжними дорученнями № 27095 від 30.10.2012р. на суму 15000,00 грн., № 27096 від 30.10.2012р. на суму 30000,00 грн., № 27097 від 30.10.2012р. на суму 3000,00 грн., № 27098 від 30.10.2012р. на суму 2250,00 грн., № 27099 від 30.10.2012р. на суму 1500,00 грн., № 27100 від 30.10.2012р. на суму 2250,00 грн., № 27101 на суму 3000,00 грн., які відповідають вимогам законодавства щодо їх форми та змісту та підтверджують суму сплаченого податку на додану вартість у ціні придбаного товару (а.с.64-74).

Таким чином, включаючи до складу податкового кредиту ПДВ суму податку за податковою накладною № 29 від 09.10.2012 позивач діяв у відповідності до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Отже, відповідач не мав правових підстав для збільшення суми грошового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість, та для застосування фінансових санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення від 07.03.2013 року № 0000081550/6373/10/15-17/5-1, з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 191,41 гривень.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.03.2013 року № 0000081550/6373/10/15-17/5-1- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Донецьку Державної податкової служби від 07.03.2013 року № 0000081550/6373/10/15-17/5-1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області судовий збір у розмірі 191 грн.41 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 16 квітня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена 22 квітня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Грищенко Є.І.