Вирок № 31009206, 02.04.2013, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2065/13-к

Провадження № 1-кп/204/106/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Некрасова О.О.

при секретарі: Макарчук А.В.

за участю прокурора: Біленко Р.А.

потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11, ОСОБА_12,

ОСОБА_13

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 25 лютого 2013 року за № 42013040680000042 за обвинуваченням:

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, маючого вищу освіту, одруженого, працюючого на посаді директора ПП «АвтоБудЦентр», раніше не судимого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_14 наказом № 5 від 24.09.2004 року призначений на посаду директора приватного підприємства «АвтоБудЦентр» (ідентифікаційний код юридичної особи № 32634382), зареєстрованого 03.11.2003 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради по вул. Уткіна, 6 у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, реєстраційний номер 12241200000017460.

Приватне підприємство «АвтоБудЦентр» (в подальшому - ПП «АвтоБудЦентр») має свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 415252 від 03.11.2003 року.

Відповідно до Статуту ПП «АвтоБудЦентр» ОСОБА_14 є засновником, (власником) керівником підприємства та службовою особою.

Згідно положень п. 10.2 Статуту ПП «АвтоБудЦентр», як засновник та положень п. 11.2 Статуту ПП «АвтоБудЦентр» у службові обов'язки ОСОБА_14, як директора, який наділений адміністративно-господарським та організаційно-розпорядчими функціями, входить:

- несення витрат, пов'язаних з заснуванням та реєстрацією Підприємства до моменту

відкриття рахунку в банку;

- проведення ревізій фінансово-господарської діяльності Підприємства;

- визначення порядку покриття збитків та використання прибутку;

- затвердження штатного розкладу, визначення форми і системи оплати праці

персоналу Підприємства, враховуючи принципи розподілу винагород за кінцевими

результатами;

- затвердження поточних планів діяльності підприємства та заходів, що є необхідними

для вирішення його завдань;

- затвердження щорічного кошторису, штатного розкладу та посадових окладів

співробітників, встановлення показників, розмірів та строків їх преміювання;

- приймання на роботу та звільнення з роботи співробітників Підприємства,

застосування до них заходів заохочення та накладання стягнень;

- розпорядження майном Підприємства в межах своєї компетенції;

- приймання рішень про відрядження співробітників;

- організація ведення бухгалтерського обліку та звітності на Підприємстві;

- укладання угод в порядку, визначеному чинним законодавством України;

- подання та затвердження Засновнику річного звіту та балансу Підприємства;

- приймання рішень з інших питань, пов'язаних з поточною діяльністю Підприємства,

крім тих, що віднесені до компетенції Засновника.

ОСОБА_14, будучи засновником (власником) ПП «АвтоБудЦентр» та водночас директором зазначеного підприємства, являючись відповідальним за своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати працівникам підприємства, за проміжок праці з вересня 2012 р. по січень 2013 р. включно, діючи умисно, в порушення вимог п. 3 ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 97, 115, 116 КЗпП України, у відповідності з якими заробітна плата виплачується працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, а також те, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці, безпідставно не сплачував працівникам ПП «АвтоБудЦентр»заробітну плату за виконану працю, більш ніж за один місяць, у той час, як підприємство у вказаний проміжок часу, тобто з моменту виникнення заборгованості, здійснювало господарську діяльність та отримувало обігові кошти на розрахункові рахунки, належні підприємству. Отримані на розрахункові рахунки підприємства грошові кошти ОСОБА_14 витратив не на виплату заробітної плати працівникам ПП «АвтоБудЦентр», а на інші потреби підприємства, а саме: оплату податків та зборів, оплату підрядним організаціям та установам за виконані роботи, закупівлю будівельних матеріалів, пального.

Тоді як станом на 21.02.2013 року ПП «АвтоБудЦентр» має заборгованість із виплати заробітної плати за вересень-грудень 2012 р., січень - 2013 р на загальну суму 114060, 48 гривень, що підтверджується довідкою зазначеного підприємства від 21.02.2013 р.

Таким чином, ОСОБА_14 за проміжок праці з вересня 2012 року по січень 2013 року включно, знаходячись за місцем свого працевлаштування, за адресою: м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Уткіна, 6, безпідставно не сплатив працівника ПП «АвтоБудЦентр» заробітну плату на загальну суму 114060,48 гривень, а саме: ОСОБА_1 - на загальну суму 9013, 40 гривень, ОСОБА_2 - на загальну суму 7210, 72 гривень, ОСОБА_3- на загальну суму 10242,50 гривень, ОСОБА_4 - на загальну суму 16388, 00 гривень, ОСОБА_5 - на загальну суму 9013, 40 гривень, ОСОБА_6 - на загальну суму 9013, 40 гривень, ОСОБА_7 - на загальну суму 8194, 00 гривень, ОСОБА_8 - на загальну суму 10242, 50 гривень, ОСОБА_9 - на загальну суму 8194, 00 гривень, ОСОБА_15 - на загальну суму 9013, 40 гривень, ОСОБА_11 - на загальну суму 9013, 40 гривень, ОСОБА_12 - на загальну суму 4916, 40 гривень, ОСОБА_13 - на загальну суму 3605, 36 гривень.

Внаслідок чого ОСОБА_14 спричинив істотну шкоду правам, свободам та інтересам окремих громадян, які захищаються законом, порушивши ч. 7 ст. 43 Конституції України право працівників на заробітну плату, своєчасне її отримання.

Умисні дії ОСОБА_14, які виразилися у безпідставній невиплаті заробітної плати більш ніж за один місяць, вчинені умисно керівником підприємства, незалежно від форми власності, кваліфікуються за ч. 1 ст. 175 КК України.

15 березня 2013 року між потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 з одного боку та підозрюваним ОСОБА_14 було укладено угоди про примирення між потерпілими та підозрюваним в кількості тринадцяти угод, відповідно до умов яких, ОСОБА_14 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України, а саме у безпідставній невиплаті заробітної плати більш ніж за один місяць, вчиненої умисно керівником підприємства, незалежно від форми власності. Підозрюваний під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та усунув заподіяну шкоду потерпілим збитків, Сторонами погоджено покарання ОСОБА_14 за ч.1 ст. 175 КК України у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. В угодах також зазначено, що сторони розуміють наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки її невиконання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю та щиро розкаявся. Також суду пояснив, що цілком розуміє: що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання.

Обвинувачений також пояснив, що укладення угод з його боку є добровільним, просив суд затвердити угоди.

Потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 пояснили, що вони цілком розуміють наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України та просили затвердити угоди.

Прокурор Біленко Р.А. в судовому засіданні пояснив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить затвердити угоди і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Суд, вислухавши думку потерпілих, прокурора та обвинуваченого доходить таких висновків.

Відповідно до ст.469 КПК України в кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої тяжкості угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого.

Угоди про примирення між потерпілими та підозрюваним від 15 березня 2013 року відповідають вимогам ст.471 КПК України.

Судом встановлено, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є злочином невеликої тяжкості відповідно до ст.12 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_14 вперше вчинив злочин, усунув заподіяну шкоду потерпілим.

На думку суду укладені сторонами угоди про примирення між потерпілими та підозрюваним відповідають вимогам КПК України: умови угод не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, дії обвинуваченого кваліфіковано правильно, умови угод відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свобод та інтересів сторін та інших осіб.

Судом також встановлено, що укладення угоди між сторонами є добровільним, узгоджене покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених КК України, та відповідає санкції ч.1 статті 175 КК України.

За таких обставин суд вважає можливим затвердити угоди про примирення між потерпілими та підозрюваним від 15 березня 2013 року та призначити обвинуваченому ОСОБА_14 узгоджену сторонами міру покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370, 374, 471, 474, 475 КПК України, суд -,

З А С У Д И В:

Затвердити угоди про примирення укладені 15 березня 2013 року між потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 з одного боку та підозрюваним ОСОБА_14 з іншого, в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 25 лютого 2013 року за № 42013040680000042.

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з моменту проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Суддя О.О.Некрасов