Постанова № 31009182, 30.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2013 року 810/1999/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика"

до

Державної екологічної інспекції у Київській області

про

визнання протиправними дій та скасування вимоги,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Київській області про визнання протиправними дій щодо застосування результатів перевірки, викладених в акті перевірки від 07.06.2011, шляхом направлення на адресу позивача вимоги у формі претензії від 31.08.2012 № 79 про відшкодування збитків, заподіяних державі у розмірі 664408 грн. та скасування вимоги викладеної у формі претензії від 31.08.2012 № 79.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною екологічною інспекцією в Київській області 07.06.2011 було проведено позапланову перевірку ТОВ "Макарівська птахофабрика" щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 07.06.2011, в якому зазначено про встановлення факту самовільного використання підземних вод позивачем, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 110, 111 Водного кодексу України.

На підставі Акту перевірки Державною екологічною інспекцією в Київській області було складено претензію від 31.08.2012 за № 79, згідно якої від ТОВ "Макарівська птахофабрика" вимагається відшкодувати збитки, заподіяні державі, внаслідок самовільного використання підземних вод в сумі 664408,00 грн. Вказану претензію було отримано позивачем лише 22.01.2013 на його письмову вимогу.

Однак, на думку позивача, розрахунок розміру збитків, доданий до претензії, проведено із застосуванням норми закону, що не підлягає застосуванню у даному конкретному випадку.

Таким чином, ТОВ "Макарівська птахофабрика" не погоджується із вчиненими відповідачем протиправними діями та вимогою у формі претензії, вважає дану вимогу та дії неправомірними, вчиненими з порушенням норм матеріального права України та такими, що порушують законні права та інтереси позивача.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що за результатами проведеної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Макарівська птахофабрика" встановлено, що підприємством здійснюється забір води із свердловин при відсутності дозволу на спецводокористування, внаслідок чого державі заподіяна шкода у вигляді збитків на суму 664408,00 грн.

У судове засідання, призначене на 30.04.2013, з’явились представники сторін та до початку розгляду справи по суті заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2011 на виконання вимоги Прокуратури Київської області від 03.06.2011 №07/4-473вих Державною екологічною інспекцією в Київській області було проведено позапланову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Макарівська птахофабрика".

За результатами перевірки складено та пред’явлено претензію від 09.06.2011 №58 про відшкодування збитків на суму 294874 грн., заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземних вод ТОВ "Макарівська птахофабрика".

Проте, на виконання вимог Державної екологічної інспекції України претензію про відшкодування збитків ТОВ "Макарівська птахофабрика" від 09.06.2011 №58 було відкликано, зроблено перерахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування, та виставлено претензію про відшкодування збитків від 31.08.2012 №79 на суму 664408 грн.

У результаті перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Макарівська птахофабрика" було встановлено наступне.

ТОВ "Макарівська птахофабрика", являється сільськогосподарським виробником, основним видом діяльності якого є виробництво яєць курячих.

В ході здійснення господарської діяльності птахофабрика використовує 3 свердловин (паспорти № 2161, № 2162, № 2163 глибиною відповідно 65, 65, 65,5 метрів).

Дозвіл на спеціальне водокористування у підприємства відсутній, чим порушено вимоги ст.ст. 6, 44 Водного кодексу України.

Направляючи ТОВ "Макарівська птахофабрика" вимогу у формі претензії від 31.08.2012 № 79, відповідач зазначив, що розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземних вод, проведено згідно розділу IX Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 № 389 (далі - Методика).

Оцінюючи правомірність дій Державної екологічної інспекції в Київській області суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про використання та охорону земель; про поводження з відходами; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 454/2011 Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 429 затверджено положення про територіальні органи Держекоінспекції України, в тому числі Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення).

На підставі пункту 4.2 Положення відповідач здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами, зокрема, вимог законодавства про використання та охорону земель, про законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, законодавства про поводження з відходами.

Державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів (ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Згідно норм статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів з питань, що віднесені до його компетенції, є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій і можуть бути оскаржені у судовому порядку.

У зв'язку чим, відповідач, розраховуючи розмір збитків, складаючи та направляючи позивачу претензії, діяв як суб'єкт владних повноважень на виконання управлінських функцій.

Таким чином, Державна екологічна інспекція в Київській області у відносинах з юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень, складаючи та направляючи позивачу претензію та розрахунок, діяла як суб'єкт владних повноважень на виконання управлінських функцій, тому зазначений спір за своїми ознаками відноситься до публічно-правових спорів.

Як вбачається з матеріалів справи, при складанні та направлені на адресу ТОВ "Макарівська птахофабрика" претензії від 31.08.2012 №79 відповідач керувався висновками перевірки про те, що забір води з свердловин ТОВ "Макарівська птахофабрика" здійснювався самовільно, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 110, 111 Водного кодексу України, внаслідок чого позивач зобов'язаний відшкодувати збитки у сумі 664408,00 грн.

Так, зокрема, водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства (ч. 2 ст. 2 Водного кодексу України).

Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Пунктом 1.2. Методики визначено, що методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

Пунктом 9.1. Методики чинної на момент виникнення правовідносин (редакція від 20.07.2009) визначено, що розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м), здійснюється за формулою З = 100 х W х Тар.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про непоширення на спірні правовідносини дії Методики № 389 (в редакції чинній в період з 01.07.2010 по 31.01.2011 за який проводився розрахунок розміру збитків), оскільки п. 9.1. Методики може бути застосовано лише при проведенні розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів у разі водокористування підземними водами, що знаходяться на глибині до 20 метрів.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач використовував три артезіанські свердловини, глибина яких відповідно до їх паспортів перевищує 20 м, (паспорти на свердловини №№ 2161, 2162, 2163 глибиною відповідно 65; 65; 65,5 метрів).

За таких обставин, при розрахунку розміру збитків за період з 01.07.2010 по 31.01.2011 Методика № 389 (в редакції чинній до внесення змін наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011 № 220) не підлягає застосуванню, оскільки пунктом 9.1. Методики передбачено виняток для застосування формули розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, а саме: в разі забору прісних підземних вод з глибини більше 20м, а із встановлених судом обставин справи вбачається, що відповідач використовував артезіанські свердловини, глибина яких відповідно до їх паспортів перевищує 20 м.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Державною екологічною інспекцією в Київській області вимогу у формі претензії від 31.08.2012 № 79 винесено всупереч Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, а тому дана вимога підлягає скасуванню.

Отже, суд вважає, що Державною екологічною інспекцією в Київській області при складанні та направлені на адресу ТОВ "Макарівська птахофабрика" претензії від 31.08.2012 № 79 та розрахунку до неї не було враховано вимог п. 9.1 Методики, а отже вказані дії вчинено протиправно.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, керуючись ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд робить висновок, що дії відповідача по складенню та направленню на адресу ТОВ "Макарівська птахофабрика" претензії від 31.08.2012 за № 79 та по складанню розрахунку розмірів відшкодування збитків до претензії вказаним принципам адміністративної юстиції не відповідають.

Суд враховує, що рішення та дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Крім того, в письмових запереченнях представник відповідача пояснив, що дане рішення у формі претензії фактично породжує правові наслідки для позивача, оскільки у випадку відмови від добровільної сплати збитків відповідач набуває права на звернення до суду про примусове їх стягнення у судовому порядку, що в свою чергу може вплинути на матеріальний стан позивача.

Отже, суд приймає до уваги, що згідно з отриманою претензією та розрахунку до неї позивачу було запропоновано сплатити суму збитків, які у випадку відмови від добровільної сплати стягуються у судовому порядку, тому вони безпосередньо зачіпають права та стосуються обов'язків позивача, у зв'язку з чим, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати вимогу Державної екологічної інспекції у Київській області, викладену у формі претензії від 31.08.2012 за № 79.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика" - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції в Київській області щодо застосування результатів перевірки, викладених в акті перевірки від 07.06.2011 шляхом направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика" вимоги у формі претензії від 31.08.2012 №79 про відшкодування збитків, заподіяних державі, у розмірі 664408,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної екологічної інспекції в Київській області викладену у формі претензії від 31.08.2012 №79, якою вимагається від Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика" відшкодувати збиток, заподіяний державі, у розмірі 664408,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика" (код ЄДРПОУ 33272065) сплачений судовий збір у розмірі 2328 (дві тисячі триста двадцять вісім) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.