Постанова № 31009003, 18.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 р. Справа №805/2847/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Козаченка А.В.,

при секретарі Пронін Д.С.,

за участю:

представника позивача Абраімової С.В.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Горлівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 13870,80 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Горлівський міський центр зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 13870,80 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що до центру зайнятості звернувся ОСОБА_2 з метою пошуку роботи. Згідно заяви останнього йому був присвоєний статус безробітного та призначена допомога по безробіттю. Проте, в ході перевірки даних було встановлено, що ОСОБА_2 під час перебування на обліку у центрі зайнятості виконував роботи в ПФ «Юмакс», ТОВ «Микитртуть», Горлівському регіональному інституту ВНЗ ВМУРЛ «Україна» та отримував дохід, а також мав статус фізичної особи-підприємця у період з 21.12.2004 по 02.02.2009 року, з 23.04.2012 по теперішній час. Отже, за результатами розслідування позивачем було прийнято рішення про повернення відповідачем допомоги по безробіттю на суму у розмірі 13870,80 грн. з 14.10.2011 по 22.04.2012 року. Просив стягнути незаконно отриману допомогу по безробіттю у вищевказаному розмірі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, ОСОБА_2 звернувся до Горлівського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи.

Згідно із заявою відповідача від 12.10.2011 року (а.с. 12), останній просив надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Також, ОСОБА_2 зазначив, що на час подання заяви він пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років, не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю на займається.

Вказав, що у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобов'язується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

ОСОБА_2 був присвоєний статус безробітного та розпочата виплата допомоги по безробіттю з 12.10.2011 року, що підтверджується даними витягів із наказів від 25.04.2012 року (а.с. 14-15).

Як вбачається з витягу із наказів від 25.04.2012 року (а.с. 14-15), 23.04.2012р. відповідач був знятий з обліку центру зайнятості відповідно до п. 20 «Порядок реєстрації, переєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних: у зв'язку з працевлаштуванням безробітного відповідно до абзацу 2 пп. 1 п. 20 Порядку: у зв'язку з отриманням одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних (постанова КМ України від 27.04.98 р. № 578), передбачено, що при реєстрації в центрі зайнятості як шукаючого роботу громадянин повинен подати визначений цим порядком перелік документів. При цьому він має повідомити спеціалісту центру зайнятості всі відомості, які можуть вплинути на порядок виплати та розмір допомоги по безробіттю. Жодним нормативним документом не встановлено обов'язку служби зайнятості щодо перевірки під час реєстрації чи надання статусу безробітного поданих громадянином відомостей та можливості відмови у реєстрації чи наданні статусу безробітного (або відтермінування виплати допомоги по безробіттю) з підстав їх можливої недостовірності.

Підпунктом 1 частини 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, в тому числі контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Горлівським міським центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за результатами якого складені відповідні акти № 225 від 16.10.2012р. (а.с. 21-22), № 237 від 26.10.2012р. (а.с. 16-18), № 236 від 26.10.2012р. (а.с. 29-31).

Як вбачається з вказаних актів, відповідач на час звернення та перебування на обліку у Центрі зайнятості відносилась до категорії зайнятого населення та не мала права для надання статусу безробітного, оскільки була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 25.04.02, що підтверджується даними наданими Виконавчим комітетом Селидівської міської ради у листі № 2091 від 24.10.11 (а.с. 8).

Як вбачається з вказаних актів, відповідач працював (виконував роботи) в ПФ «Юмакс», ТОВ «Микитртуть», Горлівському регіональному інституту ВНЗ ВМУРЛ «Україна» та отримував дохід в період перебування на обліку у центрі зайнятості.

Так, у IV кварталі 2011 року ОСОБА_2 працював (виконував роботи) та отримував дохід від ПФ «Юмакс», що підтверджується податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (а.с. 19), товарним чеком (а.с. 20).

У І кварталі 2012 року відповідач працював (виконував роботи) та отримував дохід від Горлівського регіонального інституту ВНЗ ВМУРЛ «Україна», про що свідчить товарний чек (а.с. 24), звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (а.с. 25), податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (а.с. 26-28).

Також, у І кварталі 2012 року ОСОБА_2 працював (виконував роботи) та отримував дохід від ТОВ «Микитртуть», що підтверджується податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (а.с. 63-64), товарним чеком (а.с. 33).

Згідно запиту центру зайнятості від 15.11.2012р. про видачу довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державним реєстратором були надані довідки, відповідно до яких відповідач з 21.12.2004 по 02.02.2009 року мав статус фізичної особи-підприємця, а також з 23.04.2012 року зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с. 35-37, 38-39).

Отже, відповідач, після припинення підприємницької діяльності з 02.02.2009 року, продовжував здійснювати таку діяльність незаконно, реалізовував певні товари вищевказаним підприємствам м. Горлівка, не знищив, а залишив у себе печатку, якою скріплював товарні чеки (наявні в матеріалах справи), та отримував дохід.

Відповідно до пп. "б" п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року N 803-XII громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, в тому числі підприємці, відносяться до зайнятого населення і не можуть бути визнані безробітними та отримувати соціальне забезпечення відповідно до Закону України N 1533-III. Згідно частини другої п. 2 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою КМ України від 14.02.2007 р. № 219, та Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, затвердженого постановою КМ України від 27.04.98 р. № 578, зайнятим громадянам надаються лише консультаційні послуги без виплати матеріального забезпечення.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

10.01.2013р. позивачем було прийнято та направлено на адресу відповідача рішення про повернення виплат у розмірі 13870,80 грн. у встановленому порядку (а.с. 8), проте конверт повернувся з відміткою (а.с. 65).

Як вбачається із матеріалів справи, сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю ОСОБА_2 за період з 14.10.2011 по 22.04.2012 року становить 13870,80 грн., що підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 40), даними про виконані платежі (а.с. 41-44).

Відповідно до п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за N 915/5136, якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не було надано суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача підлягає стягненню отримана допомога по безробіттю у розмірі 13870,80 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Горлівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 13870,80 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) на користь Горлівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 13870 (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 80 коп. на розрахунковий рахунок № 37178300901021, одержувач: Горлівський міський центр зайнятості, банк - ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 22032986.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 18 квітня 2013 року в присутності сторін.

Постанова викладена у повному обсязі 23 квітня 2013 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Козаченко А.В.