Постанова № 31008311, 22.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2013 року 13:24 № 2а-7128/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Латишевій Л.П., за участі представників позивача Гулицької Н.М., Дорожинської О.А., відповідача, Завгороднєвої О.М., Войтенкова Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень - рішень.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з позовом ( з урахуванням заяви про зміну позовних вимог), в якому просить суд :

« визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 14.05.2012 № 0003644120, яким ДК «Газ України» визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 198 480 814 грн., у тому числі за основним платежем - 198 480 814 грн.

визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 14.05.2012 № 0003684120, яким ДК «Газ України» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1047 152 034 грн.»

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач правомірно відніс до валових витрат суму коштів, сплачених постачальнику електричної енергії. При цьому позивач стверджує, що визначення в договорі про купівлю реактивної чи активної електроенергії не має правого значення для вирішення питання правомірності віднесення коштів.

Також позивач посилається на безпідставність висновків відповідача про наявність обов'язку позивача включити до складу валового доходу суми заборгованості

перед НАК «Нафтогаз України». При цьому позивач посилається на те, що строки позовної давності за заборгованістю перед вказаним контрагентом не закінчились, а заборгованість за поставлений природний газ позивачем списується у встановленому законодавством порядку, у зв'язку з чим нема підстав відносити весь її розмір до валового доходу.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятих рішень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. києві Києві по роботі з великими платниками податків на підставі п. п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та враховуючи п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75. п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст.78, п. 82.2 ст. 82 глави 8 розділу II Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 p. валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011р. За наслідками перевірки складено акт від 25.04.2012 року №375/41-20/31301827 (далі - акт перевірки).

На підставі висновків акта перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 14.05.2012р. №0003644120., яким платнику податків визначено грошове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 198 480 814грн., та №0003684120, яким платнику податків зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 047 152 034грн.

Підставою для винесення оскаржуваних рішень в акті перевірки визначено наступні обставини.

Перевіркою повноти визначення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. встановлено їх заниження у загальному розмірі 1 908 792 469 грн., в т.ч. в ІV кварталі 2011 року на суму 1 908 792 469 грн.

Зазначене порушення полягало в тому, що станом на 31.12.11» у ДК «Газ Україна» обліковується кредиторська заборгованість за неоплачені товари, яка залишилися не списаною відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та не віднесена у 4 кварталі 2011 року до складу валових доходів на загальну суму 1 908 792 469,26 грн.

Також перевіркою було встановлено завищення валових витрат у загальній сумі 587 091,91 грн., в т.ч. в III кварталі 2010 р. в сумі 87 819,66 грн., в ІV кварталі 2010 року в сумі 235406,39 грн. в 1 кварталі 2011 року в сумі 263 865,86 грн.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. встановлено їх завищення у загальній сумі 773492,14 грн., в т.ч. у II кварталі 2011 р. у сумі 230 313.41 грн.. у ІІІ кварталі 2011 року у сумі 279 905,95 грн., у ІV кварталі 2011 у сумі 263 272.78 грн.

Зокрема, в ході перевірки встановлено завищення задекларованих ДК "Газ України" показників у рядку 04.1 Декларацій „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11м всього на суму 587 092 грн., у т.ч. у III кварталі 2010 року у сумі 87820 грн., у ІV кварталі 2010 року у сумі 235 406 грн., у 1 кварталі 2011 року у сумі 263 866 грн.

Так, ДК «Газ України» у перевіряємому періоді віднесено до складу валових витрат витрати, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, а саме активну електроенергію, отриману від ПАТ «Київенерго» всього на суму 587 092 грн., у т.ч. у III кварталі 2010 року у сумі 87 820 грн., у ІV кварталі 2010 року у сумі 235 406 грн., у 1 кварталі 2011 року у сумі 263 866 грн.

Суд з правомірністю зазначених висновків погоджується частково, виходячи з нижченаведеного.

Щодо валового доходу позивача.

Позиція позивача полягає в тому, що ДК «Газ України» перед НАК «Нафтогаз України» (у тому числі реструктуризована) списується в межах сум, списаних підприємством, що виробляють та постачають теплову енергію і суб'єктам господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перед ДК «Газ України», на виконання вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію Порядку.

Позиція відповідача полягає в тому, що дана заборгованість має бути відображена в якості валового доходу у зв'язку з набранням чинності вищезазначеного Закону, оскільки вона набула стану безнадійної та не має бути повернутою позивачем.

Суд погоджується з позицією податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", підлягає списанню, зокрема, заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.97 по 01.01.2011, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Даний Закон набув чинності відповідно до пункту 1 статті 3 з дня його опублікування 04.06.2011р.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Суд доходить висновків, що прямою нормою Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" визначено підставу припинення зобов'язання. При цьому дана правова норма не містить будь - якого обумовлення можливості припинення зобов'язання чи його не припинення, натомість прямо визначено … підлягає списанню.

Суд вважає, що порядок списання, обумовлює вчинення дій щодо оформлення ї такого списання, проте, не впливає на саму обставину припинення зобов'язань зі сплати в момент набрання чинності Законом. Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" не передбачає застосування будь - яких наслідків у випадку не списання заборгованості, яка підлягала до списання, зокрема, можливості її стягнення в період між датою набрання Законом чинності до дати підписання між сторонами певного документу, наявності обов'язку з її сплати в цей період.

Отже, в момент набрання чинності Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованість позивача перед НАК «Нафтогаз України» за спожитий природний газ набула статусу такої, що не підлягає сплаті. При цьому обставина підписання між вказаними підприємствами певних документів статусу цієї заборгованості не змінювала.

Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" не містить спеціальних умов щодо податкового обліку заборгованості, яка підлягає списанню, відносно визначення прибутку підприємства.

Натомість пунктом 2.4 вказаного Закону визначено, що особливості нарахування податку на додану вартість, попередньо віднесеного до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань учасниками списання заборгованості - платниками податку, визначаються відповідно до пункту 19 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Відповідно до Закону України від 12 травня 2011 року №3320-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії» підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: "19. На період дії процедури списання заборгованості згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" для учасників списання заборгованості, визначених цим Законом, що є платниками податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу, податок на додану вартість попередньо віднесений до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань, не підлягає коригуванню і не змінює склад податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного податкового періоду платників податку".

Натомість вказаний Закон не містить особливостей оподаткування податком на прибуток.

Згідно з підпунктом 135.5.4 пункту 135,5 статті 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Отже, заборгованість позивача за природний газ, яка залишилася несписаною, на IV квартал 2011 року мала бути включена до складу валового доходу позивача як така, що не підлягає поверненню, оскільки її повернення не передбачалося з моменту набрання Законом "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" чинності.

При цьому з визначеного відповідачем розрахунку суд виділяє заборгованість в сумі 811767,85грн. за договором №12/01-646, яку, згідно наданого відповідачем розрахунку, було включено до заборгованості, яка підлягала включенню до складу валового доходу.

Згідно із договором уступки права вимоги №14/811 від 01.11.2002, підписаним між Адвокатською компанією «Правіс» (кредитор) та НАК «Нафтогаз України» (новий кредитор), заборгованість ДК «Газ України» за договором № 12/01-646 від 12.12.2001 у сумі 811 767,85 грн. відступлена новому кредитору - НАК «Нафтогаз України».

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Разом з тим, відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. У матеріалах справи наявний акт звіряння розрахунків між ДК «Газ України» та НАК «Нафтогаз України» за договором № 12/01-646 від 12.12.2001 станом на 31.01.2011, , згідно якого сума заборгованості ДК «Газ України» перед НАК «Нафтогаз України» становить 811767,85 грн. З огляду на норми ст. 264 Цивільного кодексу України, підписання акту звіряння розрахунків є дією боржника (ДК «Газ України») по відношенню до кредитора (НАК «Нафтогаз України»), яка свідчить, що боржник визнає свій борг, у зв'язку з чим суд не визнає пропуск строку позовної давності за даним договором.

Оскільки дана заборгованість виникла не за отриманий природний газ, а у зв'язку з укладенням та виконанням договору про надання правової допомоги № 12/01-646 від 12.12.2001р., то на дану заборгованість не поширюється дія вищезазначеного Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", а тому позов в частині нарахування 186706,60 грн. податку на прибуток з суми 811767,85грн. підлягає задоволенню.

Щодо висновків про безпідставність віднесення до складу валових витрат, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, а саме активної електроенергії, отриманої від ПАТ «Київенерго», суд відзначає наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Отже, вищезазначеними нормами прямо передбачено включення до складу валових витрат будь - яких витрат за виключенням встановлених у самому Законі обмежень.

Пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд доходить висновків, що з урахуванням вищезазначених правових норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.

Також суд вважає, що пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено наступні критерії господарської діяльності - направлення діяльності на отримання доходу та постійна (регулярна) участь особи в цій діяльності.

Натомість, зазначеною правовою нормою не встановлено вимог щодо отримання доходу від кожної конкретної господарської операції, такі вимоги встановлено відносно сукупності операцій - господарської діяльності.

Стаття 138 розділу ІІІ ПК України передбачає, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. ( абзац 2 підпункту 1 пункту 1 статті 138 Податкового кодексу України).

Отже, зазначеною нормою передбачено безумовне включення до витрат операційної діяльності собівартості наданих послуг. При цьому згідно з пунктом 8 статті 138 собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Таким чином, до собівартості входять загальновиробничі витрати, зокрема витрати на придбану електричну енергію, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині податкового повідомлення - рішення Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 14.05.2012р. №0003684120 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за вказаним епізодом підлягають задоволенню.

При цьому суд виходить з розрахунку завищення витрат, наданого відповідачем.

Судом в процесі розгляду справи було призначено судово - економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання :

- чи підтверджуються документально висновки акта перевірки від 25.04.2012 №375/41 -20/31301827 «Про результати позапланової виїзної перевірки Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» , код за ЄДРПОУ 31301827, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 (далі - Акт перевірки) щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік на загальну суму 1 047 152 034 грн. та заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 198 490 234 грн., у тому числі у ІІ-ІУ кварталах 2011 року на суму 198 490 234 грн.?

- чи підтверджуються документально висновки Акту перевірки в частині визначення безнадійною заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» у сумі 1 908 751 512,14 грн., яка станом на 31.12.2011 залишилась не списаною відповідно до Закону №3319?

- чи підтверджується бухгалтерськими та первинними документами висновок Акта перевірки щодо завищення витрат ДК «Газ України» на вартість активної електроенергії , отриманої від ПАТ «Київенерго», всього на суму 587 092 грн., у тому числі у III кварталі 2010 року у сумі 87 820 грн., у 4 кварталі 2010 року у сумі 235 406 грн., у І кварталі 2011 року - у сумі 263 866 грн.?

Відповідно до висновку судово - економічної експертизи від 28.02.2013р. №10725/12-45 по першому питанню висновок експерта сформульовано наступним чином : «Так як висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за III квартал 2010 року на суму 87 820 грн., за 2010 рік на суму 323 226 грн., за І квартал 2011 року на суму 587 092 грн., за ІІ-ІУ квартал 2011 року на суму 1 047 152 034 грн. та заниження податку на прибуток в загальному розмірі 198 490 234 грн., в т.ч. за ІІ-ІУ квартал 2011 року на суму 198 490 234 грн., не узгоджується з встановленим перевіркою заниженням валового доходу за ІУ квартал 2011 року на суму 1 908 792 469 грн. та завищенням валових витрат за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 на загальну суму 587 091,91 грн. та за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 на загальну суму 773 492,14 грн., а також із урахуванням висновків по другому та третьому питаннях, висновки акта перевірки від 25.04.2012 №375/41-20/31301827 «Про результати позапланової виїзної перевірки Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», код за ЄДРПОУ 31301827, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 (далі - Акт перевірки) щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік на загальну суму 1 047 152 034 грн. та заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 198 490 234 грн., у тому числі у ІІ-ІУ кварталах 2011 року на суму 198 490 234 грн., не підтверджуються.»

З огляду на те, що вищезазначений висновок обумовлено суперечностями, наявними в акті перевірки, які, на думку суду, не є підставою для визнання протиправним оскаржуваного рішення, суд не приймає до уваги цей висновок при прийнятті рішення.

По другому питанню висновок експерта сформульовано наступним чином.

«Враховуючи результати проведеного дослідження та з урахуванням норм Цивільного кодексу, заборгованість ДК «Газ України» станом на 31.12.2011 перед НАК «Нафтогаз України» у сумі 1 908 751 512,14 грн. не є безнадійною кредиторською заборгованістю, про що зазначено вище.

Відтак, враховуючи норми пп. 135.5.4 п. 135.5, п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, вказана сума заборгованості не підлягає включенню до складу доходів у 4 кварталі 2011 року.

Отже, відповідно до вимог п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.138.1.1. п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 № 2755-VI, так як сума заборгованості ДК «Газ України» перед НАК «Нафтогаз України» у розмірі 1908751512,14 грн. не є безнадійною кредиторською заборгованістю, то вказана сума не підлягає включенню до складу доходів ДК «Газ України» у 4 кварталі 2011 року.

За результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів, висновки Акта перевірки СДШ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 25.04.2012 № 375/41-20/31301827 в частині визначення безнадійною кредиторської заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» у сумі 1908 751512,14 грн., яка станом на 31.12.2011 залишилась не списаною відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 12.05.2011 №3319-VI, документально не підтверджуються.»

З огляду на те, що вищезазначений висновок ґрунтується на нормах Цивільного кодексу України, та стосується її віднесення до безнадійної, натомість судом визнається віднесення заборгованості до вартості безоплатно отриманих товарів, судом висновок в якості підстави для визнання протиправним рішення не приймається.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 14.05.2012р. №0003684120 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 1360584,39грн., зокрема, в сумі 87820грн. за ІІІ квартал 2010 року; 235406,39грн. за ІV квартал 2010р. ;263865,86грн. за І квартал 2011 року; 230313,41грн. за ІІ квартал 2011 року;279905,95грн. за ІІІ квартал 2011 року;263272,78 за ІV квартал 2011 року.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 14.05.2012р. №0003644120 в частині донарахування 186706,6 грн. податку на прибуток.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян