Постанова № 31008258, 18.04.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. Справа № 809/623/13-a

12 год. 03 хв.

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Левкуна Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до відповідача: Начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Івано-Франківської області -Левкуна Ярослава Антоновича

про визнання неправомірними дій по відмові у наданні інформації та зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (надалі також - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Левкуна Ярослава Антоновича (надалі також - відповідач) про визнання дій щодо ненадання відповіді неправомірними та зобов'язання до вчинення дій по наданні інформації на заяву від 12.02.2013 року.

Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, в порушення вимог пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації", не надано відповідь на заяву про надання публічної інформації з виконавчого провадження ВП №19946342 від 12.02.2013 року, чим порушені законні права ОСОБА_3, щодо отримання такої інформації, яка безпосередньо стосується її особисто. 25.02.2013 року, відповідно до статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації", позивач звернулася до суду із адміністративним позовом про визнання неправомірними дій начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Левкуна Я.А., по відмові надати інформацію з виконавчого провадження ВП №19946342 та зобов'язання надати публічну інформацію із такого виконавчого провадження - копію акту про знищення її облікових документів по реєстрації в місті Івано-Франківську.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у адміністративному позові. Додатково вказав, що отримав лист-відповідь вже після подання даного адміністративного позову і вважає, що даний лист не стосується заяви від 12.02.2013 року про надання публічної інформації з виконавчого провадження ВП №19946342, оскільки запитуваної інформації та акту про знищення облікових документів по реєстрації в м. Івано-Франківську його довіритель так і не отримувала.

Відповідач проти позову заперечив в повному обсязі. Пояснив що запитувана позивачем інформація, оформлена заявою від 12.02.2013 року, не є запитом на доступ до публічної інформації, тому подана заява була розглянута відповідно до Закону України "Про звернення громадян". На підставі викладеного, відповідачем направлено на адресу позивача лист №04.1-12/919 від 18.02.2013 року, яким повідомлено позивача про те, що його заява від 12.02.2013 року щодо надання інформації розглянута та роз'яснено, що запитувана інформація не є запитом на доступ до публічної інформації. В подальшому, листом за №04.1-12/2001 від 12.03.2013 року, у відповідності до Закону України "Про звернення громадян", позивача повідомлено про результати розгляду її звернення від 12.02.2013 року із викладом обставин вчинення дій по виконавчому провадженні ВП №19946342 за виконавчим листом №2а-2240/09/0970, виданим 10.06.2010 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом. Одночасно роз'яснено, що згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, а також користуватися іншими правами, наданими законом. За наведених підстав, просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що за заявою ОСОБА_3, як стягувача, на підставі виконавчого листа №2а-2240/09/0970, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 10.06.2010 року, підрозділом примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області відкрито виконавче провадження ВП №19946342 про зобов'язання Івано-Франківського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області надати ОСОБА_3 копію акту на знищення облікових документів щодо реєстрації та зняття з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

12.02.2013 року ОСОБА_3 подала заяву до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Левкуна Я.А. "Про досудове вирішення проблеми отримання публічної інформації", якою просила надати копію акту про знищення її облікових документів по реєстрації в місті Івано-Франківську, на підставі якої було закінчено виконавче провадження (а.с.7).

У зв'язку із не отриманням відповіді і публічної інформації 25.02.2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду за захистом своїх порушених прав з відповідним адміністративним позовом.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Законів України "Про доступ до публічної інформації", "Про звернення громадян" та "Про виконавче провадження".

Розглядаючи доводи позивача про те, що його звернення є заявою про доступ до публічної інформації, відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", суд зазначає наступне.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до статті 1 вищевказаного Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Метою цього Закону, відповідно до пункту 1 статті 2, є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Приписами пунктів 1-5 частини 1, пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що кожна особа має право: знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом; доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону; на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів; на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.

В свою чергу, розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

Із вищевказаного вбачається, що позивач наділений правом звертатись до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області як суб'єкта владних повноважень із відповідними заявами відповідно до статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а останній надавати її, крім випадків, передбачених законом.

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що позивач у спірних правовідносинах за виконавчим провадженням ВП №19946342 є стороною виконавчого провадження - стягувачем.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно із статтею 1 вказаного Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до пункту 1, 2 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ, боржником - фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Пунктом 1 статті 12 коментованого Закону визначено права та обов'язки сторін та інших учасників виконавчого провадження, згідно яких, сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Згідно з пунктом першим статті 9 Закону України "Про виконавче провадження", сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм, керуючись принципом законності адміністративного судочинства та з урахуванням того, що у спірних правовідносинах позивач є стягувачем, суд зазначає, що по відношенню до Закону України "Про доступ до публічної інформації" в даних спірних правовідносинах Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає для сторін виконавчого провадження їх спеціальні права і відповідну процедуру їх реалізації.

А тому, своє право на отримання будь-яких копій документів із матеріалів виконавчого провадження, в тому числі копію акту про знищення облікових документів по реєстрації ОСОБА_3, в місті Івано-Франківську, позивач повинна реалізовувати у спосіб, передбачений статтею 12 Закон України "Про виконавче провадження", шляхом ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, виготовлення з них виписок, зняття копій.

Відтак, звернення позивача від 12.02.2013 року про досудове вирішення проблеми отримання публічної інформації із урахуванням статусу позивача у виконавчому провадженні ВП №19946342 в якості стягувача, не є заявою про надання публічної інформації у розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації", тож повинне розглядатися у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян".

З урахуванням вказаного, суд вважає правомірними дії відповідача щодо надання відповіді від 18.02.2013 року із роз'ясненням, що запитувана позивачем інформація не є запитом на доступ до публічної інформації, у зв'язку з чим буде розглянута відповідно до Закону України "Про звернення громадян" (а.с.64). Надіслання такої відповіді підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки із журналу вихідної кореспонденції відповідача, за порядковим №918 від 18.02.2013 року у якому містяться дані про реєстрацію відповіді на звернення ОСОБА_3 (а.с. 63). У судовому засіданні представник позивача факт отримання такого листа не заперечував.

За результатами розгляду заяви, відповідно до Закону України "Про звернення громадян", позивачу надано остаточну відповідь за №04.1-12/2001 від 12.03.2013 року на його заяву від 12.02.2013 року, в якій викладено обставини вчинення дій по виконавчому провадженню за виконавчим листом №2а-2240/09/0970, та роз'яснено відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" право ОСОБА_3, як сторони виконавчого провадження на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, можливість виготовлення виписок та зняття копій (а.с.62). Надіслання відповіді підтверджується описом рекомендованих поштових відправлень (а.с.60) та списком рекомендованих листів (а.с.61).

З урахуванням вищевказаних обставин у суду відсутні правові підстави зобов'язувати відповідача надавати інформацію із виконавчого провадження ВП №19946342, тобто, акт про знищення облікових документів позивача, оскільки остання не реалізувала своє право на ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження та отримання копій необхідних документів, обсяг із зміст якого, визначений статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження". Заява позивача від 12.02.2013 року за своєї змістом не є заявою сторони виконавчого провадження №19946342 про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження та про надання можливості зняття копій документів із неї, у розумінні вимог Закону України "Про виконавче провадження".

За змістом вимог пункту 1 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Заява позивача від 12.02.2013 року розглянута відповідачем в установлені вище Законами терміни, про що ОСОБА_3 отримала проміжну відповідь за №04.1-12/919 від 18.02.2013 року та остаточну відповідь за №04.-12/2001 від 12.03.2013 року (а.с. 64,62).

З огляду на встановленні у судовому засіданні обставини, підтверджені відповідними доказами, та з урахуванням наведених правових норм, позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 22.04.2013 року.