Рішення № 31005461, 23.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6708/13 23.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив"

до Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"

про стягнення 79 128,45 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача Пшеничний С.І. - представник за довіреністю

від відповідача Смагіна Г.Ю. - представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.04.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 79 128,45 грн. - за договором поставки продукції № 571/239 від 12.03.2008 року, а також про відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 було порушено провадження у справі № 910/6708/13, розгляд справи було призначено на 23.04.2013.

В судовому засіданні 23.04.2013 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, на виконання умов договору № 571/239 від 12.03.2008 було поставлено на користь відповідача товар загалом на суму 80 712,00 грн., проте відповідач не здійснив оплату позивачу за вищенаведеним договором в повному обсязі, а лише частково.

Також у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати товару за договором № 571/239 від 12.03.2013, позивач просить суд стягнути з відповідача в порядку п.7.1 договору № 571/239 від 12.03.2008 пеню в сумі 2 828,34 грн., а також в порядку ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 567,26 грн. та індекс інфляції в сумі 123,85 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.04.2013 не заперечував проти заявлених позивачем позовних вимог, з урахуванням поданого ним 18.04.2013 відзиву на позовну заяву, в якому відповідач наголошував на тому, що Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ" визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" повністю.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2008 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив", в якості постачальника, та відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ", в якості покупця, було укладено договір постачання продукції № 571/239 (далі - договір), предметом якого є те, що постачальник зобов'язується систематично постачати та передавати у власність покупця, а покупець приймати та сплачувати витратні поліграфічні матеріали, в кількості, асортименті та цінам, вказаними сторонами в специфікаціях, яка є невід'ємною частиною діючого договору.

Умовами договору сторони погодили, що кількість та асортимент партії поставленої продукції повинні відповідати кількості та асортименту, вказаному сторонами в специфікації, а також супровідних документах (п.2.1), загальна сума договору складає загальну вартість продукції, вказаної в специфікаціях, підписаних сторонами в період дії діючого договору (п.3.1.), ціни та вартість партії продукції вказані у відповідній специфікації та містять в собі витрати на упаковку, маркеровку та доставку на склад покупця (п.3.2.), оплата доставленої продукції здійснюється покупцем в наступному порядку: (п.3.3.) покупець здійснює 100% оплату вартості доставленої продукції на підставі рахунку-фактури продавця протягом 45 календарних днів з моменту доставки продукції на склад покупця (п.3.3.1.), у випадку зміни ціни продукції у зв'язку зі зміною діючого митного та податкового законодавства. Постачальник своєчасно письмово інформує покупця не пізніше 15 робочих днів з дати змін (п.3.3.2.). Також умовами договору встановлено, що продукція по діючому договору постачається партіями згідно специфікаціям (п.4.1.), покупець зобов'язується прийняти поставлену постачальником продукцію в день поставки (п.4.3.), датою доставки рахується дата фактичної доставки продукції постачальником на склад покупця, про що свідчить відмітка покупця в видатковій накладній (п.4.4.), разом з продукцією постачальник передає покупцю наступну документацію: податкову накладну, видаткову накладну, оригінал рахунку-фактури (п.4.6.). При порушенні строків здійснення платежів, відповідно п.3.3.1. діючого договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення (п.7.1.), у випадку несвоєчасної доставки продукції постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення (п.7.2.). у випадку несвоєчасної доставки недостатньої продукції або заміни неякісної, постачальник виплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення (п.7.3.).

Відповідно до видаткових накладних № Х0058122 від 03.10.2012 на суму 13 280,00 грн., № Х0059408 від 11.10.2012 на суму 13 280,00 грн., № Х0061054 від 24.10.2012 на суму 13 396,00 грн., № Х0062000 від 31.10.2012 на суму 13 396,00 грн., № Х0068708 від 13.12.2012 на суму 13 680,00 грн., а також № Х0002830 від 30.01.2013 на суму 13 680,00 грн., які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 80 712,00 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 571/235 від 12.03.2008 у повному обсязі, а саме поставлено на користь відповідача товар за вищенаведеними накладними, однак відповідач здійснив лише часткову оплату за отриманий товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 75 609,00 грн.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи зі змісту ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ч.1 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.1. договору № 571/239 від 12.03.2008 встановлено, що при порушенні строків здійснення платежів, згідно п.3.3.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до п.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як постачальником, на виконання умов договору № 571/239 від 12.03.2008 було поставлено відповідачу товар відповідно до видаткових накладних № Х0058122 від 03.10.2012 на суму 13 280,00 грн., № Х0059408 від 11.10.2012 на суму 13 280,00 грн., № Х0061054 від 24.10.2012 на суму 13 396,00 грн., № Х0062000 від 31.10.2012 на суму 13 396,00 грн., № Х0068708 від 13.12.2012 на суму 13 680,00 грн., а також № Х0002830 від 30.01.2013 на суму 13 680,00 грн., які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб загалом на суму 80 712,00 грн., проте відповідач, як покупець, свого обов'язку щодо оплати за поставлений позивачем товар у строк, встановлений п.3.3.1. договору № 571/239 від 12.03.2008 - повністю не виконав, лише частково оплатив поставлений товар, а саме в сумі 5 103,00 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 75 609,00 грн., яка виникла внаслідок неоплати відповідачем отриманого товару за договором № 571/239 від 12.0.2008 є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати отриманого товару за договором № 571/239 від 12.03.2008, позивач просить стягнути з відповідача за період з 18.11.2012 по 28.03.2013 в порядку п.7.1 договору № 571/239 від 12.03.2008 пеню в сумі 2 828,34 грн., а також в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 567,26 грн. та індекс інфляції в сумі 123,85 грн.

Враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобов'язання по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем товару у строк встановлений п.3.3.1. договору № 571/239 від 12.03.2008, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 75 609,00 грн., а тому, враховуючи те, що п.7.1. договору № 571/239 від 12.03.2008 встановлено пеню при порушенні покупцем п.3.3.1. вищезазначеного договору, тобто прострочення оплати товару, а також враховуючи приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, судом було перевірено наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та індексу інфляції, з яким суд погоджується, а тому вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та індексу інфляції за період з 18.11.2012 по 28.03.2013 законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в сумі 75 609,00 грн., пеня в сумі 2 828,34 грн., 3% річних в сумі 567,26 грн. та індекс інфляції в сумі 123,85 грн.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" (код ЄДРПОУ 20050164, місцезнаходження: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 25) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" (код ЄДРПОУ 223522853, місцезнаходження: 07400, м. Бровари, вул. Щолківська, 8) 75 609 (сімдесят п'ять тисяч шістсот дев'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 2 828 (дві тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. 34 коп. - пені, 567 (п'ятсот шістдесят сім) грн. 26 коп. - 3% річних, 123 (сто двадцять три) грн. 85 коп. - індекс інфляції та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення - 29. 04.2013