Рішення № 31004063, 25.04.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року Справа № 925/480/13

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - Овчарук О.О. - представник за довіреністю,

від відповідача - Медведенко В.Г. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної

компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до державного підприємства "Косарський спиртовий завод", с. Косарі,

Кам'янського району, Черкаської області

про стягнення 394 852 грн. 00 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулася дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до державного підприємства "Косарський спиртовий завод" про стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23 вересня 2009 року за №60/09-10 - ТЕ в розмірі 394 852 грн. 00 коп., в тому числі: 315 687 грн. 50 коп. - борг за поставлений природний газ, 25 903 грн. 12 коп. - 3% річних, 29 543 грн. 18 коп. інфляційні втрати та 23 718 грн. 20 коп. пеня.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29 березня 2013 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 16 квітня 2013 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 15 квітня 2013 року за №15 та у доповненнях до нього і зазначав, що заявлений позивачем до стягнення борг згідно приписів Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" підлягає списанню.

В судовому засіданні, яке відбулося 25 квітня 2013 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/480/13.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 23 вересня 2009 року між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Черкаської філії (постачальник) та державним підприємством "Косарський спиртовий завод" (покупець) було укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання за №60/09-10 - ТЕ.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору постачальник зобов'язався передати у власність покупцю природний газ, а покупець зобов'язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в п. 2 цього договору.

Згідно п. 2.1. договору постачальник зобов'язався передати покупцю в період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року газ в обсязі до 270 тис. м. куб.

Загальна вартість 1000 м3 газу з врахуванням тарифів на його транспортування, цільової надбавки (2%) до ціни газу становить 727 грн. 32 коп., крім того ПДВ 20%, всього 872 грн. 78 коп. (п. 5.1. договору).

Додатковими угодами від 21 грудня 2009 року за №1, від 07 квітня 2010 року за №2 було внесено зміни до договору від 23 вересня 2009 року щодо збільшення обсягів поставки природного газу з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року.

З 01 серпня 2010 року вартість 1 000 куб.м. природного газу складала 1 309 грн. 20 коп., відповідні зміни були внесені до договору додатковою угодою від 05 серпня 2010 року.

Позивач, свої зобов'язання за договором поставки виконав та поставив відповідачу природний газ на загальну суму 937 857 грн. 50 коп., а саме:

- у жовтні 2009 року на суму 78 457 грн. 71 коп.;

- у листопаді 2009 року на суму 78 539 грн. 77 коп.;

- у грудні 2009 року на суму 78 534 грн. 52 коп.;

- у січні 2010 року на суму 78 483 грн. 91 коп.;

- у лютому 2010 року на суму 174 108 грн. 33 коп.;

- у березні 2010 року на суму 174 448 грн. 72 коп.;

- у квітні 2010 року на суму 87 231 грн. 78 коп.;

- у травні 2010 року на суму 43 627 грн. 67 коп.;

- у червні 2010 року на суму 43 576 грн. 18 коп.;

- у липні 2010 року на суму 36 043 грн. 21 коп.;

- у серпні 2010 року на суму 64 535 грн. 70 коп.

Поставка позивачем природного газу відповідачу підтверджується підписаними сторонами копіями актів приймання - передачі природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (а.с. 20-30).

Як зазначав позивач, відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленого газу виконав частково, сплативши позивачу 621 900 грн. 00 коп.

Отже, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ на підставі договору поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23 вересня 2009 року за №60/09-10-ТЕ в розмірі 315 687 грн. 50 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.1. договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Оскільки газ постачався за період з жовтня 2009 року по серпень 2010 року, то строк оплати за спожитий природний газ настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений природний газ в повному обсязі.

Доводи відповідача стосовно списання заборгованості за спожитий природний газ та штрафних санкції державного підприємства "Косарський спиртовий завод" є безпідставними, оскільки згідно п. 6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2011 року за №894 кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Водночас належних доказів, що підтверджують списання заборгованості сторонами суду надано не було.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу в розмірі 315 687 грн. 50 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п. 7.2. договору поставки у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом (п. 7.10 договору).

В пункті 9.3. договору вказано, що строк позовної давності та стягнення неустойки за цим договором встановлюється тривалістю у три роки.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 23 718 грн. 20 коп. пені (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Водночас, слід зазначити, що нарахування пені здійснено позивачем з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розмір пені нарахований позивачем вірно, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення 29 543 грн. 18 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції, а також 25 903 грн. 12 коп. - 3 % річних (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат та 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3." судом встановлено, що інфляційні втрати нараховані вірно, а 3% річних - в меншому розмірі, однак позивач самостійно визначив розмір 3% річних, а тому заявлені до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства "Косарський спиртовий завод", вул. Кірова, 1, с. Косарі, Кам'янського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 05518954 на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, ідентифікаційний код 31301827, р/р №26002007367001 в Київській філії ПАТ КБ "Південкомбанк", м. Київ, МФО 320876 - 315 687 грн. 50 коп. основного бору, 25 903 грн. 12 коп. - 3% річних, 29 543 грн. 18 коп. інфляційних втрат, 23 718 грн. 20 коп. пені та 7 897 грн. 04 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 30 квітня 2013 року.

Суддя А.В.Васянович