Рішення № 31004018, 23.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.04.2013р. Справа №5017/3631/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта», м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні

позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-інженерна медико-

фармацевтична асоціація «РІДАН», м.Київ

відповідача: ОСОБА_1, м.Київ

про стягнення 18157грн. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

треті особи: не викликались.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

23.04.2013р. з 14-20год. до 14-25год.

СУТЬ СПОРУ:

26.02.2013р. до господарського суду Донецької області надійшла справа №5017/3631/2012 за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк про стягнення 18157грн. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Справу №5017/3631/2012 передано за підсудністю до господарського суду Донецької області ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2013р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.02.2013р. справу №5017/3631/2012 прийнято до свого провадження і залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні: позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-інженерна медико-фармацевтична асоціація «РІДАН», м.Київ; відповідача - ОСОБА_1, м.Київ (а.с.63).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: договір добровільного страхування транспортного засобу форма №83 серія УБ №667779 від 31.10.2009р.; Довідки ДАІ б/н від 19.03.2010р. №5422 від 27.05.2010р.; постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 29.03.2010р. у справі №3-2923/2010р.; заяву про страхову виплату №3489 від 23.03.2010р.; Звіт №АА5196ІО 30.03-3 від 09.04.2010р.; рахунок-фактуру №ЮА-0941 від 07.04.2010р.; розрахунок страхового відшкодування від 10.08.2010р.; страховий акт №СТО-10-3489/1 від 10.08.2010р; платіжне доручення №15193 від 02.09.2010р.; заяву на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу №09-06-02/22763 від 18.10.2010р. тощо.

15.03.2013р. на адресу суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України з супровідним листом №7/2-5/6174 від 11.03.2013р. надійшла інформація про страхове покриття цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 (а.с.73-74).

02.04.2013р. від Солом'янського районного суду м.Києва надійшла копія справи про адміністративне правопорушення №3-2923/10 відносно ОСОБА_2 за ст.124 КпАП України (а.с.79-90).

Позивач вимоги ухвал суду від 28.02.2013р. та від 28.03.2013р. не виконав: у судові засідання 28.03.2013р. та 23.04.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав, хоча про вимоги суду, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.72, 98).

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання 28.03.2013р. та 23.04.2013р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.68, 97).

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судові засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Треті особи вимог ухвал суду від 28.02.2013р. та від 28.03.2013р. не виконали, будь-яких документів або пояснень по суті спору не надали, хоча про вимоги суду були повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, конверти (а.с.71, 92, 93, 94, 96).

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

31.10.2009р. між ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та ТОВ «Науково-інженерна медико-фармацевтична асоціація «РІДАН» (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу форми №83 серії УБ №667779 (далі - Договір страхування, а.с.16-19). Згідно з п.п.1.1 Договору позивачем застрахований транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ ML350, реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі - застрахований автомобіль) - зокрема, за ризиком «ДТП» (п.1.2.1. Договору). За вказаним ризиком Договором встановлена франшиза 0,5% від страхової суми (п.1.3.). Згідно з преамбулою Договору страхування вигодонабувачем визначено Страхувальника. Згідно з п.1.11. Договору він діє з 31.10.2009р. по 30.12.2010р.

19.03.2010р. на просп.Червонозоряному, 108 у м.Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП): гр-н ОСОБА_1, керуючи автомобілем SEAT IBIZA, д.р.н. НОМЕР_2, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну дистанцію, внаслідок чого здійснив зіткнення з застрахованим автомобілем під керуванням ОСОБА_4, в результаті чого обидва автомобілі отримали пошкодження (довідки ДАІ, а.с.25, 26).

Наявність вини ОСОБА_1 у порушенні п.13.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, підтверджена постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 29.03.2010р. у справі №3-2923/2010р. (а.с.88).

Згідно зі Звітом №АА5196ІО 30.03-3 від 09.04.2010р. про оцінку застрахованого автомобіля вартість матеріальної шкоди, спричиненої його володільцю в результаті ДТП, склала 35454,02грн. (а.с.28-37). Під час розрахунку розміру шкоди коефіцієнт фізичного зносу експертом було прийнято рівним « 0» (а.с.30).

Повна вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля склала 21897грн., що підтверджується виставленим ТОВ «Юніком Авто» рахунком-фактурою №ЮА-0941 від 07.04.2010р. (а.с.38).

Позивачем на підставі Договору страхування та заяви Страхувальника від 23.03.2010р. (а.с.20) був складений страховий акт №СТО-10-3489/1 від 10.08.2010р. (а.с.41), з розрахунку страхового відшкодування до якого (а.с.40) вбачається, що з суми вартості відновлювального ремонту - 21897грн. - позивачем була вирахувана франшиза в сумі 3740грн. та на підставі зазначених документів платіжним дорученням №15193 від 02.09.2010р. виплачено 18157грн. страхового відшкодування на користь ТОВ «Юніком Авто» за ремонт застрахованого автомобіля (а.с.42).

Особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права (ст.22 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналіз Договору страхування, положень ст.ст.22, 1192 ЦК України та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування" дозволяє зробити висновок, що страхову виплату було здійснено позивачем правомірно.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки обов'язок з її повного відшкодування покладається на винну особу - тобто у даному випадку на ОСОБА_1

В свою чергу відповідно до Інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ (а.с.74) цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 - страхувальника автомобіля марки SEAT IBIZA, державний номер НОМЕР_2, на час скоєння ДТП (19.03.2010р.) була застрахована Приватним акціонерним товариством «Міська страхова компанія» на підставі Полісу серії ВС №8750478 з лімітом відшкодування за майнову шкоду 25500грн. та франшизою 0,00грн. Період дії полісу: 05.10.2009р. - 04.10.2010р.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.993 ЦК України, ч.3 ст.18, ст.27 Закону України „Про страхування", ст.ст.22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки є Приватне акціонерне товариство «Міська страхова компанія».

Отже, позивач отримав право вимоги до ПрАТ «Міська страхова компанія» в межах умов Полісу ВС №8750478, який є підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи документи на підтвердження здійснення позивачем страхової виплати за Договором добровільного страхування транспортного засобу форми №83 серії УБ №667779 від 31.10.2009р. і виникнення обов'язку відповідача відшкодувати завдану цим шкоду в порядку регресу згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС №8750478, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 18157грн. збитків є обґрунтованими, підтвердженими належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача на підставі приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, згідно з п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України; ст.ст.22, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст.228 Господарського кодексу України; ст.ст.9, 20, 25, 18, 27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; ст.ст.22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк про стягнення 18157грн. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, м.Донецьк, вул.Краснооктябрська, 111; код ЄДРПОУ 30244124) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м.Київ, вул.Жилянська, 75; р/р №26502000001043 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 00034186) 18157грн. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, 1609,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 29.04.2013р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 5 прим.: 1 - до справи,

2 - сторонам, 2 - третім особам