Рішення № 31003159, 22.04.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РIШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А ЇН И

22.04.2013 Справа № 901/1226/13За позовом Прокурора Первомайського району Автономної Республіки Крим, смт. Первомайське в інтересах держави в особі Первомайського управління водного господарства, смт. Первомайське.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новий вік», смт. Первомайське.

про стягнення 92 692,61 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від прокуратури - Провотар Т.В., посвідчення № 013906.

Від позивача - Метельська І.О., довіреність № 06-12/75 від 18.02.2013 р., представник.

Від відповідача - Глущенко Л.М., довіреність від 04.01.2013 р., головний бухгалтер, Белошицький М.Л., довіреність від 04.01.2013 р.

Суть спору: Прокурор Первомайського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Первомайського управління водного господарства звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новий вік» про стягнення заборгованості зі сплати послуг з подачі води у розмірі 87 382,63 грн. основного боргу, пені у розмірі 4 452,92 грн., 3 % річних у розмірі 682,30 грн. та інфляційних витрат у розмірі 174,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у ході прокурорської перевірки було встановлено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур № 59 від 10.05.2012 р., у зв'язку з чим за останнім склалась заборгованість, що і стало підставою звернення прокурора до суду.

Відповідач позовні вимоги визнає та зазначає, що не сплата у повному обсязі заборгованості по договору пов'язана з тяжким фінансовим положенням, яке виникло в результаті надзвичайної ситуації, гибелі врожаю, а також відсутністю у 2012 р. бюджетного відшкодування компенсації електроенергії на полив сільськогосподарських культур, у зв'язку з чим просить надати відстрочку платежу до 15.07.2013 р.

Прокурор та позивач проти відстрочки виконання рішення заперечували.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд -

встановив:

10 травня 2012 року між Первомайським управлінням водного господарства (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Новий вік» (Замовник) був укладений договір № 59 про надання послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур (а. с. 27-28).

Відповідно до п. 1.1 договору подача води водокористувачу здійснюється: до точки водовиділу та з точки водовиділу. Точкою водо виділу є гідротехнічна споруда, насосна станція, канал, трубопровід, що перебувають на балансі виконавця, з яких здійснюється подача води замовнику.

Згідно п. 2.1.1 договору, здійснювати подачу води згідно з планом поливу (додаток) відповідно до заявок замовника (додаток 2) протягом поливного сезону 2012 року обсягами, що не перевищують проектні можливості міжгосподарської зрошувальної мережі. Подача води здійснюється у обсягах, забезпечених бюджетним фінансуванням на оплату електроенергії, яка буде використана головним та перекачувальним державними насосними станціями для транспортування води до точки водовиділу, при умові своєчасного виконання замовником зобов'язань, передбачених у пункті 2.2 цього договору.

Відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний забезпечувати звірку обсягів поданої води та використаної електроенергії, підписання відповідних актів до 25 числа поточного місяця (пункт 2.2.9).

У пункті 4.1 договору зазначено, що оплата вартості послуг з подачі води на полив зрошувальних земель, здійснюється за договірною ціною вартості послуг з подачі 1 куб. м води за фактично подані обсяги води відповідно до положень Методики формування ціни на подачу води на зрошення, промислові та комунальні потреби, затвердженої наказом Держводгоспу від 29.11.2006 р. № 233. Договірна ціна узгоджується у Протоколі погодження договірної ціни на послуги з подачі 1 куб. м води (додаток 1) (пункт 4.2).

Як вбачається з п. 4.4 договору, замовник та виконавець до 25 числа, поточного місяця коригують суму оплати отриманих обсягів води та проводять остаточні розрахунки за підзвітний місяць.

Відповідно до п. 4.5 договору підставою для платежів за фактично подані замовнику обсяги води на полив зрошувальних земель є: рахунок виконавця, складений відповідно до договірної ціни (у разі вартості послуг з подачі води здійснюється згідно укладеної додаткової угоди) на підставі двостороннього акту подачі-приймання обсягів води та звірки розрахунків за послуги з її подачі; - двосторонній акт звірки обсягів використаної електроенергії необхідної для подачі води; - діючий на період тарифі 1 кВт. год. Електроенергії, відповідно до установленого НКРЕ порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були наданні наступні послуги: у травні 2012 р. надані послуги - з подачі води на суму 57 393,62 грн., що підтверджується актом прийому передачі води за травень 2012 р., за яким узгоджена ціна 48 622,00 грн. та за актом витрат електроенергії за спецфондом за травень 2012 р. на суму 8 771,62 грн. (а. с. 39-40).

За даний період відповідачем частково сплачено за надані послуги, а саме: 10.05.2012 р. - 7000,00 грн., 25.05.2012 р. - 20 000,00 грн.

У червні 2012 р. надано послуги з подачі води на суму 17 516,43 грн., що підтверджується актом прийому-передачі води за червень 2012 р., за яким узгоджена ціна складає 14 194,00 грн. та за актом витрат електроенергії по спецфонду за червень 2012 р. на суму 3 322,43 грн. (а. с.40-41).

За даний період відповідачем частково сплачено за надані послуги, а саме: 14.06.2012 р. - 10 000,00 грн. та 25.06.2012 р. - 10 000,00 грн.

У липні 2012 р. надано послуги з подачі води на суму 72 675,42 грн., що підтверджується актом прийому-передачі води за липень 2012 р., за яким узгоджена ціна складає 67 346,00 грн. та акт витрат електроенергії по спецфонду за липень 2012 р. складає 5 329,42 грн. (а. с. 41-42).

За даний період відповідачем частково сплачено за надані послуги, а саме: 13.07.2012 р. - 10 000,00 грн., 19.07.2012 р. - 10 000,00 грн., 20.07.2012 р. - 7 517,00 грн., 30.07.2012 р. - 10 000,0 грн.

У серпні 2012 р. надано послуги з подачі води на суму 81 298,40 грн., що підтверджується актом прийому-передачі води за серпень 2012 р., за яким узгоджена ціна складає 81 298,40 грн. (а. с. 43).

За даний період відповідачем частково сплачено за надані послуги, а саме: 07.08.2012 р. - 20 000,00 грн., 20.08.2012 р. - 20 000,00 грн.

У вересні 2012 р. надано послуги з подачі води на суму 12 110,20 грн., що підтверджується актом прийому-передачі води за вересень 2012 р. за яким узгоджена ціна складає 12 110,20 грн. (а. с. 43).

За даний період відповідачем частково сплачено за надані послуги, а саме: 03.09.2012 р. - 25 000,00 грн., 05.09.2012 р. - 10 000,00 грн., 10.09.2012 р. - 20 000,00 грн.

У жовтні 2012 р. надано послуги з подачі води на суму 58 939,90 грн., що підтверджується актом прийому-передачі води за жовтень 2012 р., за яким узгоджена ціна складає 20 876,00 грн. (а. с. 44) та актом витрат електроенергії по спецфонду за жовтень 2012 р. складають 38 063,90 грн. (а. с. 42).

За даний період відповідачем частково сплачено за надані послуги, а саме: 05.10.2012 р. - 20 000,00 грн.

У листопаді 2012 р. надано послуги з подачі води на суму 6 965,66 грн., що підтверджується актом прийому-передачі води станом на листопад 2012 р., за яким узгоджена ціна складає 2 420,80 грн. та акт витрат електроенергії по спецфонду за листопад 2012 р. складає 1 544,86 грн.

За даний період відповідачем частково сплачено за надані послуги, а саме: 21.11.2012 р. - 20 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 87 382,63 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У статті 173 Господарського кодексу України зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 87 382,63 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також, прокурор просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4 452,92 грн., нараховану за період з 22.11.2012 р. по 29.03.2013 р.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.3 договору за невиконання змовником пункту 4.1 договору встановлюється пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати послуг.

Перевіривши розрахунок суми пені, суд знаходить його вірним, у зв'язку з чим, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 4 452,92 грн.

Крім того прокурор просить стягнути 3 % річних у розмірі 682,30 грн. та інфляційні витрати у розмірі 174,76 грн.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання зобов'язань за договором № 59 від 10.05.2012 р., суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 682,30 грн. та інфляційних витрат у розмірі 174,76 грн. підлягають задоволенню.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

З огляду на викладені обставини, а також враховуючи те, що відповідач визнав позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 87 382,63 грн. заборгованості, пені у розмірі 4 452,92 грн., 3 % річних у розмірі 682,30 грн. та інфляційних витрат у розмірі 174,76 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новий вік» про надання відстрочки виконання рішення, суд дійшов висновку, що не має підстав для задоволення заяви у зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 7.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 року N 9, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд, оцінивши матеріальні інтереси обох сторін по справі, їх фінансовий стан та наявність інфляційних процесів у економіці держави, вважає не доведеним факт наявності об'єктивних підстав, які ускладнять виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим відповідачем по справі.

Суд зазначає, що обставини, на які посилається відповідач по справі не є виключними, крім того, суд враховує, що підставою виникнення заборгованості було виключно не дотримання відповідачем договірних зобов'язань за договором про надання послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур № 59 від 10.05.2012 р.

Проте, суд зазначає, що відповідач не позбавлений можливості відповідно до ст.. 121 ГПК України звернутися з заявою про відстрочку виконання рішення суду.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 853,85 грн. покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новий вік» (код ЄДРПО України 22273709) на користь Первомайського управління водного господарства (код ЄДРПО України 05379139) заборгованість зі сплати послуг з подачі води у розмірі 87 382,63 грн. основного боргу, пеню у розмірі 4 452,92 грн., 3% річних у розмірі 682,30 грн., інфляційні витрати - 174,76 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новий вік» (код ЄДРПО України 22273709) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь код класифікації 22030001, р/р 31211206783002, код ЄДРПОУ 38040558, ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, код банку 824026) судовий збір у розмірі 1 853,85 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 22.04.2013р.

Повне рішення складено - 29.04.2013р.

Суддя С.О. Лукачов