Рішення № 31003158, 17.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2013 р.Справа № 922/084/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

розглянувши справу

за позовом Прокурор Слов'яносербського району Луганської обл. в інтересах держави в особі Металістської сільської рада с.Металіст, Слов"яносербського району Луганської обл. до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в оособі ГПУ "Шебелинкагазвидобування" с. Ч.Донець про стягнення шкоди за участю представників:

позивача: не з"явився;

відповідача: Заболотний А.М. за дов. № 2-85д від 28.12.12 р.;

прокурор: Кріцина Н.Г.(посв. № 006801 від 28.09.12 р.).

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Слов'яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Металістської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області звернувся до суду з позовом про стягнення з філії ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» ГПУ «Шебелинкагазвидобування» на користь місцевого бюджету шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу в сумі 10 945,61 грн. та зобов'язання філії ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» ГПУ «Шебелинкагазвидобування» провести рекультивацію земляної ділянки загальною площею 0,7200 га, яка розташована на території Металістської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що перевіркою, проведеною Державною інспекцією сільського господарства в Луганській області встановлений факт зняття відповідачем родючого шару грунту на земельній ділянці орієнтовною площею 0,7200 га без спеціального дозволу, передбаченого законодавством.

Ухвалою суду від 26.02.2013 р. відповідача - ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» було замінено на правонаступника - ПАТ «Укргазвидобування».

Представник прокуратури позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у відзиві та через представника в судовому засіданні проти позову заперечує.

Позивач - Металістська сільська рада Слов'яносербського району Луганської області у призначене судове засідання не з'явився, правами наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомленими про судове засідання та те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч. 3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

09.08.2012 р. державним інспектором сільського господарства в Луганській області Рабочою О.О. було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства філією ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» ГПУ «Шебелинкагазвидобування», за результатами якої встановлено, що філія ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» ГПУ «Шебелинкагазвидобування» на території Металістської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області приступила до зняття родючого шару грунту без спеціального дозволу на земельній ділянці орієнтовною площею 0,7200 га під проведення робіт по підключенню свердловини № 508 Західно-Вергунського газоконденсатного родовища до установки комплексної підготовки газу, що є порушенням вимог п. 2 ст. 168 Земельного кодексу України.

Обставини встановлені в ході проведення даної перевірки викладені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09.08.2012 р., складеного в кабінеті № 411 по вул. Дзержинського,1-в міста Луганська.

16.08.2012 р. державним інспектором сільського господарства в Луганській області Рабочою О.О. складено акт обстеження земельної ділянки за № 1. В ході обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Шишково Металістської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області встановлено, що філія ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» ГПУ «Шебелинкагазвидобування» зняла родючий шар грунту без спеціального дозволу на земельній ділянці орієнтовною площею 0,7200 га під проведення робіт по підключенню свердловини № 508 Західно-Вергунського газоконденсатного родовища до установки комплексної підготовки газу.

На підставі вказаних актів державним інспектором сільського господарства в Луганській області Рабочою О.О. було зроблено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, який складає 10 945,61 грн..

Разом з цим, 16.08.2012 р. відносно в.о. заступника директора ГПУ «Шебелинкагазвидобування» з капітального будівництва Сірика Д.П. було складено протокол про адміністративне правопорушення № 000179 за допущення зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу на території Металістської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області.

За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, державним інспектором сільського господарства в Луганській області Рабочою О.О. прийнято постанову № 00010 від 16.08.2012 р. про накладення адміністративного стягнення на в.о. заступника директора ГПУ «Шебелинкагазвидобування» з капітального будівництва Сірика Д.П. за виявлені, в ході перевірки додержання вимог земельного законодавства, порушення.

Кошти за заподіяну шкоду відповідачем не сплачені.

Відповідно до положень ст. 168 Земельного кодексу України (посилання на нормативно-правові акти в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин) грунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.

Згідно зі ст. 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Статтею 157 Земельного кодексу України визначено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Отже, порушення відповідачем вимог земельного законодавства та несплата визначеного розміру заподіяної шкоди, внаслідок зняття родючого шару грунту без спеціального дозволу, і стало причиною для звернення прокурора до суду з позовом про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 10 945,61 грн. та зобов'язання провести рекультивацію порушеної земельної ділянки.

Надавши правову оцінку обставинам справи, оцінивши надані сторонами докази, проаналізувавши діючі, на момент виникнення спірних правовідносин, норми законодавства та доводи сторін, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель № 110 від 12.09.2007 р. (далі - Методичні рекомендації) підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, розмір порушеної земельної ділянки та встановити суб'єкта, якому має бути відшкодована шкода.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує висновками перевірки відповідача щодо дотримання вимог земельного законодавства, яка була проведена Державною інспекцією сільського господарства в Луганській області та як доказ знаття відповідачем родючого шару грунту без отримання дозволу, надає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09.08.2012 р., акт обстеження земельної ділянки № 1 від 16.08.2012 р., розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, припис № 000250 від 16.08.2012 р., яким відповідача зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення № 000179 від 16.08.2012 р. та постанову про накладення адміністративного стягнення № 00010 від 16.08.2012 р..

Аналізуючи зазначені докази, суд дійшов висновку про те, що надані прокурором та позивачем, а також зібрані по справі документи і докази не дають підстав для достовірного і безумовного висновку щодо причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і заподіянням шкоди державі та розміру самої шкоди.

Зокрема, досліджуючи акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09.08.2012 р., суд дійшов висновку, що даний акт складено з порушенням вимог наказу Держкомзему № 312 від 12.12.2003 р. «Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок», а тому він не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Так, Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 312 від 12.12.2003 р. затверджено Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Наказ/Порядок зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 р. за № 1223/8544.

Інспекцією сільського господарства порушено пункти 4.1, 5.3, 5.4, 5.5, 5.6 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Відповідно до п.4.1 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

У відзиві на позовну заяву та усних поясненнях відповідач зазначив, що на його адресу не надходило жодного письмового повідомлення про проведення перевірки чи запрошення, яким би уповноважені особи відповідача запрошувалися для участі у проведенні перевірки. Вказані доводи прокурором та позивачем не спростовані. Матеріали справи також не містять доказів належного повідомлення осіб, які вчинили порушення земельного законодавства про проведення перевірки.

Крім того, прокурором та позивачем не надано до суду доказів запрошення для участі у перевірці власника (ів) чи землекористувача (ів) земельної ділянки, на якій виявлено зняття поверхневого шару грунту без спеціального дозволу.

Відповідно до п. 5.1 названого Порядку при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, форма якого є додатком до Порядку.

Згідно з п.5.3 вказаного Порядку акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись.

При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

Відповідач акцентував увагу суду, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства керівнику юридичної особи, на той час, ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» особисто, чи через уповноважену особу, не вручався. Також вказаний акт перевірки не був отриманий і поштою.

Інформація про вручення, визначеній Порядком особі відсутня й у копії акта перевірки, доданій до позовної заяви. Поряд з цим, суд відзначає, що доказів належного виконання положень п.5.3 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель до суду надано не було.

Відповідно до 5.4 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель в акті державний інспектор зазначає:

дату та місце складання акта;

посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку;

посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки;

посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці;

місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються;

місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується;

категорію земель та склад угідь;

цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки;

наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;

обставини порушення земельного законодавства;

суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.

Згідно з п. 5.6 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель в акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Так, в акті не зазначено, зокрема, площу земельної ділянки згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується (в даному випадку вказана орієнтовна площа порушеної земельної ділянки); наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; відсутня план-схема місця розташування земельної ділянки.

Суд вважає, що вказані параметри є істотними при розрахунку розміру шкоди та визначенні суб'єкта, якому завдана та має бути відшкодована шкода.

Із наданих суду документів неможливо встановити місце розташування порушеної земельної ділянки та, в свою чергу неможливо встановити, на якій підставі прокурором зроблено висновок, що суб'єктом якому завдана та має бути відшкодована шкода є саме Металістська сільська рада Слов'яносербського району Луганської області.

Висновок інспектора, що проводив перевірку відповідача щодо того, що орієнтовна площа пошкодженої земельної ділянки становить 0,7200 га. викликає сумніви, оскільки приблизне визначення площі земельної ділянки, на якій здійснено зняття поверхневого шару грунту є неприпустимим, тому, що площа порушеної земельної ділянки впливає на розмір завданої шкоди, а також тому, тому що інспекція сільського господарства є державним органом, який зобов'язаний діяти лише в рамках закону, не зловживати своїми повноваженнями та вживати заходів при реалізації державної політики в агропромисловому комплексі щодо захисту прав та інтересів не тільки держави, а й фізичних та юридичних осіб.

Пунктом 5.5 вищевказаного Порядку визначено, що акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).

Судом встановлено, що в акті перевірки відсутні підписи представників користувачів земельних ділянок - ДП «Дослідне господарство «Агроспілка» Луганської державної с/г дослідної станції інституту рослинництва ім. В.Я. Юрьєва НААН та ТОВ «Насіння Луганщини», чи, у випадку їх відсутності, підписи двох свідків, присутність яких, в такому випадку, визнана п. 4.1 Порядку обов'язковою.

Сумніви в достовірності проведеної перевірки викликає те, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09.08.2012 р. складений у м. Луганську (кабінет № 411 по вул. Дзержинського,1-в міста Луганська), тоді як порушення виявлено на території Металістської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області. Крім того, інспектором сільського господарства порушення земельного законодавства було встановлено 09.08.2012 р., про що складено акт, а обстеження земельної ділянки із вказаного питання було здійснено лише 16.08.2012 р., документальним доказом чого є акт обстеження земельної ділянки, доданий до позовної заяви. При цьому, а ні прокурор, а ні позивач не надали суду мотивованого пояснення даним обставинам.

Суперечливим є зазначення інспектором сільського господарства в акті обстеження земельної ділянки у графі «Форма власності» того, що земельна ділянка, на якій здійснено зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу належить до приватної та державної форм власності.

Обґрунтованих пояснень та доводів з порушеного судом питання прокурор та позивач не надали. Поряд з цим, позивач, у випадку перебування частин земельної ділянки, на якій здійснено зняття ґрунтового покриву у приватній та державні власності, не розмежував пошкоджену земельну ділянку орієнтовною площею 0,7200 га на частини (із визначенням площі), що належать на праві державної чи приватної власності.

Це, в свою чергу, унеможливлює здійснення судом перевірки правильності визначення у позовній заяві розміру шкоди, що підлягає стягненню, оскільки у випадку знаходження частини вказаної земельної ділянки у приватній власності, а частини в державній, завдані збитки розподіляються пропорційно розміру земельної ділянки.

Досліджуючи акт обстеження земельної ділянки від 16.08.2012р. №1, суд звертає увагу на те, що інспектор, при складенні акта обстеження у графі «Наявність правовстановлюючих документів на землю» вказав на договори, укладені відповідачем з ДП «Дослідне господарство «Агроспілка» Луганської державної с/г дослідної станції інституту рослинництва ім. В.Я. Юрьєва НААН та ТОВ «Насіння Луганщини».

Так, судом встановлено, що 26.04.2012 р. між ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» та ДП «Дослідне господарство «Агроспілка» Луганської державної с/г дослідної станції інституту рослинництва ім. В.Я. Юрьєва НААН укладено договір №7, за умовами якого дослідне господарство дозволяє ДК «Укргазвидобування» займати земельну ділянку площею 2,76 га, яка належить їй на праві постійного користування, для проведення робіт по підключенню свердловини №508 Західно-Вергунського газоконденсатного родовища до установки комплексної підготовки газу.

Згідно п.п. 2.2.1 п. 2.2 договору №7 від 26.04.2012р. ДК «Укргазвидобування» відшкодовує дослідному господарству збитки нанесені за зайняття земель під об'єкт облаштування родовищ.

За умовами п.2.3 договору №7 від 26.04.2012р. після закінчення проведення робіт земельна ділянка повинна бути приведена у попередній стан за рахунок ДК «Укргазвидобування».

Відповідно до п. 3.3 вказаного договору по закінченню робіт по прокладенню трубопроводу ДК «Укргазвидобування» зобов'язана звільнити земельну ділянку від обладнання та привести земельну ділянку в належний стан по всій ширині смуги відводу.

Аналогічний договір був укладений відповідачем 26.04.2012р. з ТОВ «Насіння Луганщини».

Відповідно до цього договору ТОВ «Насіння Луганщини» дозволяє ДК «Укргазвидобування» займати земельну ділянку площею 4,05 га для проведення робіт по облаштуванню Західно-Вергунського ГКР (підключення свердловини №508 до УКПГ).

Згідно з положеннями п. 2.3 вказаного договору ДК «Укргазвидобування» відшкодовує ТОВ «Насіння Луганщини» збитки, нанесені під час зайняття земельних ділянок для перетягування бурового верстату.

За умовами п.2.4 зазначеного договору після закінчення проведення робіт земельна ділянка повинна бути приведена у попередній стан за рахунок ДК «Укргазвидобування».

У зв'язку з цим суд зазначає, що Розділом 2 Методичних рекомендацій визначено коло суб'єктів, яким може бути заподіяна та відшкодована шкода.

Згідно з абз.2 п.2.4 зазначених Методичних рекомендацій кошти за шкоду (збитки), що заподіяні на земельних ділянках державної та комунальної власності, які надані у користування чи передані у власність юридичних та фізичних осіб, відшкодовуються власникам чи користувачам земельних ділянок, крім випадків, коли останні є самі порушниками земельного законодавства (використовують земельні ділянки не за цільовим призначенням чи вчинили зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу - шкода відшкодовується державі та територіальній громаді).

Тобто, в даному випадку збитки відшкодовуються фізичним або юридичним особам, які є власниками або землекористувачами земельних ділянок, на яких заподіяна шкода.

Крім того, суд вважає необґрунтованим Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Так, відповідно до п. 6 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМ України №963 від 25.07.2007р. розмір шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, визначається за такою формулою: Шг = Пг х Нг х Кі (5),

де Шг - розмір шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, гривень;

Пг - площа, на якій виявлено зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, гектарів;

Нг - нормативні втрати від знищення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), визначені у додатку 11;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. № 783.

Постановою Кабінету Міністрів України № 56 від 31.01.2011 р. визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. № 783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель».

Тобто, Розрахунок розміру шкоди від 16.08.2012 р. зроблений з використанням коефіцієнту нормативної грошової оцінки землі, розрахованим відповідно до нормативного акта, який втратив свою чинність ще на початку 2011 р..

Разом з цим, Методика визначення розміру шкоди не містить посилань на інші нормативні акти, які можна було б використати для розрахунку розміру заподіяної шкоди. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що Державна інспекція сільського господарства України є центральним органом виконавчої влади - суб'єктом владних повноважень, який відповідно до норм Конституції України та Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженої Указом Президента України № 459/2011 від 13.04.2011 р. зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та який не наділений правом на власний розсуд визначати свою правову поведінку. Відтак, державна інспекція сільського господарства не вправі застосувати положення іншого нормативного акта для визначення розміру шкоди, окрім визначеного відсилочною нормою Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМ України №963 від 25.07.2007р..

Отже, вимога про стягнення на користь місцевого бюджету шкоди в сумі 10 945,61 грн. є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести рекультивацію земельної ділянки загальною площею 0,7200 га, судом встановлено, що рекультивація земельної ділянки здійснена відповідачем у серпні 2012 року на виконання припису Державної інспекції сільського господарства в Луганській області №000250 від 16.08.2012р., про що інспекцію було повідомлено листом від 31.08.2012р. №8-05-9974/1.

Доказом здійснення рекультивації земельних ділянок є надані відповідачем копії довідок, оригінали, яких досліджені в судовому засіданні, про проведення рекультивації. При цьому, довідка про проведення рекультивації на дільниці трубопроводу-шлейфу від км/ПК 0+00 до км/ПК 32+98 підписана, серед інших, уповноваженою особою Металістської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області та скріплена її печаткою.

Поряд з цим, суд вважає безпідставними посилання прокурора, як на підставу для неврахування судом довідок про проведення рекультивації на дільницях, на п. 7.2 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему №1 від 04.01.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2005 р. за №70/10350.

Відповідно до п. 7.2 вказаного Порядку після проведення рекультивації порушених земель проводиться обстеження земельної ділянки і складається акт, який підписується представниками інспекційного органу Держкомзему, територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та заявником. В акті зазначається відповідність виконаних робіт умовам, визначеним у проекті землеустрою, фіксуються показники агрохімічного паспорта земельної ділянки, з якої було знято родючий шар ґрунту, а також показники агрохімічного паспорта рекультивованої земельної ділянки.

За змістом наведеної норми обстеження земельної ділянки та складення відповідного акта проводиться після проведення рекультивації земельної ділянки. Таке обстеження, відповідно до даної норми, проводиться не з метою встановлення факту рекультивації земельної ділянки, а з метою встановлення відповідності виконаних робіт умовам, визначеним у проекті землеустрою, з метою фіксування показників агрохімічного паспорта земельної ділянки, з якої було знято родючий шар ґрунту та показників агрохімічного паспорта рекультивованої земельної ділянки.

Разом з тим, довідки про проведення рекультивації на дільницях, складені у відповідності до ВСН (ведомственные строительные нормы) 012-88 «Строительство магистральных и промысловых трубопроводов. Контроль качества и приемка работ. Часть II. Формы документации и правила ее оформления в процессе сдачи-приемки» та є будівельною приймально-здавальною документацією, що підтверджує факт виконання певних робіт в процесі будівництва. Відповідно до наказу Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України № 237 від 18.11.1998 р. «Про затвердження Переліку документів, що діють на території України, для використання при ремонті та експлуатації об'єктів трубопровідного транспорту» та наказу Міністерства палива та енергетики України №364 від 19.06.2002р. «Про чинність галузевих нормативних документів колишнього СРСР» вказаний галузевий стандарт використовується на підприємствах нафтогазового комплексу.

При цьому, суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, що проведена рекультивація не відповідає встановленим вимогам, а відповідач на виконання припису від 16.08.2012 р. повідомив Державну інспекцію сільського господарства в Луганській області, як контролюючий орган, про повернення родючого шару грунту до попереднього стану.

Оскільки, позовна вимога сформульована таким чином щоб зобов'язати відповідача провести рекультивацію порушеної земельної ділянки та враховуючи, що факт проведення рекультивації відповідачем доведений, суд відхиляє доводи прокурора про неврахування наданих відповідачем доказів проведення рекультивації, як таких, що не відповідають закону.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість позову.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в задоволені позву витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Металістської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області (93733, Луганська обл., Слов'яносербський район, с. Металіст, вул. Леніна, 55) в дохі державного бюджету України, одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код одержувача 37999654, банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, на рах. № 31215206783003 - 1720 грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.04.2013 р.

Суддя Жельне С.Ч.