Рішення № 31002112, 18.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2429/13 18.04.13

За позовом публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електричної станції

До державного підприємства «Вугілля України»

Треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1. Державне підприємство «Антрацит»

2. Приватне акціонерне товариство «Янівське»

3. Відкрите акціонерне товариством «ЦЗ «Нагольчанська»

4. Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»

про стягнення 43149,00 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

від позивача Твердохліб С.М. (за дов.)

від відповідача не з'явились

від третіх осіб-1,2,3 не з'явились

від третьої особи-4 Андрощук Є.К. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електричної станції до державного підприємства «Вугілля України» про відшкодування збитків за договором №111/6 від 30.12.2011 р. про поставку вугілля у розмірі 43149,00 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що при постачанні вугілля виявлено навантаження понад вантажопідйомність, що потягло за собою заподіяння позивачу збитків у вигляді зайво сплачених додаткових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2013 р. порушено провадження у справі № 910/2429/13.

Відповідач у поданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, зазначивши, що завантаживши вагони з вугіллям та склавши перевізні документи передав їх ДАЗТ «Укрзалізниця». Жодних порушень щодо завантаження вагонів без дотримання вантажопідйомності вагону залізницею зафіксовано не було.

Ухвалою суду від 04.03.2013 р. залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, державне підприємство «Антрацит».

Ухвалою суду від 21.03.2013 р. залучено до участі у справі як третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, приватне акціонерне товариство «Янівське», відкрите акціонерне товариство «ЦЗ «Нагольчанська» та державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця».

Ухвалою суду від 04.04.2013 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Державне підприємство «Антрацит» проти задоволення позову заперечило, оскільки в залізничних накладних вантажовідправником ні відповідач, ні державне підприємство «Антрацит» не зазначено.

Приватне акціонерне товариство «Янівське» у запереченнях на позовну заяву зазначило, що у нього відсутні договірні відносини з позивачем та відповідачем.

Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» вважає, що спір виник внаслідок порушення відповідачем умов договору №111/6 від 30.12.2011 р. про поставку вугілля.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

30.12.2011 р. між публічним акціонерним товариством «Центренерго» (покупцем) та державним підприємством «Вугілля України» (постачальником) укладено договір № 111/6 про поставку вугілля (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію (далі - вугілля), а покупець приймає та оплачує вугілля (п.1.2.).

За умовами п. 2.1. Договору вугілля постачається рівномірно протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих на піввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2000 р., з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором, та за реквізитами покупця, вказаними в додатках до Договору.

Згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС) термін «поставка зі сплатою мита (... назва місця призначення)» DDP - DELIVERED DUTY PAID (… named place of destination) означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які «мита» (під словом «мито» розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення.

Отже, термін DDP передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця (державного підприємства «Вугілля України»).

Відповідно до розділу 3 Договору постачальник зобов'язаний поставити вугілля на умовах цього договору; скласти, підписати з свого боку і передати покупцю для підписання акт приймання - передачі та розрахунок знижок/надбавок, ціни та вартості вугілля.

У пункті 5.5 Договору сторони визначили нормативні документи, які розповсюджуються на взаємовідносини сторін.

На виконання умов договору на адресу Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» у січні 2012 р. були відправлені вагони 65961179, 67678409, 67154757, 68704303, 68749746, 60900073, 67884908 за залізничними накладними № 52744620, 52779956, 52824414, 52861887, 52849759.

Згідно з п. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р., основним перевізним документом є накладна, оформлена відповідно до цього статуту, яка надається залізниці відправником разом з вантажем; накладна є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача.

При зважуванні вищезазначених вагонів на проміжній залізничній станції «Нижньодніпровський вузол» було виявлене навантаження вантажу понад вантажопідйомність вагонів.

Відповідно до ст. 129 статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають залізничні станції. Дана норма кореспондується із п.1 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.

Частиною 2 Правил складання актів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855, передбачено складання комерційних актів для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах

Згідно з ч. 3 Правил складання актів акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності; один примірник акту загальної форми додається до перевізних документів, якими згідно статуту залізниць України є накладні та інші залізничні документи на вантаж, а другий екземпляр залишається на станції, яка його склала.

Під час постачання відповідачем вугілля працівниками станції «Нижньодніпровський вузол» було складено акти загальної форми № 19, 22, 26, 29 та комерційні акти АА042344/19/31, АА042347/21/33, АА 042349/23/34, АА 042352/26/35, із яких випливає, що вищевказані вагони були затримані на станції в зв'язку з виявленим навантаження вантажу понад вантажопідйомність вагону, та перевантаження надлишку в інші вагони.

Надлишок вугілля був перевантажений з вагону № 65961179 у вагон 65545766, з вагону 67678409 та вагону 67154757 у вагон 67877654, з вагону 68704303 та вагону 68749746 у вагон 65228058, з вагону 67884908 та 60900073 у вагон № 66789306 та видано досилочні накладні №№ 45267309, 45294832, 45315579, 45356581.

На підставі пункту 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 24.11.2000 р. № 644, з позивача, як одержувача вантажу, було стягнуто кошти в сумі 43149,00 грн. за додаткові послуги по перевантаженню надлишку вантажу з зазначених вагонів у інші вагони, що підтверджується накопичувальною карткою № 19010044,30010073 та переліками 1901, 2701, 3001.

Як зазначено вище, згідно з умовами Договору всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару, несе державне підприємство «Вугілля України».

У той же час, виявлені під час доставки недоліки усунув позивач, що завдало йому збитків, якими є понесені витрати.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управне на сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань - причиною.

Оскільки всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару, несе відповідач, збитки понесені позивачем в сумі 43149,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Вугілля України» (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, код 32709929) на користь публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електричної станції (05720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, 1, код 00131334) 43149,00 грн., 1720,50 грн. судового збору.

Рішення підписано 29.04.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун