Постанова № 31002037, 22.04.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1283/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Лебідь Т.М.,

за участю:

представника позивача - Белькус С.Є., Сороколат О.П. ,

представника відповідача - Щурик О.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фірма Квант-плюс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2013 року Приватне підприємство "Фірма Квант-плюс" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001252202/333 від 25.02.2013 року , яким ПП "Фірма Квант-плюс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 64 546 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 16 136 грн.

Мотивуючи свої вимоги, позивач посилався на необґрунтованість та протиправність висновків акту перевірки №1185/222-11/35778995 від 11.02.2013 року від 08.01.2013 року щодо порушення ПП «Фірма Квант - плюс» п.п.7.2.1, п.п7.2.3, п.п. 7.2.8 п.7.2 , п.п. 7.4.1, 7.4.2,7.4.5 п. 7.4 пп.7.5.1, п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 64 546 грн., в тому числі за жовтень 2010 року на суму 2 539 грн., за листопад 2010 року на суму 2007 грн., за грудень 2010 року на суму 60 000 грн. Наголошував на тому, що оскаржуване рішення відповідачем винесено безпідставно та протиправно, суперечить чинному законодавства та підлягає скасуванню. Такі свої твердження обґрунтовував тим, що господарські операції з ПП «Екобудсервіс - плюс» зафіксовані та підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Як позивач, так і його контрагент, у період, що охоплювався перевіркою, були зареєстрованими суб'єктами господарювання, платниками ПДВ, перебуваючи на відповідному обліку в органах державної податкової служби.

З посиланням на норми Закону України "Про податок на додану вартість" позивач стверджував про помилковість позиції Кременчуцької ОДПІ щодо неправомірного віднесення ним до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми коштів, сплачених контрагенту ПП "Екобудсервіс - Плюс", за взаємовідносинами з яким позивачу було кориговано грошове зобов'язання податковим органом.. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі документів, виданих ПП "Екобудсервіс - Плюс", яке, на думку відповідача, має ознаки фіктивності. Позивач також вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти на предмет фіктивності свого контрагента, та нести юридичну відповідальність за можливе порушення останнім податкового законодавства. Разом із тим, позивач зазначає, що отримані ним на виконання договору підряду первинні бухгалтерські документи ПП "Екобудсервіс - Плюс" оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення суми за цим договором до податкового кредиту позивача.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі. Додатково із залученням документів надали пояснення стосовно проведення оподаткованих господарських операцій, оформлення документів на підтвердження виконання будівельних робіт, їх оплати та використання у власній господарській діяльності позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення -рішення. Кременчуцька ОДПІ стверджувала, що ПП «Екобудсервіс - Плюс» надавались видаткові та податкові накладні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків , у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини бюджету. Проведеною позаплановою невиїзною документальною перевіркою вказаного контрагента позивача, висновки якої оформлені актом ДПІ у м. Полтаві №5696/23-6/35439746 від 06.07.2011 року , не підтверджено факти виписування останнім податкових накладних та відвантаження товарів, робіт, послуг на адресу позивача, не встановлено жодних постачальників ПП «Екобудсервіс - Плюс». У вказаного підприємства відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в силу відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що виключає виконання останнім своїх договірних зобов'язань. Відповідач наголошував на відсутності підприємства за його місцезнаходженням, відтак воно відноситься до «сумнівних» платників, а всі укладені за його участі правочини є нікчемними. З огляду на викладене, податковий кредит позивача, частково сформований у жовтні - грудні 2010 року за рахунок операцій з ПП «Екобудсервіс - Плюс», є недійсним, оскільки до нього включено безпідставно суму 64 546 грн., що не підтверджена реальним виконанням господарських операцій.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Фірма Квант - Плюс» зареєстровано в установленому законом порядку та з 01.07.2008 року перебуває на обліку у Кременчуцькій ОДПІ і є платником податку на додану вартість. (а.с.10)

Кременчуцькою ОДПІ в період з 07.02.2013 року по 11.02.2013 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Фірма Квант - Плюс» по питанню взаємовідносин з ПП «Екобудсервіс - Плюс» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року , у зв'язку з ненаданням відповіді на запит Кременчуцької ОДПІ №10987/10/22-112 від 10.05.2012 року.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами перевірки 11.02.2013 року відповідачем складено Акт, в якому зроблені висновки про порушення платником податку ПП «Фірма Квант - плюс» п.п.7.2.1, п.п7.2.3, п.п. 7.2.8 п.7.2 , п.п. 7.4.1, 7.4.2,7.4.5 п. 7.4 пп.7.5.1, п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 64 546 грн., в тому числі за жовтень 2010 року на суму 2 539 грн., за листопад 2010 року на суму 2007 грн., за грудень 2010 року на суму 60 000 грн.

На підставі вищезазначеного Акту відповідачем 25.02.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0001252202/333, яким ПП "Фірма Квант-плюс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 64 546 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 16 136 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось позивачем в порядку адміністративного оскарження. З вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені ч.3 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржуване рішення на предмет його відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до наступних висновків.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення, відповідач посилався як на правову підставу його винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем як платником податків п.п.7.2.1, п.п7.2.3, п.п. 7.2.8 п.7.2 , п.п. 7.4.1, 7.4.2,7.4.5 п. 7.4 пп.7.5.1, п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Закон України "Про податок на додану вартість" є спеціальним законом з питань оподаткування податком на додану вартість на час здійснення господарської операції позивача та його контрагента, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок обліку, внесення податку до бюджету, поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час спірних правовідносин), податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.2.1. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.2.3.п.7.2 ст.7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п.п.7.2.8. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Нормою п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Вказуючи на порушення вищезазначених норм, Кременчуцька ОДПІ фактично стверджує про те, що платник неправомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені в ціні отриманих від ПП «Екобудсервіс - Плюс» послуг, в розмірі 64 546 грн.

Суд знаходить вказані висновки податкового органу необґрунтованими та помилковими, не погоджується із наявністю в діях платника порушень норм податкового законодавства, з огляду на наступне.

Згідно змісту Акту та пояснень представника відповідача, висновки податкового органу про порушення платником податків зазначених норм закону ґрунтувалися на тому, що працівниками податкового органу в ході перевірки проаналізовано господарські взаємовідносини між ПП «Фірма Квант - плюс» та його контрагентом ПП «Екобудсервіс - Плюс», від операцій з яким платником податку сформовано податковий кредит за жовтень - грудень 2010 року.

У ході проведення Кременчуцькою ОДПІ перевірки встановлено укладення у перевіряємому періоді між ПП «Фірма Квант - плюс» ( Замовник) та його контрагентом ПП «Екобудсервіс - Плюс» договору №07/06-10 від 21.07.2010 року ( Підрядник ), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати самостійно з повним постачанням необхідного обладнання та матеріалів будівельно - монтажні роботи на об'єктах Замовника, який, в свою чергу, зобов'язується прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх. (т.1, а.с.41-43)

З пояснень представників позивача судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що будівельно - монтажні роботи позивач, залучаючи Підрядника ПП «Екобудсервіс - Плюс» , здійснював на замовлення КП "Житлово- комунальний комбінат", ТОВ "ТРК "Кременчук", ТОВ "ЛІДЕР СНЕК", ВАТ "Полтавський ГЗК" для ремонтування обладнання, виконання робіт на турбазі "Чайка" та ремонту об'єкту "ЦБТ", згідно договорів підряду. (т.1, а.с.118-120, 128-130, 134-138, 143-145, 151-155, 168-177, 179- 186 )

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання даних угод представниками позивача надано суду податкові накладні, рахунки - фактури, довідки про вартість будівельних виконаних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, кошторисну та технічну документацію. Крім того, надано Акти приймання виконаних будівельних робіт, які підписані позивачем та замовниками за договорами підряду без заперечень. Вказані Акти оформлені належним чином, зі змісту їх можливо встановити вид та обсяг здійснених послуг (будівельно - монтажних робіт), крім того вартість вказаних робіт визначено відповідно до наявних у матеріалах справи довідок про виконані роботи і витрати (т.1, а.с. 44-104, 121 - 199, т.2 1- 104).

На підтвердження реальності проведення оподаткованих господарських операцій долучено до матеріалів справи докази оплати за отримані послуги, а саме суду надано виписки банку за особовими рахунками позивача та платіжні доручення ( т.1, а.с. 105-117 )

Під час дослідження зазначених документів судом не встановлено порушень щодо їх оформлення, крім того належне оформлення податкових накладних не заперечувалось і самим податковим органом. Відтак, в силу приписів норм Закону України "Про податок на додану вартість", наявність належним чином оформлених податкових накладних надає позивачу право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Отже, до податкового кредиту у перевіряємому періоді позивач правомірно включив суми ПДВ у зв'язку з придбанням послуг з метою здійснення господарської діяльності, за укладеним договором із ПП «Екобудсервіс - Плюс», на підставі виписаних ним належно оформлених податкових накладних .

З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, послуги, в ціні яких сплачені суми податку на додану вартість, були безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача і отримані від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному законодавством. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по виконанню робіт та їх виконання у зв'язку із господарською діяльністю позивача, оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, суд зазначає, що в акті перевірки відсутні посилання на обставини, які б свідчили про протиправний характер діяльності позивача та його контрагента. В ході судового розгляду представник відповідача також не повідомив фактів, які б указували на здійснення господарських операцій з будь - якою незаконною метою.

Як припущення суд розцінює посилання податкового органу на відсутність у ПП «Екобудсервіс - Плюс» основних фондів, виробничих потужностей , трудових ресурсів, транспортних засобів, що виключає, як на думку відповідача, можливість виконання вказаним контрагентом своїх договірних зобов'язань. Такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Відтак, суд критично оцінює твердження податкового органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за відповідний звітний період за рахунок сплачених сум ПДВ в ціні господарських операцій з ПП "Екобудсервіс - Плюс", оскільки вони ґрунтуються лише на суб'єктивних доводах відповідача.

Безпідставними суд вважає і висновки відповідача щодо фіктивного характеру господарської діяльності ПП "Екобудсервіс - Плюс", яке спрямовує її на надання податкової вигоди третім особам, оскільки вказане податковим органом не підтверджено жодними фактичними доказами.

Суд зазначає про індивідуальний характер юридичної відповідальності платників податку. ПП "Фірма Квант - плюс" не може нести відповідальність за можливе порушення податкового та валютного законодавства його контрагентом. Висновки податкового органу щодо фіктивності господарської діяльності ПП "Екобудсервіс - Плюс" ніяким чином не можуть стосуватись позивача та впливати на його податкові зобов'язання.

Крім того, суд наголошує, що у матеріалах справи відсутні будь - які рішення суду про визнання укладених за участі ПП "Екобудсервіс - Плюс" договорів нікчемними, відтак, лише на підставі доводів податкового органу про фіктивність діяльності контрагента, не можливо робити висновок про їх нікчемність. Посилання податкового органу на відсутність контрагента за його місцезнаходженням також не може бути беззаперечним доказом нікчемності його правочинів.

Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом вимоги та має документальне підтвердження сум сформованого у жовтні - грудні 2010 року податкового кредиту.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0001252202/333 від 25.02.2013 року визнати протиправним та скасувати.

Стягнути (повернути) з Державного бюджету України на користь ПП "Фірма "Квант-Плюс" витрати зі сплати судового збору в сумі 806,83 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 29 квітня 2013 року .

Суддя І.С. Шевяков