Постанова № 31001543, 24.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Справа № 16/5025/1391/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Катіон"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р.у справі господарського суду№ 16/5025/1391/11 Хмельницької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Катіон"до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій областіпрозобов'язання за власний рахунок знести самочинне будівництвов судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Степанов А.М., дов. № б/н від 20.04.2012 р.;відповідача-1: відповідача-2: третьої особи:ОСОБА_4, дов. № 840563 від 21.10.2011 р.; не з'явились; не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 р. Публічне акціонерне товариство "Катіон" (далі - Товариство) звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою, у якій просило зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (далі - Підприємець) за власний рахунок знести самочинне будівництво: реконструкцію (утеплення із пінобетонних блоків; горизонтальне перегородження, яким створено 1-й та 2-й поверхи) частини модуля П-15, розташованого у АДРЕСА_2 та капітальну будівлю, яка розташована поряд з модулем П-15.

Позовні вимоги Товариство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України, обґрунтовувало тим, що:

- нежитлове приміщення - модуль П-15 раніше було власністю ВАТ "Катіон". В 2000 р. модуль був незаконно відчужений Акціонерному комерційному агропромисловому банку "Україна". В 2001 році банк продав частину приміщення (53/100, площа 553,9 кв. м) приватному підприємцю ОСОБА_5, другу частину (47/100, площа 487,5 кв. м) - ТОВ "Глобал-Авто". В 2003 р. ТОВ "Глобал-Авто" продало вказану частину приміщення приватному підприємцю ОСОБА_1;

- за позовами ВАТ "Катіон" у судовому порядку були послідовно визнані недійсними договір відчуження модулю П-15 банку "Україна" та всі наступні договори продажу частин цього модулю. Частина модулю, яка була продана ОСОБА_5, вже примусово повернута у власність Товариства, яке є правонаступником ВАТ "Катіон";

- рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.03.2010 р. у справі № 8/2007, яке набрало законної сили, Підприємця зобов'язано повернути Товариству нежитлове приміщення площею 487,5 кв. м, розташоване у АДРЕСА_2 (друга частина модулю П-15);

- без відповідної дозвільної документації, Підприємцем в своїй частині модулю 2007 р. проведено реконструкцію - утеплення приміщення за рахунок монтажу стін із пінобетонних блоків та зроблено горизонтальне перегородження, яким створено 1-й та 2-й поверхи, внаслідок чого площа 1-го поверху приміщення зменшилась до 446,0 кв. м, з'явився 2-й поверх площею 462,7 кв. м, загальна площа приміщення склала 908,7 кв. м.;

- на відстані біля 6 метрів від частини модуля П-15 (яка була продана Підприємцю) побудована капітальна будівля, розміри якої орієнтовно складають: довжина 12 м, ширина 6 м, висота 4 м, та яка не існувала на момент передачі модуля банку "Україна" та продажу банком частини модуля ТОВ "Глобал-авто";

- Товариство на підставі державного акту ІІ-ХМ №001317 від 13.01.1999 р. є постійним землекористувачем земельної ділянки на якій розміщені модуль П-15 та розташована в 6 метрах від нього капітальна будівля. Товариство ніяких дозволів на реконструкцію спірного модулю П-15 та будівництво капітальної будівлі біля нього Підприємцю не надавало, у зв'язку із чим вважає зазначені дії Підприємця самочинним будівництвом яке підлягає знесенню за його рахунок.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.11.2012 р. (колегія суддів: Магера В.В., Радченя Д.І., Вибодовський О.Д.) позовні вимоги Товариства задоволено частково, зобов'язано Підприємця за власний рахунок знести самочинно збудований об'єкт - будівлю площею 14,94 х 6,25 м, що розташована на відстані 11 м на північ від модуля П-15, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. (колегія суддів: Дужич С.П., Філіпова Т.Л., Саврій В.А.) рішення господарського суду Хмельницької області від 20.11.2012 р. залишено без змін.

В частині задоволення позовних вимог рішення та постанова прийняті з мотивів, викладених Товариством у позовній заяві та доповненнях до неї.

В частині відмови у позові рішення та постанова мотивовані тим, що Товариством не доведено здійснення Підприємцем самочинного будівництва в розумінні ст. 376 ЦК України, Підприємцем проведено лише перепланування приміщення без зміни його зовнішніх габаритів. Окрім того, задоволення позовних вимог про знесення проведеної Підприємцем реконструкції модулю П-15 може позбавити Товариство законного права користуватись частиною приміщення модулю площею 487,5 кв. м, яка підлягає поверненню йому за рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.03.2010 р. у справі 8/2007.

Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. і рішення господарського суду Хмельницької області від 20.11.2012 р. в частині відмови у позові скасувати, та прийняти у цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує посиланням на обставини справи, положення ДБН А.2.2-3-2004, ст. 376 Цивільного кодексу України та положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6.

Підприємець скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Товариства, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. - без змін. Викладені у відзиві вимоги Підприємець обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята при повному та всебічному з'ясуванні обставин та у відповідності до законодавства України.

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як зазначалося вище, предметом спору у даній справі є позовні вимоги Товариства про зобов'язання Підприємця за власний рахунок знести самочинне будівництво, при цьому у касаційній скарзі Товариством оскаржується відмова судів попередніх інстанцій у задоволенні позовної вимоги про знесення самочинного будівництва - реконструкції (утеплення із пінобетонних блоків; горизонтальне перегородження, яким створено 1-й та 2-й поверхи) частини модуля П-15, розташованого у АДРЕСА_2.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- постановою Ради міністрів СРСР № 121 від 29.04.1963 р. право власності на приміщення складу модуля П-15 по АДРЕСА_2 було надано ВАТ "Катіон";

- на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 24.12.1998 р. № 763, ВАТ "Катіон" 13.01.1999 р. було видано Державний акт № 001317 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 22,3539 га по АДРЕСА_2;

- нежитлове приміщення - модуль П-15 у 2000 р. було відчужено АК агропромисловому банку "Україна". В 2001 році останній продав частину приміщення (53/100, площа 553,9 кв. м) приватному підприємцю ОСОБА_5, другу частину (47/100, площа 487,5 кв. м) - ТОВ "Глобал-Авто". В 2003 р. ТОВ "Глобал-Авто" продало вказану частину приміщення приватному підприємцю ОСОБА_1;

- 2007 р. в наслідок проведення Підприємцем (у придбаній у ТОВ "Глобал-Авто" частині модуля П-15) будівельних робіт з утеплення та горизонтального перегородження приміщення, у ньому було створено 1-й та 2-й поверхи. При цьому площа 1-го поверху приміщення зменшилась до 446,0 кв. м, з'явився 2-й поверх площею 462,7 кв. м, загальна площа приміщення модуля П-15 склала 908,7 кв. м.;

- постановою Хмельницького міжрайонного суду Хмельницької області від 26.03.2007 р. у справі № 22-а-14005/08/9104 було задоволено позов ОСОБА_1 до Хмельницького БТІ про визнання права власності на нежитлове приміщення та зобов'язання вчинити його державну реєстрацію, визнано за позивачем право власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_2, яке складається з першого поверху площею 446,0 кв. м та другого поверху площею 462,7 кв. м, а всього загальна площа якого складає 908,7 кв. м. Зобов'язано Хмельницьке БТІ провести державну реєстрацію. Зазначена постанова була скасована ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 р., із закриттям провадження у цій справі;

- за позовами ВАТ "Катіон" у судовому порядку були послідовно визнані недійсними договір відчуження модуля П-15 АК агропромисловому банку "Україна" та всі наступні договори продажу частин цього модуля. Частина модуля, яка була продана ОСОБА_5, вже примусово повернута у власність Товариства;

- рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.03.2010 р. у справі 8/2007, яке набрало законної сили, було задоволено позов ВАТ "Катіон" до Підприємця за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі Хмельницької філії та ТОВ "Глобал Авто", про витребування майна з чужого незаконного володіння, та зобов'язано Підприємця повернути Товариству нежитлове приміщення площею 487,5 кв. м, розташоване у АДРЕСА_2;

- 09.09.2011 р. проведено державну реєстрацію змін до статуту ВАТ "Катіон", якими, відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства", ВАТ "Катіон" було перейменоване у ПАТ "Катіон";

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про знесення самочинного будівництва - реконструкції (утеплення із пінобетонних блоків; горизонтальне перегородження, яким створено 1-й та 2-й поверхи) частини модуля П-15, місцевий господарський суд з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на ст. 376 ЦК України, виходив із того, що Підприємцем у 2007 році проведено лише перепланування приміщення частини модуля П-15 і зазначені дії не можуть бути кваліфіковані саме як самочинне будівництво.

При цьому, місцевий та апеляційний господарські суди в обґрунтування своїх висновків посилалися на складений 06.10.2011 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, яким встановлено, що по місцю знаходження об'єкта: АДРЕСА_2, будівельно-монтажні роботи не проводяться, об'єкт експлуатується. Власником будівлі представлено витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно нежитлове приміщення загальною площею 908,7 кв. м, порушень містобудівного законодавства під час проведення перевірки не виявлено.

Окрім того, на думку судів попередніх інстанцій, задоволення вказаних позовних вимог може позбавити Товариство законного права користуватись частиною приміщення модулю площею 487,5 кв. м, яка підлягає поверненню йому за рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.03.2010 р. у справі 8/2007.

Між тим, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, в порушення ст. 43 ГПК України, вказані висновки суду апеляційної інстанцій не відповідають в повній мірі обставинам справи та були зроблені з порушенням норм матеріального права та процесуального права, з огляду на наступне.

Звертаючись до суду із даним позовом, Товариство в обґрунтування позовних вимог зазначало, що Підприємцем без отримання будь-якої дозвільної документації, погодження із землевласником та ним, як землекористувачем земельної ділянки по АДРЕСА_2, проведено реконструкцію частини розташованого на ній модулю П-15, яка полягає в утепленні приміщення за рахунок монтажу стін із пінобетонних блоків та горизонтальному перегородженні, яким створено 1-й та 2-й поверхи, внаслідок чого площа 1-го поверху приміщення зменшилась до 446,0 кв. м, з'явився 2-й поверх площею 462,7 кв. м, загальна площа приміщення склала 908,7 кв. м. У зв'язку із цим, вважає проведену Підприємцем реконструкцію самочинним будівництвом яке підлягає знесенню за його рахунок.

За приписами статей 4 та 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", абзацу 2 пункту 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. N 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", під будівництвом (будівельними роботами) розуміються роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Як правильно зазначає Товариство у касаційній скарзі, законодавством України не передбачено такого виду будівельних робіт як "перепланування" нежитлових приміщень, у зв'язку із чим, висновок судів попередніх інстанцій про те, що здійснені Підприємцем будівельні роботи з утеплення та горизонтального перегородження приміщення частини модуля П-15, є переплануванням - не відповідають чинному законодавству.

За приписами ст. 375 ЦК України, ст. 125 ЗК України, право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам має власник земельної ділянки; право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з частиною першою ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Правовий аналіз наведеної норми дозволяє виділити наступні ознаки самочинного будівництва:

- об'єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку;

- відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва;

- створення об'єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об'єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Тому, при вирішенні спору, що виникає у зв'язку з будівництвом на земельній ділянці об'єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об'єктів і документів про виділення земельної ділянки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи:

- листом від 26.09.2008 р. №12-5284-02-10 управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради повідомлено Товариство, про відсутність рішення про надання дозволу на реконструкцію приміщення по АДРЕСА_2. (т.1, а.с. 15);

- Товариство на підставі державного акту ІІ-ХМ №001317 від 13.01.1999 р. є постійним землекористувачем земельної ділянки на якій розміщений модуль П-15, виконання відповідних будівельних робіт Підприємцю, також не погоджувало.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 05.11.2012 р. місцевий господарський суд зобов'язував Підприємця надати суду відповідну дозвільну документацію на проведення будівельних робіт.

Вимоги ухвали господарського суду Хмельницької області від 05.11.2012 р. Підприємцем виконано не було, відповідні документи у матеріалах справи відсутні.

Згідно зі ст. 22 Закону України "Про основи містобудування", забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Оскільки будівельні роботи з утеплення та горизонтального перегородження приміщення частини модуля П-15, яким створено 1-й та 2-й поверхи, проводилися на земельній ділянці, що не була надана Підприємцю у користування, будівництво проведено без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що вказані будівельні роботи слід кваліфікувати як самочинне будівництво.

Відповідно до частини четвертої ст. 376 Цивільного кодексу України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Висновки судів попередніх інстанцій про те, що задоволення позовних вимог про знесення самочинного будівництва - реконструкції (утеплення із пінобетонних блоків; горизонтальне перегородження, яким створено 1-й та 2-й поверхи) частини модуля П-15 може позбавити Товариство законного права користуватись частиною приміщення модулю площею 487,5 кв. м, яка підлягає поверненню йому за рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.03.2010 р. у справі № 8/2007, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необґрунтованими, оскільки Товариство просить знести лише проведені будівельні роботи з утеплення та горизонтального перегородження частини модуля П-15, а не усю належну Підприємцю частину модулю П-15. У випадку знесення самочинного будівництва, площа цієї частини модулю П-15 буде зменшена до вказаної у рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.03.2010 р. у справі № 8/2007 площі 487,5 кв. м.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає позовні вимоги Товариства про зобов'язання Підприємця за власний рахунок знести самочинне будівництво: реконструкцію (утеплення із пінобетонних блоків; горизонтальне перегородження, яким створено 1-й та 2-й поверхи) частини модуля П-15, розташованого у АДРЕСА_2, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з положень ст. 376 Цивільного кодексу України.

Частиною першою ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 20.11.2012 р. у справі № 16/5025/1391/11 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства підлягає скасуванню із прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення вказаних позовних вимог. В іншій частині постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 20.11.2012 р. підлягають залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Катіон" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 20.11.2012 р. у справі № 16/5025/1391/11 в частині відмови у позові Публічного акціонерного товариства "Катіон" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства "Катіон" задовольнити.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за власний рахунок знести самочинне будівництво: реконструкцію (утеплення із пінобетонних блоків; горизонтальне перегородження, яким створено 1-ий та 2-ий поверхи) частини модуля П-15, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.

В іншій частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 20.11.2012 р. залишити в силі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Катіон" (вул. Тернопільська, 19, м. Хмельницький, 29016, код ЄДРПОУ - 32517590) 1 499 (одна тисяча чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 90 коп. витрат по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення за подання позовної заяви, судового збору за перегляд справи у апеляційному та касаційному порядку.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів: УДК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 26077922, рахунок: 31211254700007, банк: ГУ ДКУ у м. Києві, код банку: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)" з символом звітності 254) 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. недоплаченої суми судового збору за перегляд справи в апеляційному порядку.

Доручити господарському суду Хмельницької області видати наказ.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя А.Г. Полянський