Постанова № 31001034, 16.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/445/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Гашицького О.В.,

Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівка на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011 року у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівка до ДП Мічурінська виправна колонія Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№57) про стягнення пені в сумі 14582,87 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівка звернулось до суду з позовом до ДП Мічурінська виправна колонія Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№57) про стягнення пені в сумі 14582,87 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівка подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову наступних підстав.

Державне підприємство Мічурінської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області (№ 57) є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за кодом 08679882 та є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Актом перевірки від 18.08.2011 року встановлено факти порушення відповідачем у період до 01.01.2011 року сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, за що нарахована пеня в сумі 14582,87 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (далі Закон №1105-ХІV) та підпункту 4.12 пункту 4 «Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачення страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» від 20.04.2001 № 12, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі Інструкція), роботодавець як страхувальник зобов`язаний своєчасно і повно сплачувати в установленому порядку страхові внески в Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною 2 статті 52 Закону №1105-ХІV, в редакції що діяла до 01.01.2011 року, було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Пунктом 1.1 рішення Конституційного Суду України від 30.05.2001 № 7-рп/2001 «У справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) роз'яснено, що положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ним безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності, та відповідальність за такі діяння. Зазначені питання не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій, з посиланням на вказане рішення Конституційного Суду України, зазначили, що у період, який перевірявся, не існувало закону, який передбачав нарахування та стягнення пені за несплату (несвоєчасну сплату) внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Проте, судами не враховано, що відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011 року, суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, за встановлені факти порушення відповідачем у період до 01.01.2011 року сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання позивачем 18.08.2011 року була обґрунтовано нарахована пеня.

При цьому, пеня була нарахована на підставі закону, зокрема з урахуванням пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівка задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011 року у цій справі скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівка до ДП Мічурінська виправна колонія Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№57) про стягнення пені в сумі 14582,87 грн.

Стягнути з ДП Мічурінська виправна колонія Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№57) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівка пеню у сумі 14582 (чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн. 87 коп.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: