Ухвала суду № 31000811, 04.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2013 р. м. Київ К/800/8602/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря Бовкуна В.В.

представника позивача Куц Я.О.

представника відповідача Мильнікової М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013

у справі №2а-19085/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елін» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Елін») звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2011 №0008732303.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2012 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у позові відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 09.11.2011 №6795/23-322-32770988.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог норм пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон N168/97-ВР) та ст. 185, пп. 198,1, пп. 198,2, ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2655047,00 грн.

На підставі висновків акті перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.12.2011 №0008732303, податкове зобов'язання якого становить за основним платежем 2655047,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 663739,00 грн.

Підставою для прийняття відповідачем даного податкового повідомлення-рішення стало те, що на момент проведення перевірки TOB «Будопт 2008» має розбіжності згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» на загальну суму ПДВ 263613,40 грн. (згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК TOB «Будопт 2008» не задекларовано та не відображено податкові зобов'язання по TOB «Елін» за липень 2009 року на суму 58280,20 грн., за серпень 2009 року на суму 73623,40 грн., за вересень 2009 року на суму 131709,80 грн.). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 25.09.2009; TOB «Монкур», має розбіжності згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» на загальну суму ПДВ 18120,00 грн. (згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК»TOB «Монкур», не задекларовано та не відображено податкові зобов'язання по TOB «Елін» за липень 2009 року на суму 9060,00 грн. та за серпень 2009 року на суму 9060,00 грн.). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 28.09.2010; ТОВ «Квадробуд», має розбіжності згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» на загальну суму ПДВ 1494070,96 грн. (згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» TOB «Квадробуд», не задекларовано та не відображено податкові зобов'язання по TOB «Елін» за березень 2010 року на суму 387661,23 грн., за квітень 2010 року на суму 333018,53 грн., за травень 2010 року на суму 353149,68 грн. та за червень 2010 року на суму 420241,52 грн.). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 31.01.2011; TOB «Флореаль Арт», має розбіжності згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» на загальну суму ПДВ 45300,00 грн. згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» TOB «Флореаль Арт», не задекларовано та не відображено податкові зобов'язання по TOB «Елін» за березень 2010 року на суму 18120,00 грн., за квітень 2010 року на суму 9060,00 грн., за травень 2010 року на суму 9060,00 грн. та за червень 2010 року на суму 9060,00 грн.). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 21.10.2010; TOB «Мотіон», має розбіжності згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» на суму ПДВ 79066,21 грн. (згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» TOB «Мотіон», не задекларовано та не відображено податкові зобов'язання по TOB «Елін» за жовтень 2010 року на суму 79066,21 грн.). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 25.05.2011; TOB «Технолітбуд», має розбіжності згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» на загальну суму ПДВ 754782,67 грн. (згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» TOB «Технолітбуд», не задекларовано та не відображено податкові зобов'язання по TOB «Елін» за листопад 2010 року на суму 6491,33 грн. та за грудень 2010 року на суму 105720,34 грн.). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 17.10.2011.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону N168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Стосовно правил формування податкового кредиту з ПДВ починаючи з 1 кварталу 2011 року, то порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ПК України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Як встановлено судом першої інстанції, керуючись положенням п 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР, позивачем було сформовано податковий кредит. На час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ, недотримання платником податку вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування з ПДВ не встановлено. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу невірогідність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що всі податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит за липень - вересень 2009 року, видані контрагентом ТОВ «Будопт 2008» протягом зазначеного періоду, а реєстрацію платника ПДВ даного контрагента анульовано 25.09.2009, аналогічні обставини встановлені податковим органом щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Монкур» (реєстрацію анульовано 28.09.2010), ТОВ «Квадробуд» (реєстрацію анульовано 31.01.2011), ТОВ «Флореаль Арт» (реєстрацію анульовано 21.10.2010), ТОВ «Мотіон» (реєстрацію анульовано 25.05.2011), ТОВ «Технолітбуд» (реєстрацію анульовано 17.10.2011) . При цьому, як зазначає скаржник у касаційній скарзі, у періоди, що передували проведенню перевірки ним здійснювались операції із зазначеними контрагентами ідентичного змісту, про те попередніми перевірками порушень щодо правил формування позивачем податкового кредиту податковим органом встановлено не було.

Тобто, на момент виписки на адресу позивача вказаних податкових накладних його постачальники були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали відповідне свідоцтво.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Крім того, судом першої інстанції вірно зроблені висновки щодо реальності здійснення господарської операції відповідача, на підставі якої ним були сформовані дані податкового обліку. При цьому судом першої інстанції надано належну правову оцінку первинним документам, які підтверджують виконання сторонами відповідних договорів, а отже і правомірність включення сум податку на додану вартість за даною операцією до податкового кредиту відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, недотримання контрагентом податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2012 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і скасована постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013 помилково.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013 та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2012.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013 скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2012.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. ФедоровЗ оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова