Постанова № 31000670, 24.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Справа № 5023/3427/12

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого: суддів:Студенця В.І. (доповідач), Жукової Л.В., Нєсвєтової Н.М.,за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився;розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуХарківського апеляційного господарського суду від29.11.2012у справі№ 5023/3427/12за позовомПриватного сільськогосподарського підприємства "Компакт"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4про витребування майна із чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Компакт" (далі - ПСП "Компакт") звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4) про витребування із чужого незаконного володіння ФОП ОСОБА_4, належне ПСП "Компакт" майно, а саме: елементи конструкції будівлі корівника, придбані згідно договору купівлі-продажу № 7 від 14.09.2010 та зобов'язати відповідача - ФОП ОСОБА_4 звільнити зазначену будівлю.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2012 порушено провадження у справі № 5023/3427/12 за позовом ПСП "Компакт" до ФОП ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.09.2012 (суддя Шатерніков М.І.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., судді Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу ПСП "Компакт" задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2012 скасовано в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_4 звільнити елементи конструкції будівлі корівника, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Суд зобов'язав ФОП ОСОБА_4 звільнити елементи конструкції будівлі корівника, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. В іншій частині рішення залишив без змін.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2012, ФОП ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2012.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.03.2013 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 10.04.2013.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.04.2013 розгляд касаційної скарги відкладено на 24.04.2013 та продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

Відповідно до розпорядження Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 22.04.2013 № 05-05/309 у зв'язку з виходом судді Черкащенка М.М. у відпустку, для розгляду справи № 5023/3427/12, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 24.04.2013 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Черкащенко М.М., судді: Нєсвєтова Н.М., Студенець В.І. сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Студенець В.І., судді Жукова Л.В., Нєсвєтова Н.М.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Господарськими судами встановлено, що згідно з листом № б/н від 02.10.2012 арбітражного керуючого Черкасова С.А., в ході проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство СТОВ "Петровське" арбітражним керуючим Черкасовим С.А. було виявлено та в порядку статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" включено до складу ліквідаційної маси підприємства банкрута СТОВ "Петровське" майно, зокрема - елементи конструкції нежитлової будівлі корівника в АДРЕСА_1. У 2009 році зазначене майно було реалізоване ФОП ОСОБА_6 на біржових торгах. Інших корівників та їх елементів конструкцій на балансі СТОВ "Петровське" не обліковується, на території СТОВ "Петровське" та Кіровської сільської ради не знаходиться.

На Універсальній біржі "Гермес" між СТОВ "Петровське", яке визнано банкрутом згідно з постановою господарського суду Харківської області від 17.01.2007 у справі № Б-39/216-06, в особі ліквідатора Черкасова С.А. (продавець) та ФОП ОСОБА_6 (покупець) 24.12.2009 укладено договір купівлі продажу № 091214-БК, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив: елементи конструкції будівлі пташника№1, елементи конструкції будівлі пташника№4, елементи конструкції будівлі корівника, що розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Факт передачі майна підтверджується актом прийому-передачі майна від 09.12.2009, підписаним ліквідатором СТОВ "Петровське" Черкасовим С.А. та ФОП ОСОБА_6

Між ПСП "Контакт" (покупець) та ФОП ОСОБА_6 (продавець) 14.09.2010 укладено договір №7 купівлі-продажу (договір), за умовами якого продавець продав, а покупець купив, зокрема, елемент конструкції будівлі корівника, розташовані в АДРЕСА_1.

Факт передачі майна за договором підтверджується актом прийому-передачі майна від 15.09.2010, підписаним ФОП ОСОБА_6 та директором ПСП "Компакт" Косолаповим А.А.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПСП "Компакт" про витребування із чужого незаконного володіння ФОП ОСОБА_4, належне ПСП "Компакт" майно, а саме: елементів конструкції будівлі корівника, придбаних згідно договору купівлі-продажу № 7 від 14.09.2010 та зобов'язання відповідача - ФОП ОСОБА_4 звільнити зазначену будівлю.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що сторони при укладенні договору не визначили предмет договору, оскільки не встановили адресу знаходження майна, розміру земельної ділянки на якій знаходяться елементи конструкції корівника, в матеріалах справи відсутні докази фактичного передання ПСП "Компакт" товару, та позивачем не доведено факту вибуття з його володіння спірного майна і факту захоплення та використання його саме відповідачем, як однієї з необхідних умов для задоволення віндикаційного позову.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, зазначив, що сторонами при укладенні договору у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, договір є укладеним, а в матеріалах справи відсутні докази визнання договору недійсним та доказами фактичного передання позивачеві товару є акт прийому-передачі майна від 15.09.2010, підписаним ФОП ОСОБА_6 та директором ПСП "Компакт" Косолаповим А.А.

Разом з тим, висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає передчасними з таких підстав.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, одним із способів захисту права власності є вимога власника про витребування майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, тобто віндикаційний позов.

Предметом віндикаційного позову може бути лише індивідуально-визначена річ. Речі, означені родовими ознаками, а також гроші та цінні папери на пред"явника (ст. 389 ЦК України) не можуть бути предметом віндикації. На момент віндикації річ повинна фізично існувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі (ч. 2 ст. 181 ЦК України).

Згідно ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Однак, судами попередніх інстанцій з урахуванням наведених норм права не визначено правову природу спірного майна, та не досліджено питання чи може воно бути предметом заявленого віндикаційного позову.

Також, для розгляду віндикаційного позову істотне значення має добросовісність (недобросовісність) незаконного володільця, що характеризує його суб'єктивне ставлення до обставин вибуття майна з володіння власника та правомірності його придбання.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не досліджено питання стосовно того, чи є ФОП ОСОБА_4 добросовісним чи недобросовісним набувачем спірного майна.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4-7ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (ч. 2 ст.111-5 ГПК України).

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 та рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2012 у справі № 5023/3427/12 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.