Рішення № 31000018, 21.02.2013, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/309/2013 Справа № 2020/8328/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року м.Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Зубіхіної Ж.Ю., Сідорової К.О.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 державного обласного навчально-курсового комбінату до ОСОБА_2, 3-тя особа: державна фінансова інспекція у Харківської області про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

24 серпня 2012 року позивач ОСОБА_1 державний обласний навчально курсовий комбінат (далі - ХДОНКК) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, 3-тя особа Державна фінансова інспекція у Харківської області (ДФІ) про відшкодування матеріальної шкоди колишнім працівником.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач відповідно до наказу №59 від 03.10.2005 року переведена на посаду економіста ХДОНКК. 31.08.2010 року на підставі наказу №49 була звільнена з займаної посади за власним бажанням.

03.06.2012 року на підставі направлення №854 ДФІ було проведено планова ревізія фінансово - господарської діяльності ХДОНКК за період з 01.10.2009 року по 31.12.2011 року та закінчений звітній період 2012 року.

Відповідно до акту перевірки №06 12/51 було встановлено, що в лютому 2010 року завідуючому учбовою частиною ОСОБА_3 відповідно до розрахунково - платіжної відомості було нараховані та в подальшому виплачено по статті «надбавки» грошові кошти у сумі 1338,75 коп. Як свідчать дані табелю обліку використання робочого часу та лікарняний листок від 24.02.2010 року ОСОБА_3 в лютому 2010 року фактично відпрацьовано 5 робочих днів (40 годин) із 20 можливих, за що йому нараховано основної заробітної плати за посадовим окладом в розмірі 425 грн. Надбавки та доплати, перелічені у п. 2.1 Колективного договору на 2010-2013 року, а також розміри та умови їх застосування виключають можливість призначення ОСОБА_3 будь-якої надбавки в розмірі 1338,75 грн. за відповідний період. Тобто, внаслідок вказаного порушення, вчиненого економістом ОСОБА_2 ХДОНКК було завдано шкоду у розмірі 1338,75 грн.

Окрім того, відповідно до вищевказаного акту, відповідач займаючи посаду економіста, в порушення вимог ст. 15 ЗУ «Про оплату праці», п. 4.4 (додаток №2) Галузевої угоди на 2009-2010 роки, додатку № 2 до Галузевої угоди на 2011-2012 роки, п. 2.1 Колективного договору допустила порушення при виплаті заробітної плати за виконання тимчасових обовязків та сумісництво посад, в період з 01.10.2009 року по 31.03.2012 року. Вказані порушення також було виявлено перевіркою ДФІ та відображені в акті ревізії, у відповідності до якого було встановлено надмірно виплачені грошові кошти працівникам ОСОБА_4 у розмірі 161,90 грн., ОСОБА_5 490,26 грн., ОСОБА_2 1800 грн., ОСОБА_6 1402,94 грн., ОСОБА_7 162 грн., на загальну суму 4017,10 грн.

Особою, яка на момент порушення здійснювала облік оплати праці (п. 2.1 посадової інструкції економіста) була на теперішній час звільнена економіст ОСОБА_2 у звязку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом і у відповідності зі ст. 130 КЗпП України просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, спричинену підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на неї трудових обовязків.

На підставі викладеного просив вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на обґрунтування, викладені в позові.

Відповідачка позовні вимоги не визнала, в задоволенні позову просила відмовити, пояснивши, що грошові кошти у розмірі 1338,75 грн. нараховані ОСОБА_3 відноситься до рахункової помилки та були нараховані нею внаслідок помилки, в результаті введення даних в програму 1-С, та повторно були нараховані працівнику ОСОБА_8 Щодо інших зайво нарахованих сум працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідач пояснила, що вказані нарахування було здійснено нею у відповідності до нормативних актів та наказів директора підприємства, у яких було чітко визначено розмір надбавок, які встановлювалися вказаним працівникам. Також зазначила, що між нею та позивачем договір про повну матеріальну відповідальність не укладався, свої посадові обовязки вона виконувала належним чином, будь яких порушень не допускала.

Представник 3-ї особи ДФІ - підтримав вимоги позивача, посилаючись на те, що вони є обґрунтованими, підтримав складений ДФІ акт від 24.07.2012 року № 06-12/51, в якому зафіксовані порушення допущені відповідачем, та надані суду письмові пояснення.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень на позовні вимоги, дійшов наступного.

Судом встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_2 03.10.2005 року відповідно до наказу №59 була переведена на посаду економіста ХДОНКК та 31.08.2010 року на підставі наказу №49 звільнена з займаної посади за власним бажанням (а.с. 4-5).

Посадові обовязки відповідача ОСОБА_2О на час роботи на посаді економіста було встановлено відповідно до посадової інструкції економіста ХДОНКК, затвердженої 19.01.2004 року (а.с. 12-13).

З 14.02.2012 року по 18.07.2012 року на підставі направлення №854 ДФІ було проведено планову ревізію фінансово - господарської діяльності ХДОНКК за період з 01.10.2009 року по 31.12.2011 року та завершений звітній період 2012 року, за результатами проведення якої було складено акт від 24.07.2012 року № 06-12/51.

Ревізією законності та достовірності витрат на оплату праці, а саме: дотримання законодавства при встановленні та нарахуванні надбавки за вислугу років та доплати за виконання обовязків тимчасово відсутнього працівника та доплати за роботу на умовах суміщення посад встановлено, що в порушення вимог ст. 15 ЗУ «Про оплату праці», п. 4.4 (додаток №2) Галузевої угоди на 2009-2010 роки, додатку № 2 до Галузевої угоди на 2011-2013 роки, п. 2.1 Колективного договору упродовж перевіряємого періоду розмір належної працівнику доплати за виконання обовязків тимчасово відсутнього працівника та доплати за суміщення посад призначався не в межах посадового окладу по вакантній посаді, а в межах місячного фонду заробітної плати, до складу якого входить і надбавка за високі досягнення у праці. Означене призвело до зайвого нарахування додаткових виплат на загальну суму 11718,49 грн.(а.с. 7-8).

Відповідно до розрахунку наданому позивачем з вказаної суми, внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 було надмірно нараховано та сплачено працівникам грошові кошти у розмірі 4017,10 грн.(а.с.11).

У відповідності з вказаним актом ДФІ невірно прийнятий розрахунок обумовлено наказами колишнього директора ОСОБА_9, який на запрошення ХДОНКК для надання пояснень не зявився. Питання з даного приводу надано бухгалтеру касиру ОСОБА_10, яка у період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року суміщала посаду економіста, а таким чином здійснювала контроль за використанням фонду заробітної плати, правильністю застосування посадових окладів, доплат, надбавок (а.с. 8).

Згідно до наказів директора ХДОНКК ОСОБА_9: №59 від 01.12.2009 року на ОСОБА_2 одночасно з виконанням своєї основної роботи, покладено виконання обовязків заступника директора з виплатою 50% посадового окладу заступника директора з встановленими надбавками; №58 від 17.11.2009 року на ОСОБА_6 одночасно з виконанням своєї основної роботи, покладено виконання обовязків заступника директора з виплатою 50% посадового окладу заступника директора з встановленими надбавками; №50 від 17.09.2009 року на ОСОБА_5 одночасно з виконанням своєї основної роботи, покладено виконання обовязків ОСОБА_3 на період знаходження його у відпустці з виплатою надбавки за час виконання таких обовязків у розмірі 70% посадового окладу завідуючого учбовою частиною з встановленими надбавками; №47 від 20.08.2010 року на ОСОБА_11 одночасно з виконанням своєї основної роботи, покладено виконання обовязків ОСОБА_12 на період знаходження його у відпустці з виплатою надбавки за час виконання таких обовязків у розмірі 70% посадового окладу завідуючого гаража з встановленими надбавками; №32 від 14.06.2010 року на ОСОБА_5 одночасно з виконанням своєї основної роботи, покладено виконання обовязків ОСОБА_3 на період знаходження його у відпустці з виплатою надбавки за час виконання таких обовязків у розмірі 70% посадового окладу завідуючого учбовою частиною з встановленими надбавками; №33 від 17.06.2010 року на ОСОБА_7 одночасно з виконанням своєї основної роботи, покладено виконання обовязків ОСОБА_2 на період знаходження його у відпустці з виплатою надбавки за час виконання таких обовязків у розмірі 70% посадового окладу економіста з встановленими надбавками; №16 від 05.04.2010 року на ОСОБА_5 одночасно з виконанням своєї основної роботи, покладено виконання обовязків ОСОБА_3 на період знаходження його у відпустці з виплатою надбавки за час виконання таких обовязків у розмірі 70% посадового окладу завідуючого учбовою частиною з встановленими надбавками та на ОСОБА_11 одночасно з виконанням своєї основної роботи, покладено виконання обовязків ОСОБА_12 на період виконання ним обовязків директора з виплатою надбавки за час виконання таких обовязків у розмірі 70% посадового окладу завідуючого гаража з встановленими надбавками; №06 від 08.02.2010 року на ОСОБА_5 одночасно з виконанням своєї основної роботи, покладено виконання обовязків ОСОБА_3 на період знаходження його на лікарняному з виплатою надбавки за час виконання таких обовязків у розмірі 70% посадового окладу завідуючого учбовою частиною з встановленими надбавками; №35 від 24.06.2010 року на ОСОБА_11 одночасно з виконанням своєї основної роботи, покладено виконання обовязків ОСОБА_12 на період виконання ним обовязків директора з виплатою надбавки за час виконання таких обовязків у розмірі 70% посадового окладу завідуючого гаража з встановленими надбавками (а.с.49-57).

Також відповідно до вказаного акту ДФІ №06-12/51 від 24.07.2012 року вибірковою ревізією наявності фактів оплати за невідпрацьований час встановлено, що в лютому 2010 року

завідуючому учбовою частиною ОСОБА_3 відповідно до розрахунково - платіжної відомості нараховано та в подальшому виплачено по статті «надбавки» грошові кошти у сумі 1338,75 коп.

Як свідчать дані табелю обліку використання робочого часу та лікарняний листок від 24.02.2010 року АБХ №335938 ОСОБА_3 в лютому 2010 року фактично відпрацював 5 робочих днів (40 годин) із 20 можливих, за що йому нараховано основної заробітної плати за посадовим окладом в розмірі 425 грн. Надбавки та доплати, перелічені у п. 2.1 Колективного договору на 2010-2013 року, а також розміри та умови їх застосування виключають можливість призначення ОСОБА_3 будь-якої надбавки в розмірі 1338,75 грн. за відповідний період. Локальних розпорядчих актів, які б містили підстави для здійснення відповідної виплати ОСОБА_3 в зазначений період до ревізії не надано.

Оскільки особою, яка на момент вчинення порушення здійснювала облік оплати праці (п 2.1 посадової інструкції економіста) є на теперішній час звільнена економіст ОСОБА_2, керівництву надано вимогу щодо забезпечення явки колишнього працівника для надання пояснень стосовно її роботи в ХДОНКК. На запрошення від 16.07.2012 року ОСОБА_2 для надання пояснень не зявилася (а.с.6).

Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, що така шкода заподіяна підприємству винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Відповідно до ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених ст. 130 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29.12.1992 року Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками, відповідно до яких: розглядаючи спори щодо відшкодування шкоди працівником, суд у кожному окремому випадку зобов'язаний дослідити обставини, від яких залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, що забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Позивачем зазначається, що винність відповідача у вказаних в позові порушеннях встановлено в акті КРУ від 24.07.2012 року №06-12/51, при цьому представник позивача в судовому засіданні зазначав, про відсутність будь-яких інших рішень уповноважених органів чи інших даних, щодо встановлення вини саме відповідача у вказаних у позовній заяві порушеннях.

При цьому представник позивача в судовому засіданні заперечував факт притягнення відповідача ОСОБА_2 до будь-якої відповідальності за вказані порушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що винність відповідача ОСОБА_2 в спричиненні шкоди ХДОНКК, в результаті невірного нарахування ОСОБА_3 надбавки в розмірі 1338,75 грн. знайшла своє підтвердження, та про що прямо зазначено у акті перевірки ДФІ. А тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 1338,75 грн.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають у звязку з тим, що винність саме відповідача ОСОБА_2 у зайвому нарахуванні працівникам ОСОБА_13М, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 доплат за виконання обовязків тимчасово відсутнього працівника та доплати за суміщення посад у розмірі 4017,10 грн., виявлених у акті ДФІ від 24.07.2012 року №06-12/51 не встановлено, не вказано на провину відповідача і в самому акті. Інших доказів в обґрунтування вини відповідача в цій частині суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Таким чином, аналізуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ХДОНКК підлягають задоволенню частково, та з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 1338,75 грн.

З відповідача також підлягає стягненню 214,60 грн. судового збору на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 79, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст.130, 132 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 державного обласного навчально-курсового комбінату - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 державного обласного навчально-курсового комбінату матеріальну шкоду у розмірі 1338 (одна тисяча триста тридцять вісім) грн. 75 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 державного обласного навчально-курсового комбінату відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, на користь на користь держави (отримувач: УДКСУ у Комінтернівському районі м. Харкова та Харківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999680, банк отримувача: ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, р/р 31218206700005, код класифікації доходів бюджету: 22030001), судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять ) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_14