Ухвала суду № 30999986, 11.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 р.Справа № 2а-14466/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2013р. по справі № 2а-14466/12/2070

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.12.12р. № 0006791702.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2013 р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.12.12р. №0006791702.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, код НОМЕР_1, здійснені судові витрати у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень нуль копійок).

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з 26.11.12р. по 30.11.12р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.01.11р. по 31.12.2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 30.11.12р. № 5482/17-217/НОМЕР_1, яким встановлено порушення позивачем п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження загального річного оподатковуємого доходу за 2011 рік на суму 7222741,60 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0006791702 від 20.12.2012 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 9028427,00 гривень.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване позивачем рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зазначені правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-УІ; Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим Наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 та іншими нормативними актами.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом видатках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Судом першої інстанції встановлено, що у листі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ХО ДПС «Про результати розгляду заперечення...» від 17.12.12р. № 20538/10/17-127 зазначено, що рішення начальника ДПІ про проведення перевірки було оформлено наказом від 09.11.12р. за № 1815. Цей наказ, згідно вказаного листа ДПІ, було направлено на адресу позивача разом із повідомленням про проведення перевірки від 09.11.12р. № 18133.

Проте, замість отримання наказу, ОСОБА_1 17.12.12 року співробітником поштового відділення надано лист ДПІ від 27.11.12р. № 19334/10/17-224 про складання акту перевірки. У цьому листі було зазначено адресу: АДРЕСА_3, на поштовому конверті вказано адресу: АДРЕСА_1.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, тобто відповідачем при направленні листа двічі вказано іншу адресу.

Крім того, судом встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що наказ ДПІ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки ОСОБА_1 не отримував.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідачем порушено вимоги пункту 4.1.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, а саме: не надіслано у триденний термін повідомлення про проведення перевірки на адресу ОСОБА_1, в зв'язку з чим порушено право останнього на надання первинних документів на запит відповідача та усунення порушень, якщо такі мали місце.

Крім того, колегія суддів зауважує на те, що відповідно до пункту 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.10р. № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (надалі - наказ № 984), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-Х1У із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З акта перевірки вбачається, що висновки були зроблені лише на підставі даних декларації про доходи, отримані у 2011 році, договорів, актів приймання-передачі векселів, акту камеральної перевірки ТОВ «ЮВІД-2009» від 14.08.12р. № 3224/1501/36374287, акту перевірки ТОВ «ЮВІД- 2009» від 03.10.12р. № 3619/1702/36374287 та листа від Управління боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом.

Крім того, інші висновки перевірки були зроблені лише на підставі даних податкових декларацій, наданих за період, що перевірявся, без врахування інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку, які б мали значення для прийняття рішення за наслідками проведення перевірки.

Таким чином, оскільки дана перевірка проведена у приміщенні органу державної податкової служби на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, фактично вона (перевірка) є камеральною (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Згідно з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи мають діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено Конституцією та законами України.

Приписи п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України покладають на посадових осіб контролюючих органів обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами і нормативно-правовими актами України.

Виходячи із встановлених судом першої та апеляційної інстанцій обставин справи та зазначених норм Конституції України і Податкового кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про недотримання податковим органом при проведенні документальної невиїзної перевірки позивача вимог чинного законодавства.

Враховуючи фактичне проведення органом податкової служби перевірки позивача, за наслідками якої складено акт перевірки та прийнято податкове повідомлення-рішення, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку правомірності цього рішення суб'єкта владних повноважень.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що у 2011 році ОСОБА_1 укладено договори купівлі-продажу цінних паперів та проведено певні господарсько-правові операції з цінними паперами, а саме:

- 21.01.11 р. укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б4-11/БЗ-11 з ТзДВ «СК «Прогрес» на суму 12 500 000,00 грн., придбано 125000 акцій ЗАТ «УСК», розрахунок проведено векселем;

25.05.11р. укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б58-11/Б57-11 з ТзДВ «СК «Авангард» на суму 5 000 000,00 грн., придбано 50000 акцій ПрАТ «УСК», розрахунок проведено векселем;

21.06.11р. укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б70-11/Б69-11 з ТзДВ «СК «Авангард» на суму 5 000 000,00 грн., придбано 50000 акцій ПрАТ «УСК», розрахунок проведено векселем;

18.07.11р. укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б84-11/Б83-11 з ТзДВ «СК «Авангард» на суму 5 000 000,00 грн., придбано 50000 акцій ПрАТ «УСК», розрахунок проведено векселем;

29.07.11р. укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б92-11/Б91-11 з ТОВ «ЮВІД-2009» на суму 5 000 000,00 грн., придбано 50000 акцій ПрАТ «УСК»;

14.09.11р. укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б127-11/Б126-11 з ТзДВ «СК «Авангард» на суму 5 000 000,00 грн., придбано 50000 акцій ПрАТ «УСК», розрахунок проведено векселем;

20.10.11р. укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б135-11/Б134-11 з ТзДВ «СК «Авангард» на суму 5 000 000,00 грн., придбано 50000 акцій ПрАТ «УСК».

Вищевказані господарсько-правові операції з цінними паперами було відображено у додатку № 3 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік, у графі «Сума витрат на придбання інвестиційного активу».

Також, у 2011 році було реалізовано цінні папери, придбані у ТзДВ «СК «Прогрес», ТзДВ «СК «Авангард» та ТОВ «ЮВІД-2009» відповідно до таких договорів:

25.01.11р. укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б8-11/Б7-11 з ТОВ «УСК-Інвест» на суму 12 500 000,00 грн., реалізовано 125000 акцій ЗАТ «УСК», розрахунок за акції не проведений;

27.05.11р. укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б60-11/Б59-11 з ТОВ «УСК-Інвест» на суму 5 000 000,00 грн., реалізовано 50000 акцій ПрАТ «УСК», розрахунок за акції не проведений;

21.06.11р. укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б72-11/Б71-11 з ТОВ «УСК-Інвест» на суму 5 000 000,00 грн., реалізовано 50000 акцій ПрАТ «УСК», розрахунок за акції не проведений;

18.07.11р. укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б86-11/Б85-11 з ТОВ «УСК-Інвест» на суму 5 000 000,00 грн., реалізовано 50000 акцій ПрАТ «УСК», розрахунок за акції не проведений;

12.09.11р. укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б125-11/Б124-11 з ТОВ «ЮВІД-2009» на суму 5 000 000,00 грн., реалізовано 50000 акцій ПрАТ «УСК», розрахунок проведений взаємозаліком;

16.09.11р. укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б129-11/Б128-11 з ТОВ «ЮВІД-2009» на суму 5 000 000,00 грн., реалізовано 50000 акцій ПрАТ «УСК», розрахунок проведений взаємозаліком;

26.10.11р. укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б139-11/Б138-11 з ТОВ «ЮВІД-2009» на суму 5 000 000,00 грн., реалізовано 50000 акцій ПрАТ «УСК», розрахунок проведений взаємозаліком.

Вищевказані господарсько-правові операції з цінними паперами було відображено у додатку № 3 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік, у графі «Сума доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу» у відповідності до Наказу Міністерства фінансів України від 07.11.11р. № 1395 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».

На момент проведення перевірки та по теперішній час ТОВ «УСК-Інвест» не розрахувалося за отримані акції, що підтверджується довідками, наданими відповідними відділеннями банківських установ, у яких ОСОБА_1 відкрито поточні рахунки.

Також, на вимогу суду апеляційної інстанції представником позивача надані оновлені довідки (станом на 08.04.13р. та 09.04.13р.) з відповідних відділень банківських установ, у яких ОСОБА_1 відкрито поточні рахунки, які підтверджують, що ТОВ «УСК-Інвест» не розрахувалося за отримані акції по теперішній час.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що в результаті проведення зазначених господарських операцій ОСОБА_1 не було отримано оподатковуваний дохід.

За підсумками 2011 року виникла дебіторська заборгованість - ТОВ «УСК-Інвест» у сумі 27 500 000,00 грн., яка як на час перевірки, так і на час розгляду справи не погашена.

Статтею 14 Закону України від 23.02.2006р. N 3480 «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Згідно з ст. 4 Закону України від 5 квітня 2001 року N 2374-ПІ "Про обіг векселів в Україні" у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Відповідно до статті 47 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року, всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем. Держатель має право подати позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони брали зобов'язання.

Отже, погашення векселя може відбутися не останнім його власником, а іншою особою (попереднім трасантом, акцептантом, авалістом, індосантом цього векселя), тобто фактичні витрати на виконання укладеного платником податку (продавцем) договору купівлі-продажу акцій (на погашення даного векселя) можуть бути взагалі таким платником не понесені.

З огляду на викладене, якщо у звітному податковому періоді - 2011 році, за який розраховується інвестиційний прибуток, платником податку особисто не було погашено згадані векселя (тобто, не відбулося факту обміну цінного паперу (векселя) на кошти), то платником податку фактично не були понесені витрати на компенсацію вартості придбаних у цьому ж податковому році цінних паперів (акцій).

Термін погашення векселів емітованих громадянином ОСОБА_1 настає 26.01.2027 року та 31.05.2027 року відповідно.

Відповідно до п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що при видачі власного векселя для оформлення грошового боргу за фактично отримані акції позивачем не дотримано зазначені умови щодо визнання видачі векселя як понесених витрат на придбання, оскільки при такій операції відбувається збільшення зобов'язань у вигляді видачі векселя та збільшення активів у вигляді надходження акцій, а отже відсутні підстави для віднесення таких сум до витрат на придбання інвестиційного активу.

Відповідачем зазначені суми по придбанню акцій не були зняті з витратної частини декларації про доходи позивача, отримані у 2011 року, а лише визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 9028427,00 гривень.

Таким чином, оскільки зазначена господарська операція не спричиняє податкових наслідків, так як виданий вексель не може враховуватись у витратну частину, то і реалізовані акції, за які не отримано кошти - не можуть бути враховані як дохід позивача.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

Колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

У відповідності до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2013р. по справі № 2а-14466/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Пянова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 16.04.2013 р.