Ухвала суду № 30999561, 16.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р.Справа № 820/532/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2013р. по справі № 820/532/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харбел"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2013 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харбел" (далі- ТОВ "Харбел") до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі- ДПІ у Київському районі м. Харкова) про скасування податкового повідомлення - рішення.

Скасовано податкове повідомлення - рішення за №0000012204 від 16.01.13 р.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугувала інформація встановлена при перевірці контрагента позивача-ТОВ «КІРІН».

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано інформацію зазначену у акті перевірки, про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «КІРІН» щодо документального підтвердження господарських відносин за травень 2012 року та відсутність фактів реального здійснення господарської діяльності останнім.

Сторони в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про дату, місце та час розгляду справи.

Відповідно до положень ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) справа розглянута без участі представників сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що по взаємовідносинам з ТОВ «КІРІН», позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість, господарські операції були направлені на настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що співробітниками ДПІ у Київському районі міста Харкова, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Харбел" з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині взаємовідносин з ТОВ "КІРІН" за травень 2012 року, за результатами якої був складений Акт перевірки № 26/224-07/21258932 від 08.01.2013 (т.1 а.с. 9-17).

На підставі зазначеного акту ДПІ у Київському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012204 від 16.01.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 119426,00 грн за основним платежем, 59713,00 грн. за штрафними санкціями (т. 1 а.с. 8).

Фактичною підставою для винесення вище зазначеного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про укладення ТОВ "Харбел" угод з ТОВ "Кірін", які не спрямовані на реальне настання наслідків.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ "Харбел" (покупець) та ТОВ "КІРІН" (продавець) був укладений Договір купівлі-продажу № 83 від 03.05.2012р., відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності: тканину, фурнітуру, реактиви, стрічку, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначені товарно-матеріальні цінності (а.с. 29-30 т.1).

На підтвердження виконання вище зазначеного договору, позивачем надано копії видаткових накладних, податкових накладних (т. 1 а.с. 163-170, 176-188).

Факт транспортування товару підтверджується копіями товарно-транспортних накладних та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (т. 1а.с. 189-200, т. 2 а.с. 11).

Вартість вказаного товару була сплачена позивачем шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "КІРІН", що підтверджується виписками з банку.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу(п.п.198.6 ст. 198 ПК України).

Враховуючи вище викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності вчиненої господарської операції позивачем з ТОВ «КІРІН» та правомірності віднесення сплаченої суми ПДВ до податкового кредиту.

Доводи апеляційної скарги, щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «КІРІН», відсутність за місцем знаходження останнього, як підставу для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів вважає безпідставними та зазначає.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік(стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, перебування постачальників за юридичною адресою, від їх господарських та виробничих можливостей, а також від їх господарських взаємовідносин з іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вище зазначені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не впливають на висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 р. по справі № 820/532/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 22.04.2013 р.