Ухвала суду № 30998581, 06.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2013 р.справа № 2а/0470/7403/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Рязанова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року у справі №2а/0470/7403/12 за позовом Дочірнього підприємства фірми торгівельний дім «Маркет-Груп» до про Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство фірми торгівельний дім «Маркет-Груп» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі від 21.05.2012 р. №0000122301 про збільшення суми грошового зобов'язання Дочірнього підприємства фірми торгівельний дім «Маркет-Груп» з ПДВ на 665 525,75 грн. (т.1, а.с.2-5)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/7403/12.(т.1, а.с. 1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що наведені в акті перевірки твердження про відсутність документів не є достовірними, оскільки при перевірці працівникам ДПІ у Бабушкінському районі були надані документи стосовно отриманих послуг. Також ДПІ у Бабушкінському районі безпідставно зроблено висновки щодо доцільності зазначених витрат, що є втручанням у господарську діяльність підприємства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року у справі №2а/0470/7403/12 адміністративний позов Дочірнього підприємства фірми торгівельний дім «Маркет-Груп» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. (суддя - Бондар М.В.) (т.6, а.с.154-158)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що на час виписки податкових накладних, всі контрагенти позивача за спірними операціями були зареєстровані платниками ПДВ. Не знайшло підтвердження завищення податкового кредиту ДПФТД «Маркет-Груп» по господарським операціям зі своїми контрагентами, та, відповідно, заниження ПДВ в спірних періодах.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року у справі №2а/0470/7403/12 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. (т.6, а.с.165-168)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що акти виконаних робіт, якими оформлено надання спірних послуг, не містять основних реквізитів і фактично не являються первинними документами. Вищезазначені послуги ДПфТД «Маркет Груп» не продавало іншим покупцям (замовникам), не включало до продажної вартості послуг, що надаються кінцевим споживачам, тобто не підтвердило використання цих послуг (робіт) в господарській діяльності (для отримання доходу) підприємства.

04 березня 2013р. від позивача по справі на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх..№19397\13 надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в котрих, останній просить в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив, про причини неявки суду не сповістив, з заявою про розгляд справи з його обов»язковою участю - не звертався.

За таких обставин, колегія суддів, з урахуванням думки представника позивача, ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача по справі.

Представник позивача, посилаючись на доводи, викладені в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, просив суд відмовити в задоволенні апеляції за її необґрунтованості, а рішення суду першої інстанції як вмотивоване та законне - залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача по справі, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Дочірнє підприємство фірма торгівельний дім «Маркет-Груп» (далі по тексту - ДПФТД „Маркет-Груп") зареєстровано виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради 12.12.1996 р., перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Бабушкінському районі, зареєстровано платником ПДВ.

ДПІ у Бабушкінському районі проведено планову документальну виїзну перевірку ДПФТД „Маркет-Груп" з питаннь дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2011 р., за наслідком котрої 11.03.2012р. відповідачем був складений акт №668/231/24444204 (а.с.15-150 т.6).

З наданої суду ксерокопії акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення ДПФТД „Маркет-Груп" п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168) та п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено ПДВ всього на суму 756501 грн.

16.03.2012 р. ДПІ у Бабушкінському районі на підставі акту №668/231/24444204 від 11.03.2012 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000052301 (а.с.55 т.1), яким згідно п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.120, п.123.1 ст.123, п.7 р.10 ХХ ПК України за порушення п.3.1. ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4., п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - ПДВ: за основним платежем на 756501 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 184534,75 грн.

Позивачем в порядку апеляційного узгодження оскаржено податкове повідомлення-рішення шляхом подання до ДПС у Дніпропетровській області первинної скарги.

21.05.2012 р. за наслідком розгляду скарги позивача ДПС у Дніпропетровській області винесено рішення №10906/10/10-014 (а.с.57-64 т.1), яким скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі від 16.03.2012 р. № 0000052301 в частині донарахувань, проведених за операціями надання ТОВ БК "Сіті Інвест Груп", ПП "Монотекс", ТОВ "Пром Груп", ТОВ "Проф-Строй" транспортно-експедиційних послуг, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

21.05.2012 р. ДПІ у Бабушкінському районі винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000122301 (а.с.56 т.1), яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - ПДВ: за основним платежем на 536093 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 129432,75 грн.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Податковим кодексом України; Законом України «Про податок на додану вартість»; Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у липні, серпні та вересні 2010 року включив до валових витрат та податкового кредиту з ПДВ вартість наданих йому послуг.

З наданої суду ксерокопії акту №668/231/24444204 від 11.03.2012р. вбачається, що ДПІ у Бабушкінському районі зроблено висновок про відсутність у вказаних в ньому правочинів реальних наслідків та, відповідно, їх нікчемність, зменшено податковий кредит з ПДВ на 108 990 грн.

Підставою для такого висновку була інформація, наведена ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя у акті №204/23-252/32653179 від 07.06.2011 року за результатами позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сервіс-Торг» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства, оподаткування податком на додану вартість за період з січня 2009 року по грудень 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний правочин, укладений між ДПФТД „Маркет-Груп" та ТОВ «Сервіс-Торг», не визнано судом недійсними та його недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочину.

Судом першої інстанції встановлено, що зобов'язання за правочином ТОВ «Сервіс-Торг» виконано, факт надання послуг підтверджується складеними первинними документами.

Колегія суддів не приймає до уваги акт ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у №204/23-252/32653179 від 07.06.2011 року, оскільки він не містить встановлених достовірних фактичних даних щодо нікчемності правочину між ДПФТД „Маркет-Груп" та ТОВ «Сервіс-Торг».

Крім того, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2011 р. по справі №2а-0870/5982/11 (а.с.89-98 т.1), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 р. (а.с.99-102 т.1), визнано протиправними дії ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сервіс-Торг», за наслідком якої складено акт №204/23-252/32653179 від 07.06.2011 року.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач здійснював господарську діяльність з шістнадцятьма контрагентами, які надавали ДПФТД „Маркет-Груп" наступні послуги: маркетингові послуги з дотримання розміщення продукції компаній-виробників відповідно до адресних програм в торгівельних точках, дотримання наявності мінімуму місць та артикулів цигарок Імперіал Тобако Груп, Джей Ті Інтернешил Компанії Україна на торгівельних точках та інше (виконавці - ТОВ "Іділія", ПП "Акта Віта", ТОВ "Юкон Майстер"); інформаційно-консультаційні послуги для персоналу замовника із елементів мерчандайзингу (виконавці - ТОВ "Іділія", ТОВ "Солната"); послуг сортування, очищення, надання товарного вигляду товару (сигарет, запальничок, сірників, серветок, презервативів, продуктів харчування та інш. (виконавці - ТОВ ВП "Фактор", ТОВ «Соунік», ТОВ "Схід-Будпроект"); завантаження та розвантаження товарів (сигарет, запальничок, сірників, серветок, презервативів, продуктів харчування та інш. (виконавці - ТОВ ВП "Резидент", ТОВ "Антраль", ТОВ «Мега Постач», ТОВ "Международний труд", ТОВ "Пром Груп", ТОВ "Солната", ТОВ "Соулік", ТОВ "Схід-Будпроект"); послуг зі здійснення перевірки порядку та умов надання послуг працівниками замовника на об'єктах несення варти (виконавець - ТОВ "Анвіра"); маркетингові послуги за напрямками: характеристика об'єкту маркетингових досліджень, можливості та перспективи ведення комерційних операцій щодо об'єкту маркетингових досліджень на території відносно якої проводяться маркетингові дослідження, попит на послуги, відомості про потенційних споживачів, відомості про постачальників, підрядників та виробників об'єкту дослідження, допомога в пошуку клієнтів, а також за напрямками, визначеними у відповідному договорі (виконавці - ТОВ "Анвіра", ТОВ «Антраль», ТОВ "Кліматконтроль"); послуги з пошуку спеціалістів в компанію замовника та інші додаткові послуги (виконавець ТОВ "Анвіра"); маркетингові послуги з пошуку потенційних замовників по наданню послуг з охорони майна та об'єктів (виконавці: ПП «Наталюкс», ПП "Скіф").

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що копії первинних документів, в тому числі акти виконаних робіт (наданих послуг) з додатками, звіти про надання послуг, завдання на проведення певних робіт, мають обов'язкові реквізити, які дозволяють ідентифікувати хто надавав спірні послуги та в чому вони полягають і їх обсяг, зокрема, щодо послуг сортування товару у додатках до актів виконаних послуг - вказано кількість одиниць відсортованого товару, на підставі якої розрахована вартість; щодо консультаційного обслуговування персоналу з елементів мерчандайзингу - у звіті до кожного акту є повний перелік всіх торгових точок і найменувань товару, стосовно яких надавались послуги мерчандайзингу.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом перевіряємого періоду позивачем було придбано транспортно-експедиційні послуги у ТОВ БК "Сіті Інвест Груп", ПП "Монотекс", ТОВ "Пром Груп", ТОВ "Борнео Плюс", ТОВ "Проф-Строй" та ТОВ "Ріа-Груп".

Рішенням ДПС у Дніпропетровській області №10906/10/10-014 від 21.05.2012 р. за наслідком розгляду скарги позивача скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі від 16.03.2012 р. № 0000052301 в частині донарахувань, проведених за операціями надання ТОВ БК "Сіті Інвест Груп", ПП "Монотекс", ТОВ "Пром Груп", ТОВ "Проф-Строй" транспортно-експедиційних послуг.

Крім того, колегія суддів бере до уваги й те, що обов'язковість складання товарно-транспортної накладної не передбачена правилами ведення податкового обліку. Вантажоотримувач, в даному конкретному випадку - позивач по справі, не несе відповідальність і для нього не можуть наступити будь-які негативні наслідки за неправильне оформлення таких документів.

Також в ході апеляційного розгляду справи, не було спростовано факту, що на час виписки податкових накладних, всі вище перелічені контрагенти позивача за спірними операціями, були зареєстровані платниками ПДВ і, що отримані від останніх позивачем податкові накладні - оформлені належним чином.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону №168 платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168 встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Аналогічний порядок визначено і чинним з 01.01.2011 р. Податковим кодексом України.

Виходячи з правового аналізу зазначених законодавчих норм, колегія суддів приходить до висновку, що виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Колегія суддів вважає, що матеріали перевірки контролюючого органу не свідчать про встановлення фактів, які б були підставою того, що Договори, укладені між позивачем по справі та вищевказаними контрагентами, порушують публічний порядок внаслідок їхньої спрямованості на незаконне заволодіння майном (коштами) держави.

До такого висновку колегія суддів приходить з урахуванням того, що факт несплати податків не може впливати на дійсність договорів купівлі-продажу (поставки), оскільки ч. 1 ст. 228 ЦК України не пов'язує нікчемність договору купівлі-продажу (поставки) з виконанням його сторонами податкових зобов'язань. Останні носять похідний характер стосовно цивільно-правових зобов'язань і не можуть впливати на дійсність договору.

Крім того, матеріали Акту перевірки не містять та не ставлять під сумнів факти поставки товарів позивачу та надання послуг за Договорами. Навпаки Акт перевірки містить дані, згідно яких при проведенні перевірки були виявлені документи, що свідчать про факт перевезення товарів та надання послуг за вказаними Договорами.

Статтею 19 Конституцією України передбачено, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Податкове законодавство України не передбачає відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, допущенні його контрагентом. Якщо Контрагент не виконав, або не виконує свої зобов'язання по виконанню вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків.

Відмовляючи в задоволенні апеляційних вимог, колегія суддів керується, в тому числі, й практикою Європейського суду, а саме: у справі Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02, п. 38 рішення), Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

У справі «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03, п. 71 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

У силу ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є самостійним джерелом права і підлягає застосуванню національними судами України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 09 серпня 2012р. необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.160,196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012р. у справі №2а\0470\7403\12 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а вразі складання рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 зазначеного Кодексу - з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 29 березня 2013р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна