Постанова № 30995951, 24.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2013 року Справа № 812/2713/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Бойко В.В.,

за участю представників:

позивача: Бахмутської Г.О. (довіреність № 188/08-08 від 09.01.2013),

відповідача: Петрової Г.В. (довіреність № 01/4-10-582 від 27.12.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Ломоватська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Ломоватська», у якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.01.2013 по 01.03.2013 у розмірі 985600,75 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідно до п.1, 2 ст.1, абз.4 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», підприємства незалежно від форми власності та господарювання з коштів призначених на оплату праці, на підставі повідомлень, зобов'язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набуття права на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Станом на 01.03.2013 заборгованість ВП «Шахта «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2013 по 01.03.2013 на користь Пенсійного фонду становить 985600,75 грн.

До цього часу в добровільному порядку сума боргу відповідачем не сплачена.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 22 березня 2013 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с.114), у якій представник позивача просить стягнути з відповідача за період з 01.01.2013 по 01.03.2013 заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 976333,49 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав уточнений розмір позовних вимог, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, подав заперечення проти адміністративного позову (а.с.109-111), у яких зазначив таке.

Відповідач вважає, що позивачем безпідставно включено до відшкодування у січні та лютому 2013 року витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 6427,22 грн., розрахунки на які не надавались, а саме Крюківське УПФУ.

Крім того, представник відповідача зазначив, що згідно п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для відшкодування витрат на виплату пенсії для осіб, що набули право на пенсію до набуття чинності Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» зберігається той самий порядок, що діяв до 01.01.2004.

До набуття чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме до 01.01.2004, витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, підприємствами не відшкодовувались. Такої позиції притримується і Пенсійний фонд України (лист Пенсійного фонду від 27.06.2006 № 8215/03-20).

Пенсії на пільгових умовах особам, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, передбачені п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», отже, витрати Пенсійного фонду на доставку та виплату пенсій зазначеним особам до 01.01.2004 не відшкодовувались.

Таким чином, витрати на виплату і доставку пенсій особам, що набули право на пільгову пенсію до 01.01.2004 працюючи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відшкодуванню за рахунок коштів підприємств не підлягають.

З огляду на викладене, відповідач позовні вимоги позивача в сумі 53295,88 грн. вважає незаконними, а саме по таких пенсіонерах: ОСОБА_3, дата призначення пенсії 06.01.2003; ОСОБА_4 - 06.01.2003; ОСОБА_5 - 15.01.2003; ОСОБА_6 - 20.02.2003; ОСОБА_7 - 31.03.2003; ОСОБА_8 - 23.04.2003; ОСОБА_9 - 10.04.2003; ОСОБА_27 - 05.02.2003; ОСОБА_11 - 03.08.2003; ОСОБА_12 - 27.07.2003; ОСОБА_13 - 05.08.2003; ОСОБА_14 - 15.10.2003; ОСОБА_15 - 16.12.2003; ОСОБА_16 - 31.12.2003; ОСОБА_17 - 09.08.2003; ОСОБА_18 - 03.12.2003; ОСОБА_19 - 03.04.2003; ОСОБА_20 - 15.05.2003; ОСОБА_21 - 28.01.2003; ОСОБА_22 - 07.04.2003; ОСОБА_23 - 04.04.2003; ОСОБА_24 - 29.05.2003; ОСОБА_25 - 14.06.2003; ОСОБА_26 - 22.03.2003.

На підставі вищевикладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 6427,22 грн. по пенсіонерах, розрахунки по яких не надсилались; 53295,88 грн. по пенсіонерах, які вийшли на пенсію до 01.01.2004.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ВП «Шахта «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля» зареєстроване та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області.

На підприємстві відповідача працювали громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

Позивачем їм відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.

За період з 01.01.2013 по 01.03.2013 заборгованість ВП «Шахта «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля» по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій перед УПФУ в м. Брянці Луганської області складає 976333,49 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вказаний період (а.с.7-102) та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 (а.с.6).

У відповідності до п.2 Прикінцевих положень Закону України № 1058 від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п.6.1. вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.6.8 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (1058-15), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Таким чином, платіж підприємства за виплачену та доставлену пенсію є помісячним платежем.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 виникає у позивача з 25-го числа кожного місяця, за який позивач просить стягнути заборгованість.

Позивачем на підставі п.6.4 та 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України на адресу відповідача направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно з нормами п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак заборгованість на теперішній час не сплачена.

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до позивача заперечень та не оскарживши розрахунки та рішення в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки та рішення. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Доводи представника відповідача про те, що у підприємства відсутній обов'язок відшкодування УПФУ витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1, призначених до 01.01.2004, суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Аналіз положень п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з 01.01.2004) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підстав п.«а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 01 січня 2004 року витрат на виплату та доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним судом України у постанові від 02 жовтня 2012 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до відкритого акціонерного товариства «Трібо» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Що стосується посилань представника відповідача на необхідність відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 6427,22 грн. по пенсіонерах, розрахунки по яких не надсилались, суд зазначає, що представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, з якої вбачається, що представник позивача погодився з такими доводами представника відповідача та виключив з предмету позову суму пенсії по пенсіонерах Крижановський, Передельський, Олійник, розрахунки по яких підприємству не надсилались.

З урахуванням вищевикладеного, а також того, що на час розгляду адміністративної справи відповідач суму заборгованості у розмірі 976333,49 грн. у добровільному порядку не сплатив, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір», а ст.94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 24 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 29 квітня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Ломоватська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1, - задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Ломоватська» (місцезнаходження: 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Куйбишева, 18-а, ідентифікаційний код 32320594, р/р 35233001000853 УДК в Луганській області, МФО 804013) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області (місцезнаходження: 94105, Луганська область, м. Брянка, вул. Котовського, 6, ідентифікаційний код 21792364, р/р 25603301729 ЛОУ «Ощадбанк» м. Луганськ, МФО 304665) суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.01.2013 по 01.03.2013 у розмірі 976333,49 грн. (дев'ятсот сімдесят шість тисяч триста тридцять три гривні сорок дев'ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 29 квітня 2013 року.

Суддя К.О. Пляшкова