Постанова № 30995925, 23.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року місто Київ № 810/1161/13-а

11.13

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача:- Леочко Т.І., відповідача:- не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» (представник Леочко Тарас Іванович)доІнспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій областіпровизнання протиправним та скасування рішення та визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

11.03.2013 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» (представник Леочко Тарас Іванович), з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та визнання протиправними дій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача по проведенню позапланової перевірки 15.02.2013 року та 20.02.2013 року магазину «Технополіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1», місто Донецьк, вулиця Артема, 204-б, складення Акта перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 20.02.2013 року № 02/02, рішення про внесення змін до рішення чи скасування рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21.02.2013 року № 02/02 є протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства. Також позивач вважає винесену відповідачем постанову про накладення штрафних санкцій від 21.01.2013 року № 17р протиправною, тому вона підлягає скасуванню, оскільки прийнята відповідачем без законних на те підстав.

В призначений день та час в судове засідання з'явився представник позивача.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про причини неприбуття суд не повідомив.

Під час судового розгляду справи сторонами надавалися додаткові докази по справі, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

10.04.2013 року суд звертався до відповідача з запитом про надання додаткових доказів по справі (вих. № 1341 від 11.04.2013 року) з вимогою надати витребувані документи у строк до 23.04.2013 року, у зв'язку з чим у судовому засіданні було оголошено перерву до 23.04.2013 року до 10:00 години. Вищевказаний запит суду було направлено засобами факсимільного зв'язку до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, яка прийнята автоматично згідно звіту про відправку від 11.04.2013 року з результатом - позитивно, тобто відповідач отримав вказаний запит суду, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Однак, до початку розгляду справи від відповідача будь-яких витребуваних документів не надходило.

Слід зазначити, що від відповідача після оголошення вступної та резолютивної частини постанови, яка проголошена 23.04.2013 року об 11:13 годині, надійшли додаткові матеріали електронною поштою за зареєстрованим у встановленому порядку за вхідним № 243е від 23.04.2013 року об 11:15 годині, а саме заперечення на адміністративний позов з відповідними доказами на їх обґрунтування. Однак, вказаним документам суд не в змозі був надати відповідну оцінку в судовому засіданні з тих підстав, що вони надійшли після того, як було проголошено рішення суду і на час розгляду справи наявні не були. Відповідач у судові засідання ані 10.04.2013 року, ані 23.04.2013 року не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, а документи, які надійшли після початку розгляду справи, не дали змоги суду вивчити, дослідити та надати відповідну правову оцінку таким доказам у судовому засіданні.

Згідно з частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Слід зазначити, що у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, які регулюють відносини щодо обов'язку доказування, передбачені статтею 71 цього Кодексу, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали, що і було зроблено судом та надано достатньо часу для підготовки та надання витребуваних документів.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, розглянувши надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 32498133.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 09.01.2013 року по 10.01.2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області було проведено перевірку позивача, а саме магазину «Технополіс» ТОВ «Технополіс-1», що знаходиться за адресою: місто Донецьк, вулиця Артема, 204-б на підставі наказу про проведення перевірки від 08.01.2013 року № 12 та направлення на проведення перевірки від 08.01.2013 року № 02/2.

За результатами перевірки відповідачем складений Акт № 02/01 від 10.01.2013 року перевірки характеристик продукції позивача, яким встановлено порушення вимог законодавства, зокрема, розповсюдження без національного знаку відповідності, нанесеного згідно з правилами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року № 1599 - сушарки для взуття електричної Попрус-1 80073 (Виробник: ПП «Попрус», місто Харків, вулиця Шевченко, 325).

Згідно з відомостями, внесеними в Журнал реєстрації перевірок позивача № 1/37, вбачається, що 10.01.2013 року під порядковим № 4 внесені відомості про реєстрацію планової перевірки позивача Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області з відміткою про складання Акта перевірки, із зазначенням посадових осіб (перевіряючих), їх службових посвідчень, строків проведення перевірки тощо.

На підставі Акта перевірки від 10.01.2013 року № 02/01, 25.01.2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області було винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 02/01, згідно встановленого порушення, а саме: розповсюдження без національного знаку відповідності, нанесеного згідно з правилами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року № 1599, зокрема, сушарки для взуття електричної Попрус-1 80073 (Виробник: ПП «Попрус», місто Харків, вулиця Шевченко, 325). Вказаним рішенням було вирішено обмежити надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та тимчасової заборони надання продукції на ринку, строк виконання - 08.02.2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 02/01 від 25.01.2013 року, надіслав повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 07.02.2013 року, яке отримане відповідачем 08.02.2013 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області.

З вищевказаного повідомлення вбачається, що станом на 07.02.2013 року у позивачем нанесено на відповідні товари національні знаки відповідності, які були відсутні в день перевірки, на підтвердження надано фотоматеріалами, які надсилалися відповідачу та надані позивачем під час судового засіданні і долучені до матеріалів справи.

Також позивач письмово повідомив відповідача, що продукція, зокрема, без національного знаку відповідності була знята з реалізації та не надавалася до продажу згідно Акта перевірки від 10.01.2013 року № 02/01, 25.01.2013 року та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.01.2013 року № 02/01, про що свідчить лист позивача, адресований відповідачу за вих. № 19022013/2 від 19.02.2013 року.

15.02.2013 року та 20.02.2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області було проведено позапланову виїзну перевірку позивача, а саме магазину «Технополіс» ТОВ «Технополіс-1», що знаходиться за адресою: місто Донецьк, вулиця Артема, 204-б на підставі наказу про проведення перевірки від 11.02.2013 року № 77 та направлення на проведення перевірки від 11.02.2013 року № 02/02.

За результатами перевірки відповідачем складений Акт № 02/02 від 20.02.2013 року перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (початок заходів - 15.02.2013 року, завершення заходу - 20.02.2013 року). З Акта № 02/02 від 20.02.2013 року вбачається, що при проведенні перевірки стану виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.01.2013 року № 02/01 та в наслідок проведеного моніторингу результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів було встановлено наявність на стелажах торгівельного залу продукції, яка не приведена у відповідність (відсутній національний знак відповідності), щодо якої було застосовано заборону до реалізації, а саме: сушарки для взуття електричної Попрус-1 80073 (Виробник: ПП «Попрус», місто Харків, вулиця Шевченко, 325).

Як зазначено в Акті, вказаний товар на момент проведення перевірки стану виконання Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, був готовий до реалізації, що підтверджується наявністю цінника на ньому. Таким чином, невідповідність продукції встановленим вимогам не усунуто та заборону щодо реалізації не додержано.

Позивач зазначив, що в період 15.02.2013 року та 20.02.2013 року перевірка не проводилася, направлення на проведення перевірки надано не було. Про дану перевірку позивач дізнався лише 20.02.2013 року при ознайомленні з Актом № 02/02 від 20.02.2013 року. Зазначені в даному Акті порушення не мали місце у зв'язку з тим, що дана продукція (сушарки для взуття електричної Попрус-1 80073) була знята з реалізації відповідно до Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.01.2013 року № 02/01.

Не зважаючи на вищевикладене, відповідачем 21.02.2013 року було винесено рішення № 02/02 про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, в якому зазначено, що позивач виконав рішення від 25.01.2013 року № 02/01 частково, у зв'язку з чим, воно не може бути визнано результативним, у зв'язку з чим рішенням від 21.02.2013 року № 02/02 внесено зміни в рішення від 25.01.2013 року № 02/01.

На підставі Акта № 02/02 від 20.02.2013 року перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та рішення № 02/02 від 21.02.2013 року про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області винесено постанову від 21.02.2013 року № 17р про накладення штрафних санкцій на Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000, 00 гривень за порушення позивачем пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону України від 02.12.2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Вважаючи вказану постанову, рішення та дії по проведенню перевірки протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції регулюються Законом України від 02.12.2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон України № 2735-VI ).

Відповідно до статті 1 Закону України № 2735-VI, Національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються.

Неналежне застосування Національного знака відповідності - порушення правил застосування і нанесення Національного знака відповідності, встановлених законами України, та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України № 2735-VI, метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до статті 7 Закону України № 2735-VI, суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право:

1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства;

2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень;

3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів;

4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду;

5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і митних органів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції;

6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України;

7) оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, митних органів та їх посадових осіб;

8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду;

9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України № 2735-VI, суб'єкти господарювання зобов'язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.

З метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, відповідно до статті 11 Закону України № 2735-VI, проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; здійснюють моніторинг дій суб'єктів господарювання щодо вилучення з обігу та/або відкликання продукції, щодо якої прийнято рішення про вилучення з обігу та/або відкликання.

Відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України № 2735-VI, повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами України.

Згідно зі статтею 15 Закону України № 2735-VI, посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування); безперешкодно відвідувати, за умови пред'явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об'єкта, зокрема, торговельні та складські приміщення суб'єктів, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб'єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог; складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України.

Відповідно до статті 17 Закону України № 2735-VI, посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, зобов'язані:

1) додержуватися вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та виданих відповідно до них нормативно-правових актів;

2) об'єктивно та неупереджено здійснювати ринковий нагляд і контроль продукції у межах повноважень, визначених законами України;

3) дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та декларантами;

4) не перешкоджати під час вжиття заходів ринкового нагляду і контролю продукції здійсненню господарської діяльності;

5) забезпечувати відповідно до вимог цього Закону конфіденційність інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) пред'являти службові посвідчення, а посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, - також посвідчення (направлення) на проведення перевірки;

7) ознайомлювати керівників суб'єктів господарювання, їх заступників або уповноважених ними осіб, фізичних осіб - підприємців та декларантів з результатами перевірок, проведених у межах ринкового нагляду і контролю продукції, у строки, передбачені законодавством.

Щодо безпосереднього проведення перевірки, з метою контролю за виконанням рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, суд зазначає наступне.

Як зазначив позивач, 15.02.2013 року та 20.02.2013 року, відповідачем перевірка не проводилася, направлення на проведення перевірки надано не було. Про зазначену перевірку позивач дізнався 20.02.2013 року при ознайомленні з Актом № 02/02 від 20.02.2013 року. Зазначені в даному акті порушення не мали місце у зв'язку з тим, що дана продукція (сушарки для взуття електричної Попрус-1 80073) була знята з реалізації відповідно до Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.01.2013 року № 02/01.

Відповідач в наданих суду додаткових доказів по справі на підтвердження правомірності своїх дій надав суду копію листа з зазначенням про відмову позивача від отримання копії направлення, у зв'язку з чим копія направлення буде вручена позивачу в день підписання акту. Даний лист датовано 15.02.2013 року з відповідними підписами посадових осіб. Слід зазначити, що такий доказ, по-перше, було отримано після проголошення вступної та резолютивної частини рішення, по-друге, підписи посадових осіб відповідача про відмову від отримання направлень жодним чином не можуть підтвердити факт проведення перевірки.

Згідно зі статтею 34 Закону України № 2735-VI, з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду:

1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб'єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення;

2) проводять перевірки стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень;

3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

Суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних), заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.

Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб'єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб'єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку.

Перевірка стану виконання рішення проводиться відповідно до вимог, встановлених статтею 23 цього Закону. За потреби може бути проведено обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір і експертизу (випробування) зразків продукції.

Під час проведення перевірки стану виконання рішення орган ринкового нагляду встановлює ступінь виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та результативність їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 02/01 від 25.01.2013 року, позивач надіслав повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 07.02.2013 року, яке отримане відповідачем 08.02.2013 року, про що зазначалося вище.

Таким чином, позивач, у відповідності до вимог чинного законодавства у визначений відповідачем строк надіслав повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, що свідчить про сумлінне ставлення позивача до покладених на нього обов'язків.

Натомість відповідач виконання позивачем рішення від 25.01.2013 року № 02/01 визнав виконаним частково, отже, таким, що не може бути визнане результативним, що стало підставою для проведення перевірки 15.02.2013 року та 20.02.2013 року.

Відповідно до статті 23 Закону України № 2735-VI, органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються відповідно до Закону України від 05.04.2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон України від 05.04.2007 року № 877-V).

Згідно зі статтею 4 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V, плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

Відповідно до статті 6 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V, під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V, у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, зокрема, підстави для здійснення заходу.

У відповідності до частини третьої статті 6 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V, суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Згідно з частиною п'ятою статті 7 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Відповідно до частини першої, другої статті 7 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Виходячи з вищевикладеного, для проведення позапланової перевірки орган державного нагляду повинен перед початком перевірки пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення на перевірку) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю) і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення) і внести запис до журналу перевірок.

Однак, ані 15.02.2013 року, ані 20.02.2013 року жодної перевірки в магазині позивача «Технополіс», що знаходиться за адресою: місто Донецьк, вулиця Артема, 204-б, співробітниками Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області не проводилося.

Даний факт підтверджується Журналом реєстрації перевірок позивача № 1/37, в якому останній запис перевірок лише в період з 09.01.2013 року по 10.01.2013 року, будь-яких інших записів даний Журнал на час розгляду справи не містить.

Таким чином, працівники Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області в порушення частини п'ятої статті 23, статті 34 Закону України від 02.12.2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та частини одинадцятої статті 4, статей 3, 6, 7 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», не пред'явивши та не надавши копії направлення на перевірку та службові посвідчення, без залучення керівника магазину, чи іншого уповноваженого представника, без реєстрації у Журналі реєстрації перевірок позивача, 15.02.2013 року та 20.02.2013 року незаконно провели перевірку та склали Акт перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 20.02.2013 року № 02/02.

Щодо відсутності факту реалізації сушарки для взуття електричної Попрус-1, позивач надав суду накладну на внутрішнє переміщення № П37-000060 від 10.01.2-13 року сушарки для взуття електричної Попрус-1 80073 в кількості трьох одиниць (на яких і було виявлено відсутність національного знаку відповідності) від складу відправника: торгівельна зала № 37 до складу одержувача: до з'ясування 37.

Також, позивачем в процесі розгляду справи надано звіт «Вартісна оцінка складу в цінах номенклатури», який сформований станом на 15.02.2013 року на підтвердження факту знаходження сушарки для взуття електричної Попрус-1 80073 в кількості трьох одиниць на складі «до з'ясування».

Позивачем надано накладну на внутрішнє переміщення № 09-005710 від 28.01.2013 року, з якої вбачається, що на підставі внутрішнього наказу П02-003647 від 25.01.2013 року на склад одержувача було поставлено сушарки для взуття електричної Попрус-1 80073 в кількості двадцяти одиниць.

Відповідно до звіту «Вартісна оцінка складу в цінах номенклатури», який сформований станом на 15.02.2013 року сушарки для взуття електричної Попрус-1 80073 в кількості двадцяти одиниць знаходяться у торгівельному залі.

Позивач зазначив, що Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 02/01 було заборонено розповсюдження без національного знаку відповідності, зокрема, сушарки для взуття електричної Попрус-1 80073 (Виробник: ПП «Попрус», місто Харків, вулиця Шевченко, 325), водночас позивач звертає увагу, що вказані товари були зняті з реалізації, а на реалізації знаходились товари, поставлені 28.01.2013 року, які містять національний знак відповідності.

У зв'язку з відсутністю доказів, які б спростували доводи позивача рішення про внесення змін до рішення чи скасування рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21.02.2013 року № 02/02 та постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про накладення штрафних санкцій від 21.01.2013 року № 17р також є протиправними і підлягають скасуванню.

Таким чином суд вважає, що з боку відповідача має місце порушення вимог чинного законодавства та обмеження позивача в праві одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, зокрема, направлення на проведення перевірки та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів та бути присутнім під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду, що в свою чергу не відбулося, а проведена перевірка була здійснена без фактичного повідомлення позивача, хоча документально факт її проведення відображений.

Оскільки в діях відповідача під час судового розгляду справи встановлені обставини про незаконність проведення співробітниками Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області позапланової перевірки та складання відповідного Акта від 20.02.2013 року № 02/02, що є наслідком незаконності винесення постанови про накладення штрафних санкцій № 17р від 21.02.2013 року та рішення про внесення змін до рішення чи скасування рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21.02.2013 року № 02/02, а факт реалізації товарів, які були заборонені до реалізації спростований позивач, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не надав суду обґрунтованих доказів, якими керувався під час винесення спірного рішення.

Суд, заслухавши думку представника позивача, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії посадових осіб Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області щодо проведення 15.02.2013 року та 20.02.2013 року позапланової перевірки магазину «Технополіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1», місто Донецьк, вулиця Артема, 204-б, складення Акту перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 20.02.2013 року № 02/02, рішення про внесення змін до рішення чи скасування рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21.02.2013 року № 02/02.

3. Скасувати рішення про внесення змін до рішення чи скасування рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21.02.2013 року № 02/02 та постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про накладення штрафних санкцій від 21.01.2013 року № 17р повністю.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» понесені ним судові витрати в сумі 204 (двісті чотири) гривні 41 копійка.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 квітня 2013 р.