Рішення № 30995801, 29.04.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/15167/2012

Провадження № 2/344/1404/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Шамотайла О.В.

секретаря Устинської Н.С.

за участю представника позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1, відповідача за первісним позовом-позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2, представника відповідача за первісним позовом-позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3, представника особи, якій за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб - органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради ОСОБА_4, представників особи, якій за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб прокуратури м. Івано-Франківська ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, особа, якій за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб - орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, особа, якій за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб прокуратури м. Івано-Франківська про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, ОСОБА_10 про визнання права користування житлом, усунення перешкод у користуванні житлом, визнання недійсним ордеру на житлове приміщення та вселення, -

В С Т А Н О В И В:

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу звернувся в суд із позовом, в якому просив визнати відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Північний бульвар ім. О.С. Пушкіна, 9, гуртожиток №4 ІФНТУНГ, кімната №140 та понесених судових витрат. В обґрунтування позову зазначалося, що відповідачі протягом тривалого часу не проживають за адресою реєстрації, а тому просили постановити рішення про втрату права користування зазначеним житлом відповідачами.

У звязку з тим, що ОСОБА_9 є неповнолітнім ухвалою суду до участі в справі було залучено орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в якості особи, якій за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Не погоджуючись із первісним позовом, відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 подала зустрічний позов до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, ОСОБА_10 про визнання права користування житлом, усунення перешкод у користуванні житлом, визнання недійсним ордеру на житлове приміщення та вселення, який мотивувала тим, що понад 10 років працювала в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, є одинокою матірю та має на утриманні неповнолітню дитину-інваліда, а тому просила суд обєднати зустрічний позов з первісним, відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічний задовольнити.

Ухвалою суду вказані позови були обєднані в одне провадження

Враховуючи те, що ОСОБА_9 є неповнолітнім та з метою дотримання його житлових прав в справу вступила прокуратура м. Івано-Франківська, як особа, якій за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом-відповідача за зустрічним позовом, позовні вимоги за первісним позовом підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив суд задовольнити позов, а проти задоволення зустрічного позову заперечував, оскільки такий є безпідставним та з мотивів, викладених у письмовому запереченні на зустрічну позовну заяву.

В судовому засіданні відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним позовом та її представник просили суд в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити з мотивів, викладених у ньому.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_8 в судове засідання не зявився та не повідомив суд про причини своєї неявки, а тому вважати таку неявку поважною у суду не має підстав.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_10 не зявився в судове засідання та не повідомив суд про причини своєї неявки, а тому вважати таку неявку поважною у суду не має підстав.

Представник органу опіку та піклування просила суд при вирішенні спору враховувати інтереси неповнолітньої дитини, а тому в задоволенні первісного позову в частині визнання ОСОБА_9 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Північний бульвар ім. О.С. Пушкіна, 9, гуртожиток №4 ІФНТУНГ, кімната №140 просила відмовити.

Поредставник прокуратури в судовому засіданні заперечував щодо задоволення первісного позову, натомість підтримав зустрічний позов та просив його задовольнити.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи судом зясовані такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 29.03.1995 року було видано ордер №30 на право зайняття житлової площі 12,2 м2 в гуртожитку №4 на період роботи в університеті, що підтверджується копією вказаного ордеру (а.с. 4).

Відповідно до наказу ректора ІФНТУНГ №37/3 від 03.04.2001 року, копія якого міститься в матеріалах справи, ОСОБА_2 звільнено із займаної посади по ст. 38 КЗпП України в зв'язку з переїздом в іншу місцевість (а.с. 9).

Згідно із актами від 18.11.2010 року, 14.07.2011 року, 09.02.2012 року, копії яких є в матеріалах справи, засвідчено факт не проживання ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в м. Івано-Франківськ, вул. Північний бульвар ім. О.С. Пушкіна, 9, гуртожиток №4 ІФНТУНГ, кімната №140 протягом тривалого часу (а.с. 10-12).

Згідно до рішення Івано-Франківського міського суду від 29.04.2009р.,яке набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було розірвано (а.с.72).

У відповідності до трудової книжки ОСОБА_2, остання працювала в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу понад десять років (а.с. 69-71).

Згідно до посвідчення серії ААБ №064364 (а.с.92) та медичної довідки, виданої ОСОБА_9, останній є інвалідом дитинства (а.с. 74).

Згідно до рішення від 02.12.2010р. Івано-Франківського міського суду було зобовязано ОСОБА_11 не чинити перешкоди ОСОБА_2, її неповнолітнім дітям ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в користуванні квартирою по вул. Північний бульвар ім. О.С. Пушкіна 9/140 в м. Івано-Франківську та вселити ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей у вказану квартиру (а.с. 14).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що представником позивача за первісним позовом пред'явлені позовні вимоги про визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням на підставі ст.107 ЖК України.

Відповідно до частини 2 статті 107 ЖК України, у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Однак суд вважає таке покликання сторони позивача за первісним позовом-відповідача за зустрічним позовом обґрунтованим частково.

Стороною позивача за первісним позовом було представлено суду акти, якими фіксувалась відсутність ОСОБА_2 та членів її сімї в спірному житлі від 18.11.2010р. та від 14.07.2011р., які підписані комісійно, в тому числі і ОСОБА_11, як мешканцем кімнати №140 (а.с. 10-11).

З наявних матеріалів справи, зокрема з рішення від 02.12.2010р. Івано-Франківського міського суду в справі №2-465/2010року за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до ОСОБА_11 про усунення перешкод в користуванні житлом вбачається, що ОСОБА_2 певний час перебувала в Криму по рекомендації лікарів задля лікування свого сина ОСОБА_8, а на період своєї відсутності на тимчасове проживання по адресі в м. Івано-Франківськ, вул. Північний бульвар ім. О.С. Пушкіна, 9, гуртожиток №4 ІФНТУНГ, кімната №140 пустила свого брата ОСОБА_11 З часу повернення ОСОБА_2 та її дітей у 2003 році з Криму ОСОБА_11 чинив їй з дітьми першкоди у користуванні житлом та не звільняв житло у добровільному порядку (а.с.14).

Виходячи з аналізу вказаних доказів випливає, що відповідачка та члени її сім'ї - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не вибували на постійне місце проживання в АРК, а натомість, лише тимчасово, в період з 2001-2003 р. відбули для проходження лікування сина відповідачки за первісним позовом позивачки за зустрічним позовом - ОСОБА_9.

Така відсутність на переконання суду є поважною, а виходячи із положень п. 3 ст. 71 ЖК Української РСР зазначено, що жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадку виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому.

Після свого повернення з Криму, відповідачка з метою усунення перешкод у користуванні кімнатою в гуртожитку звернулася з позовом до ОСОБА_11 та вказаним вище рішенням суду в справі № 2-465/2010 від 02.12.2010 р. позов ОСОБА_2 до ОСОБА_11 про усунення перешкод в користуванні житлом було задоволено.

Тобто, судом встановлено факти поважності відсутності ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у спірному житлі понад встановлені строки та неможливість вселитися у нього у звязку із вченням їм перешкод у користуванні спірним житлом ОСОБА_11

Окрім того, як свідчать документи, що наявні у справі ОСОБА_2 пропрацювала в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу протягом 13 років з 03.03.1988 р. по 03.04.2001 р. та є одинокою особою з неповнолітньою дитиною, яка є інвалідом.

А як передбачає п.п. 2 та 5 п. 41 Примірного положення про гуртожитки затвердженого постановою Ради міністрів Української РСР від 03.06.1986р. за №208 з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення не може бути виселено осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм жилу площу в гуртожитку, не менш як десять років; одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

Оскільки ОСОБА_2 підпадає під вказані визначення, так як пропрацювала понад десять років в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, а також оскільки є одинокою особою з неповнолітніми дітьми, так як за рішенням Івано-Франківського міського суду від 29.04.2009р.,яке набрало законної сили, шлюб між нею та ОСОБА_7 було розірвано, то суд не вбачає достатніх правових підстав для задоволення первісного позову у повному обсязі і слід відмовити позивачу за первісним позовом у задоволенні вимог щодо визнання ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Натомість позовні вимоги Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу в частині визнання ОСОБА_7 таким, що втратив право користування жилим приміщенням є обґрунтованими та такими, які слід задовольнити з огляду на наявні у справі докази та встановлені у судовому засіданні обставини.

Задовольняючи частково позовні вимоги за первісним позовом суд вважає за доцільне задовольнити зустрічний позов повністю з огляду на наступне.

Позивачка та її діти на даний час позбавлені свого законного права на проживання в кімнаті гуртожитку № 140, Північний Бульвар 9, м. Івано-Франківськ, оскільки Івано-Франківський університет нафти і газу вселив у спірну кімнату гуртожитку №140 ОСОБА_10, видавши йому відповідний ордер на право зайняття житлової площі.

Так, Пленум Верховного Суду України в п. 22 постанови від 12.04.1985 року за № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» зазначав, що, вирішуючи спори про виселення з гуртожитків, судам слід з'ясовувати, крім інших питань, і питання щодо видачі відповідно до примірного положення ордера на зайняття жилої площі в гуртожитку.

Згідно із ч. 2 ст. 128, ст. 129 ЖК Української РСР, ч. 1 п. 10 Примірного положення на підставі спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації відповідного профспілкового комітету про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

А як зазначає ч. 2 ст. 58 ЖК Української РСР ордер на вселення у жиле приміщення може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Однак на час вселення у спірне житлове приміщення ОСОБА_10 був дійсним ордер № 30 на право зайняття житлової площі 12,2 кв.м в гуртожитку № 4, що був виданий 29.03.1995 р. за №30 ОСОБА_2, який в судовому порядку недійсним не визнавався.

А на підставі наведеного суд приходить до висновку про те, що слід визнати недійсним ордер на вселення у жиле приміщення - кімнату № 140, гуртожитку № 4 вул. Північний бульвар, 9, м. Івано-Франківськ, виданий ОСОБА_10М, оскільки він виданий без належних на те підстав, а його наявність перешкоджає вільному користуванню спірною житловою площею ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та порушує права вказаних осіб.

Відтак, слід визнати право ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_12 на користування житловим приміщенням, яке розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Північний бульвар, 9, гуртожиток № 4 ІФНТУНГ, кімната № 140; зобов'язати Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу та ОСОБА_10 усунути перешкоди ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у користуванні житловим приміщенням, шляхом виселення ОСОБА_10 з житлового приміщення, кімнати № 140, гуртожитку № 4 вул. Північний бульвар, 9, м. Івано-Франківськ, визнати недійсним ордер на вселення у жиле приміщення - кімнату № 140, гуртожитку № 4 вул. Північний бульвар, 9, м. Івано-Франківськ, виданий ОСОБА_10 та вселити ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у спірне житлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Північний бульвар, 9, гуртожиток № 4 ІФНТУНГ, кімната № 140.

Задовольняючи вимоги зустрічного позову, суд звертає увагу, що ст. 19 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» містить норму, яка передбачає, що забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, без попереднього надання їм (їх сім'ям) іншого житла, придатного для постійного проживання людей, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Зазначену норму слід неухильно дотримуватися при виселенні ОСОБА_10 зі спірного приміщення.

Підсумовуючи наведене суд ухвалює рішення про часткове задоволення первісного позову та про задоволення всіх позовних вимог зустрічного позову.

Судові витрати слід розподілити у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 58,71,107,128,129 ЖК Української РСР, Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року за № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», Примірного положення про гуртожитки затвердженого постановою Ради міністрів Української РСР від 03.06.1986р. за №208 та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 60, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Первісний позов Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, особа, якій за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб - орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, особа, якій за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб прокуратури м. Івано-Франківська про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_7 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Північний бульвар ім. О.С. Пушкіна, 9, гуртожиток №4 ІФНТУНГ, кімната №140.

В задоволенні решти вимог первісного позову відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, ОСОБА_10 про визнання права користування житлом, усунення перешкод у користуванні житлом, визнання недійсним ордеру на житлове приміщення та вселення задовольнити повністю.

Визнати право ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_12 на користування житловим приміщенням, яке розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Північний бульвар, 9, гуртожиток № 4 ІФНТУНГ, кімната № 140;

Зобов'язати Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу та ОСОБА_10 усунути перешкоди ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у користуванні житловим приміщенням, шляхом виселення ОСОБА_10 з житлового приміщення, кімнати № 140, гуртожитку № 4 вул. Північний бульвар, 9, м. Івано-Франківськ.

Визнати недійсним ордер на вселення у жиле приміщення - кімнату № 140, гуртожитку № 4 вул. Північний бульвар, 9, м. Івано-Франківськ, виданий ОСОБА_10

Вселити ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у житлове приміщення, розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Північний бульвар, 9, гуртожиток № 4 ІФНТУНГ, кімната № 140.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу понесені судові витрати в розмірі 107,30 грн.

Стягнути з Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу на користь держави в спеціальний фонд Державного бюджету України на рахунок : Отримувач коштів - УДКСУ у м.Івано-Франківську, код отримувача - 37952250 (код за ЄДРПОУ), банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, рахунок отримувача 31214206700002, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 судові витрати по розгляду справи в розмірі 107,30 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

(Повний текст рішення виготовлений 29.04.2013року )

Суддя О.В.Шамотайло